Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Господарські рішення. Прогнозування та аналіз господарських рішень

Господарські рішення. Прогнозування та аналіз господарських рішень
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 

Прогнозування та аналіз господарських рішень

Мета прогнозування — зробити зрозумілим процес розробки рішення; допомогти виявити базові тенденції в досліджуваній сфері; визначити основні критичні зони, врахувати ризики стрибкоподібних змін; запропонувати варіанти стратегій досягнення ме-ти управління.
Основні завдання прогнозування: визначення проходження процесу зміни об’єкта прогнозування протягом майбутнього пе-ріоду; обґрунтування економічної доцільності розробки ГР, ви-ходячи з наявних ресурсів та пріоритетів.
Ключові принципи прогнозування господарських рішень:
- системність (взаємопов’язаність і підпорядкованість про-гнозів розвитку об’єктів прогнозування та прогностичного фону);
- комплектність (необхідність врахування технічних, тех-нологічних, соціальних та інших аспектів діяльності підприєм-ства);
- неперервність (коригування прогнозу в разі появи нових даних про об’єкт);
- варіантність (забезпечення зіставленості варіантів аналізу за різними характеристиками);
- адекватність (урахування ймовірнісного характеру реаль-них процесів основних тенденцій та оцінка ймовірності реалізації однієї з них);
- оптимальність (можливість вибору найкращого варіанту);
- своєчасність (отримання прогнозів з визначеним ступенем точності);
- надійність (одержання надійних прогнозів);
- простота методики прогнозування для розуміння та вико-ристання.
Основні джерела інформації для прогнозування — статис-тична, фінансово-бухгалтерська й оперативна звітність підпри-ємств, організацій, установ; патентно-ліцензійна документа-
ція; науково-технічна документація з результатами виконання НДДКР.
Успішність прогнозування залежить від таких умов [24]: обся-гу та якості інформації про прогнозований процес, об’єкт управ-ління; правильності формулювання задачі прогнозування й об-ґрунтованості вибору методу її розв’язання; наявності необхідних обчислювальних засобів і обчислювального апарата відповідно до обраного методу.
Мета, час, умови прогнозу та специфіка розробки рішення визначають комплекс методів і прийомів прогнозування. Для прогнозування в практичній діяльності застосовують кількісні та якісні методи. Кількісні методи базуються на інформації, яку можна отримати, знаючи тенденції зміни параметрів чи маючи статистично достовірні залежності, що характеризують продуктивну діяльність об’єкта управління. Сучасні методи прогнозування засновані на використанні різних математичних теорій. До них належать функціональний аналіз, теорія рядів, теорія екстраполяції та інтерполяції, теорія ймовірності, мате-матична статистика, теорія випадкових функцій і випадкових процесів, кореляційний аналіз, теорія розпізнавання образів.
В основу якісних методів покладено експертні оцінки фахівців у сфері прийнятих рішень; наприклад, методи експертних оці-нок, думка журі (усереднення думок експертів у релевант-
них сферах), моделі очікування споживача (опитування клієнтів) [32].
Вдалий вибір методу прогнозування значно поліпшує якість прогнозу, оскільки: забезпечує функціональну повноту, вірогід-ність і точність прогнозу; зменшує тимчасові та матеріальні ви-трати на прогнозування. На вибір методу прогнозування вплива-ють: практична сутність розв’язуваної проблеми; динамічні характеристики об’єкта прогнозування в ринковому середовищі; вид і характер наявної інформації, типове уявлення про об’єкт прогнозування; комбінація фаз життєвого, ринкового циклу това-ру чи послуги; період попередження та його співвідношення з передбачуваною тривалістю ринкового, життєвого циклу, циклу розробки чи модифікації товару, послуги; вимоги до результатів прогнозування й інші особливості конкретної проблеми. Усі перелічені фактори слід розглядати в системній єдності, лише несут-тєві можуть виключатися з розгляду.
На практиці, вибираючи метод прогнозування, рекоменду-ється враховувати два найбільш важливі фактори — витрати й точність [43]. Кращий прогноз, як правило, являє собою опти-мальну комбінацію точності та вартості. У ряді випадків для отримання незалежних прогнозів використовуються одночасно кілька методів.
Сутність і принципи аналізу господарських рішень підпоряд-ковані законам діалектики та пов’язані зі специфічними принци-пами аналізу:
- принцип єдності аналізу та синтезу — розбиття певної про-блеми на окремі складові елементи з наступним розглядом їх у цілому (у взаємозв’язку та взаємозалежності);
- принцип відділення провідної ланки (принцип ранжування проблем) і другорядних проблем передбачає постановку цілей та визначення способів їх досягнення;
- принцип забезпечення порівнянності варіантів аналізу за різними характеристиками (обсяг, якість, строки виконання);
- принцип кількісного визначення;
- принцип оперативності та своєчасності.
Головне завдання ОПР полягає в проведенні аналізу із забез-печенням максимального зіставлення різних за своєю сутністю варіантів дій з урахуванням факторів — часу, якості об’єкта, ін-фляції, ризику, невизначеності тощо. Основні правила забезпечення порівняння альтернативних варіантів:
- кількість альтернативних варіантів має бути не менша двох; формування альтернативних варіантів слід здійснювати на основі умов забезпечення високої якості та ефективності господарських рішень;
- за базовий варіант рішення доцільно брати останній із за-пропонованих варіантів; решту варіантів привести до базового за допомогою коригуючих коефіцієнтів;
- для скорочення часу, підвищення якості рішення та змен-шення витрат рекомендується широке застосування сучасних можливостей інформаційних технологій.
Математичні методи прискорюють проведення аналізу, спри-яють більш повному обліку впливу факторів на результати діяль-ності, підвищенню точності обчислення. Застосування математичних методів вимагає: системного підходу до дослідження об’єкта, облік взаємозв’язків і відносин з іншими об’єктами (підприєм-
ствами, фірмами); розробки математичних моделей, що відбива-ють кількісні показники системної діяльності працівників органі-зації, процесів, які відбуваються в складних системах; удоскона-лення системи інформаційного забезпечення управління підприємством з використанням ЕОТ.
Усі економіко-математичні методи (задачі) поділяються на дві групи: оптимизаційні (рішення за заданим критерієм) та неопти-мізаційні (рішення без критерію оптимальності) [24]. За ознакою отримання точного рішення всі математичні методи поділяються на точні (за критерієм чи без нього одержують єдине рішення) та наближені (на основі стохастичної інформації). До оптимально точних можна віднести методи теорії оптимізаційних процесів, деякі методи математичного програмування та методи дослі-дження операцій; до оптимізаційних наближених — частину ме-тодів математичного програмування, дослідження операцій, еко-номічної кібернетики, евристичні; до неоптимизаційних точних — методи елементарної математики та класичні методи матема-тичного аналізу, економічні методи; до неоптимізаційних набли-жених — метод статистичних іспитів та інші методи математич-ної статистики.
Інструментарій методів аналізу:
- зведення (синтезування результату впливу різних факторів на узагальнювальний показник виробничо-господарської діяль-ності підприємства) та групування (виділення, за певними озна-ками, характерних груп серед явищ, які вивчаються; розрізняють: структурні (за продуктивністю, рівнем механізації, структурою продукції) та аналітичні (з двох взаємопов’язаних показників один розглядається як фактор впливу, а інший — як наслідок цього впливу); прості (за однією ознакою) та комбінаційні (за де-кількома ознаками);
- абсолютні (характеризують розміри економічних явищ по-казників; використовуються як база для розрахунку середніх та відносних величин) та відносні величини (використовуються для аналізу динаміки явищ, зміни показника, явища у часі; відобра-жають рівень виконання планових завдань, дотримання норм, терміни зростання, структуру, питому вагу);
- середні величини (використовуються для узагальненої харак-теристики масових, якісно однорiдних економічних явищ, показ-ників, процесів; види: середні арифметичні, середні геометричні, середньозважені, мода);
- динамічні ряди (відображають зміну значень показників у часі);
- суцільні (вивчають усю сукупність явищ, що характеризує конкретний напрям виробничо-господарської діяльності підпри-ємства) та вибіркові (передбачають вивчення господарської діяльності підприємства на основі типових представників сукупності явищ, процесів, наприклад, на основі методів теорії ймовірності) дослідження;
- деталізація (розкладання узагальнювального (кінцевого) показника на окремі частини для визначення впливу кожної з них) та узагальнення (визначення зв’язку між частинами цілого та їх впливу на загальні результати).
Вирішальну роль у прийнятті рішень відіграє підготовка, формування, методи та прийоми їх обґрунтування, а також провідна роль керівника як особи, що приймає рішення.
Наукова обґрунтованість рішень та їх оптимальність залежить, з одного боку, від методів, які використовуються у процесі роз-робки рішень, з іншого — від рівня знань і ступеня опанування законами розвитку суспільства й управління. Тому для обліку та практичного застосування необхідно знати сутність і механізм прояву процесу обґрунтування рішень, а також ті умови, за яких вони починають діяти.
Найпоширенішими методами розробки господарських рішень є аналітичні, статистичні методи, методи математичного програ-мування, евристичні, експертні методи, метод сценаріїв, метод «дерева рішень».
Обґрунтування ГР — підкріплення переконливими доказами відповідності передбачуваного рішення заданим критеріям та ре-альним обмеженням. Процедура вибору методів для обґрунту-вання конкретних ГР має охоплювати: аналіз господарської зада-чі щодо її змісту, можливості формалізації; вибір методів для пошуку оптимального варіанту рішення; визначення правил і умов застосування обраних методів. Методи обґрунтування рі-шення, як правило, використовуються комплексно, що зумовлено наявністю формальних і неформальних факторів, які створюють ситуацію. Можливо виокремити три підходи до обґрунтування та вибору рішень: концепція математичного вибору рішень (норма-тивний підхід); якісно-предметна концепція (дескриптивний під-хід); комплексна концепція рішень.
Мета прогнозування — зробити зрозумілим процес розробки рішення; допомогти виявити базові тенденції в досліджуваній сфері; визначити основні критичні зони, врахувати ризики стрибкоподібних змін; запропонувати варіанти стратегій досягнення ме-ти управління. Основні задачі прогнозування: визначення прохо-дження процесу зміни об’єкта прогнозування протягом майбутнього періоду; обґрунтування економічної доцільності ро-зробки ГР, виходячи з наявних ресурсів та пріоритетів.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить