Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Господарські рішення. Якість і ефективність господарських рішень

Господарські рішення. Якість і ефективність господарських рішень
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 

Якість і ефективність господарських рішень

Високий рівень конкурентного середовища змушує кожну осо-бу, що приймає певне господарське рішення, звертати увагу на якість і ефективність прийняття останнього. При цьому особливе місце у системі показників, які дають можливість визначити доцільність прийнятого господарського рішення, посідає його якість.
Якість господарського рішення визначається сукупністю його параметрів, що задовольняють конкретного споживача або їх групу та забезпечують реальність його впровадження [49].
Основні параметри якісного рішення:
-    повнота розв’язання поставленого завдання (можливість практичної реалізації рішення в запланованому обсязі);
-    своєчасність рішення (правильний вибір моменту його при-йняття й виконання);
-    оптимальність рішення (вибір найкращого з усіх варіантів рішення за прийнятим критерієм з урахуванням наявних обме-жень за часом, ресурсами, вимогами ринку тощо).
Показники якості прийнятого господарського рішення:
-    показник ентропії (кількісної невизначеності проблеми); якщо проблема формулюється тільки якісно, то цей показник наближа-ється до нуля, якщо лише кількісно — він наближається до одиниці;
-    ступінь ризику (ймовірність появи випадку втрат (імовір-ність реалізації ризику); розмір можливого збитку від нього);
-    імовірність реалізації рішення за показниками якості, ви-трат і терміну;
-    коефіцієнт апроксимації (ступінь адекватності теоретичної моделі фактичним даним, на базі яких вона була розроблена).
Основні умови забезпечення якості господарського рішення:
    застосування наукових підходів; використання методів функціонально-вартісного аналізу, прогнозування, моделювання й економічного обґрунтування кожного рішення тощо;
    вивчення впливу економічних законів на ефективність ре-
алізації господарського рішення;
    забезпечення особи або групи, що приймає рішення, якіс-ною інформацією;
    структуризація проблеми та побудова дерева рішень;
    забезпечення багатоваріантності рішень;
    правова обґрунтованість рішення;
    розробка та функціонування системи відповідальності та мотивації;
    наявність механізму реалізації рішення.
Інший аспект доцільності прийнятого господарського рішення полягає в його ефективності.
Під ефективністю господарського рішення розуміють ре-сурсну результативність, здобуту в результаті розробки, при-
йняття та реалізації рішення на підприємстві.
Виділяють такі види ефективності господарського рішення [41], сутність яких розкрито на рис. 1.1.
Динаміка зміни ефективності господарських рішень залежить від цілої низки чинників, а саме:
-    людський фактор (необхідний рівень кваліфікації, знань і досвіду ОПР, організаторські здібності, дисциплінованість, твор-ча активність; внутрішня культура, правова й екологічна культу-ра, свобода особи; індивідуально-особистісні характеристики; за-гальний морально-психологічний клімат в організації, ступінь розуміння рішень, що зумовлює відповідне ставлення до справи; очікувана винагорода у випадку успіху чи, навпаки, острах мож-ливого покарання в разі невдачі);
-    інформаційний фактор (структура інформації та системи інформаційного забезпечення (рівень забезпечення інформа-
цією));
-    організаційний фактор (здатність організації вчасно пере-шикуватися для усунення нестатків рішення проблеми відповідно до умов, що змінилися, пристосуватися до них); своєчасність ви-явлення проблеми та наявність необхідного запасу часу для вихо-ду з наявної ситуації; стабільність, надійність функціонування організації, її стійкість до різного роду перешкод);
-    матеріальний фактор (наявність необхідних ресурсів (при-родних, технологічних, інформаційних тощо), можливість віль-ного маніпулювання ними).
Ґрунтуючись на результатах практичних спостережень, слід зазначити, що кожен з факторів може або сприяти, або перешкоджати підвищенню ефективності ГР.
Загалом, ефективність господарського рішення визначається досягненням поставлених цілей [13]. Для цього воно має відпові-дати таким вимогам:
-    мати механізм реалізації (тобто рішення слід сформулюва-ти таким чином, щоб воно охоплювало організацію, контроль процесу його реалізації);
-    бути науково обґрунтованим (розробка та прийняття рі-шення на основі пізнання й використання об’єктивних законів і тенденцій, властивих економіці);
-    бути реальним (встановлення досяжних цілей, врахування наявних ресурсів і часу); можливість реалізації (забезпеченість відповідними ресурсами (управлінськими, матеріальними, люд-ськими, правовими тощо); недопущення конфліктів);
-    забезпечувати цілеспрямованість (відповідність цілям, по-ставленим перед об’єктом, діяльності якого рішення стосується безпосередньо);
-    мати кількісну та якісну визначеність (обов’язкове встанов-лення конкретних, виражених у кількісних показниках, результа-тів проектованого здійснення рішення; якісна визначеність характеризує ту сторону рішення, що не може бути виражена кількісно);
-    забезпечувати своєчасність розробки, прийняття та реалі-зації;
-    мати конкретний зміст і обґрунтованість;
-    враховувати реальний масштаб часу;
-    забезпечувати оптимальність (забезпечення максимальної віддачі від потенційних можливостей у процесі реалізації рі-шення);
-    бути гнучким (можливість зміни мети та (чи) алгоритму до-сягнення мети в разі зміни зовнішніх та внутрішніх умов);
-    мати правомірність (дотримання правових норм його при-йняття); законність рішення (несуперечність чинним норматив-но-правовим актам);
-    досягати оптимальності рішення (вибір такого варіанту, що забезпечить максимальний результат за мінімальних витрат);
-    бути комплексним (облік можливих наслідків не тільки економічного, а й політичного, правового, психологічного та ін-шого характеру);
-    можливість верифікації та контролю виконання.
Прийняття ефективного рішення залежить також від наявності певних умов та усунення перешкод (рис. 1.2).
Для вибору найкращого ГР необхідно скористатися надійними інструментами оцінки їх ефективності. Якщо порівнювати проце-си, у яких використовуються однакові ресурси, то краще те рі-шення, де вищий результат (чи нижчі витрати ресурсів). Набагато складніші ситуації, коли досягаються різні ефекти за використан-ня різних ресурсів. У таких випадках часто використовують кри-терій ефективності, що виглядає як деякий відносний, питомий ефект, тобто результат, що припадає на одиницю використовува-них ресурсів [5]. Індикаторами такої оцінки служать багато показників ефективності: продуктивність праці, фондовіддача, матері-алоємність, собівартість, рентабельність тощо.
В основу оцінки ефективності прийнятих рішень покладено системний підхід як найбільш розроблений і апробований. Вихо-дячи з цього, основними принципами оцінки ефективності ГР треба вважати [5]:
-    пріоритетність загальної кінцевої мети підприємства на да-ний період (цілі всіх структурних елементів прийняття рішення, цілі особи, яка приймає рішення, повинні бути погоджені та збі-гатися з основною метою організації);
-    урахування невизначеності та надійність (урахування у при-
йнятті та реалізації рішень факторів невизначеності й випадковості);
-    прогнозованість (прийняті рішення мають носити прогноз-ний характер можливих наслідків реалізації рішень — економіч-них, соціальних, екологічних тощо);
-    єдність (усі елементи системи прийняття й реалізації рішень перебувають у взаємозв’язку та взаємозалежності, для досягнен-ня загальної мети вони повинні сприяти один одному);
-    взаємопов’язаність (усі елементи системи пов’язані не тіль-ки між собою, але і з навколишнім середовищем);
-    ієрархія (усі елементи системи розробки, прийняття й вико-нання ГР перебувають в ієрархічному взаємозв’язку підпорядку-вання й відповідальності);
-    функціональність (спільне аналізування структури управ-ління реалізацією рішень і функціями з пріоритетом функції над структурою).
Визначення ефективності прийнятих ГР пов’язано з такими труднощами [24]:
-    суб’єктивізмом цілей, що ставляться перед ОПР виконав-цями організації, та можливостями приховати їх від підлеглих і оточення;
-    об’єктивністю сукупності факторів, що впливають на ОПР у процесі розробки, прийняття та реалізації рішення;
-    відсутністю сталих методик, що нормативно визначають (рекомендують) зміст і порядок дій ОПР, і механізму недопу-щення їх невиконання, а також відповідальності за вчинене з бо-ку ОПР.
Рішення приймається в інтересах певних осіб, а наскільки діє-вим воно виявиться, залежить від виконавців, їх підготовленості та, звичайно ж, від обставин. Господарське рішення буде ефективним, якщо його реалізовано відповідно до запропонованих вимог. Однак у процесі реалізації довгострокових цілей важко оцінити ступінь ефективності прийнятих рішень щодо досягнення кінце-вих результатів.
Поняття «рішення» у теорії та на практиці найчастіше розуміється як процес, акт вибору, результат вибору. Рішення як таке має сенс лише тоді, коли існують альтернативи вибору та визначено мету цього вибору. Господар-
ське рішення є результатом складної системної діяльності людей. ГР — це результат аналізу, прогнозування, оптимізації економіч-ного обґрунтування та вибору альтернативи із сукупності варіан-тів досягнення конкретної цілі підприємства. Господарське рі-шення має бути оптимальним, ефективним і результативним.
Сутність господарських рішень проявляється в певних аспек-тах, що засвідчують вплив цих рішень на економічні, організа-ційні, правові та технологічні інтереси підприємства. Необхід-ність класифікації зумовлено потребою у визначеності термінологічного апарата, виборі оптимальних методів прийняття й об-ґрунтування рішень. Але на даний момент не існує чіткої та сталої класифікації ГР.
Приймаючи певне господарське рішення, необхідно визначи-ти оптимальні форми його розробки та реалізації. Формами роз-робки господарських рішень є: акт, акцепт, бюлетень, вказівка, декларація, договір, закон, заява, кодекс, модель, наказ, норма, постанова, розпорядження тощо. Реалізація рішень, прийнятих суб’єктом господарювання, може відбуватися в таких формах, як: ділова бесіда, засідання, інформаційний лист, методика, навчан-ня, рекомендаційний лист, порада, нарада.
Високий рівень конкурентного середовища змушує кожного керівника, ОПР звернути увагу на якість та ефективність при-
йняття рішення. Якість господарського рішення визначається су-купністю параметрів рішення, що задовольняє конкретного спо-живача (групу споживачів) та забезпечує реальність його реалі-зації. Ефективність господарського рішення — це ресурсна результативність як результат розробки, прийняття та реалізації рішення на підприємстві. Основними вимогами до ГР є: своєчас-ність прийняття, потреба у встановленні механізму реалізації, оп-тимальність, можливість реалізації, гнучкість, можливість верифікації та контролю виконання, оригінальність і змістовність.


Более старые статьи:

 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить