Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Поняття і види нематеріальних ресурсів

Поняття і види нематеріальних ресурсів
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Поняття і види нематеріальних ресурсів

Складовою частиною майна підприємства, яка здатна забезпечувати економічну віддачу протягом відносно тривалого періоду, є нематеріальні ресурси, їх основними характерними ознаками є:
•    відсутність матеріально-речової (фізичної) структури;
•    використання протягом тривалого часу;
•    здатність приносити підприємству економічні вигоди;
•    високий рівень невизначеності щодо розміру можливого прибутку.
Інтелектуальна власність - це результат, продукт творчої діяльності людини, тобто ідеї, думки, образи, символи, які втілюються в матеріальних носіях.
Об'єкти інтелектуальної власності, в свою чергу, поділяють на такі групи:
результати науково-технічної творчості (об'єкти промислової власності), які охороняються патентним правом:
•    результати наукової, літературної і художньої творчості, які охороняються авторським правом і суміжними правами (авторські і суміжні з ними права);
•    засоби товарно-знакової ідентифікації продукції та виробників.
До інших нематеріальних ресурсів належать:
•    вправо користування природними ресурсами (надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо);
•    вправо користування майном (право користування земельною ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо).
Об'єкти промислової власності можна визначити як результати науково-технічної творчості, які можуть бути використані для задоволення потреб людей.
Об'єкти промислової власності:
•    винаходи
•    корисні модель
•    промислові зразки
•    селекційні досягнення
•    ноу-хау
•    захист від недобросовісної конкуренції
Винахід - технічне рішення, яке відповідає умовам патентоспроможності, тобто є новим, має винахідницький рівень і придатне для використання. Винахід є новим, якщо технічне рішення не описане у вітчизняній чи зарубіжній літературі, або не впроваджене у виробництво в Україні та за її межами. Об'єктами винаходу можуть бути: вповий пристрій (наприклад, машина, прилад чи інструмент тощо); =>новий спосіб (наприклад, спосіб виготовлення виробу чи спосіб лікування); => нова речовина (сплав, суміш, розчин, хімічна сполука); => застосування раніше відомих пристроїв, способів, речовин за новим призначенням (без зміни їх за суттю). Не визнають винаходом: => методи і системи організації й управління господарством (планування, фінансування, облік, кредит); => умовні позначення (наприклад, дорожні знаки, коди); => методи і системи навчання тощо.
Корисна модель — результат творчої діяльності людини, об'єктом якої може бути конструктивне вирішення пристрою або його складових частин, що є новим і промислове придатним. Корисні моделі відрізняються від інших об'єктів промислової власності тим, що їхнім предметом є просторова композиція, взаємне розташування елементів пристрою, його форма. Це означає, що речовини, штами мікроорганізмів, культури клітин рослин і тварин не можуть бути визнані корисними моделями. Корисна модель відповідає умовам патентоспроможності за законами України, якщо вона є новою і промислове придатною, тобто її можна відтворити промисловими засобами.
Промисловий зразок (англ. - промисловий дизайн, фр.-модель) - результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання, яке визначає його зовнішній (і тільки зовнішній) вигляд: особливості форми, малюнок, у деяких країнах - колір. Міжнародна класифікація промислових зразків охоплює абсолютно всі вироби - від космічних літальних апаратів чи комп'ютерів до іграшок. Не підлягають охороні як промислові зразки: об'єкти архітектури, промислові гідротехнічні та інші стаціонарні споруди; друкована продукція; об'єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких і тому подібних речовин.
Селекційні досягнення (сорт рослин, порода тварин). Перелік видів рослин чи порід тварин, на які видаються патенти, визначає Кабінет Міністрів України, тобто, не всі виведені нові сорти рослин чи породи тварин підпадають під правову охорону. Особа, яка отримала патент на сорт рослин чи породу тварин, набуває права на його використання. Власник патенту може надавати право на його використання іншій фізичній чи юридичній особі, при цьому таку передачу оформлюють ліцензійним договором.
Ноу-хау (to know how to do it) - знати, як робити це; скорочено - know how - знати як) - технічний досвід або секрети виробництва, які мають промислову і комерційну цінність і не захищені патентами. Вони не оформлені юридичними документами, тому що є предметом комерційної таємниці, тобто вони можуть бути цілком патентоспроможними, але не запатентовані власником з метою збереження їх таємниці. До ноу-хау належать: незапатентовані винаходи, методи, способи, навички, необхідні для проведення проектування та розрахунків, будівництва, виготовлення виробів; технічна документація, робочі проекти, монтажні схеми, технологічні карти; склад та рецепти матеріалів, речовин, сплавів тощо; оптимальні рішення технологічних процесів; техніко-економічне обґрунтування, статистичні розрахунки тощо. Переважна більшість ноу-хау є результатом науково-пошукових і дослідницько-конструкторських робіт. Зазвичай, без знання ноу-хау виробництво нової техніки за зразками, описаннями патентів та опублікованою інформацією взагалі не можливе, або вимагає додаткових витрат на освоєння.
Захист від недобросовісної конкуренції. Недобросовісною конкуренцією вважаються дії, пов'язані з використанням чужих позначень, рекламних матеріалів, упаковки, товарів іншого виробника; копіюванням зовнішнього вигляду виробу; порівняльною рекламою; створенням перешкод суб'єктам господарювання в процесі конкуренції та використанням неправомірних переваг у конкуренції (дискредитація суб'єкта; надання послуг із примусовим асортиментом; намовляння до бойкоту суб'єкта господарювання; намовляння постачальника до дискримінації покупця; намовляння до розірвання договору з конкурентом; підкуп працівника постачальника або покупця); із неправомірним збиранням, розголошенням та використанням комерційної таємниці, включаючи й намовляння до розголошення комерційної таємниці.
Об'єкти авторського і суміжного права - це як оприлюднені, так і неоприлюднені твори науки, літератури і мистецтва, незалежно від їхнього призначення, жанру, обсягу, мети.
Дати повний перелік об'єктів авторського права важко, оскільки виникають нові форми вираження творчої діяльності людей. Право на твір належить його дійсному творцеві, справжньому авторові - тому, хто написав книгу, картину, створив музику, виліпив скульптуру (рис.6.1.).
Об'єктом авторського права може бути не будь-який твір, а лише той, який має творчий характер і виражений у певній формі. Наприклад, не вважається об'єктом авторського права чисто технічна робота (передрук чужого твору або навіть його літературна обробка редагування, коректура тощо). Зміст художнього чи наукового твору може бути виражений у тій чи іншій формі. Так, наукові твори можуть бути втілені у словесну форму - науково-літературну або іншу - карти (географічні, геологічні), креслення, ескізи, моделі, макети тощо. В той же час задум письменника чи композитора, який ще не виражений у будь-якій формі, не визнається об'єктом авторського права.
Комп’ютерна програма - сукупність даних та команд, призначених для забезпечення функціонування електронно - обчислювальних машин. Авторське право поширюється на будь-які програми як оприлюднені, так і не оприлюднені, подані в об'єктивній формі, незалежно від їхнього матеріального носія, призначення чи якості. Правовому захисту не піддягають ідеї та принципи, на яких побудовано комп'ютерні програми. Вартість програмного забезпечення порівняно з вартістю електронних обчислювальних машин невпинно зростає, тому вони стають важливим об'єктом комерційних відносин.
База даних - сукупність даних, матеріалів або творів, систематизованих у формі, яку читає машина. Бази даних є результатом творчої праці з підбору та організації даних, незалежно від їхнього матеріального носія чи призначення.
Вони охороняються незалежно від того, чи відомості, які вони містять є об'єктами авторського права. Але авторське право на базу даних визнається тоді, коли кожний із творів, включених до складу цієї бази даних, є об'єктом авторського права. Правовий захист не поширюється на ідеї та принципи, покладені в основу бази даних або будь-якої з її частин.
Типологія інтегральних мікросхем зафіксоване на матеріальному носії просторово-геометричне розташування сукупності елементів інтегральної мікросхеми та зв'язків між ними. Умовою їх правового захисту є оригінальність, тобто коли сукупність їхніх елементів не є загальновідомою розробникам та виробникам інтегральних мікросхем на дату створення цих конкретних схем, або коли сукупність загальновідомих елементів у цілому задовольняє умову оригінальності.
Суміжні права виникають при реалізації, використанні вже обнародуваних творів літератури і мистецтва. Наприклад, поет написав слова пісні, композитор - музику до неї, а доніс до слухачів виконавець-співак, то в цьому випадку творчість співака вважають суміжною творчою діяльністю з реалізації самої пісні.
До суміжних прав належать: >права виконавців, Справа виробників фонограм, >права організацій мовлення. Реалізація цих прав не може порушувати права авторів, чиї твори виконують.
Об'єкти товарно-знакової ідентифікації продукції та виробників — це засоби індивідуалізації виробників, товарів і послуг, які прирівняні до результатів творчої діяльності: знаки для товарів і послуг, зазначення походження товару і фірмове найменування.
Ці об'єкти є своєрідним товаром, який сприяє збуту іншого товару. В сучасних умовах перед виробниками, особливо в країнах з розвинутою ринковою економікою, часто постає проблема продажу. Однорідних товарів виробляється так багато, що ринок уже не спроможний їх поглинути. Споживач починає вишукувати той, який вирізняється якістю, зовнішнім оформленням, економічністю та іншими якісними чи естетичними ознаками. Споживачеві допомагають спеціальні позначення і найменування, які дозволяють йому відрізнити товар одного виробника від однорідного товару іншого виробника. Тому такі позначення у сучасних умовах також є товаром на ринку.
Об'єкти товарно-знакової ідентифікації продукції виконують такі функції: з одного боку, забезпечують виробнику вищий, ніж у конкурентів обсяг продажів, а з іншого - певною мірою сприяють захисту прав споживачів і цим створюють новий попит, а новий попит, у свою чергу, підвищує рівень продажу виробника і, відповідно, - прибутку. Отже, об'єкти товарно-знакової ідентифікації продукції одночасно задовольняють інтереси виробників і споживачів.
Знаки для товарів і послуг - позначення, за яким товари чи послуги певного виробника, відрізняються від однорідних товарів і послуг інших, тобто головне завдання товарного знака полягає в ідентифікації (виділенні) товару та його виробника на ринку.
В англійській мові існує поняття "trade make" - торгова марка, крім того в міжнародній практиці використовується ще одне поняття - "знак обслуговування". В Україні всі вони називаються знаками для товарів і послуг, хоча досить часто вживається термін "торгові знаки". Позначається торгова марка символом "™". До складу торгової марки входить логотип (з грецької logos -слово і typos - відбиток) - літера (буква, знак) або літери, які позначають повне або скорочене найменування підприємства, марки виробів або їх групи. Логотип розробляється з рекламними цілями.
Представлення товару як марочного дає підстави для підвищення ціни на нього, а тому застосування марок і знаків є важливим аспектом маркетингової політики товаровиробника. Розміщують знаки для товарів і послуг на самому товарі, його упаковці, рекламі або вивісці підприємства. Вони при цьому виконують одночасно дві функції: рекламування товару та гарантування його якості.
Зазначення походження товару - словесне чи зображальне (графічне) позначення, що прямо чи опосередковано вказує на географічне місце походження товару.
При цьому під географічним місцем розуміють будь-який географічний об'єкт із офіційно визначеними межами:
- країна;
- регіон як частина країни;
- населений пункт;
- місцевість тощо.
Зазначення походження товару може бути двох видів: просте та кваліфіковане.
Потреба в зазначенні походження товару зумовлена тим, що на якісні характеристики, крім технічного рівня, технології, якості матеріалів, впливають також інші, які часто не залежать навіть від технічного рівня виробництва чи будь-яких інших умов вироблення товару (вода, повітря,
кліматичні, гідрологічні умови тощо). Наприклад, тканина певного сорту може бути вироблена тільки з вовни овець особливої породи, що вирощується в певній місцевості.
Фізична або юридична особа, яка зареєструвала зазначення походження товару, одержує право на його використання в рекламних цілях через розміщення на відповідному виробі, його упаковці, у проспектах та іншій товарно-супровідній документації.
Крім об'єктів товарно-знакової ідентифікації продукції, все більше поширення набуває процес розпізнавання конкретних виробників через фірмове найменування.
Фірмове найменування - це стале позначення підприємства або окремої особи, від імені якої здійснюється виробнича або інша діяльність.
Фірмове найменування використовується для розпізнавання підприємств і відокремлювання їх з-поміж інших. На відміну від знаків для товарів і послуг, які визначають конкретні товари та послуги певного підприємства, фірмове найменування характеризує його репутацію і становище.
Продукт інтелектуальної власності має певну ринкову вартість, а тому його можна => здати в оренду, => продати, => передати в заставу для отримання кредиту, => розширити власні кошти тощо.
З економічної позиції, вартість об'єктів інтелектуальної власності - це витрати підприємства на придбання нематеріальних ресурсів, які використовуватимуться для отримання певного економічного результату, тобто для підприємства є нематеріальними активами.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить