Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Класифікація ресурсів як активів підприємства

Класифікація ресурсів як активів підприємства
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Класифікація ресурсів як активів підприємства

Ресурси можна кваліфікувати як економічні, якщо вони забезпечують майбутній економічний ефект підприємству. Це можливо:
- якщо ресурси є грошовими коштами або легко можуть бути перетворені в грошові кошти;
- якщо ресурси є товарами, які передбачається продати й отримати за них грошові кошти;
- якщо ресурси будуть використані в майбутній діяльності підприємства, яка призведе до надходження грошових коштів.
Економічні ресурси підприємства називають активами. В загальному випадку, для того, щоб ресурс вважався активом, необхідне виконання двох умов:
1)    він повинен знаходитись у володінні підприємства
контролюватись підприємством;
2)    він повинен мати достовірно визначену вартість у грошовому
виразі.
Під контролем підприємства розуміється концепція бухгалтерсь¬кого обліку, подібна до юридичної концепції власності. Так, якщо підприє¬мство купує на виплату автомобіль, то юридичне воно не може волод¬іти автомобілем, поки не сплачений останній внесок. Однак, якщо підприємство несе відповідальність за утримання автомобіля, то авто¬мобіль розглядається як такий, що повністю контролюється підприєм¬ством і є активом.
Згідно з визначенням, наведеним у чинному законодавстві України, активи - це ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до над¬ходження економічних вигіду майбутньому. Майбутня вигода, втілена в активі, є потенціалом, який може сприяти надходженню (прямо або опосередковано) грошових коштів чи їх еквівалентів на підприємство.
Класифікація ресурсів як активів підприємства використовується при веденні обліку та складанні звітності. Активи є одним з основних елементів звіту про фінансовий стан підприємства - бухгалтерського Балансу підприємства на певну дату. Бухгалтерський баланс відоб¬ражає активи і пасиви (зобов'язання і капітал) підприємства на кон¬кретний момент часу. Якщо активами балансу називають економічні ресурси підприємства, то пасивами балансу є вимоги різних осіб (юри¬дичних чи фізичних) щодо цих активів. Зобов'язання, відображені в пасиві, є вимогами кредиторів. Кредитор - це особа, крім власника підприємства, перед якою підприємство має заборгованість щодо отриманих грошей, товарів тощо і яка має право вимагати від підприємства погасити цей борг.
Капітал (власний), відображений у пасиві, є вимогою власників підприє¬мства (в даному контексті поняття "вимога" є скоріше юридичним і має сенс у випадках виходу власника зі складу підприємства, при ліквідації підприємства тощо). Оскільки загальна сума вимог (претензій) креди¬торів і власників щодо активів не може перевищувати суму активів, то активи і пасиви на дату складання балансу дорівнюють одне од¬ному. Це є основним бухгалтерським рівнянням, яке формально вира¬жає концепцію подвійного запису на взаємопов'язаних рахунках бухгал¬терського обліку:
Поряд з інтерпретацією двох сторін бухгалтерського балансу як ресурсів (активи) і вимог (пасиви), існує погляд на дві сторони балансу з позицій напрямів використання чи вкладення коштів (активи) і джерел коштів для формування (фінансування) активів (пасиви). Тоді основне бухгалтерське рівняння можна прокоментувати так: кожна гривня, вкладена в активи підприємства, фінансується кредиторами або власниками (і від зворотного - кожна надана кредиторами чи власниками гривня формує певний вид активів підприємства). Обидва способи інтерпретації бухгалтерського балансу є коректними і доповнюють один одного.
Нормами національного Положення (стандарту) бухгалтерського обліку "Баланс" передбачений поділ активів і пасивів балансу підприємства на окремі статті, які об'єднуються в однорідні групи за певними ознаками.
Відповідно до встановленого складу активи згруповані за трьома розділами:
-  необоротні активи;
- оборотні активи;
-  витрати майбутніх періодів.
Суть відмінностей між необоротними й оборотними активами полягає в часі їх утримання (зберігання) підприємством з метою корисного використання. До необоротних активів належать довгострокові активи з відносно тривалим терміном корисного використання (понад рік).
Оборотні (короткострокові, поточні) активи - це грошові кошти та інші активи, які, як обґрунтовано очікується, будуть продані, переведені в грошові кошти або витрачені протягом дванадцяти місяців з дати балансу. Витратами майбутніх періодів є певні активи, як правило, нематеріального характеру, корисність яких закінчиться в найближчому майбутньому (авансовані орендні платежі, страхові поліси, передплата за періодичні видання тощо).
Розділ "Необоротні активи" включає такі статті.
Стаття "Нематеріальні активи" показує вартість патентів, авторських прав, торгових марок, монопольних прав і привілеїв та інших не уречевлених активів, контрольованих підприємством. До підсумку балансу нематеріальні активи включаються за залишковою вартістю, яка визначається як різниця між їх первісною вартістю і сумою накопиченої амортизації.
Стаття "Незавершене будівництво" відображає вартість капітальних інвестицій у будівництво, створення, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання необоротних активів, введення яких в експлуатацію на дату балансу не відбулось, а також авансові платежі для фінансування будівництва.
Стаття "Основні засоби " включає вартість власних та отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів основних фондів і орендованих цілісних майнових комплексів. До підсумку балансу включається залишкова вартість основних фондів, яка визначається як різниця між їх первісною (переоціненою) вартістю і сумою зносу на дату балансу.
Стаття "Довгострокові фінансові інвестиції" відображає фінансові інвестиції, здійснені підприємством як інвестором на період більше одного року, а також усі фінансові інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент часу. Під фінансовими інвестиціями розуміють активи, які утримуються підприємством з метою одержання прибутку за рахунок пасивних доходів (процентів, дивідендів тощо) або отримання інших вигід для інвестора.
Стаття "Довгострокова дебіторська заборгованість" включає заборгованість дебіторів, яка буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу. Дебітори - це юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів або інших активів.
Стаття "Відстрочені податкові активи " показує суму податку на прибуток підприємства, що підлягає відшкодуванню в наступних періодах внаслідок тимчасової різниці між бухгалтерською та податковою базами оцінювання прибутку.
У статті "Інші необоротні активи" наводяться суми за необо¬ротними активами, які не можуть бути включені до наведених вище статей розділу "Необоротні активи".
Розділ "Оборотні активи" включає такі статті.
Група статей "Запаси " відображає вартість відповідних видів запасів - предметів праці, що призначені для перероблення у виробництві, для продажу й для господарських потреб, а також засобів праці, які підприємство відносить до швидкозношуваних (до року) предметів.
Стаття "Векселі одержані" показує забезпечену векселями заборгованість дебіторів за реалізовані підприємством продукцію товари), результати робіт, послуг. Вексель - це один із розповсюджених видів кредитних грошей, який є цінним папером, що засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання терміну визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).
Стаття "Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги" відображає заборгованість покупців або замовників за надані їм продукцію (товари), результати робіт, послуг (крім заборгованості, яка забезпечена векселем). У підсумок балансу включається чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості, яка визначається шляхом віднімання з її первісної вартості резерву сумнівних боргів. Сумнівним боргом вважається поточна дебіторська заборгованість, стосовно якої існує непевність щодо її погашення боржником. Оскільки з умовах ринкової економіки немає повної гарантії щодо оплати дебіторської заборгованості, підприємство створює резерви для покриття можливих ненадходжень коштів. Величина резерву сумнівних боргів визначається, виходячи з платоспроможності окремих дебіторів.
У групі статей "Дебіторська заборгованість за розрахунками" показуються: дебіторська заборгованість фінансових і податкових органів, суми переплати за податками, зборами та іншими платежами до бюджету; суми авансів, наданих іншим підприємствам; суми нарахованих дивідендів, процентів, роялті, що підлягають надходженню на підприємство; дебіторська заборгованість із внутрішньовідомчих розрахунків тощо.
Стаття "Інша поточна дебіторська заборгованість " відображає заборгованість дебіторів, що належить до оборотних активів і не може бути включена до вищенаведених статей дебіторської заборгованості. У разі створення щодо такої заборгованості резерву сумнівних боргів, її показники наводяться в балансі за чистою реалізаційною вартістю.
Стаття "Поточні фінансові інвестиції" включає вартість фінансових Інвестицій, здійснених підприємством на строк, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент часу (крім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів).
Група статей "Грошові кошти та їх еквіваленти " відображає кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів у національній та іноземних валютах. Під еквівалентами грошових коштів розуміються короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни вартості. Кошти, які не можна використати протягом року внаслідок певних обмежень, показуються в складі необоротних активів.
У статті "Інші оборотні активи" наводяться суми оборотних активів, які не можуть бути включені до наведених вище статей розділу "Оборотні активи".
Підсумок трьох розділів активу балансу повинен дорівнювати підсумку пасиву балансу.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить