Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Поліпшення податкового навантаження підприємств

Поліпшення податкового навантаження підприємств
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Поліпшення податкового навантаження підприємств

Постановка проблеми. Сучасна податкова система України об'єктивно потребує наявності в її складі надійного та стабільного джерела доходної частини бюджету. Для цього потрібні фінансові ресурси і потреба в них зростає з кожним роком. У зв'язку з цим змінюються вимоги до податкової системи, принципів оподаткування, навантаження на платників, впровадження відповідних змін законодавчої, податкової бази.
За останні десять років збільшилась кількість податків, впроваджені значні зміни в оподаткуванні, внаслідок чого нарахування та сплата податкових зобов'язань ускладнились, податкове навантаження зросло. Збільшення податкового тиску призводить до зростання протиріччя між державою та платниками, спричиняє зменшення надходження до бюджетів. Тому при діючій податковій системі гостро постає питання необхідності зміни у принципах оподаткування.
Аналіз останніх досліджень. Питання податкового навантаження та проведення реформи податкової системи досліджувались багатьма науковцями [3—9; 14]. Питання концепції реформування податкової системи України розглядалося ще 2000 р. Б. Губським [8], вплив податкової системи на національну економіку вивчався Л. Шаблистою [14], А. Соколовською [9], аналізувалися методичні основи становлення податкової системи, оцінка рівня податкового навантаження на вплив економіки були здійснена О. Амошею та В. Вишневським [3].
Мета роботи. У статті буде зроблена спроба з'ясувати доцільність заміни системи оподаткування відповідно до змін економічних процесів та потреб удосконалення соціально-економічних відносин суспільства.
Збільшення кількості податків робить податкову систему малоефективною і спонукає платників на пошук способів приховування прибутку та зниження податкового навантаження. Ці дії призводять до скорочення надходжень до бюджетів, невиконання соціально-економічних завдань держави. Тому виникає питання про зміну системи оподаткування, можливості введення нових об'єктів оподаткування для більш справедливого розподілу податкового тягаря на суб'єкти з більшими доходами.
Основного матеріал дослідження. Чинним законодавством України надано ряд пільг в оподаткуванні. Пільги надаються для створення пріоритету в деяких видах виробництва, підтримки Із введенням переваг в оподаткуванні порушується одна із функцій податкової системи стосовно соціальної справедливості розподілу податкового навантаження на платників податків. Платники з пільгами мають перевагу перед іншими, які оподатковуються на загальних підставах.
Надання пільг скорочує надходження доходної частини бюджету. Так, на початок 2006 р. чинним законодавством було впроваджено 59,18 тис. пільг за різними податковими платежами, внаслідок чого до бюджету не надійшло у 2005 р. 9,579 млрд. грн. За останні три роки збільшується тенденція втрат бюджетів за рахунок отримання пільг. Наприклад, 2003 р. несплата податків за рахунок наданих пільг становила 39,2 млн. грн., а 2004 р. — 47,4 млн. грн., аналіз цих років вказує на зростання ненадходження коштів до бюджету за рахунок пільг майже на третину [10—13].
Наявність пільг наштовхує платників, у яких відсутні підстави для отримання пільг, на вишукування схем проведення господарських операцій для можливості використання пільг у зниженні податкового навантаження.
Одним із джерел схем мінімізації та ухилення від оподаткування є податок на додану вартість. Відпрацьовуються такі схеми:
- штучного і безпідставного завищення ціни на продукцію «одноденних фірм» для можливості відображення податкового кредиту покупцю з метою отримання відшкодування ПДВ. Як правило, підприємства-посередники в цих операціях зникають, або ліквідуються;
- впровадження псевдоекспорту, де товар чи продукція реалізується на «чорному ринку» за готівковий розрахунок, чи взагалі оформлюється фіктивна експортна операція неіснуючих товарів, послуг та ін.
Від такої господарської діяльності кошти та продукція переходять у «тінь», таким чином, від цього страждають економічні процеси в країні. А там, де кошти переходять у «тіньову економіку», з'являється і кримінал.
Запроваджуваний замість ПДВ податок з обороту може справлятися за набагато меншою ставкою, ніж ПДВ. На думку фахівцій, ця ставка може складати 1,5-2,0% від обороту. Розмір ставки пояснюється наступним: більшість товарів у своєму поетапному русі від сировини до готової продукції проходить щонайменше 4 ланки (Виробник 1 - Виробник 2 - Оптовий продавець - Роздрібний продавець). Якщо зробити припущення, що по 40% доданої вартості створюється Виробниками 1 та 2, а по 10% — оптовими та роздрібними продавцями, то при ставці — 2% до бюджету надійде 6,1% від загальної вартості товарів (послуг), при ставці — 1,5% - 4,6% від вартості товарів (послуг), що приблизно дорівнює сучасним надходженням від ПДВ, ставка якого становить 20% (табл. 1) [7].
Впровадження податку з обороту дозволить значно скоротити витрати на його справляння (порівняно із поточною вартістю справляння ПДВ).
Це пов'язано із простотою податку, для обчислення розміру якого необхідно знати лише два показники: обсяг реалізації та ставку податку з обороту.
Порівняно з існуючим податком на додану вартість податок з обороту більше заохочуватиме виробництва з великою часткою доданої вартості, завдаючи шкоди, в той же час, матеріаломістким виробництвам із тривалим циклом виробництва і великою кількістю проміжних ланок на ланцюгу Постачальник – Виробник - Роздрібний - продавець.
Окремо слід зупинитися на впливі податку з обороту на зовнішньоекономічні операції. Податок з обороту із запропонованою невеликою ставкою (1,5—2,0%) слабо вплине на експорт сировини (тобто матеріалів, які пройшли невеликий виробничий цикл) та трудомістких товарів із низьким вмістом матеріальної складової.
В той же час експорт матеріаломістких товарів (послуг), які проходять послідовну обробку (переробку) на багатьох підприємствах різних галузей, стане економічно невигідним через кумулятивний ефект податку з обороту.     Зважаючи на значні обсяги зовнішньоекономічної діяльності держави, можна спрогнозувати, що введення податку з обороту примусить Україну і в подальшому залишатися сировинноекспортоорієнтованою країною.
У 2004 р. впроваджено введення облігацій внутрішньої державної позики стосовно погашення простроченого відшкодування з ПДВ [2; 10-13]. Облігації будуть гаситися у майбутньому через 5 років. Так, завдяки цьому введенню платники податків недоотримали 1,9 млрд. грн., в результаті чого не поповнені оборотні кошти, що негативно впливає на розширення виробництва і гальмує розвиток економічних відносин. Також у майбутньому не надійде відповідна сума надходжень до державного бюджету.
Деякі структури, на свій страх та ризик, оформлюють фіктивні податкові накладні, створюють конвертаційні центри, метою яких є отримання прибутку за рахунок відшкодування ПДВ. Як правило, такі структури недовговічні.
За останнє десятиріччя на десять податків та зборів збільшилась кількість загальнодержавних та місцевих податків, їх збільшення призводить до ускладнення ведення податкового обліку, знищується принцип простоти нарахування та сплати платежів. На сьогодні діє близько 1100 законодавчих та інструктивних документів, які регламентують стягнення податків, а деякі з них суперечать один одному. Чим складніша система оподаткування, тим складніше виконувати контроль із виконання фіскальних функцій контролюючими органами .
В Україні останнім часом виникає така ситуація, що податкове навантаження лягає на плечі платників непосильним тягарем. Сумарні податки, що стягуються з юридичних осіб, сягають понад 70—75% від заробленого [2]. Велике навантаження на платників значно перешкоджає впровадженню інвестиційних програм.
Система оподаткування повинна мати ту кількість податкових платежів, яка б забезпечила потреби для повної дієздатності держави.
Обов'язковому оподаткуванню повинно підлягати використання природних ресурсів країни та прибуток, отриманий від цього використання. Також варто взагалі звільнити від цих податків підприємства соціально-культурної діяльності, сферу охорони здоров'я, навчання, військові формування та силові структури за умови фінансування їх за рахунок державного чи місцевих бюджетів.
Після офіційної легалізації фінансів доцільно застосувати податок на нерухомість, як додаткове джерело забезпечення доходної частини бюджету. Податок варто впровадити тільки після заходів, пов'язаних із виведенням капіталу з «тіні». Впровадження податку на нерухомість дає можливість при скороченні податкового навантаження за рахунок впровадження податку з обороту мати додаткове джерело надходжень у бюджети.
Об'єктом оподаткування є нерухомість суб'єктів господарювання всіх форм власності крім державної, фінансування якої здійснюється з державного чи місцевих бюджетів. Оподатковується майно за ставкою від його вартості, оціненої бюро технічної інвентаризації, і стягується рівними частками протягом року. Для соціального захисту малозабезпечених верств населення варто застосувати неоподаткований мінімум площі майна на кожну приватну особу власника, або мешканця. Застосування податку на нерухомість стане підґрунтям соціальної справедливості у системи оподаткування. 
Важливо враховувати заходи стосовно виходу коштів з «тіні» і «тіньової заробітної плати». Основною причиною переходу суб'єктів господарювання на подвійний бухгалтерський та податковий облік є значна питома вага оподаткування від фонду заробітної плати. Він становить до 53%, із яких 37% — нарахування на заробітну плату і до 16% — утримання з одержаного доходу.     З метою оптимізації оподаткування фонду заробітної плати варто застосувати один соціальний податок нарахувань на заробітну плату з нижчим відсотком оподаткування, ніж діючий на сьогодні. Скорочення податкового навантаження на заробітну плату та впровадження спрощеного порядку нарахування за рахунок соціального податку надасть змогу для виведення капіталу з «тіні» та створення нових робочих місць.
Зниження оподаткування позитивно вплине на фінансове становище підприємств, за рахунок звільнення фінансових ресурсів, які залишились після оподаткування. Залишки фінансових ресурсів доцільно направити на поповнення виробничих фондів та надати можливість отримати прибутки у майбутньому, які приноситимуть надходження для держави. Організація економічного співробітництва і розвитку здійснила аналіз впливу податкового навантаження на економічні зміни, в результаті чого встановила, що при скороченні податкового тиску на 10% зростає ВВП на 0,5-1 процентного пункту протягом року [6].
У зв'язку зі скороченням податкового навантаження повинна зрости і відповідальність платників за ухилення від оподаткування. Щоб кожен платник, який бажав би вести свою господарську діяльність у спектрі несплати податків та порушення податкового законодавства знав, що за ці дії його бізнес може мати невиправні збитки і проблеми з владою.
Висновки. Зростання кількості податків та їх ставок призводить до погіршення фінансового становища підприємств, збільшує напруженість у протиріччях з владою та підштовхує до пошуку схем ухилення від оподаткування. Вихід у цій ситуації є. Податкове навантаження має знизитися до оптимально допустимого як в інтересах платників, так і в інтересах країни. Відставання у надходженнях можливо перекрити за рахунок охоплення значно більшої кількості платників, які були до зниження податкового тиску. Повинна скоротитись загальна кількість податків для спрощення ведення податкового обліку.
Зменшення податкового навантаження буде привабливим для впровадження інвестицій з іноземних та вітчизняних джерел, що позитивно вплине на економічні процеси в Україні.
Скорочення податкового тиску знизить надходження до бюджетів, але забезпечення рівня надходжень можливо виконати за рахунок розширення кола платників, бази оподаткування, введення податку на нерухомість. Зниження навантаження на платників у розрахунках з бюджетами звільнить фінансові ресурси для використання їх у розширенні виробничих процесів, поповнення оборотних фондів, що вплине на поліпшення фінансово-економічних процесів в Україні.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить