Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Організаційна структура підприємства, проблеми і шляхи її удосконалення

Організаційна структура підприємства, проблеми і шляхи її удосконалення
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 

Організаційна структура підприємства, проблеми і шляхи її удосконалення

Процес удосконалення і створення нових організаційних структур управління передбачає здійснення комплексного аналізу діяльності підприємства, у тому числі фінансового стану, створення "команди" управління та її маркетингової орієнтації.
Організаційну структуру управління доцільно змінювати у тому випадку, якщо вона не відповідає вимогам виконання поточних і стратегічних завдань. Удосконалення структур здійснюється у такій послідовності:
— розробляються заходи щодо забезпечення виробництва ресурсами;
— створюється система інформаційного забезпечення;
— визначається виробнича політика;
— розробляються заходи щодо забезпечення економічної безпеки підприємництва;
— визначаються головні положення соціальної політики;
— здійснюється стратегічне планування;
— затверджується інвестиційна політика,
— здійснюється робота з персоналом щодо підготовки його для діяльності в нових умовах;
— затверджується інноваційна політика;
— розробляються заходи щодо стимулюванню продажу;
— затверджується фінансова політика
— визначається маркетингова політика;
— удосконалюється бухоблік.
Організаційні структури управління підприємств в Україні не відповідають сучасним вимогам. Недоліки в організаційній структурі мають більш ніж 70% підприємств.
Типовими є такі недоліки:
— орієнтація структур на першу особу;
— наявність великої кількості заступників генерального директора та відсутність чітких посадових обов'язків за рахунок чого "розмивається" їх відповідальність.

— недостатній рівень розвитку інформаційної бази.
— відсутність особистої відповідальності за фінансові результати діяльності підприємства.
— відсутність служби управління змінами, зорієнтованої на врахування змін макросередовища.
Перелічені чинники гальмують розвиток підприємства та збільшують терміни адаптації його до ринкових умов. Деякі підприємства з чисельністю працюючих до 500 осіб взагалі не мають чітко визначених організаційних структур, тобто знаходять на рівні розвитку ремісничих підприємств початку ХУШ століття.
Для підприємств, які готові до змін, реформування організаційних структур доцільно починати зі створення моделей бізнес-процесів.
Після аналізу сильних і слабких сторін організаційних структур, визначаються базові принципи їх реорганізації.
Реорганізація може здійснюватися у такій послідовності:
— уточнення відповідності, призначення та функцій структур управління тактичним і стратегічним цілям підприємства;
— перевірка зв'язків кожного керівника з відповідними ланками підприємства (їх повинно бути не більше 6-7);
— перевірка прийняття змін макросередовища і здатності до швидкої трансформації структур управління для вирішення проблем, що виникають у зв'язку з цими змінами;
— перевірка здатності до сприйняття і обробки потоків інформації;
— суворий контроль виконання управлінських рішень;
— делегування повноважень, визначення чітких функціональних обов'язків кожного виконавця та відповідальності за їх виконання;
— визначення відповідності кваліфікації керівників їх посадам;
— затвердження програми підготовки і підвищення кваліфікації кадрів у відповідності з цілями і завданнями організації.
Реорганізація структур управління може здійснюватися такими шляхами:
1. Звільнення першого керівника від рутинних поточних питань, з метою підвищенні його активності у здійсненні виводу підприємства із кризового стану.
2. Зобов'язати директора з виробництва та головного інженера забезпечити оперативне управління виробництвом і технічним розвитком.
3. Створити ефективні комерційні служби.
4. Розподілити  функціональні  обов'язки  фінансового відділу і бухгалтерії.
5. Переорієнтувати комерційну діяльність на споживача.
6. Створити  єдину  "команду"  професіоналів для управлінням підприємством.
7. Розробити заходи, щодо об'єднання комерційного і транспортного відділів.
8. Для підвищення конкурентоспроможності розробити і запровадити системи управління витратами, фінансами, акціонуванням, вексельного та економічного обліку, підпорядкувавши їх фінансовому директору.
Для підвищення гнучкості управлінських структур та оперативного їх реагування на зміни кон'юнктури ринку потрібно:
— провести маркетингові дослідження;
— доручити управління тимчасово вільними ресурсами комерційним банкам або довірчим товариствам;
— здійснити заходи, щодо планування податку;
— організувати систему управління ресурсами та мінімізації витрат на комунальні послуги;
— розробити бізнес — плани інвестиційних проектів.
В нових організаційних структурах передбачається визначення чіткої межі відповідальності кожної посадової особи. Посадові особи повинні діяти у межах своїх повноважень і особисто відповідати за результати своєї діяльності або бездіяльності.

Для підвищення рівня оперативності управління потрібно створити горизонтальні зв'язки, тобто ділові взаємовідносини посадових осіб у процесі прийняття рішень у межах їх компетенції.
Перехід до перспективних структур здійснюється у два етапи:
1. Зміна структури та закріплення функцій за відповідним відділом або службою.
2. Підвищення ефективності виконання функцій, шляхом стимулювання виконавців удосконалених структур управління.
Практика показала, що реструктуризацію організаційних структур слід здійснювати у такій послідовності:
1. Аналіз існуючого штатного персоналу.
2. Розробка і затвердження чисельності нового штату.
3. Кодування робочих місць.
4. Створення інформаційної бази даних підприємства.
5. Анкетування персоналу підприємства.
6. Аналіз анкетування і бази даних.
7. Аналіз невідповідностей в організаційних структурах.
8. Організація і проведення зборів представників структур для визначення зв'язків між окремими функціональними службами.
9. Виявлення причин "розривів" між окремими функціональними службами та їх негативного впливу на діяльність підприємства.
10. Визначення шляхів усунення проблем з "розривами".
11. Створення єдиного комунікаційного словника (інстру¬менту взаєморозуміння).
12. Розробка пакету положень щодо структурних підрозділів (завдання, функції, обов'язки, відповідальність, склад підрозділів, організація діяльності).
13. Створення пакетів положень та інструкцій на робочих місцях.
14. Підготовка наказу щодо впровадження нових структур.
Після підготовки і затвердження відповідних методичних і інструктивних документів колектив підприємства розпочинає здійснювати реформування організаційних структур


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить