Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Середовище контролю

Середовище контролю
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 

Середовище контролю

Середовище контролю охоплює ставлення, обізнаність, дії управлінського персоналу і найвищого управлінського персоналу у сфері внутрішнього контролю суб'єкта господарювання та визначення його важливості для суб'єкта господарювання. Середовище контролю також включає функції найвищого управління та управління і впливає на усвідомлення необхідності контролю його працівниками. Воно являє собою основу ефективного внутрішнього контролю, забезпечуючи дисципліну та належну його структуру.
Середовище контролю охоплює такі елементи:
а) Повідомлення інформації та впровадження чесності й етичних цінностей.
Ефективність контролю не можна ставити вище чесності й етичних цінностей людей, які його створюють, реалізують і здійснюють його моніторинг. Чесність і етичні цінності — основоположні елементи середовища контролю, котрі визначають ефективність його структури, реалізацію і моніторинг інших складових внутрішнього контролю. Чесність і етична поведінка є продуктами етичних стандартів та стандартів поведінки суб'єкта господарювання, того, як про них інформують і як їх зміцнюють на практиці. Вони включають заходи управлінського персоналу щодо усунення або зменшення стимулів та спокуси, які можуть підштовхнути персонал до нечесних, протизаконних або неетичних вчинків. Вони також передбачають інформування персоналу про етичні стандарти та стандарти поведінки суб'єкта господарювання через виклад політики та кодексу професійної етики і демонстрацію прикладу.
б) Прагнення до компетентності. Компетентність — це знання та навички, необхідні для виконання завдань, визначених у посадовій інструкції особи. Прагнення до компетентності включає розгляд управлінським персоналом рівнів необхідної компетентності за конкретними посадами і визначає, як ці рівні відображаються у відповідних навичках і знаннях.
в)  Участь найвищого управлінського персоналу. На усвідомлення суб'єктом господарювання необхідності контролю суттєво впливають посадові особи, наділені повноваженнями найвищого управління. Риси, що властиві особам, наділеним повноваженнями найвищого управління, включають незалежність від управлінського персоналу, їх досвід та положення, ступінь їх залучення у діяльність і вивчення діяльності, відповідність їх дій, інформація, яку вони одержують, міра, якою піднімаються для обговорення і вирішення з управлінським персоналом складних питань, а також їх взаємодія з внутрішніми та зовнішніми аудиторами. Важливість обов'язків осіб, наділених повноваженнями найвищого управління, визнається у кодексах професійної етики та в інших нормативних актах і рекомендаціях, які розробляються для осіб, наділених повноваженнями найвищого управління. Інші обов'язки осіб, наділених повноваженнями найвищого управління, включають нагляд за структурою та ефективною діяльністю з реалізації сигнальних процедур та процесів огляду ефективності внутрішнього контролю суб'єкта господарювання.
г) Філософія та стиль роботи управлінського персоналу. Філософія та стиль роботи управлінського персоналу охоплює широке коло характеристик. Ці характеристики можуть включати такі аспекти: підхід управлінського персоналу до прийняття та моніторингу ризиків бізнесу; ставлення і заходи управлінського персоналу щодо фінансової звітності (вибір консервативного або агресивного підходу з дозволених альтернативних принципів бухгалтерського обліку, а також визначення усвідомлення та консерватизму стосовно облікових оцінок); ставлення управлінського персоналу до обробки інформації, функцій бухгалтерського обліку та персоналу.
д) Організаційна структура. Організаційна структура суб'єкта господарювання забезпечує основу, в межах якої планується, провадиться, контролюється та перевіряється діяльність для реалізації загальних цілей суб'єкта господарювання в цілому. Визначення відповідних організаційних процедур включає розгляд ключових сфер у розподілі повноважень і обов'язків та відповідного підпорядкування. Суб'єкт господарювання визначає таку організаційну структуру, яка задовольняє його потреби. Відповідність організаційної структури суб'єкта господарювання залежить, певною мірою, від його розміру та характеру діяльності.
є) Визначення повноважень та розмежування обов'язків. Цей фактор включає як визначення повноважень та розмежування обов'язків за операційними видами діяльності, так і встановлення ієрархії повноважень. Він також визначає політику щодо належної практики ведення бізнесу, необхідні знання та досвід ключового персоналу і ресурси, які необхідно забезпечити для виконання обов'язків. Крім того, він включає політику та обмін
інформацією, спрямовані на розуміння цілей суб'єкта господарювання всіма працівниками, розуміння взаємоузгодження їх дій і внеску кожного окремого працівника для забезпечення реалізації визначених цілей, а також розуміння того, як і за що вони несуть відповідальність.
є) Політика і практика щодо людських ресурсів. Політика і практика щодо персоналу пов'язана з такими заходами, як наймання, професійне орієнтування, підготовка, оцінювання, наставництво, підвищення у посаді та виправні заходи. Наприклад, стандарти щодо наймання на роботу осіб з найвищим рівнем кваліфікації вимагають особливої уваги, наприклад щодо їх освіти, досвіду попередньої роботи, минулих досягнень та доказів чесності й етичної поведінки, демонструють прагнення суб'єкта господарювання до залучення компетентних осіб, яким можна довіряти. Політика щодо підготовки персоналу, яка інформує про майбутні функції та обов'язки і включає таку практику, як курси з підготовки та навчальні семінари, ілюструє очікувані рівні результатів діяльності та поведінки. Підвищення у посаді, яке визначається за результатами періодичних атестацій (оцінювання результатів), демонструє відданість суб'єкта господарювання просуванню кваліфікованого персоналу на вищі посади з більшою відповідальністю.
Невеликі за розміром суб'єкти господарювання можуть запроваджувати елементи середовища контролю в інший спосіб, ніж суб'єкти господарювання більшого розміру. Наприклад, суб'єкти господарювання невеликого розміру можуть не мати кодексу професійної етики у письмовому викладі, натомість вони можуть впровадити культуру, яка наголошує на важливості чесності та етичної поведінки через усне пояснення та приклад, який демонструє управлінський персонал.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить