Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Організація окремих видів аудиторських послуг

Організація окремих видів аудиторських послуг
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Організація окремих видів аудиторських послуг

Згідно з Міжнародними стандартами аудиту метою завдання щодо погоджених процедур є виконання тих аудиторських процедур, які були погоджені аудитором, суб'єктом господарювання та будь-якими відповідними третіми сторонами, а також надання звіту про фактичні результати цієї роботи. При цьому аудитором не висловлюється впевненості щодо будь-яких даних замовника. Замість цього користувачі звіту самі оцінюють процедури і результати, наведені аудитором у звіті, і на підставі роботи аудитора роблять свої власні висновки. Звіт надається лише тим сторонам, які дали свою згоду на проведення таких процедур, оскільки інші сторони, що не знають причин проведення цих процедур, можуть неправильно тлумачити їх результати.
При виконанні завдання щодо погоджених процедур аудитор повинен дотримуватися фундаментальних принципів проведення аудиту (Кодексу етики професійних бухгалтерів).
Аудитор повинен також упевнитися в тому, що представники суб'єкта господарювання та інші сторони, яким буде надано звіт про фактичні результати, чітко розуміють погоджені процедури та умови завдання. Аудитору необхідно скласти план роботи для ефективного виконання завдання та задокументувати питання, які є важливими в контексті надання доказів для обґрунтування його висновку.
Процедури, що використовуються в завданні з виконання погоджених процедур, можуть охоплювати:
-    запит і аналіз;
-    перерахунок, порівняння та інші перевірки точності записів;
-    спостереження;
-    перевірку;
-    одержання підтверджень.

Найбільш поширеним видом аудиторських послуг є надання консультацій підприємствам. Консультації можуть стосуватись як питань з організації обліку, так і загальноекономічних та організаційних питань, але в межах компетенції аудитора.
Консультаційні послуги — невід'ємний для аудиту вид професійної діяльності. Мабуть, він посідає друге за обсягом роботи місце після безпосередньої перевірки, але, на жаль, останнє за вартістю.
Міжнародні стандарти аудиту не виокремили консультування у певний вид аудиторських послуг. Є лише посилання у Концептуальних основах, що консультування з питань оподаткування, управління, обліку не є завданням з надання впевненості.
Під процесом консультування мають на увазі форму надання допомоги щодо змісту, процесу і структури завдання (або серії завдань), за якої консультант сам не відповідає за виконання завдань, але допомагає тим, хто їх виконує. Крім того, консультування можна розглядати як особливу професійну діяльність, яка здійснюється на підставі контракту між клієнтом і аудиторською фірмою.
Своєчасне надання консультаційної допомоги дає змогу підприємству-клієнту попередити недоліки в обліку і помилки при складанні звітності. Поточне консультування здійснюється аудиторами протягом цілого року. Це дає можливість підприємству-клієнту попередити можливі недоліки, застрахуватися від їх виникнення і забезпечити складання достовірної звітності.
Аудиторська фірма надає послуги своїм клієнтам через спеціально підготовлених і кваліфікованих працівників, які допомагають клієнту виявити і проаналізувати проблеми, що виникли. Аналізуючи ці проблеми, консультанти дають рекомендації щодо їх вирішення і сприяють, у разі потреби, виконанню цих рекомендацій.
Великі аудиторські фірми можуть надавати консультації з широкого кола питань: загальне керівництво й управління фінансами; управління маркетингом і збутом; управління кадрами і трудовими ресурсами тощо.
Деякі фірми надають свої консультації в певних галузях, наприклад, у будівництві, нафтодобувній промисловості, страховій і банківській справі, підприємствам зв'язку і транспорту, виробничим і сільськогосподарським підприємствам і т. ін.
Розрізняють разові та постійні консультації, усні й письмові консультації.
Стосовно разових консультацій укладаються окремі договори, оплата здійснюється відповідно до обсягу і складності виконаної роботи.
Постійне консультаційне обслуговування відбувається на основі довгострокових, зазвичай річних, договорів і практично становить найефективнішу форму консультаційної діяльності. Постійне консультування передбачає, крім роз'яснень складних облікових, фінансових і правових питань, безперервний контроль стану обліку і звітності, розрахунків за обов'язковими платежами, а також забезпечення підприємства-замовника пакетами останніх законодавчих і нормативних актів, що регламентують виробничо-господарську діяльність.
Практичним результатом постійного консультаційного обслуговування для підприємства-замовника є: зменшення помилок, які виявляються під час наступних аудиторських і податкових перевірок; можливість максимального використання легальних методів мінімізації податків й інших обов'язкових платежів.
Надання консультаційних послуг обумовлюється листом-зобов'язанням та (або) укладанням між аудитором та замовником договору на надання таких послуг, де відображаються умови проведення робіт, обов'язки та права сторін. Форма цих документів є спільною з листом-зобов'язанням та договором на проведення аудиту з урахування особливостей даної послуги.
Основними факторами, що впливають на ефективність надання консультаційних послуг, є належна професійна підготовка аудитора та достатньо повне і достовірне інформаційне забезпечення щодо предмета надання консультації. При цьому аудитору необхідно ознайомитися з бізнесом клієнта, його особливостями щонайменше в межах необхідного для забезпечення ефективності послуг, що надаються.
Надання консультацій має характер розгляду та вироблення висновків з окремого питання (питань) господарської діяльності підприємства і не потребує проведення повної аудиторської перевірки та підтвердження певних показників.
Результати роботи аудитора оформлюються звітом, що надається замовникові, і містить, окрім обов'язкових реквізитів, опис виконаних аудитором процедур, фактичне обґрунтування висновків з поставленої проблематики, висновки аудитора за результатами проведеної роботи.
В аудиторській діяльності існує тенденція до збільшення консультування у сфері управління. Управлінський консалтинг зумовлено поглибленням ринкових відносин, прагненням клієнта «виживати» в умовах конкуренції, виникненням нестандартних запитів керівників щодо релевантної інформації. Тому значна частина суб'єктів господарювання хотіли б запровадити на підприємствах систему управлінського обліку, який загальнодержавними нормативними актами не регламентується і потребує глибокого розуміння аудиторами галузевих, технологічних та інших особливостей діяльності, у тому числі різних запитів користувачів щодо диференціації інформації.
Аудитори-теоретики та аудитори-практики усвідомлюють, що практично неможливо визначити єдиний порядок організації управлінського обліку для конкретного підприємства, тому при дослідженні проблеми запровадження системи управлінського обліку для конкретного клієнта мова може йти про загальні принципи його організації.
Основними принципами є такі:
-    задоволення потреб користувачів різних рівнів управління (тому важливою процедурою аудиту є опитування менеджерів різних рівнів управління, для чого доцільно підготувати необхідні макети тестів та анкет);
-    обґрунтованість стосовно кожного підрозділу, де виникають відносини типу «обсяг діяльності—витрати—прибуток» (управління ними, місця виникнення витрат, існуюче делегування відповідальності, підходи керівництва до оцінювання діяльності);
-    узагальнення інформації за центрами відповідальності, місцями виникнення витрат;
-    контроль діяльності кожною центру відповідальності з використання системи бюджетів.

Якість функціонування системи залежатиме від правильності організації обліку доходів і витрат, що дасть можливість:
-    достовірно визначати собівартість для різних цілей;
-    здійснювати дієвий контроль за формуванням витрат та доходів за ієрархічними рівнями, зберіганням і рухом товарно-матеріальних цінностей, використанням ресурсів у процесі господарської діяльності;
-    своєчасно виявляти конкретних винуватців відхилень від запланованого, винуватців шкоди, заподіяної нестачею, крадіжкою, перевитратами (збитками), втратою економічної вигоди;
-    аналізувати причини зростання витрат та зниження рентабельності;
-    застосовувати більш гнучку політику ціноутворення;
-    якісно планувати обсяги реалізації, асортиментну політику, розмір витрат тощо.

Особливе значення мають консультаційні послуги з юридичних питань. Різнобічний вплив юридичних питань на бізнес може потребувати поради з питань трудового законодавства, оподаткування, цивільного права та інших спеціальних галузей законодавчої діяльності.
Аудиторські фірми надають таку послугу, як юридичне супроводження учасників інвестиційного процесу на всіх етапах капітального будівництва, яка включає:
-    консультування з питань ліцензування;
-    консультування з питань оформлення дозволів на проектування та будівництво об'єктів;
-    юридичний супровід процесу укладення та виконання договорів на розроблення проектної й дизайнерської документації;
-    супровід процесу укладення інвестиційних та підрядних контрактів;
-    сприяння у створенні належної системи технічного нагляду та контролю за якістю, обсягом, вартістю виконуваних робіт;
-    направлення претензій при недотриманні строків виконання робіт, а також при перевищенні кошторисної вартості будівництва;
-    надання юридичної допомоги при правовому врегулюванні спорів у будівництві;
-    ведення судових справ щодо захисту майнових інтересів учасників будівництва.

Фахівці аудиторських фірм допомагають оптимально вирішувати складні корпоративні і юридичні проблеми з урахуванням стратегій і цілей вашого бізнесу, що включають такий перелік послуг:
1.    правовий аудит;
2.    створення, реорганізація, ліквідація підприємств і господарських товариств;
3.    внесення змін в установчі документи компанії;
4.    супровід угод з цінними паперами.

Аудиторські фірми у розрізі юридичних послуг ще надають таку послугу, як судове представництво.
Відповідно до Цивільного Кодексу України представництво — це правовідношення, у якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені іншої сторони, яку вона представляє.
Так, ст. 28 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в господарському судовому процесі представниками юридичних осіб можуть бути інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. У кодексі немає визначення поняття «особа», отже, треба розуміти, що особа може бути фізичною, суб'єктом підприємницької діяльності та юридичною. Тому замовник — юридична особа може делегувати представницькі повноваження аудитору — суб'єкту підприємницької діяльності або аудиторській фірмі, уклавши з ними відповідний договір.
Інститут представництва притаманний практично всім галузям приватного та публічного права (кримінальному, кримінально-процесуальному, господарському, господарсько-процесуальному, трудовому, фінансовому, адміністративному, митному, податковому тощо). І в усіх галузях, за винятком перших двох, аудитори та аудиторські фірми можуть бути повноважними представниками фізичних та юридичних осіб.
Серед досить значної різноманітності судових справ та спорів юридичних осіб, у яких можуть бути задіяні аудитори, вирізняються три найвагоміші категорії:
-    господарські справи щодо захисту порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів (Господарський процесуальний кодекс України та Господарський кодекс України);
-    справи адміністративної юрисдикції, тобто такі, у яких хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (Кодекс адміністративного судочинства України);
-    трудові спори (Кодекс законів про працю України).

Розвиток ринкових відносин і виникнення таких явищ, як приватизація, акціонування, банкрутство, розподіл майна і злиття підприємств створили умови для участі аудиторів у цих процесах як експертів.
Ураховуючи складність майнових інтересів і матеріальне зацікавлення сторін, майнові проблеми часто неможливо вирішити без залучення сторонньої, незацікавленої особи, яка могла б об'єктивно оцінити майно і ця оцінка була б авторитетною для всіх сторін.
Вартість рухомого та нерухомого майна оцінюють відповідні фахівці. Однак в окремих випадках аудитори залучають спеціалістів з оцінювання, які можуть висловити своє професійне судження стосовно оцінки майна компанії та окремих майнових комплексів. Результати оцінювання використовуються у разі продажу компанії та емісії акцій.
Експертне оцінювання вартості об'єктів приватизації аудитори здійснюють за спеціальними угодами з державними органами приватизації.
Оцінювання фінансового стану підприємства, що приватизується, передбачає:
1.    дотримання порядку проведення інвентаризації, підтвердження її результатів; звіряння даних інвентаризації з показниками облікових регістрів, первинних документів аналітичного обліку, своєчасність і правильність відображення результатів у бухгалтерському обліку підприємства;
2.    складання документів, необхідних для оцінювання майнового комплексу підприємства, а також вартості майна, що підлягає приватизації (статутного фонду акціонерного товариства), підтвердження даних, відображених у відомостях розрахунку первісної та залишкової вартості основних засобів підприємства: відповідність цих показників даним інвентарних карток об'єктів основних засобів та інвентаризаційних описів, підтвердження застосованих при розрахунку коефіцієнтів збільшення балансової вартості та норм амортизації згідно із законодавчими та нормативними документами України;
3.    дотримання вимог щодо обліку основних засобів, нарахування амортизаційних відрахувань, джерел придбання основних засобів, підтвердження порядку проведення індексації основних фондів, відповідність поточних даних даним Звіту про фінансовий стан підприємства, відображення обліку виробничих запасів, сировини, матеріалів, тари, палива, особливо порядок їх дооцінки, правильність віднесення придбаних фондів до складу малоцінних і швидкозношуваних предметів, підтвердження сум дебіторської та кредиторської заборгованості, зазначених у балансі, наявність підтверджувальних первинних документів і правильність їх оформлення, відображення результатів фінансово-господарської діяльності та відповідність даних обліку даним у звіті про фінансові результати, підтвердження статей передавального балансу даними синтетичного обліку на підприємстві.

Такою послугою, як оцінка ефективності застосовуваної облікової політики і системи внутрішнього контролю, часто користуються власники підприємств.
Оцінюючи ефективність застосовуваної облікової політики, експерт повинен проаналізувати чи визначити в обліковій політиці такі процедури:
-    відповідальність за ведення бухгалтерського обліку;
-    форму ведення бухгалтерського обліку;
-    робочий план рахунків;
-    технологію обробки облікової інформації;
-    періодичність та порядок проведення інвентаризації;
-    склад постійно діючої інвентаризаційної комісії;
-    документооборот із затвердженням у наказі первинних документів, які використовуються на підприємстві;
-    обов'язки і склад технологічної ради по підприємству;
-    порядок організації матеріальної відповідальності на підприємстві;
-    порядок ведення управлінського обліку;
-    відповідальність за оподаткування.



При дослідженні облікової політики експерт повинен з'ясувати такі питання:
-    чи дотримується порядок оформлення Наказу про облікову політику, чи наявні на підприємстві необхідні внутрішні документи, положення, інструкції, які затверджуються одночасно з Наказом про облікову політику;
-    термін фактичного введення в дію Наказу про облікову політику (з 1 січня року, наступного за роком видання даного документа, а для новоствореного підприємства — не пізніше 90 днів з дня державної реєстрації);
-    чи повно розкриті встановлені способи ведення бухгалтерського обліку, які суттєво впливають на оцінку і прийняття рішень користувачів бухгалтерської звітності (наприклад, оцінка і спосіб нарахування амортизації на основні засоби, нематеріальні активи, критерії віднесення об'єктів до основних засобів і нематеріальних активів, спосіб погашення вартості малоцінних необоротних матеріальних активів, порядок оцінки сировини, матеріалів, МШП, незавершеного виробництва, товарів, готової продукції тощо);
-    чи дотримується методика ведення обліку (методи оцінювання запасів, методи нарахування амортизації тощо), обрана та затверджена в Наказі про облікову політику;
-    за допомогою якої форми ведеться облік, чи передбачена вона в Наказі про облікову політику, акцентувати увагу на особливостях, пов'язаних з цим (меморіально-ордерна, журнально-ордерна, журнальна, автоматизована; для малих підприємств — спрощена форма обліку);
-    чи оформлені всі господарські операції первинними документами і чи містяться в них обов'язкові реквізити: назва документа, дата його складання, назва організації, від імені якої складено документ, зміст господарської організації, вимірники господарської операції в натуральному і грошовому вираженні, прізвища посадових осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, і правильність її оформлення, особисті підписи зазначених осіб.

МСА визначають систему внутрішнього контролю — як політику і процедури (заходи внутрішнього контролю), прийняті управлінським персоналом суб'єкта господарювання для сприяння досягненню цілей управлінського персоналу щодо забезпечення (наскільки це можливо) правильного й ефективного ведення господарської діяльності, у тому числі дотримання обраної політики управлінським персоналом, а також забезпечення збереження активів, запобігання шахрайству та помилкам і виявлення їх, забезпечення точності й повноти облікових записів, своєчасної підготовки достовірної фінансової інформації.
Керуючись статутом підприємства, Положенням про службу внутрішнього аудиту тощо експерт повинен зробити висновок про те, чи належно посадові особи виконують свої обов'язки щодо внутрішньогосподарського контролю. Особливу увагу при цьому необхідно звернути на поетапний контроль дозволу і виконання кожної господарської операції та її наслідки.
Експерт повинен оцінити вплив окремих факторів на ефективність внутрішнього контролю, тобто визначити:
-    коло працівників, які беруть участь у формуванні інформації на підприємстві; передбачення їхньої відповідальності за доручену справу;
-    наявність упорядкованих взаємовідносин між ними з ведення справ і формування інформації;
-    наявність технічних засобів контролю;
-    наявність технології контролю;
-    контрольовані параметри.

Аудиторські фірми самостійно розробляють методики й порядок вивчення й оцінки системи внутрішнього контролю.
Аудитори також здійснюють експертизи виконання фінансово-правових аспектів укладених господарських угод, дають експертну оцінку перспективної інформації бізнес-планів.
Важливою сферою діяльності аудиторів є здійснення аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств з метою прогнозування ефективності їх розвитку, прийняття оперативних управлінських рішень і розроблення різних рекомендацій, програм (складання бізнес-планів, прогнозів, проектів облікової політики тощо).
Для прийняття рішень необхідна інформація та її аналіз. Для виконання будь-якої функції управління необхідна проаналізована інформація. А для прийняття правильного управлінського рішення необхідна одержана на основі фінансового аналізу та оброблена певним чином інформація, яка характеризує поточний фінансовий стан підприємства, результати діяльності усіх його напрямів, пасиви й активи, зобов'язання підприємства тощо. У складних умовах прийняття рішень інформація має бути оперативною і поданою в режимі реального часу, бо кожна фінансова інформація має часову цінність, корисність.
Суб'єктами аналізу є як безпосередньо, так і опосередковано зацікавлені в діяльності підприємства користувачі інформації. До перших належать інвестори, постачальники, клієнти, податкові органи, персонал підприємства і керівництво.
Кожний суб'єкт аналізу вивчає інформацію, керуючись власними інтересами управління фінансами та іншими видами активів. Аналіз фінансової звітності проводиться з метою прийняття оптимального управлінського рішення, тому він призначений для внутрішнього користувача — адміністрації, а також власника. Зовнішні користувачі — постачальники, покупці, акціонери без права участі в управлінні та інші категорії — користуються результатами фінансового аналізу зі згоди внутрішніх користувачів і в установленій формі.
Основна мета аналізу фінансово-господарської діяльності — виявлення суттєвих зв'язків і характеристик фінансового стану підприємства для вироблення оптимального управлінського рішення в управлінні капіталом. Ця мета досягається через визначення ключових параметрів, які дають об'єктивну і точну характеристику фінансового стану підприємства.
Перед початком проведення аналізу фінансово-господарської діяльності клієнт і аудитор узгоджують такі позиції:
-    мета та основні завдання виконання аналітичних послуг;
-    масштаби аналізу;
-    терміни виконання та умови виконання робіт;
-    форму аудиторського звіту та подання в ньому результатів проведеного аналітичного дослідження;
-    положення про те, за яких обставин аудиторський висновок не може бути сформульованим.

При наданні аудиторської послуги мета аналізу реалізується у формі рішення конкретного управлінського завдання, поставленого перед аудитором. Прикладами аналітичних завдань можуть бути:
-    аналіз динаміки і структури статей балансу;
-    аналіз ліквідності балансу;
-    аналіз фінансового стану і платоспроможності;
-    факторний аналіз прибутку;
-    аналіз рентабельності;
-    експрес-аналіз фінансового стану підприємства;
-    комплексний аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства тощо.
У процесі роботи аудитор повинен використовувати специфічні процедури, що являють собою (в їх логічній послідовності) методику проведення фінансового аналізу.
Досить поширеним у світовій практиці є надання послуг з ведення обліку і складання звітності підприємства. При цьому аудитор певною мірою виконує обов'язки бухгалтера, однак він не накопичує інформації про господарську діяльність підприємства протягом усього облікового періоду, а отримує її за певні періоди для подальшої обробки та систематизації відповідно до умов договору. Переважно замовниками таких послуг є малі підприємства, які не мають значного за кількістю штату співробітників і не потребують утримання бухгалтера як постійного штатного співробітника. Такі підприємства характеризуються невеликим обсягом та кількістю видів здійснюваних операцій.
Надання таких послуг обумовлюється укладанням відповідного договору на проведення аудитором таких робіт. Вони можуть надаватись на умовах періодичного виконання аудитором необхідних робіт, згідно з договором, через особистий обмін даними між аудитором та замовником, або дистанційно, за допомогою використання електронних засобів зв'язку. Результатом проведених робіт у цьому разі є складені відповідні облікові регістри та (або) сформована звітність підприємства загалом або її окремі форми, залежно від умов договору.
У сфері обліку аудиторські фірми пропонують такі послуги, як постановка і ведення бухгалтерського обліку, складання звітності, відновлення бухгалтерського обліку і впровадження його прогресивних форм, удосконалення облікової системи.
Така послуга, як аутсорсинг (організація та ведення обліку на професійних засадах), на українському ринку з'явилась нещодавно, але популярність її росте з кожним днем. Але ж кількість аудиторських фірм, що пропонують таку супутню послугу, невелика.
Правовою базою аутсорсингу (ведення бухгалтерського обліку) є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 p. № 996-XIV, згідно з яким керівники організацій можуть передавати на договірних засадах ведення бухгалтерського обліку аудиторській фірмі.
Послуга аутсорсингу (ведення обліку) може здійснюватись як з усіх видів і ділянок обліку (повне ведення бухгалтерського обліку), так і окремих ділянок і розділів обліку (облік руху запасів; облік розрахунків з оплати праці тощо).
Наведена послуга часто надається в поєднанні зі складанням бухгалтерської (фінансової) звітності, захистом бухгалтерської (фінансової) звітності й податкових декларацій у податкових органах.
Складання фінансової звітності може бути наслідком проведеного аудиторською фірмою комплексу робіт з ведення бухгалтерського обліку, або ж бути самостійним видом робіт аудиторської фірми — складання звітності за даними облікових регістрів, наданих замовником.
Аудиторські фірми, що пропонують послуги у сфері аутсорсингу, здійснюють такі процедури:
-    підготовка первинної документації за господарськими операціями;
-    ведуть бухгалтерський облік за всіма регістрами;
-    складають регістри обліку;
-    розраховують заробітну плату та здійснюють нарахування на фонд заробітної плати;
-    розраховують усі податки та збори; —складають бухгалтерську звітність;
-    здають звітність в органи податкової служби та відповідні органи;
-    представляють інтереси компанії у податкових органах;
-    приймають на своїй території інспекторські перевірки з податкової служби та соціальних фондів.
Потреба в удосконаленні діючої системи обліку виникає після проведення аудиту. Аудитори можуть запропонувати більш раціональну схему обліку і мінімізації податків, автоматизувати обліковий процес тощо.
Цей вид послуг передбачає ознайомлення з діючою у клієнта системою організації бухгалтерського обліку — обґрунтованістю вибраної облікової політики, прийнятих облікових рішень з її реалізації.
У цьому разі аудиторська фірма після проведення детального вивчення системи обліку може запропонувати перехід до найбільш досконалої форми обліку, підібрати систему автоматизації обліку, впровадити передові й маловідомі у вітчизняній практиці методи обліку тощо.
Замовники користуються зазвичай кількома аудиторськими послугами. Ведення обліку аудиторською фірмою часто супроводжується і складанням звітності. Тобто в цьому разі звітність складається на основі реєстрів обліку, які формуються аудиторською фірмою. Але це може бути і як окремий вид аудиторських послуг, коли звітність складається на підставі реєстрів, наданих замовником. За необхідності аудиторські фірми трансформують звітність відповідно до міжнародних стандартів.
На деяких підприємствах бухгалтерський облік або не ведеться, або ведеться погано, тому у таких випадках необхідним є відновлення бухгалтерського обліку. При цьому замовник надає аудитору всі документи за господарськими операціями за певний період (квартал, рік), а аудитор складає необхідні розрахунки, регістри і формує бухгалтерську звітність.
До обставин, що спричинили звернення до такої супутньої послуги, можна віднести найтиповіші:
-    неналежне оформлення або взагалі відсутність факту передання бухгалтерських документів при зміні власників (основних акціонерів, засновників), особливо якщо така зміна супроводжується конфліктами, які негативно впливають на якість ведення бухгалтерського обліку. Часто така зміна власності супроводжується «втратою» документів, їх пошкодженням, тимчасовим припиненням відображення фактів господарських операцій у бухгалтерському обліку;
-    помилки керівництва підприємства при підборі кадрового складу бухгалтерів або бажання зекономити на дешевій робочій силі, що призводить до появи некомпетентних та безвідповідальних працівників бухгалтерської служби;
-    ненавмисна втрата, пошкодження та знищення бухгалтерської інформації, наприклад, у результаті збоїв автоматизованих програм обліку (за відсутності копій на паперових носіях), крадіжок, пожеж тощо.

Одне із завдань податкового аудиту — оптимізація оподаткування та податкове планування розвинулося в окремий вид послуг, що на сьогодні є одним із найнеобхідніших для підприємства напрямів фінансового планування.
Оптимізація оподаткування — організаційні заходи в рамках чинного законодавства, пов'язані з вибором часу, місця та видів діяльності, створенням та супроводженням найефективніших схем та договірних відносин з метою збільшення грошових потоків компанії за рахунок мінімізації податкових платежів.
Оптимізація податків (зборів) і платежів у підсумку дозволяє збільшити доходи підприємства.

Основною ланкою мінімізації податкових платежів є ефективна податкова політика підприємства, що припускає:
-    оптимізацію господарсько-фінансової діяльності підприємства за рахунок мінімізації податкових платежів до бюджетів різних рівнів;
-    використання податкових пільг;
-    використання особливостей груп регіональних утворень з різними системами оподаткування;
-    використання системи планування податкових платежів і надходжень на майбутні періоди;
-    оптимізацію системи оподаткування для суб'єктів малого підприємництва;
-    оптимальний вибір елементів впливу на різні бази оподаткування;
-    ефективно обрану податкову політику.

Оптимізація господарсько-фінансової діяльності підприємства за рахунок мінімізації податкових платежів до бюджетів досягається шляхом зіставлення різних варіантів застосування ставок і об'єктів оподатковування.
Податкове планування на рівні підприємства — це вибір між різними варіантами здійснення фінансово-господарської діяльності та розміщення активів з метою досягнення максимально низького рівня податкових зобов'язань, які при цьому виникають.
Податкове планування за умови його правильної організації дає підприємству можливість:
-    дотримуватися податкового законодавства шляхом правильності розрахунку податків, зборів та інших платежів податкового характеру;
-    звести до мінімуму податкові зобов'язання;
-    максимально збільшити прибуток;
-    розробити структуру взаємовигідних угод із постачальниками і замовниками;
-    ефективно керувати грошовими потоками;
-    уникати штрафних санкцій.

Залежно від характеру управлінських рішень податкове планування розподіляють на:
-    поточний податковий контроль — заходи щоденного моніторингу зміни законодавчої бази;
-    контроль правильності обчислення і переліку податкових зобов'язань, а також дослідження причин різних змін середньостатистичних показників підприємства;
-    поточне податкове планування — заходи з поточної оптимізації оподаткування, складання типових схем господарських операцій і реалізації угод;
-    стратегічне податкове планування (варіаційно-податковий аналіз) — складання прогнозів податкових зобов'язань підприємства, а також схем реалізації заходів щодо зниження податкового навантаження на підприємство.

Залежно від використовуваних інструментів податкове планування може базуватися на використанні:
-    податкових пільг — повне або часткове звільнення суб'єктів підприємництва від сплати певних податків, пов'язане з певною діяльністю або виробництвом певної продукції;
-    податкових лазівок — окремих питань підприємницької діяльності, не врегульованих податковим законодавством;
-    спеціально розроблених схем, оптимізації податкових платежів, які звичайно і є основним інструментом.


Податкове планування передбачає кілька рівнів, кожен з яких вимагає певних знань і навичок:
1.    рівень перший — вивчити податкові закони і навчитися своєчасно і правильно сплачувати податкові платежі. Для цього треба знати лише перелік усіх податків і зборів, їх об'єкти оподаткування, ставки, джерело і терміни сплати. Обчислити базу оподаткування, помножити її на ставку і віднести на рахунок відповідного джерела — це все, що треба зробити, щоб податок був нарахований. При ухваленні рішення про здійснення будь-якої господарської операції потрібно уважно вивчити законодавче поле і користуватися лише офіційними нормативними документами;
2.    рівень другий — навчитися оптимально сплачувати податкові платежі (планувати пропорційність прибутків і витрат в одному податковому періоді, уникати дебіторської заборгованості, тобто не платити зайвого), аналізувати фінансовий стан підприємства;
3.    рівень третій — навчитися платити мінімально, застосовуючи законні методи зменшення податкового тиску.


Дуже часто разові та абонементні податкові консультації надаються з питань оподаткування об'єктів бухгалтерського обліку податком на додану вартість, податком на прибуток, іншими обов'язковими платежами, зборами. Питання, які потребують роз'яснень, стосуються правильності та повноти визначення оподатковуваного обороту, правильності й законності застосування податкових пільг, відображення в обліку Розрахунків з бюджетом, заповнення податкової звітності, визначення джерела сплати податків тощо.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить