Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Особливості аудиту фінансової звітності підприємств з іноземними інвестиціями

Особливості аудиту фінансової звітності підприємств з іноземними інвестиціями
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Особливості аудиту фінансової звітності підприємств з іноземними інвестиціями

Для аудиту підприємств з іноземними інвестиціями використовуються всі ті самі методично-організаційні підходи до проведення перевірки, що й на інших підприємствах. Методика проведення аудиту коригується відповідно до особливостей організації та діяльності спільних підприємств.
Законом України «Про іноземні інвестиції» та Декретом Кабінету Міністрів України «Про режим іноземного інвестування» регулюється створення та функціонування спільних підприємств. У Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 р. № 996-ХІУ передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, яким відповідно до законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів і витрат, ведуть бухгалтерський облік і подають фінансову звітність у порядку, установленому законодавством про спрощену систему обліку і звітності. Специфіка діяльності спільних підприємств визначає ряд особливостей щодо організації і ведення бухгалтерського фінансового обліку, а отже, й аудиту. Спільним підприємствам надано право вводити в план рахунків бухгалтерського обліку необхідні для відображення специфічних операцій допоміжні синтетичні рахунки, вносити зміни чи доповнення у форми фінансової звітності.
Основною особливістю є наявність серед власників підприємства іноземних фізичних чи юридичних осіб. Вона зазвичай обумовлює паралельне складання звітності за результатами діяльності згідно з національними вимогами та згідно з нормами країни, резидентом якої є іноземний співвласник, оскільки він здебільшого не обізнаний з національним порядком відображення результатів діяльності підприємства. Часто паралельна звітність складається згідно з вимогами Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку з можливими корективами.
Така особливість вимагає від аудитора чи аудиторської фірми наявності достатньої кваліфікації для перевірки інформації, сформованої за стандартами, відмінними від національних, підтвердженням цього може слугувати наявність сертифіката аудитора
міжнародного зразка або напрацьована в цьому напрямі репутація аудитора чи аудиторської фірми. Однак часто іноземні співвласники не довіряють українським аудиторським фірмам і вимагають проведення аудиту представництвами іноземних аудиторських фірм в Україні, до яких мають довіру, що не завжди виключає користування послугами національних аудиторів для вирішення питань з обліку та звітності в межах національних вимог.
Крім того, при проведенні аудиту спільних підприємств аудитору треба звернути увагу на відповідність використання пільг, наданих таким підприємствам законодавчо, насамперед у податковій сфері, на особливості ведення діяльності в умовах вільних економічних зон. Підвищується також важливість ретельного дослідження зовнішньоекономічних відносин підприємства, оскільки вони включають не тільки господарські операції згідно з видами діяльності, а й відносини в аспекті статутної діяльності, розподілу економічних вигід, перерозподілу прав власності.
Основним завданням аудиту є перевірка дотримання законодавства та нормативно-правових актів з питань фінансово-господарської діяльності спільних підприємств з урахуванням особливостей їхньої роботи.
Аудитор перевіряє правомірність діяльності спільного підприємства, тобто відповідність її статутним документам та реєстрацію його Міністерством фінансів України. Підприємство з іноземними інвестиціями може здійснювати будь-які види діяльності, що відповідають цілям, передбаченим у статуті товариства. Треба звернути увагу, що для ведення страхової та посередницької діяльності, пов'язаної з обігом цінних паперів, підприємство має одержати ліцензію Міністерства фінансів України, а банківської діяльності — Національного банку України.
Підприємство з іноземними інвестиціями може створювати дочірні підприємства з правами юридичної особи, а також філії та представництва на території України та за її межами з дотриманням вимог, установлених законодавством України та відповідних іноземних держав.
Аудитор має перевірити пільги та гарантії, що надаються підприємству з іноземними інвестиціями, зокрема наявність у нього 51 % іноземного капіталу у статутному фонді підприємства, що є засновником дочірнього підприємства.
Аудитори з'ясовують, чи визначають установчі документи спільного підприємства порядок амортизаційних відрахувань, покриття збитків, поповнення статутного капіталу, розподілу прибутків, порядок створення і використання різних видів власного капіталу. Тому аудитору треба вивчити статут, договір, протоколи засідання правління спільного підприємства, виписки банку, документи, регістри бухгалтерського фінансового обліку, Головну книгу, баланс тощо. Особливу увагу слід приділяти правильності проставлення кореспондентських рахунків (бухгалтерських проведень) щодо внесків у статутний капітал.
Як правило, у складі внесків іноземних учасників спільних підприємств переважають машини і обладнання, комп'ютерна техніка, право на промислову технологію тощо. У вітчизняного учасника основна частка внеску припадає на грошові кошти, вартість будинків, споруд і прав користування будинками. Тому аудитор перевіряє документи, які підтверджують внески засновників у статутний капітал, зокрема: виписки банків з прикладеними до них документами (копіями платіжних доручень), акти приймання-передавання основних фондів, рахунки, товарно-транспортні накладні (щодо основних засобів), акти на приймання матеріалів, накладні. Отже, на кожний окремий внесок має бути документ із посиланням у ньому на участь у формуванні статутного капіталу.
Ретельної перевірки потребують внески у статутний капітал нематеріальних активів (права на винаходи, права на користування природними ресурсами, права користування майном, права на знаки для товарів і послуг, права на об'єкти промислової власності, авторські та суміжні з ними права, гудвіл тощо).
Після того, як в обліку будуть відображені внески учасників, на рахунку 40 «Статутний капітал» сальдо має відповідати розміру статутного капіталу, зафіксованому в установчих документах підприємства.
Для перевірки правильності відображення внесків учасників необхідно вивчити бухгалтерські записи за кредитом рахунку 46 «Неоплачений капітал» у кореспонденції з дебетом рахунків 10 «Основні засоби», 12 «Нематеріальні активи», 20 «Виробничі запаси», 31 «Рахунки в банках», зокрема 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» тощо.
Важливим питанням аудиту є перевірка правильності обчислення собівартості на спільних підприємствах. Для цього аудитор перевіряє обґрунтованість включення окремих видів затрат у собівартість.
Аудитор перевіряє правильність оцінювання собівартості продукції. Згідно з зазначеним Положенням собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загально-виробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. Причому перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.
До складу прямих матеріальних витрат включено вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. До складу прямих витрат на оплату праці включено заробітну плату та інші виплати працівникам, зайнятим у виробництві продукції, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Витрати, пов'язані з операційною діяльністю, що не включаються до собівартості реалізованої продукції, поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.
Аудитор перевіряє також законність включення в собівартість інших статей видатків: страхових виплат, видатків на рекламу; видатків, пов'язаних з участю спільного підприємства у виставках і ярмарках на території України і за кордоном; витрат, пов'язаних з експортом продукції (робіт, послуг); видатків, пов'язаних із відрядженнями за кордон для вирішення питань виробничої і комерційної діяльності, видатків щодо оплати аудиторських послуг; нестач цінностей у виробництві й на складах і втрат від псування цінностей, коли не встановлені винні особи.
Ґрунтовному аналізу підлягають такі видатки, як оплата за наймання житлових приміщень і за комунальні послуги; відрахування власника патентів, що використовуються спільним підприємством; витрати і втрати, які відносяться на рахунок прибутків і збитків (суми сумнівних боргів щодо розрахунків з іншими підприємствами); збитки, які виникають під час продажу і передання основних засобів і нематеріальних активів іншим організаціям; негативні курсові різниці за валютними рахунками й операціями з іноземною валютою.
Аудиторській перевірці підлягають також суми прибутку, спрямовані відповідно до установчих документів або за рішенням ради спільного підприємства на створення окремих видів власного капіталу, необхідних для розширення діяльності спільного підприємства і соціального розвитку його колективу. Зокрема, досліджують рахунки 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді», 42 «Додатковий капітал», 43 «Резервний капітал», 45 «Вилучений капітал».
Рахунок 42 «Додатковий капітал» призначено для узагальнення інформації про суми, на які вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість. На рахунку 45 «Вилучений капітал» ведеться облік вилученого капіталу в разі викупу власних акцій (часток) у акціонерів з метою їх перепродажу, анулювання (зменшення статутного капіталу) тощо.
Під час аудиторської перевірки господарської діяльності спільного підприємства необхідно враховувати особливості відображення операцій у бухгалтерському фінансовому обліку і фінансовій звітності. Так, величина статутного капіталу спільного підприємства визначається статутними документами при його створенні і є незмінною доти, доки не будуть внесені зміни до статуту спільного підприємства.
Під час аудиту зносу майна спільного підприємства слід мати на увазі, що нарахування зносу основних фондів в обліку необхідно відображати на дебеті рахунків 23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут» і кредиті рахунку 13 «Знос необоротних активів».


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить