Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Підготовко то передання замовникові аудиторського висновку

Підготовко то передання замовникові аудиторського висновку
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Підготовко то передання замовникові аудиторського висновку

Висловленням своєї думки аудитор забезпечує впевненість користувачів інформації, що звітність є достовірною. Під впевненістю слід розуміти рівень надійності, якого досяг аудитор і який він хоче забезпечити стосовно того, що висловлена в аудиторському висновку думка є правильною. Досягнутий аудитором рівень впевненості є результатом збору аудиторських доказів (чим більший обсяг і надійність зібраних якісних аудиторських доказів, тим вищий рівень упевненості).
Складання аудиторського висновку за результатами перевірки фінансової звітності є найвідповідальнішим моментом аудиту, оскільки підбиваються підсумки виконаних аудиторських процедур, узагальнюються виявлені помилки, визначається їх сукупний вплив на фінансову звітність і висловлюється думка аудитора щодо її достовірності, повноти, відповідності чинному законодавству. Аудиторський звіт і висновок — це «продукт» праці аудитора.
При формуванні аудиторського висновку слід враховувати дію таких основних законодавчих і нормативних актів:
•    Закону України «Про аудиторську діяльність»;
•    МСА 700 (переглянутого) «Висновок незалежного аудитора щодо повного пакета фінансової звітності загального призначення про фінансову звітність», який чинний для аудиторських висновків, датованих 31 грудня 2006 р., або пізніше;
•    МСА 701 «Модифікація висновку незалежного аудитора»;
•    МСА 800 «Висновок незалежного аудитора при виконанні завдань з аудиту спеціального призначення»;
•     «Вимог до аудиторського висновку, який подається до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку при реєстрації інформації та випуску цінних паперів, а також при поданні регулярної інформації відкритими акціонерними товариствами та підприємствами-емітентами облігацій (крім комерційних банків)», затверджених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР).
•    Листа Аудиторської палати України «Стосовно застосування Методичних рекомендацій щодо підготовки аудиторського висновку при перевірці відкритих акціонерних товариств та підприємств — емітентів облігацій» від 6 жовтня 2002 р. № 2-528. Вимоги до висновку і Методичні рекомендації не вимагають від аудитора наводити у висновку докладний опис облікової політики акціонерного товариства. Опис облікової політики має давати акціонерне товариство у фінансовій звітності, як того вимагають принципи розкриття інформації. Аудитор повинен висловити думку стосовно наявності, незмінності облікової політики, а також щодо відповідності показників фінансової звітності застосованій обліковій політиці. Підтвердження правильності класифікації та оцінки активів у бухгалтерському обліку акціонерного товариства є обов'язковим розділом аудиторського висновку. Аудитор на власний розсуд може доповнити висновок іншою інформацією, яка стосується зазначеного питання. Аудиторський висновок стосовно фінансової звітності повинен обов'язково містити розділи й інформацію, що наведена у Вимогах до аудиторського висновку. Бажано дотримуватися одноманітності висновків. Одноманітність висновків аудитора дає змогу користувачам правильно розуміти їх зміст і обґрунтованість.
•    Листа Аудиторської палати України «Щодо зобов'язання аудитора надавати пояснення за виданим висновком» від 11 вересня 2003 р. № 2-383. Аудитор, який здійснює аудит фінансової звітності акціонерного товариства, зобов'язаний повідомити акціонерів як власників тільки про недоліки ведення бухгалтерського обліку і звітності. Зазвичай така інформація надається разом з аудиторським висновком в окремому листі керівництву та акціонерам товариства або ж у відповіді на запит акціонерів чи уповноважених ними осіб. Обов'язки аудитора про надання на запит акціонерів товариства пояснень щодо висновку, крім обґрунтування своєї думки, яка наведена в самому висновку, не передбачені законодавчо-нормативними актами України. У разі незгоди акціонера з обґрунтуванням думки аудитора, яке наведене в аудиторському висновку, він може оскаржувати це обґрунтування в установленому законодавством порядку.

Аудиторський висновок, основні вимоги до якого викладено у Міжнародному стандарті аудиту 700 «Висновок незалежного аудитора щодо повного пакета фінансової звітності загального призначення про фінансову звітність», складається за наслідками аудиторської перевірки фінансових звітів суб'єкта господарювання, проведеної незалежним аудитором. Користувачами Аудиторського висновку щодо фінансової звітності в Україні окрім безпосередніх замовників аудиту, акціонерів є також Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Національний банк України, Державна комісія з регулювання ринку фінансових послуг, інші державні органи (у межах їх повноважень щодо регулювання діяльності суб'єктів господарювання), комерційні банки, страхові та інші організації (у межах господарських відносин із суб'єктами господарювання), акціонери (як власники) та інвестори господарських товариств. Одноманітність форми і змісту кожного типу аудиторського висновку, яких вимагає Міжнародний стандарт аудиту 700, полегшує розуміння цих висновків користувачами.
Крім вимог Міжнародних стандартів аудиту до аудиторського висновку, слід враховувати дію низки нормативно-правових актів, прийнятих Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку:
•    Рішення «Про затвердження Вимог до аудиторського висновку, який подається до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку при реєстрації інформації та випуску цінних паперів, а також при поданні регулярної інформації акціонерними товариствами та підприємствами — емітентами облігацій» Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 5 від 25 січня 2001 р. із наступними змінами і доповненнями.
•    Рішення «Про затвердження Вимог до порядку планування та аудиторського звіту при перевірці інвестиційних фондів» № 193 від 22 грудня 1998 р. — затверджені вимоги до порядку планування та аудиторського звіту при перевірці інвестиційних фондів.
•    Рішення «Про затвердження вимог до аудиторського висновку, який подається до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку для отримання ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів» від 28 липня 2004 р. № 325.

Крім того, значна кількість інших МСА містить спеціальні пояснення щодо відображення тих чи інших обставин у висновку аудитора.
Аудиторський висновок складається з метою донесення думки аудитора про перевірену ним звітність до її зовнішніх користувачів, власників, адміністрації підприємства. Основною вимогою до аудиторського висновку є його зрозумілість і доступність сприйняття. Тому структура аудиторського висновку і формулювання, які використовуються в ньому (залежно від його виду), мають бути одноманітними, типовими.
Основні елементи аудиторського висновку визначені пунктами 16—57 Міжнародного стандарту аудиту 700 «Висновок незалежного аудитора щодо повного пакета фінансової звітності загального призначення про фінансову звітність».
Аудиторський висновок обов'язково повинен містити такі елементи:
1.    назва (заголовок);
2.    адресат;
3.    вступ або вступний параграф;
4.    відповідальність управлінського персоналу за фінансові звіти;
5.    відповідальність аудитора;
6.    аудиторський висновок;
7.    інші обов'язки стосовно надання висновку;
8.    підпис аудитора (керівника аудиторської фірми);
9.    дата аудиторського висновку;
10.    адреса аудитора (аудиторської фірми).

У стислому вигляді розглянемо призначення і сутність зазначених елементів аудиторського висновку.

Назва (заголовок). Аудиторський висновок повинен мати відповідну назву. Обов'язково слід підкреслити, що він виданий незалежним аудитором, для того щоб відрізнити аудиторський висновок від інших висновків чи звітів, які можуть бути складені на підприємстві. У даному параграфі висновку вказується прізвище аудитора, який проводив перевірку, або назва аудиторської фірми, номер і дата видачі реєстраційного свідоцтва.

Адресат. Аудиторський висновок має бути адресований згідно з умовами договору на аудит та місцевими нормативними актами. Традиційно аудиторський висновок адресується акціонерам, власникам або раді директорів підприємства, фінансова звітність якого перевіряється. Якщо аудит проводиться на вимогу певних органів або установ (банку, Фонду державного майна, Державної податкової адміністрації, суду, арбітражу, конкретного інвестора тощо), у висновку можуть бути зазначені інші відповідні адресати.

Вступний параграф. У вступному параграфі аудиторського висновку вказується суб'єкт господарювання, фінансові звіти якого пройшли аудиторську перевірку, та підтверджується, що ці звіти були перевірені аудитором. У вступному параграфі необхідно:
1.    вказати назву кожного з фінансових звітів, що складають повний пакет фінансових звітів;
2.    зробити посилання на важливі аспекти облікової політики та інші пояснювальні примітки;
3.    вказати дату та період, якого стосуються фінансові звіти.

Відповідальність управлінського персоналу за фінансові звіти. Аудитор повинен вказати у своєму висновку, що управлінський персонал несе відповідальність за підготовку та достовірне відображення інформації у фінансових звітах відповідно до застосовної концептуальної основи фінансової звітності та що ця відповідальність стосується:
1.    розробки, упровадження та застосування внутрішнього контролю щодо підготовки та достовірного відображення інформації у фінансових звітах, що не містять суттєвих викривлень унаслідок шахрайства або помилок;
2.    вибору та застосування відповідної облікової політики;
3.    подання облікових оцінок, що є відповідними за даних обставин.

Відповідальність аудитора. В аудиторському висновку треба зазначати, що відповідальністю аудитора є висловлення думки щодо фінансових звітів на основі результатів аудиторської перевірки, для протиставлення її відповідальності управлінського персоналу за підготовку та достовірне відображення інформації у фінансових звітах.
Також зазначають, що аудит проводився відповідно до Міжнародних стандартів аудиту. У висновку треба пояснити, що ці стандарти вимагають від аудитора дотримання етичних вимог та відповідного планування і виконання аудиту для отримання достатньої впевненості, що фінансові звіти не містять суттєвих викривлень.
Згідно з п. 37 МСА 700 в аудиторському висновку слід описати аудит, зазначаючи, що:
1.    аудит включає виконання аудиторських процедур для одержання аудиторських доказів щодо сум та розкриттів у фінансових звітах;
2.    вибір процедур залежить від судження аудитора включно з оцінкою ризиків суттєвого викривлення фінансових звітів унаслідок шахрайства чи помилок;
3.    аудит включає й оцінювання відповідності використаної облікової політики, коректності облікових оцінок управлінського персоналу та загального представлення фінансових звітів.
В аудиторському висновку слід зазначати, що аудитор вважає отримані аудиторські докази достатньою та відповідною основою для висловлення аудиторської думки.

Аудиторський висновок. У цьому параграфі має бути чітко сформульована думка аудитора щодо того, чи є фінансова звітність достовірною, повною, об'єктивною, складеною відповідно до МСФЗ, МСБО, П(С)БО чи інших законодавчих актів. Звернемо увагу на те, що аудитор повинен оцінити об'єктивність звітності за всіма суттєвими аспектами.
Якщо користувачі фінансової звітності перебувають за межами країни, у якій функціонує підприємство чи розміщена аудиторська фірма, то доцільно конкретно називати країну, принципи ведення бухгалтерського обліку і підготовки звітності якої було використано.

Безумовно-позитивну думку слід висловити тоді, коли аудитор дійшов висновку, що фінансові звіти справедливо і достовірно відображають в усіх суттєвих аспектах інформацію відповідно до визначеної концептуальної основи фінансової звітності.

Інші обов'язки стосовно надання висновку. Необхідність цього параграфа може бути зумовлена законодавством окремих країн і стосуватися висловлення думки щодо деяких питань, якщо вони привернуть увагу аудитора під час аудиторської перевірки, виконання додаткових процедур та висловлення думки щодо їх результатів тощо.
Якщо аудитор описує такі додаткові обов'язки в аудиторському висновку щодо фінансових звітів, це слід робити в окремому розділі висновку відразу за параграфом про аудиторську думку.

Підпис аудитора. Згідно з п. 50—51 МСА 700 аудиторський висновок має бути підписаний від імені аудиторської фірми, особисто від імені аудитора, або, у разі необхідності, завірений обома підписами.
В Україні, як правило, аудиторський висновок підписує керівник аудиторської фірми й аудитор, який проводив аудит, із зазначенням номерів їхніх аудиторських сертифікатів. Крім того, у вітчизняній практиці аудиторський висновок скріплюється печаткою аудиторської фірми або особистою печаткою аудитора. Зарубіжний досвід свідчить, що в окремих випадках на аудиторському висновку навіть може не проставлятись прізвище аудитора чи керівника аудиторської фірми, а лише зазначатись її назва. Цю практику широко застосовують аудиторські фірми «великої четвірки».

Дата аудиторського висновку. В аудиторському висновку має бути зазначена дата його підписання.
Аудитор датує висновок щодо фінансових звітів датою не раніше, ніж дата, на яку він отримав достатні та відповідні аудиторські докази, на основі яких і буде ґрунтуватись його висновок щодо фінансових звітів. До достатніх та відповідних аудиторських доказів належать такі, які свідчать, що було підготовлено повний пакет фінансових звітів суб'єкта господарювання, а особи, які мають на те певні повноваження, визнали свою відповідальність за них.
До дати підписання висновку має бути завершене збирання аудиторських доказів, оцінювання їх, а також отримання інформації про наступні події, які сталися після дати балансу. Звернемо увагу на те, що аудитор (аудиторська фірма) не може датувати свій висновок раніше, ніж буде затверджена фінансова звітність керівництвом підприємства. Перед оприлюдненням звітності можуть бути виявлені події, які існували на дату складання висновку і про які аудитора не було проінформовано, та які суттєво впливають на звітність (наприклад, сумнів у можливості подальшого функціонування підприємств). У такому разі аудитор може доповнити свій висновок спеціальним додатком. При цьому можливе подвійне датування висновку.

Адреса аудитора (аудиторської фірми). Зазначається юридична адреса місцезнаходження аудитора (аудиторської фірми). У зарубіжній практиці часто проставляється тільки назва міста, де розміщений офіс аудитора (партнера), відповідального за перевірку.
Далі наведено приклад аудиторського висновку, зазначеного у МСА 700.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить