Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Подальші події

Подальші події
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Подальші події

Наступним важливим питанням, яке потребує дослідження аудитором для завершення аудиторської перевірки, є оцінювання подій після дати складання балансу, або, як їх називають в аудиторській практиці, подальших подій.
При цьому слід ураховувати дію таких нормативних актів:
•    П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»; —МСБО 10 «Події після дати балансу»;
•    МСА 560 «Подальші події».

Подальші події — це події, які мали місце або були виявлені після дати складання балансу, але до дати подання аудиторського висновку, і які мали суттєве значення і вплив на подальшу діяльність підприємства та його фінансові показники, або факти, виявлені після дати аудиторського висновку.
Згідно з МСБО 10 існує два типи подальших подій: 1) ті, що свідчать про умови, які існували на кінець періоду; 2) ті, що свідчать про умови, які виникли після закінчення періоду.
Подальші події залежно від часу виникнення можна класифікувати за їх видами:
1.    Подальші події, спричинені умовами, що виникли у звітному періоді, який перевіряється, а їх можливі наслідки мають бути відображені за відповідними статтями звітності (якщо їх можна оцінити певною сумою) або наведені у примітках до звітності.
2.    Події, які виникли між датами закінчення звітного періоду та завершення підготовки звітності (наприклад, 31 грудня 2006 р. та 5 лютого 2007 р., відповідно). Про такі події, які мають суттєвий вплив на майбутню діяльність підприємства, слід дати пояснення у примітках.
3.    Події, які виникають між датою, на яку завершено складання звіту, та датою закінчення аудиторської перевірки. У разі суттєвого впливу цих подій на фінансову звітність або на можливість подальшої діяльності підприємства аудитор може вимагати внесення коригувань у звіти чи додаткового розкриття цих подій у примітках. Інакше висновок, складений аудитором, буде відмінний від безумовно-позитивного.
4.    Події (факти), виявлені після дати підписання аудиторського висновку, але до моменту оприлюднення (публікації) фінансової звітності. Формально аудитор не несе відповідальності за перевірку й оцінку таких подій. Проте, якщо аудитору достовірно відомо про негативні наслідки цих подальших подій, суттєвий їх вплив на реальність фінансової звітності, він повинен обговорити цю проблему з керівництвом підприємства, впевнитись у внесенні адекватних змін у звітність, або в противному разі у рамках закону вжити заходів для інформування користувачів фінансової звітності.
5.    Події (факти), які мали місце після офіційного оприлюднення фінансової звітності разом з аудиторським висновком та до дати проведення загальних зборів акціонерів (учасників). Після оприлюднення звітності аудитор не має ніяких зобов'язань щодо неї. Проте якщо аудитору через деякий час стало відомо про факти, які існували на момент підписання висновку і які суттєво впливають на звітність, він може видати новий висновок або зробити доповнення до попереднього з новою датою або з подвійним датуванням.

Проведені дослідження свідчать, що за характером викликаних змін у річному звіті підприємства подальші події можна поділити на два види:
1.    Події, що потребують коригування — за наслідками цих подій підприємство мусить внести зміни до окремих статей балансу чи інших звітних форм. Прикладами таких подій можуть бути: банкрутство основного постачальника; розірвання договору з головним замовником (покупцем); продаж основних засобів на велику суму, які були відображені у складі необоротних активів; виявлення значних сум безнадійної чи сумнівної дебіторської заборгованості.
2.    Події, що потребують розкриття — це події, які не існували на дату балансу і вперше виникли в наступному звітному періоді (наприклад, об'єднання підприємств; створення філій чи дочірніх підприємств; додатковий випуск акцій чи облігацій; стихійне лихо (землетрус, повінь, пожежа), яке призвело до втрати або знецінення майна підприємства, тощо). За принципом відповідності (відображення операцій в обліку у тому звітному періоді, у якому вони сталися) ці події не повинні відображатися в основних формах річної звітності. Проте для забезпечення користувачів звітності повною і достовірною інформацією залежно від ступеня впливу на майбутню діяльність підприємства, як правило, ці події мають бути розкриті у Примітках до річної звітності.

У Міжнародних стандартах аудиту визначено основні види аудиторських процедур з оцінювання подій, що сталися після складання фінансової звітності. Ці процедури можуть полягати у такому:
•    опитування та анкетування управлінського персоналу підприємства-клієнта для виявлення подальших подій;
•    оцінювання ефективності заходів, які здійснюються на підприємстві з метою забезпечення визначення впливу подальших подій;
•    ознайомлення з останньою бухгалтерською та звітною інформацією, яка була сформована після закінчення звітного періоду;
•    вивчення фінансових прогнозів і перспективних планів, бюджетів підприємства;
•    ознайомлення з протоколами зборів акціонерів, засідань Ради директорів, аудиторського комітету та інших виконавчих органів, які відбулися після дати балансу;
•    направлення запиту юристу підприємства-клієнта щодо наявності і можливого вирішення висунутих претензій, судових позовів;
•    ознайомлення з переліком укладених й анульованих договорів (контрактів);
•    з'ясування, чи має намір підприємство змінювати облікову політику;
•    перегляд листів, направлених (отриманих) підприємством дебіторам, кредиторам, фінансовим та податковим органам;
•    опитування внутрішнього аудитора і вивчення його робочих записів після дати балансу;
•    отримання інформації щодо додаткового залучення підприємством позикових коштів;
•    одержання даних щодо здійсненого продажу активів або можливість такого продажу у найближчий час;
•    установлення наслідків стихійного лиха (якщо таке мало місце);
•    з'ясування, чи не було випадків вилучення майна державними органами або передання його під заставу;
•    отримання даних щодо можливої зміни власного капіталу і з'ясування причин цього;
•    дослідження випадків нетипових господарських операцій та сумнівних бухгалтерських коригувань тощо.

Наслідки оцінки аудитором подальших подій впливають на зміст і вид його висновку. Якщо події, які сталися після дати балансу, і мають суттєвий вплив на фінансову звітність, ураховані підприємством під час підготовки звітності, то аудитор складає безумовно-позитивний аудиторський висновок. У випадку невідображення таких подій видається умовно-позитивний або негативний висновок.
Після опублікування фінансових звітів аудитор не має жодних обов'язків здійснювати запити щодо таких фінансових звітів. Проте, якщо після опублікування фінансових звітів аудиторові стає відомо про факт, який існував на дату аудиторського висновку та який, коли б він був відомий на цю дату, змусив би аудитора модифікувати свій висновок, він повинен вирішити, чи треба переглянути фінансові звіти, обговорити це питання з управлінським персоналом та вжити заходів відповідно до обставин.
Якщо управлінський персонал переглядає фінансові звіти, аудитор мусить здійснити потрібні за таких обставин аудиторські процедури, перевірити заходи, ужиті управлінським персоналом для інформування всіх сторін, які отримали раніше опубліковані фінансові звіти разом з аудиторським висновком щодо них, про ситуацію, що склалася, та надати новий висновок стосовно переглянутих фінансових звітів.
Новий висновок аудитора має включати пояснювальний параграф з посиланням на примітку до фінансових звітів, у якій докладніше викладається причина перегляду раніше опублікованих фінансових звітів, та на наданий раніше аудиторський висновок. Новий аудиторський висновок датується не раніше за дату підписання або затвердження змінених фінансових звітів.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить