Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Оцінювання можливості безперервного функціонування підприємства

Оцінювання можливості безперервного функціонування підприємства
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Оцінювання можливості безперервного функціонування підприємства

Важливим завданням при підбитті підсумків аудиторської перевірки є оцінювання можливості подальшого функціонування підприємства. Концепція постійної діяльності підприємства закладена в ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та у П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», у яких зазначено один із основних принципів ведення бухгалтерського обліку і підготовки фінансової звітності — принцип безперервності діяльності (оцінювання активів та зобов'язань підприємства здійснюється виходячи із припущення, що його діяльність триватиме далі).
Існує Міжнародний стандарт аудиту 570 «Безперервність», у якому пояснюється доречність припущень про безперервність діяльності підприємства, яке перевіряється, наводяться ознаки, що свідчать про можливість припинення функціонування суб'єкта господарювання, аудиторські докази, які можуть стати підтвердженням цього, а також пояснюється, як оцінка аудитором постійності діяльності підприємства-клієнта впливає на його висновок щодо всієї фінансової звітності. Ознаки, наявність яких може бути індикатором того, що підприємство може припинити свою діяльність, доцільно розділити на три групи: фінансові, операційні та інші.
До фінансових ознак можна віднести такі:
•    наявність негативних чистих активів або негативних чистих поточних активів (поточні активи за вирахуванням короткострокових зобов'язань);
•    невелике значення показника відношення руху грошових коштів до загальних зобов'язань;
•    висока величина показника співвідношення боргових зобов'язань та акціонерного капіталу (означає високий ступінь залежності від зовнішніх джерел фінансування);
•    незначний дохід на інвестиційні вклади;
•    низька рентабельність виробництва;
•    низький рівень відношення оборотного капіталу до суми продажу;
•    нестабільність отримання прибутку;
•    малий коефіцієнт покриття процента;
•    значні суми позик з фіксованим строком, дата погашення яких наближається і реструктуризація або погашення яких малоймовірні; або надмірне використання короткострокових кредитів для фінансування довгострокових активів;
•    значні збитки від основної діяльності;
•    різке зниження ціни акцій підприємства;
•    значна різниця (негативна) між ринковою ціною акцій та їх балансовою вартістю;
•    заборгованість з виплати або припинення виплати дивідендів;
•    високий рівень співвідношення постійних і загальних витрат підприємства;
•    нездатність заплатити кредиторам в установлені строки;
•    зміна умов оплати товарів постачальникам (постачальники не надають товарного кредиту, а вимагають передоплати або оплати в момент поставки товару);
•    нездатність підтримувати належний рівень необоротних активів;
•    неспроможність забезпечити фінансування виробництва нової важливої продукції або отримати інші значні інвестиції;
•    наявність великої кількості неліквідних запасів матеріалів і готової продукції.

Аудитор повинен звернути увагу на такі операційні ознаки, що можуть свідчити про можливість припинення діяльності підприємства:
    втрата основних керівників без їх заміни або значне зниження ефективності управління за незмінності керівництва;
    втрата основних ринків збуту;
    втрата головних покупців та постачальників;
    позбавлення підприємства ліцензії на ведення діяльності, яка є для нього основною;
    фінансування за рахунок простроченої кредиторської заборгованості;
    проблеми з кадровим забезпеченням;
    дефіцит найважливіших ресурсів, унаслідок чого відбуваються перебої у виробництві продукції.

До інших ознак належать:
•    грубе порушення чинного законодавства;
•    погіршення взаємовідносин з банками;
•    несплата податків та інших обов'язкових платежів;
•    судові позови проти підприємства, які перебувають у процесі розгляду і які можуть завершитись рішенням суду, виконання якого підприємством неможливе;
•    жорстка конкуренція;
•    можливість економічного поглинання іншими підприємствами;
•    зміни в законодавстві або політиці уряду;
•    часті банкрутства підприємств тієї самої галузі промисловості.

У зв'язку з нестабільністю економіки України та низьким рівнем управлінського обліку через значні недоліки у процесі управління, недосконалість чинного законодавства багато підприємств і організацій можуть опинитись на межі банкрутства. Тому аудитор повинен надавати цій проблемі особливого значення.
Аудитор несе відповідальність за розгляд відповідності використання управлінським персоналом припущення про безперервність діяльності підприємства при підготовці фінансових звітів та за розгляд наявності суттєвих невизначеностей, що їх треба розкрити у фінансових звітах, стосовно здатності суб'єкта господарювання продовжувати свою діяльність на безперервній основі. Проте навіть при здійсненні аудитором необхідних процедур відсутність в аудиторському висновку будь-яких посилань на невизначеність щодо діяльності суб'єкта господарювання на безперервній основі не є гарантією здатності клієнта продовжувати свою діяльність на безперервній основі.
Аудитор повинен передбачити виконання процедур щодо оцінювання безперервності діяльності підприємства і відобразити їх у плані та програмі перевірки.
Згідно з пп. 26—29 МСА 570 у разі виявлення умов чи обставин, які можуть стати підставою для значних сумнівів щодо здатності суб'єкта господарювання продовжувати свою діяльність на безперервній основі, аудитор повинен:
1.    здійснити огляд планів управлінського персоналу щодо майбутніх дій на підставі його оцінки припущення про безперервність діяльності підприємства;
2.    зібрати через проведення необхідних процедур достатні та відповідні аудиторські докази для підтвердження або спростування існування суттєвої невизначеності, у тому числі розглянути вплив будь-яких планів управлінського персоналу та інших пом'якшувальних факторів;
3.    попросити управлінський персонал надати письмові пояснення стосовно його планів на майбутнє.

Аудитор одержує достатні та відповідні аудиторські докази того, що плани управлінського персоналу реальні, а їх результати поліпшать ситуацію.
Відповідні процедури можуть містити:
•    аналіз та обговорення з управлінським персоналом руху коштів, прибутку та інших відповідних прогнозів;
•    аналіз та обговорення останніх наявних проміжних фінансових звітів суб'єкта господарювання;
•    огляд умов кредитних угод та угод про позику і визначення того, чи були порушення таких умов;
•    ознайомлення з протоколами зборів акціонерів, найвищого управлінського персоналу та відповідних комітетів щодо посилання на фінансові труднощі;
•    здійснення запитів юристам суб'єкта господарювання стосовно існування судових позовів і претензій, а також обґрунтованості оцінок управлінського персоналу, їх результатів та фінансових наслідків;
•    підтвердження існування, законності й можливості виконання домовленостей про надання або збереження фінансової підтримки з боку зв'язаних і третіх сторін, а також оцінювання здатності таких сторін надати додаткові кошти;
•    розгляд планів суб'єкта господарювання, що стосуються невиконаних замовлень замовників;
•    огляд подій, що відбуваються після закінчення періоду, для визначення тих, що послаблюють здатність (або впливають на неї в інший спосіб) суб'єкта господарювання продовжувати свою діяльність на безперервній основі.
Якщо аналіз руху грошових коштів є значним фактором в аналізі майбутніх результатів обставин або подій, то аудитор розглядає:
1.    надійність інформаційної системи суб'єкта господарювання щодо генерування такої інформації;
2.    обґрунтованість припущень, які лежать в основі прогнозів.

Додатково аудитор порівнює:
1.    прогнозну фінансову інформацію на минулі періоди з попередніми фактичними результатами;
2.    прогнозну фінансову інформацію на поточний період з результатами, досягнутими на цей момент.

Результати оцінювання безперервності діяльності впливають на вид аудиторського висновку. Якщо виявлено суттєву невизначеність при відповідному застосуванні припущення про безперервність діяльності підприємства, то аудитор розглядає:
1.    чи відображають фінансові звіти відповідно події або обставини, які породжують значні сумніви в здатності суб'єкта господарювання продовжувати свою діяльність на безперервній основі, та чи відображають вони плани управлінського персоналу стосовно цих подій або обставин;
2.    чи вони чітко зазначають суттєву невизначеність, пов'язану з подіями або обставинами, які можуть стати підставою для значних сумнівів щодо здатності суб'єкта господарювання продовжувати свою діяльність на безперервній основі, а отже, суб'єкт господарювання може виявитись нездатним реалізувати свої активи та виконати свої зобов'язання у процесі звичайної діяльності.

Якщо у фінансових звітах здійснено відповідне розкриття інформації, аудитор повинен висловити безумовно-позитивну думку, але при цьому модифікувати аудиторський висновок, включивши до нього пояснювальний параграф, у якому зазначається існування суттєвої невизначеності стосовно подій чи обставин, що можуть стати підставою для значних сумнівів у здатності суб'єкта господарювання продовжувати свою діяльність на безперервній основі, і який привертає увагу до приміток у фінансових звітах, що розкривають інформацію щодо питань, зазначених вище.
У надзвичайних випадках (наприклад, у ситуації, коли існує багато суттєвих невизначеностей, які мають важливе значення для фінансових звітів), аудитор може розглянути доцільність відмови від висловлення думки замість того, щоб додавати пояснювальний параграф.
Якщо інформація не була відповідно розкрита у фінансових звітах, аудитор повинен висловити умовно-позитивну або негативну думку, відповідно до МСА 700 «Аудиторський висновок про фінансову звітність» (параграфи 45—46). У висновку треба зробити конкретне посилання на наявність суттєвої невизначеності, яка може призвести до значних сумнівів щодо здатності суб'єкта господарювання продовжувати свою діяльність на безперервній основі.
Якщо аудитор вважає, що суб'єкт господарювання, фінансові звіти якого були підготовлені на основі припущення про безперервність діяльності підприємства, не зможе продовжувати своєї діяльності на безперервній основі, то він повинен висловити негативну думку.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить