Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Методи аудиту зобов'язань і дебіторської заборгованості та методика його проведення

Методи аудиту зобов'язань і дебіторської заборгованості та методика його проведення
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Методи аудиту зобов'язань і дебіторської заборгованості та методика його проведення

Аудит кредиторської заборгованості проводиться в кілька етапів.
Перевіряючи відповідність даних синтетичного обліку довгострокових зобов'язань їх аналітичному обліку, необхідно враховувати наявність такого аналітичного обліку відповідних об'єктів:
•    аналітичний облік довгострокових позик ведеться за позикодавцями (банками) в розрізі кожного кредиту (позики) окремо та за строками погашення кредиту (позик);
•    аналітичний облік довгострокових векселів виданих ведеться за кожним виданим векселем та за строками їх погашення;
•    аналітичний облік довгострокових зобов'язань за облігаціями ведеться за їх видами та за строками погашення;
•    аналітичний облік з орендодавцями за необоротні активи ведеться за кожним орендодавцем та об'єктом оренди;
•    аналітичний облік інших довгострокових зобов'язань ведеться за кожним кредитором та за видами залучених коштів.

У процесі перевірки відповідності даних синтетичного обліку короткострокових зобов'язань їх аналітичному обліку необхідно враховувати наявність такого аналітичного обліку відповідних об'єктів:
•    аналітичний облік короткострокових позик ведеться за позикодавцями (банками) в розрізі кожного кредиту (позики) окремо та за строками погашення кредиту (позик);
•    аналітичний облік поточної заборгованості за довгостроковими зобов'язанням ведеться за кредиторами та за видами заборгованості;
•    аналітичний облік короткострокових векселів виданих ведеться за кожним виданим векселем та за строками їх погашення;
•    аналітичний облік розрахунків з постачальниками та підрядниками ведеться окремо за кожним постачальником та підрядником у розрізі кожного документа на оплату;
•    аналітичний облік розрахунків за податками й платежами ведеться за їх видами;
•    аналітичний облік розрахунків зі страхування ведеться за кожним видом зборів і відрахувань, за страхувальниками та окремими договорами страхування;
•    аналітичний облік розрахунків з оплати праці ведеться за кожним працівником, видом виплат та утримань;
•    аналітичний облік розрахунків з учасниками ведеться за кожним засновником та учасником та за видами виплат;
•    аналітичний облік розрахунків з іншими кредиторами ведеться окремо за юридичними та фізичними особами, з якими здійснюються розрахунки (розрахунки за авансами одержаними, внутрішні розрахунки, внутрішньогосподарські розрахунки, розрахунки за нарахованими процентами тощо).

Перевіряючи відповідність даних синтетичного обліку дебіторської заборгованості їх аналітичному обліку, необхідно враховувати наявність такого аналітичного обліку за конкретними об'єктами:
1.    аналітичний облік заборгованості за майно, передане у фінансову оренду, ведеться за кожним орендарем;
2.    аналітичний облік довгострокових векселів одержаних ведеться за кожним векселем та за строками їх погашення;
3.    аналітичний облік іншої довгострокової дебіторської заборгованості ведеться за кожним дебітором, видами заборгованості та за термінами її виникнення і погашення;
4.    аналітичний облік короткострокових векселів одержаних ведеться за кожним векселем та за строками їх погашення;
5.    аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками ведеться за кожним дебітором, видами заборгованості та за термінами її виникнення й погашення, за кожним пред'явленим до сплати рахунком;
6.    аналітичний облік розрахунків з різними короткостроковими дебіторами ведеться за кожним дебітором, видами заборгованості та за термінами її виникнення і погашення;
7.    аналітичний облік резерву сумнівних боргів ведеться в розрізі боржників або за строками погашення заборгованості.

Необхідно встановити, чи не була відображена в балансі прострочена заборгованість.
Це встановлюється через зіставлення термінів розрахунків, які вказані в договорах, рахунках-фактурах, інших документах.
Установлюється наявність дебіторської заборгованості та зобов'язань з простроченим терміном позову та перевіряється її списання. Для підтвердження реальності заборгованості аудитор може доручити клієнтові розіслати листи-запити відповідним організаціям для підтвердження залишку та самостійно провести зустрічні перевірки. Надходження і перерахування коштів перевіряється за даними синтетичного й аналітичного обліку грошових коштів.
Перш ніж досліджувати заборгованість, необхідно перевірити достовірність інформації за видами і за строками заборгованості. Для цього використовуються пряме підтвердження, вивчення контрактів, договорів. У процесі аудиту оцінюються умови заборгованості — з погляду їх реальності і повноти. Звертається увага на строки, обмеження використання ресурсів, можливість залучення додаткових джерел фінансування.
Під час аудиту кредитів банків перевіряється повнота і правильність використання кредитів, ефективність та своєчасність їх повернення. Кредити надаються, як правило, безготівкові через оплату розрахунково-грошових документів, а їх погашення може здійснюватись одноразово або за графіком.
У процесі аудиту аналізуються дані рахунків «Короткострокові кредити банків» та «Довгострокові кредити банків», уточнюються виконання умов кредитних договорів, стан погашення заборгованості з кредитів і процентів, визначається цільове використання позик. Під час аудиту використання кредитів перевіряються дані синтетичного та аналітичного обліку, а також, у разі необхідності, первинні документи.
За наявності прострочених кредитів видача нових не допускається. За обслуговування кредитної лінії позичальник сплачує банку-кредитору комісійні, що нараховуються на всю суму наданого кредиту.
Процентні ставки за користування кредитом, обумовлені в кредитному договорі, нараховуються банком і сплачуються позичальником не рідше як один раз у квартал платіжним дорученням. У разі відмови від сплати боргів за позиками банк стягує борги у претензійно-позовному порядку.
Контроль за виконанням умов укладеного з позичальником кредитного договору здійснює банк.
Для проведення ефективної перевірки операцій підприємства з отримання і використання кредитів та позик аудитору необхідно сформувати програму перевірки, яка може бути такою:
•    оцінювання правильності оформлення укладених господарських договорів;
•    перевірка даних реєстрів аналітичного обліку кредитів і позик та звірка їх з даними синтетичного обліку;
•    підтвердження величини заборгованості за кредитами і позиками;
•    перевірка цільового використання кредитів та позик, повноти і своєчасності розрахунків за ними, правильність обліку процентів за використання позикових коштів для цілей оподаткування;
•    перевірка правильності кореспонденції рахунків з обліку кредитів і позик та процентів за ними.

Джерелами інформації будуть: кредитні договори та договори позик: регістри синтетичного й аналітичного обліку, форми звітності.
Аудитор повинен пам'ятати, що отримання підприємством банківського кредиту оформлюється кредитним договором, у якому вказуються об'єкт кредитування, строк видачі та повернення кредиту, форма забезпечення зобов'язань, процентні ставки та порядок їх сплати, права та обов'язки сторін, інші умови.
Можливі порушення та зловживання:
•    відсутність договору позики або складання його з порушеннями, відсутність договору з банком про пролонгацію кредиту;
•    неналежне ведення обліку (неправильна кореспонденція рахунків, відсутність аналітичного обліку);
•    неправильний облік витрат на сплату процентів за кредитами та позиками при включенні їх до собівартості:
•    нецільове використання коштів кредитів банків;
•    несвоєчасне погашення банківських позик та неправильне відображення їх в обліку;
•    помилки при списанні з балансу кредиторської заборгованості, строк позовної давності за якою минув, тощо.

Під час аудиту необхідно звернути особливу увагу на такі питання: чи існують договори за проведеними операціями з постачальниками та підрядниками, чи правильно вони оформлені; за наявності заборгованості необхідно встановити дату та причину виникнення простроченої заборгованості, чому не проведені своєчасно розрахунки, чи немає штучної заборгованості, повторного оприбуткування матеріалів та послуг.
Аудитор вивчає договори на поставку продукції, передбачену форму розрахунків, застосування попередньої оплати покупця продукції, зокрема плановими платежами, розрахунковими чеками, векселями, акредитивами, дорученнями, установлює, з чиєї ініціативи обрана невигідна для підприємства форма розрахунків і які заходи вживаються щодо поліпшення системи розрахунків.
Для аудиту важливо знати процент безнадійної дебіторської заборгованості, з тим щоб перевірити інформацію про створення резерву сумнівних боргів. Згідно з принципом обережності підприємство має наприкінці року визначити суму безнадійних боргів і створити резерв для її погашення за рахунок витрат поточного року.
Вивчення претензійних сум починається з аналізу й інвентаризації заборгованості за кожною сумою. На підприємствах звіряння розрахунків необхідне. Треба запросити в кредиторів і дебіторів виписки з особових рахунків про стан розрахунків із підприємством.
Необхідно також установити: чи проводилася інвентаризація розрахунків; чи застосовувалися штрафні санкції постачальникам при порушенні договірних зобов'язань, а також обґрунтованість нарахованих або отриманих сум штрафних санкцій: правильність списання сумнівних боргів.
У разі необхідності можна провести контрольну інвентаризацію цінностей і розрахунків, зустрічне звіряння документів і регістрів обліку в організації, що перевіряється, й у постачальника, усне опитування спеціалістів і матеріально відповідальних осіб щодо зазначених питань.
Для аудиту дебіторської заборгованості і зобов'язань складається розрахунковий баланс, де порівнюють зобов'язання (джерела засобів) з дебіторами (розміщенням засобів). При цьому передбачається, що дебіторська заборгованість може бути перекрита кредиторською.
На початок і кінець року розраховують коефіцієнт співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості. Він вважається одним із показників, що характеризує платоспроможність підприємства і розраховується як відношення розрахунків з дебіторами до розрахунків з кредиторами.
На підставі цього балансу аудитор має змогу встановити не лише загальну суму заборгованості, а й простежити її динаміку за окремими напрямами, наприклад заборгованість за розрахунками з бюджетом, з оплати праці, заборгованість органам страхування тощо. Зазначені види кредиторської заборгованості не пов'язані з виробничою діяльністю підприємства і не можуть мати стійкого характеру, тому аудитор повинен перевіряти їх у хронологічному порядку виникнення заборгованості.
До розрахункового балансу може бути включено дані рахунків «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» і «Розрахунки за виданими авансами». Аудитору необхідно перевірити кореспондуючі суми. Якщо вони однакові, аудитору необхідно вивчити види цієї заборгованості, зокрема розрахунки за наданими позиками, розрахунки з відшкодування матеріальних збитків та ін. Потім за даними аналітичного обліку треба перевірити документальне підтвердження заборгованості платниками. Особливу увагу слід звернути на тих боржників, які тривалий час не сплачують належних сум на погашення заборгованості, установити причини несплати і заходи, яких вживає адміністрація щодо ліквідації боргу.
Потребує уваги аудитора і контроль позовної давності заборгованості, що відображена у балансі як реальна, а насправді строки її стягнення через арбітраж чи суд адміністрацією підприємства пропущені, тому вона підлягає списанню на збитки. Пропуск строків позовної давності є однією з причин виникнення безнадійної дебіторської заборгованості. У цьому разі важливо встановити посадових осіб, які винні в пропущенні строків позовної давності. Завданням аудиту дебіторської заборгованості з покупцями і замовниками є перевірка реальності (правдивості) та правильності її оформлення, правильності визначення ймовірності повернення цієї заборгованості. Важливим є також вивчення показників якості та ліквідності дебіторської заборгованості.
За даними відомості обліку розрахунків з покупцями і замовниками аудитор може скласти аналітичну таблицю, за якою аналізується стан дебіторської заборгованості за строками виникнення. Помісячне ведення такої відомості дає змогу бухгалтеру аналізувати дебіторську заборгованість і своєчасно вживати заходів щодо усунення простроченої заборгованості. Такий аналіз дебіторської заборгованості, як було сказано вище, здійснюється за даними внутрішньої звітності підприємства і використовується для потреб управління. Але зовнішні користувачі інформації при взаємовідносинах із підприємством також зацікавлені у визначенні стану його дебіторської заборгованості, оскільки зростання її завжди свідчить про нестабільний фінансовий стан.
Особливо уважно перевіряються суми позовних вимог, пред'явлених до винних осіб, при нестачах, крадіжках матеріальних цінностей. Ці суми повинні відповідати чинному законодавству.
Забезпечення можуть створюватися для відшкодування наступних (майбутніх) витрат на: виплату відпусток працівникам; додаткове пенсійне забезпечення; виконання гарантійних зобов'язань; реструктуризацію; виконання зобов'язань щодо обтяжливих контрактів тощо.
Сума забезпечення визначається за обліковою оцінкою ресурсів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), необхідних для погашення відповідного зобов'язання, на дату балансу. Забезпечення для відшкодування витрат на реструктуризацію визначається за сумою прямих витрат, які не пов'язані з діяльністю підприємства, що триває.
Забезпечення використовується для відшкодування лише тих витрат, для покриття яких воно було створене. Залишок забезпечення переглядається на кожну дату балансу та, у разі потреби, коригується (збільшується або зменшується). У разі відсутності ймовірності вибуття активів для погашення майбутніх зобов'язань сума такого забезпечення підлягає сторнуванню. Непередбачені зобов'язання відображаються на позабалансових рахунках підприємства за обліковою оцінкою.
Аудит цільового фінансування і цільових надходжень проводиться за даними рахунку «Цільове фінансування і цільові надходження», на якому ведеться облік та узагальнення інформації про наявність та рух коштів, отриманих для здійснення заходів цільового призначення. Аналітичний облік ведеться за призначенням та джерелами надходження коштів.
Аналітичний облік доходів майбутніх періодів ведеться за їх видами, датами їх утворення і датами визнання доходами звітного періоду.
Окремі види розрахунків можуть мати одночасно показники як дебіторської, так і кредиторської заборгованості, тому на кінець звітного періоду в обліку і звітності такі види заборгованості відображаються розгорнуто.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить