Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Методи аудиту грошових коштів та методика його проведення

Методи аудиту грошових коштів та методика його проведення
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 

Методи аудиту грошових коштів та методика його проведення

Починаючи дослідження операцій з грошовими коштами, аудитор має отримати, по можливості, повну інформацію про внутрішній контроль у даній ділянці обліку. Треба з'ясувати, як на підприємстві дотримуються касової дисципліни, чи жорстко контролюються операції з готівкою, у тому числі з іноземною валютою, наскільки чітко забезпечується санкціонування різних платежів з поточного та інших рахунків підприємства.
З цією метою аудитор оцінює такі об'єкти:
1.    організацію збереження грошових коштів у касі;
2.    здійснення угод із матеріально відповідальними особами (наявність договорів із касирами);
3.    кваліфікацію та практичний досвід касирів, що забезпечують роботу каси;
4.    порядок надходжень та видатків грошових коштів;
5.    забезпечення реальності ведення обліку за напрямами діяльності підприємства;
6.    дотримання необхідних процедур організації здійснення господарських операцій з грошовими коштами;
7.    дотримання вимог до первинних та зведених документів, що забезпечує наявність доказів про їх здійснення;
8.    використання та збереження бухгалтерської документації з обліку грошових коштів згідно з «Положенням про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку».

Ретельне вивчення зазначених вище питань дасть змогу аудитору визначити думку про стан господарських операцій за готівковими розрахунками на підприємстві, визначити недоліки в їх організації та можливі напрями ліквідації порушень, зловживань.
Джерелами інформації для формування аудиторських доказів у процесі аудиту грошових коштів є такі документи:
1.    Первинні документи з обліку касових операцій:
•    прибуткові й видаткові касові ордери;
•    квитанції на внесок готівки до банку або на оплату послуг інших організацій;
•    розрахунково-платіжні (платіжні) відомості на виплату заробітної плати, відпускних, матеріальної допомоги, стипендій та інших виплат; розпорядження керівництва, чеки на отримання готівки, об'яви на внесення готівки, заявки-розрахунки про встановлення ліміту каси та ін.).
2.    Облікові регістри з обліку касових операцій (касова книга, звіт касира, виписки банків із рахунків підприємства, журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів та ін.).
3.    Трудові угоди на виконання й оплату певних робіт.
4.    Облікові регістри аналітичного та синтетичного обліку про рух грошових коштів у касі та в банках (журнали, відомості, Головна книга, оборотні відомості за рахунками «Каса», «Рахунки в банках», «Інші грошові кошти»).
5.    Акти інвентаризації готівки в касі:
•    договір про матеріальну відповідальність;
•    книга обліку касових видатків та ін.
6.    Документи фінансової звітності:
•    Баланс підприємства (форма № 1);
•    Звіт про рух грошових коштів (форма № 3).

Проведення аудиту готівкових розрахунків передбачає проведення інвентаризації грошових коштів, що перебувають у касі підприємства. Нестача, крадіжки грошей, приховані неоформленими документами і розписками, виявляються інвентаризацією готівки. Наприкінці її проведення необхідно скласти відомість інвентаризації з грошових коштів та цінних паперів, що перебувають у касі, перевірити попередній результат з інвентаризації грошей в акті попередньої перевірки грошових коштів у касі та обов'язково зафіксувати результати інвентаризації у робочих документах аудитора. На цій стадії аудитор повинен вивчити накази керівника про проведення інвентаризації каси та визначення складу комісії, питання своєчасності проведення інвентаризації каси, наявність проведення раптових інвентаризацій кас керівництвом підприємства.
Підприємства мають право зберігати у своїх касах понад установлений ліміт готівку для видачі заробітної плати протягом трьох днів. Перевіряється правильність зберігання готівки і цінних паперів. Вони повинні зберігатися у вогнестійких шафах, сейфах. З касиром необхідно укладати договір про повну матеріальну відповідальність. Приміщення каси має бути повністю ізольоване. Касир призначається на посаду і виконує касові операції згідно з наказом керівника підприємства. Перевіряється дотримання порядку проведення раптових перевірок готівки в касі і вжиття заходів щодо цих перевірок. Аудитор і сам може провести таку перевірку з дотриманням положень Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, та розрахунків.
У касі можуть зберігатися гербові марки, бланки путівок у санаторії, лімітовані чекові книжки, проїзні квитки тощо.
Одночасно з перевіркою фактичної наявності грошей та інших цінностей у касі перевіряється правильність ведення касової книги і забезпечення збереження грошей у касі.
Перевірка дотримання касової дисципліни передбачає складання касових планів, установлення лімітів залишків грошей у касі, використання грошей за цільовим призначенням, своєчасність оприбуткування в касі одержаної готівки, виплати депонентських сум.
Перевіряючи касові операції, важливо з'ясувати правильність їх документального оформлення, а саме: повноту заповнення реквізитів прибуткових і видаткових документів; обов'язкову реєстрацію прибуткових і видаткових ордерів, платіжних відомостей та інших бухгалтерських документів; наявність підписів відповідальних осіб і отримувачів грошових коштів, відсутність виправлень тощо.
З цією метою аудитор визначає правильність та достовірність заповнення прибуткових та видаткових касових ордерів. При цьому неприпустимі будь-які виправлення, закреслювання, помарки тощо. Прибуткові та видаткові касові ордери мають бути належно оформлені. Документи на видачу грошей підписуються керівником і головним бухгалтером підприємства або особами, ними уповноваженими. Прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові касові ордери треба заповнювати так, щоб забезпечувалося збереження цих записів протягом терміну зберігання документів.
Аудитор уважно перевіряє використання бланків прибуткових касових ордерів, їх облік та зберігання, а також наявність та порядок ведення журналу реєстрації прибуткових та видаткових касових документів, які обов'язково звіряються з даними записами у касовій книзі. Перевіряючи порядок ведення касової книги, необхідно впевнитися, що підприємство має тільки одну касову книгу. Під час перевірки звіту касира і прикладених до нього документів аудитор зіставляє номери останніх прибуткових і видаткових касових ордерів, прикладених до звіту, із записами в журналі реєстрації, щоб переконатися в повноті обліку останніх касових операцій. Якщо будуть виявлені розбіжності в сумі або нумерації ордерів, з'ясовують їх причину. Щоб перевірити, як дотримано встановлений ліміт залишку грошей у касі, необхідно зіставити фактичні залишки грошей на окремі дати й у середньому за місяць із лімітом залишку. Після підрахунку фактичних залишків грошей у касі вилучається готівка, призначена для виплати заробітної плати, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, пенсій і премій.
Бухгалтерські документи можуть вивчатись як у хронологічній послідовності, так і за групами якісно однорідних господарських операцій. Хронологічна перевірка документів потребує досить високої кваліфікації аудитора, оскільки при цьому необхідно досліджувати різні касові, товарні, розрахункові операції, посилаючись на відповідні законодавчі акти і нормативні документи. Простішим є вивчення документів за групами однорідних операцій.
Під час перевірки касових операцій особлива увага звертається на виявлення повноти, своєчасності і правильності оприбуткування готівки (надходжень з банку, повернення підзвітних сум, виручки, внесків орендної плати та інших позареалізаційних доходів).
Перевіряючи витрачання готівки з каси, аудитор повинен звернути увагу на юридичну обґрунтованість видачі грошей (наявність наказів на преміювання працівників, на надання матеріальної допомоги, на відрядження, на видачу коштів на представницькі витрати, довіреностей від сторонніх організацій, виконавчих листів та ін.). Установлюється також цільове використання коштів, отриманих з банку за чеком (на зарплату, на виплату різних допомог та ін.), дотримання ліміту каси.
У процесі перевірки операцій з видачі готівки з каси встановлюється, на які цілі підприємство отримувало й видавало готівку. Для цього аудитором вивчаються корінці чекової книжки на отримання готівки, виписки банку. Після того, як установлена мета отримання готівки з поточного рахунка, перевіряється дотримання її підприємством через вивчення касових документів (прибуткових та видаткових касових ордерів, касової книги) та бухгалтерських документів, які підтверджують використання готівки на зазначені цілі (авансові звіти, відомості на отримання заробітної плати, відомості на закупівлю сільськогосподарської продукції). Використання готівки за цільовим призначенням перевіряють зіставленням даних про одержання з банку грошей з даними про їх витрачання (балансовим методом, тобто залишок на початок із рахунка ЗО «Каса» плюс оборот за дебетом за цим самим рахунком і мінус оборот за кредитом). Для цього використовують дані звітів касира з доданими документами, дані облікових регістрів з дебету і кредиту рахунка ЗО «Каса» і журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів. Особлива увага приділяється аудитором перевірці операцій видачі готівки на розрахунки з іншими підприємствами та з виплати заробітної плати готівковою виручкою чи інших грошових надходжень.
Наступна стадія аудиту передбачає перевірку повноти оприбуткування готівки в касі підприємства. Аудитор повинен визначити повноту та своєчасність оприбуткування готівки, яка надходить із різних джерел:
1.    за реалізовану продукцію;
2.    одержання грошей з поточних рахунків;
3.    невикористаних підзвітних сум;
4.    депоновану заробітну плату.

З цією метою аудитор звіряє дані прибуткових касових ордерів та касової книги з:
1.    даними відомості реалізації продукції, відвантажувальних документів та податкових накладних;
2.    корінцями грошової чекової книжки підприємства та банківськими виписками, журналом № 1 та відомістю до нього;
3.    авансовими звітами та журналом № 3;
4.    відомостями на заробітну плату.

Останньою стадією перевірки є зіставлення первинних, аналітичних і синтетичних облікових документів із даними, відображеними у звітності підприємства, з метою встановлення їх відповідності.
Типові помилки:
•    відсутність первинних касових документів чи оформлення їх з порушенням установлених вимог;
•    виплати підзвітним особам на підставі виправдовувальних документів, що підтверджують витрати, без оформлення авансових звітів;
•    недотримання ліміту розрахунків готівкою між юридичними особами;
•    проведення розрахунків з населенням без застосування контрольно-касових машин;
•    некоректне відображення касових операцій в облікових регістрах;
•    арифметичні помилки при підрахунку оборотів.

Метою аудиту операцій з безготівковими коштами є перевірка:
    своєчасності, законності, достовірності та доцільності відображених на рахунках у банку здійснених операцій з надходження і списання грошових коштів;
    кількості відкритих і які беруть участь у розрахунках рахунків у банку, законність здійснення операцій за кожним відкритим рахунком;
    обґрунтованості отримання і використання кредитів та своєчасності їх погашення;
    стану платіжно-розрахункової дисципліни за укладеними договорами та ін.

Джерелами інформації для аудиту банківських операцій є:
•    банківські виписки за відповідними рахунками з доданими до них документами, які є підставою для здійснення прибуткових та видаткових операцій (копії платіжних доручень, вимог, меморіальних ордерів; корінці грошових і розрахункових чеків та ін.);
•    облікові регістри за рахунком 31 «Рахунки в банках», у тому числі за субрахунками 311 «Поточні рахунки в національній валюті», 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті», 313 «Інші рахунки в банку»;
•    баланс та інші документи і облікові регістри, у яких відображаються операції, що пов'язані з використанням грошових коштів.

При цьому аудитор досліджує такі питання:
1.    Перевіряє фактичну наявність відкритих на підприємстві розрахункових, поточних, валютних, позикових, депозитних рахунків, законність та необхідність їх відкриття, а також у яких установах банків вони були відкриті.
2.    З'ясовує, чи всі суми, які наведені у банківських виписках, підтверджуються наявністю правильно оформлених виправдовувальних документів до цих сум.
3.    Перевіряє своєчасність зарахування та списання грошових коштів за рахунками на підприємстві.
4.    Перевіряє правильність оформлення первинних документів, тобто відповідність найменування платежу фактично проведеній господарській операції, а також відповідність наявним договорам, додаткам та ін. При аналізі первинних операцій, здійснених за розрахунковим рахунком, перевіряється черговість платежів відповідно до порядку, встановленого Національним банком України.

Під час аудиту операцій на рахунках у банку визначають законність та обґрунтованість операцій і правильність віднесення витрат на відповідні рахунки. При цьому вивчають порядкову нумерацію виписок банку і правильність перенесення підсумків та їх залишків в облікові регістри. Якщо у клієнта відсутні окремі виписки банку, то важливо отримати з банку завірені їх копії. Стосовно документів, доданих до виписок, передусім з'ясовують їх законність.
Ураховуючи те, що банківські установи України використовують комп'ютерну систему обліку і банківські виписки видаються клієнтам за кожен день, необхідно звіряти вихідні і вхідні залишки не лише за виписками, а й за датами здійснення попередніх операцій. Це дає змогу виявити відсутні банківські виписки за конкретний день.
Звертається увага на правильність оприбуткування в касу грошей, отриманих з банку за чеком. Необхідно звіряти обороти за дебетом і кредитом відповідних рахунків, оскільки залишок може не змінитися, якщо зменшити обороти на однакову суму. Необхідно також установити, чи відповідають номери і суми використаних чеків корінцям книжок, а при виявленні анульованих або зіпсованих чеків з'ясувати, чи є відмітка про це в корінцях.
Під час перевірки грошових коштів, що надійшли на рахунок у банку, треба установити правильність їх обліку і повноту зарахування. Для обліку банківських операцій використовується рахунок «Рахунки в банках». Перераховану покупцями виручку звіряють із записами в облікових регістрах за рахунками обліку розрахунків з покупцями і замовниками: «Розрахунки з покупцями та замовниками», «Розрахунки за авансами одержаними» і за рахунками обліку доходів. Надходження грошових коштів від інших дебіторів (за договорами оренди, штрафними санкціями тощо) перевірять за даними виписок і доданими до них документами, а в разі необхідності і за обліковими записами в організацій-контрагентів (зустрічна перевірка). З'ясовується також правильність кореспонденції рахунків щодо зарахування грошових коштів на рахунки в банках, своєчасність виділення ПДВ за оприбуткованими сумами виручки, авансів та ін.
Аналогічно здійснюється контроль операцій зі списання грошових коштів з поточного рахунку та інших банківських рахунків. Особлива увага приділяється своєчасності і повноті оприбуткування в касу отриманої з банку готівки, законність перерахування коштів на рахунки постачальників та інших кредиторів. Такі операції мають бути підтверджені документально (договорами, актами здавання-приймання виконаних робіт, накладними на матеріальні цінності та ін.). Якщо підприємство здійснює перекази сум заробітної плати, утримань за виконавчими листами тощо, то їх обґрунтованість забезпечується як наявністю первинних облікових документів, так і реальністю вказаних у них адрес отримувачів коштів.
Перевіряється також правильність оформлення і проведення в регістрах бухгалтерського обліку розрахунків чеками і акредитивами.
Розрахунки акредитивами перевіряються за такими напрямами: чи були випадки нецільового використання акредитивів, чи своєчасно поверталися залишки акредитива, чи повністю оприбутковувалися товарно-матеріальні цінності на склад, які придбані за рахунок акредитивів. Практика проведення аудиту показує, що особливо уважно необхідно перевіряти операції з перерахування коштів підприємствам роздрібної і гуртової торгівлі, і особливо фізичним особам. Аудитор повинен упевнитись у законності і правильності зобов'язань, які виникли. Перевіряючи оплату рахунків за придбані матеріальні цінності, аудитор повинен упевнитись у повноті надходження та оприбуткування оплачених товарно-матеріальних цінностей або отриманих послуг. Трапляються випадки, коли банки допускають помилкове зарахування або списання грошових коштів з розрахункового рахунку підприємства грошових коштів з банківського рахунку. У цьому разі необхідно ретельно перевірити, як урегульовані претензії організації до обслуговуючого банку, на якому зберігаються ці суми. При цьому аудитор повинен уважно перевірити всі сторновані проведення за рахунками в банках.
Вивчаються також банківські документи, які визначають законність та обґрунтованість операцій і правильність віднесення витрат на відповідні рахунки.
Одним із напрямів аудиту безготівкових грошових коштів є перевірка операцій з грошовими документами, грошовими коштами в дорозі.
Аудитор розпочинає перевірку грошових документів насамперед з повної їх інвентаризації і складання відповідного акта. Для цього необхідно встановити відповідність залишків даних аналітичного і синтетичного обліку на рахунку 33 «Інші кошти». За даними аналітичного обліку необхідно встановити своєчасність і правильність оприбуткування грошових документів за їх кількістю і сумою на рахунок 33 «Інші кошти».
У процесі перевірки операцій щодо придбання і видачі путівок у санаторії, будинки відпочинку аудитору необхідно з'ясувати, за рахунок яких джерел вони були придбані, яку частину їхньої вартості не оплачують одержувачі, чи своєчасно й у повному обсязі надходять у касу гроші від одержувачів путівок, а також чи видають путівки працівникам за узгодженням з профспілковим комітетом, чи немає випадків видачі путівок особам, які не працюють на даному підприємстві. Крім того, слід установити розмір недоплачених сум у касу підприємства, причини та осіб, винних у порушенні встановленого порядку видачі путівок та їх оплати.
Під час проведення аудиту встановлюється законність і обґрунтованість кожного запису за рахунком 33 «Інші кошти». При цьому своєчасність і повноту зарахування грошових коштів у дорозі на відповідні рахунки в банках установлюють звірянням записів за кредитом рахунку 33 «Інші кошти» (субрахунок 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті») і дебетом рахунків, призначених для обліку грошових коштів, а також з'ясовують, чи немає серед сум у дорозі нестач готівки в касі або фактів привласнення цих сум окремими посадовими особами.
Аудитор установлює тривалість перебування окремих сум коштів у дорозі, оприбуткування їх на початку наступного місяця на рахунок у банку.
На рахунку 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті» враховується грошовий виторг від реалізації товарів, переведений у банк через інкасаторів, відділення інших банків або пошту. Кошти, здані безпосередньо в банк, на згаданому вище рахунку оприбутковують тільки в тому разі, коли вони здані у вечірню касу наприкінці останнього робочого дня, а зараховані на рахунок підприємства у перший день наступного місяця.
Основою записів зазначених операцій у дебет рахунка 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті» є квитанція установ банку, поштового відділення, копії супровідних відомостей про здавання виторгу інкасаторам банку, а в кредит—виписки банку.
Завдання аудитора — перевірити повноту і своєчасність зарахування на рахунки в банках кожної суми виторгу.
Для встановлення можливих зловживань за кожною сумою на рахунку 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті» (з минулим терміном перерахування) дебет рахунку зіставляють з документами, що підтверджують відправлення грошей, а кредит — із випискою банку або прибутковим касовим ордером. У разі несвоєчасності чи неповноти зарахування грошей на рахунок у банку негайно повідомляють начальникові банківської установи і разом з ним установлюють причини та винних осіб. Якщо в інкасаторських сумках виявляють нестачу чи надлишки грошей, перевіряють їх у звітах касира або роздрібних торговельних підприємств. Якщо готівку здавав касир, то проводять інвентаризацію каси, результати виводять з урахуванням виявлених у інкасаторській сумці розходжень сум готівки; якщо виторг здано магазином, у якому немає касира, то виправлення вносять у товарно-грошові звіти.
Однак дебетові чи кредитові залишки на рахунку 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті» щодо кожної суми, зданої через інкасаторів, свідчать про те, що виправлення не зроблені й аудитор повинен такий факт урахувати при виведенні результатів інвентаризації каси або товарів.
У висновку аудитори зазначають виправлені записи за відповідний період і встановлюють результат.
Особливу увагу слід звернути на перевірку сальдо рахунку 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті» на перше число кожного місяця. Необхідно з'ясувати, чи немає фактів віднесення на цей рахунок виторгу, який належить до перших чисел наступного за звітним місяця з метою дописування товарообігу.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить