Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Організація і методика аудиту нематеріальних активів

Організація і методика аудиту нематеріальних активів
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Організація і методика аудиту нематеріальних активів

Під аудиторською перевіркою нематеріальних активів розуміється дослідження прав підприємства на користування природними надрами, майном, землею, авторське право у сфері науки, літератури, мистецтва, об'єктами промислової власності тощо.
Аудитору варто керуватися таким визначенням нематеріальних активів: нематеріальний актив — немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, для адміністративних потреб чи надання в оренду іншим особам.
Метою аудиту нематеріальних активів є встановлення дотримання підприємством методики обліку вимогам, які визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи». Досліджуються питання документального оформлення наявності об'єктів нематеріальних активів, правильності відображення їх початкової балансової вартості, організації аналітичного і синтетичного обліку нематеріальних активів, нарахування їх амортизації і зносу.
Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об'єкта за такими групами: права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо); права користування майном (право користування земельною ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо); права на знаки для товарів і послуг (товарні знаки, торгові марки, фірмові назви тощо); права на об'єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорт рослин, породи тварин, ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо); авторські та суміжні з ними права (право на літературні та музичні твори, програми для ЕОМ, бази даних тощо); гудвіл; інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).
Придбаний або отриманий нематеріальний актив відображається в балансі, якщо існує імовірність одержання майбутніх економічних вигід, пов'язаних з його використанням, і якщо його вартість може бути достовірно визначена.
Нематеріальний актив, отриманий у результаті інтелектуального розроблення, треба відображати в балансі за умови, якщо підприємство має намір, технічну можливість та ресурси для доведення нематеріального активу до стану, у якому він придатний для реалізації або використання; можливість отримання майбутніх економічних вигід від реалізації або використання нематеріального активу; інформацію для достовірного визначення витрат, пов'язаних з розробленням нематеріального активу.
Якщо нематеріальний актив не відповідає зазначеним критеріям визнання, то витрати, пов'язані з його придбанням чи створенням, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені, без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом.
Не визнаються активом, а підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені: витрати на дослідження; витрати на підготовку і перепідготовку кадрів; витрати на рекламу та просування продукції на ринку; витрати на створення, реорганізацію та переміщення підприємства або його частини; витрати на підвищення ділової репутації підприємства (гудвіл), вартість видань.
У процесі проведення аудиту нематеріальних активів знижується значення використання методів перевірки фізичної наявності, оскільки операції з нематеріальними активами мають переважно суто документальний характер. Відповідно, активніше використовуються методи перевірки задокументованих даних як щодо суті операції, так і щодо правильності оформлення та арифметичної точності. Під час перевірки документації для уточнення окремих даних доречно використати метод опитування відповідальних працівників підприємства та третіх осіб.
Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться стосовно кожного об'єкта за групами, тобто за сукупністю однотипних за призначенням і умовами використання. У плані рахунків передбачений синтетичний рахунок 12 «Нематеріальні активи», що має субрахунки: «Права користування природними ресурсами»; «Права користування майном»; «Права на знаки для товарів і послуг»; «Права на об'єкти промислової власності»; «Авторські суміжні з ними права»; «Гудвіл» та «Інші нематеріальні активи».
Для проведення експертизи нематеріальних активів і здійснення юридичного аналізу первинних бухгалтерських документів, що підтверджують право на їх власність, залучають відповідних фахівців.
З початку аудиту необхідно перевірити наявність нематеріальних активів за документами, де вони описані, або документи, в котрих підтверджується створення відповідного об'єкта. Також важливо встановити, чи правильно отриманий або придбаний нематеріальний актив відображається в балансі; чи відповідає установленим критеріям визнання; за якою вартістю нематеріальні активи зараховуються на баланс (активи мають зараховуватися за первісною вартістю); чи збільшувалася первісна вартість на підприємстві; які витрати на придбання (створення) понесло підприємство; на якому рахунку ці витрати нагромаджуються у разі придбання нематеріальних активів в обмін на корпоративні права, яким чином визначається залишкова справедлива вартість.
Аудитор повинен ураховувати те, що первісна вартість придбаного нематеріального активу складається з ціни (вартості) придбання (крім отриманих торговельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з його придбанням та доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням. Витрати на сплату процентів за кредит не включаються до первісної вартості нематеріальних активів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок кредиту банку. Первісна вартість нематеріального активу, створеного підприємством, включає прямі витрати на оплату праці, прямі матеріальні витрати, інші витрати, безпосередньо пов'язані із створенням цього нематеріального активу та приведенням його до стану придатності для використання за призначенням (оплата реєстрації юридичного права, амортизація патентів, ліцензій тощо). Первісна вартість нематеріальних активів збільшується на суму витрат, пов'язаних із удосконаленням цих нематеріальних активів і підвищенням їх можливостей та строку використання, які сприятимуть збільшенню первісно очікуваних майбутніх економічних вигід.
Перевіряється правильність відображення первісної вартості нематеріальних активів, придбаних у результаті обміну на подібні і неподібні об'єкти, безоплатно отриманих об'єктів, внесених до статутного капіталу підприємства, отриманих унаслідок об'єднання підприємств.
Необхідно перевірити правильність відображення в обліку сум дооцінки й уцінки нематеріальних активів.
Відомості про зміни первісної вартості та суми зносу нематеріальних активів заносяться до регістрів їх аналітичного обліку.
Крім того, предметом аудиту є перевірка правильності нарахування амортизації, зносу і визначення фінансового результату від вибуття нематеріальних активів. Метод амортизації нематеріального активу обирається підприємством самостійно виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигід.
Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється протягом терміну їх корисного використання, який установлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не більше 20 років.
Визначаючи термін корисного використання об'єкта нематеріальних активів, треба ураховувати: строки корисного використання подібних активів; моральний знос, що передбачається; правові або інші подібні обмеження щодо термінів його використання та інші фактори.
Метод амортизації нематеріального активу обирається підприємством самостійно виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигід. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу. Розрахунок амортизації при застосуванні відповідних методів нарахування здійснюється згідно з Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби».
Під час розрахунку вартості, яка амортизується, ліквідаційна вартість нематеріальних активів прирівнюється до нуля, крім таких випадків: коли існує невідмовне зобов'язання іншої особи щодо придбання цього об'єкта наприкінці строку його корисного використання; коли ліквідаційна вартість може бути визначена на підставі інформації існуючого активного ринку й очікується, що такий ринок існуватиме наприкінці строку корисного використання цього об'єкта.
Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому нематеріальний актив став придатним для використання. Нарахування амортизації припиняється починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття нематеріального активу.
Термін корисного використання нематеріального активу та метод його амортизації має переглядатися в кінці звітного року, якщо в наступному періоді очікуються зміни строку корисного використання активу або зміни умов отримання майбутніх економічних вигід. Амортизація нематеріального активу нараховується виходячи з нового методу нарахування амортизації і строку використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем змін.
Належна увага має приділятися і правильності списання об'єктів нематеріальних активів з балансу, відповідності показників синтетичного й аналітичного обліку, їх зносу, сумам залишків, записаних у Головній книзі і Балансі.
Нематеріальний актив списується з балансу в разі його вибуття або внаслідок продажу, безоплатного передання або неможливості отримання підприємством надалі економічних вигід від його використання. Фінансовий результат від вибуття об'єктів нематеріальних активів визначається як різниця між доходом від вибуття (за вирахуванням непрямих податків і витрат, пов'язаних з вибуттям) та їх залишковою вартістю. Регістри аналітичного обліку нематеріальних активів, що вибули, додаються до документів, якими оформлені факти вибуття цих об'єктів.
Фінансовий результат від вибуття об'єктів нематеріальних активів визначається як різниця між доходом від вибуття (за вирахуванням непрямих податків і витрат, пов'язаних із вибуттям) та їх залишковою вартістю. Регістри аналітичного обліку нематеріальних активів, що вибули, додаються до документів, якими оформлено вибуття цих об'єктів.
Необхідно перевірити також правильність ведення аналітичного обліку нематеріальних активів за видами й окремими об'єктами та з'ясувати, на підставі яких первинних документів здійснюється надходження нематеріального активу і його вибуття.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить