Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Організація і методика аудиту основних засобів та інших необоротних матеріальних активів

Організація і методика аудиту основних засобів та інших необоротних матеріальних активів
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Організація і методика аудиту основних засобів та інших необоротних матеріальних активів

Щодо аудиту основних засобів та інших необоротних матеріальних активів варто зазначити, що аудитор може під час перевірки спиратись на дані планової інвентаризації на підприємстві, або на початку аудиту може бути проведена в присутності аудитора повна інвентаризація об'єктів основних засобів. Для цього наказом керівника підприємства призначається комісія, яка перевіряє фактичну наявність об'єктів основних засобів і відображає їх в інвентаризаційних описах у кількісному та вартісному виразах, указує повну їх назву і призначення, інвентарні номери та інші технічні й експлуатаційні показники. Звертається увага на наявність недіючого, некомплектного та надлишкового обладнання, з'ясовуються обставини, причини і даються відповідні пропозиції щодо усунення недоліків. Якщо буде встановлено, що виконані роботи капітального характеру (добудова поверхів, прибудова нових приміщень, модернізація, реконструкція об'єктів тощо) не відображені в обліку, комісія повинна визначити суму збільшення або зменшення первинної їх вартості.
Більш докладно організацію оцінювання результатів інвентаризації та проведення її в присутності аудитора викладено у розділі «Організація і методика аудиту запасів».
Основними завданнями аудиту основних засобів та інших необоротних матеріальних активів є перевірка:
1.    Збереження основних засобів.
2.    Дотримання правил оформлення операцій з надходження, переміщення та вибуття об'єктів основних засобів.
3.    Правильність нарахування і використання амортизаційних відрахувань.
4.    Законність віднесення витрат на поточний та капітальний ремонти.
5.    Правильність відображення результатів інвентаризацій в облікових регістрах та звітності.

Основними джерелами інформації для проведення перевірки операцій з основними засобами є: Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», форми звітності (Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про власний капітал), інші форми звітності, первинні облікові документи щодо руху основних засобів та інших необоротних матеріальних активів (акти, накладні на переміщення, інвентарні картки тощо), облікові регістри синтетичного й аналітичного обліку (інвентарні картки, відповідні відомості, журнали, відеограми, машинограми), кошториси та завдання чи плани капітального ремонту основних засобів (проведення капітальних ремонтів) тощо.
До основних засобів відносять матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації"), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів.
Перевіряється правильність віднесення об'єктів до встановлених класифікаційних груп. Окремо в обліку повинні відображатись інші необоротні матеріальні активи, облік наявності і руху ведеться аналогічно основним засобам.
Перевіряється правильність віднесення предметів тривалого використання до основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та малоцінних і швидкозношуваних предметів у складі оборотних активів. При цьому основними критеріями визначення цих об'єктів згідно з чинними нормативними документами є термін використання і вартість цих предметів. Слід врахувати, що до основних засобів відносять предмети, вартістю більше 1000 грн за одиницю і з терміном використання більше одного року й операційного циклу. До інших необоротних матеріальних активів належать предмети спеціального призначення: бібліотечні фонди, тимчасові (нетитульні) споруди, природні ресурси, інвентарна тара, предмети прокату, а також малоцінні необоротні матеріальні активи — предмети вартістю понад 1000 грн і з терміном використання більше одного року й операційного циклу. До малоцінних і швидкозношуваних предметів у складі оборотних активів відносять предмети, термін використання яких до одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року.
Аудит малоцінних і швидкозношуваних об'єктів у складі оборотних активів розглядається у розділі «Аудит запасів».
Усі об'єкти основних засобів мають бути закріплені за матеріально відповідальними особами. З цією метою вартість закріплених за матеріально відповідальними особами основних засобів за даними інвентарних списків порівнюється з залишком на рахунку їх на початок аудиту. Крім того, перевіряється наявність та відповідність оформлення договорів про повну матеріальну відповідальність з матеріально відповідальними особами.
Операції з надходження, переміщення, вибуття основних засобів досліджуються за первинними документами і бухгалтерськими записами.
Придбані (створені) основні засоби повинні зараховуватись на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів. Первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат: суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків); реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству); витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів; витрати на установлення, монтаж, налагодження основних засобів; інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою. Витрати на сплату процентів за користування кредитом не включаються до первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок позичкового капіталу.
Перевірити правильність формування первісної вартості об'єктів при їх безоплатному отриманні (у тому числі до статутного капіталу), при переведенні до основних засобів оборотних активів, при отриманні в обмін на подібні і неподібні об'єкти, збільшення первісної вартості (на суму витрат, пов'язаних з їх поліпшенням) та зменшення первісної вартості об'єктів (у разі їх часткової ліквідації). Витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані (ремонти, обслуговування тощо), не змінюють первісної вартості об'єктів, а відносяться до складу витрат. Згідно з податковим законодавством витрати на поліпшення основних засобів можуть відноситись на валові витрати в межах установленого ліміту або на збільшення первісної (за податковим законодавством — балансової) вартості об'єкта.
Перевіряється правильність переоцінки, а також зменшення корисності об'єктів і відображення її сум у фінансовій і податковій звітності.
Для забезпечення збереження і правильного використання основних засобів необхідна чітка організація обліку не тільки в цілому по підприємству, а й по цехах, службах й інших підрозділах підприємства. Для цього звіряються дані пооб'єктного обліку об'єктів у місцях експлуатації з даними аналітичного обліку в бухгалтерії, наприклад з інвентарними картками. Під час перевірки необхідно встановити, чи правильно оформлено приймання нових об'єктів, які раніше використовувалися іншими підприємствами, реконструйованих, модернізованих і капітально відремонтованих.
Звертається також увага на правильність, своєчасність і повноту оприбуткування основних засобів. Під час перевірки операцій щодо переміщення основних засобів необхідно з'ясувати доцільність переміщення, правильність оформлення цих операцій, повноту і своєчасність списання й одночасного оприбуткування основних засобів у відповідних підрозділах підприємства. Законність надходження основних засобів у результаті капітальних вкладень визначається порівнянням даних про об'єкти, які зафіксовані у супроводжувальних документах на момент надходження, і даних щодо оприбуткування цих об'єктів, згідно з переліком
і титульним списком.
Під час аудиту перевіряються операції з продажу основних засобів з метою установити, чи не була вартість реалізації об'єктів меншою від їх залишкової вартості. При ліквідації об'єктів слід звернути увагу на наявність їх недоамортизованої вартості. Ліквідація основних засобів вивчається за актами на ліквідацію. Необхідно вивчити і правильно визначити наслідки ліквідації основних засобів; треба установити чи дотримані нормативні акти про порядок списання об'єктів, які стали непридатними для експлуатації. При цьому визначають правильність оприбуткування відходів і запасних частин, правильність визначення залишкової вартості об'єкта, оприбуткування на склад матеріальних цінностей, одержаних у результаті ліквідації об'єкта, а також реальність витрат на його ліквідацію. Для цього необхідно зіставити дані актів про ліквідацію об'єктів з даними їх аналітичного обліку (інвентарних карток) і актів приймання. Якщо об'єкт ліквідовано достроково, треба перевірити, чи вжиті заходи щодо покарання винуватців і відшкодування завданих збитків. Фінансовий результат від вибуття об'єктів визначається вирахуванням з доходів від вибуття залишкової вартості об'єктів, непрямих податків і витрат, пов'язаних з вибуттям об'єктів.
Важливим аспектом аудиту основних засобів є перевірка правильності нарахування амортизаційних відрахувань відповідно до встановленого порядку, оскільки такі відрахування мають суттєвий вплив на визначення фінансового результату діяльності у фінансовому і податковому обліку. Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який установлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. Метод амортизації обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигід від його використання. Метод амортизації об'єкта основних засобів переглядається у разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигід від його використання.
Особливу увагу слід звернути на правильність використання різних методик нарахування амортизації для фінансової і податкової звітності.
Амортизація основних засобів нараховується одним із таких методів: прямолінійний, зменшення залишкової вартості, прискорене зменшення залишкової вартості, кумулятивний, виробничий, податковий.
Амортизація інших необоротних матеріальних активів нараховується прямолінійним або виробничим методами. Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів може нараховуватись у першому й останньому місяцях використання об'єктів по 50 % їх вартості або у першому місяці використання 100 % вартості, яка амортизується.
Аналітичний облік амортизації і зносу необоротних активів ведеться за їх видами. Для складання податкової звітності такий облік необхідно вести за встановленими групами основних засобів, а також за кожним інвентарним об'єктом групи № 1.
Перевірка витрат на поточний та капітальний ремонт основних засобів починається з вивчення наявності і виконання завдань проведення поточного та капітального ремонту. Необхідно встановити правильність розмежування робіт і віднесення їх до поточного і капітального ремонту. Це важливо з погляду різниці їх організації і технології проведення та контролю витрат. Крім того, слід перевірити дотримання кошторисів ремонтних робіт, переважно на наявність, відповідне відображення та обґрунтування перевищення рівня витрат порівняно з даними цих кошторисів.
Перевіряється наявність та виконання графіків ремонтів, рівень механізації ремонтного виробництва, зниження трудомісткості ремонтних робіт, складання дефектних відомостей і ремонтних карт об'єктів.
Особлива увага звертається на якість ремонту, проведення одночасно з ремонтом модернізації об'єктів, що поліпшує їх експлуатаційні характеристики. Для цього необхідно ознайомитися з актами приймання об'єктів з ремонту. Звертається увага на наявність аварійних ремонтів, їх причини і винуватців цих ремонтів, установлення заподіяних збитків і відшкодування їх за рахунок винуватців.
Вивчення операцій з капітальних вкладень проводиться на підставі затверджених титульних списків, кошторисів, технічної документації та укладених договорів з підприємствами-постачальниками. Аудитори встановлюють законність та обґрунтованість витрат із капітальних вкладень, чи відповідають вони діючій затвердженій технічній документації і джерелам фінансування. Вивчаючи операції з капітальними вкладеннями, важливо розподілити їх на капітальні вкладення, які виконують підрядним методом, і капітальні вкладення, які виконуються господарським способом. Необхідно перевірити правильність укладення договорів з підрядними організаціями, чи правильно визначається обсяг виконаних робіт з проміжних актів і якість цих робіт. Крім того, аудитору варто звернути увагу на об'єкти, котрі при введенні в експлуатацію потребують монтажу, оскільки існує можливість невключения вартості монтажу до балансової вартості введених основних засобів, що, у свою чергу, призводить до викривлень фінансових результатів діяльності підприємства. Необхідно встановити, чи не відносяться до витрат на ремонт витрати на спорудження (надходження) нових об'єктів, які є капітальними інвестиціями і мають інші, ніж виробничі витрати, джерела формування. При введенні в експлуатацію вони зараховуються до основних засобів.
Якщо підприємство є платником податку на прибуток, то під час аудиту основних засобів та інших необоротних матеріальних активів необхідно враховувати особливості їх обліку та відшкодовування витрат згідно з податковим законодавством.
Перевіряється наявність простоїв об'єктів та їх причини, своєчасність та якість проведених ремонтів.
Велике значення має перевірка використання обладнання, особливо невстановленого, а також обладнання в монтажі. Перевіряються наявність і причини простоїв, неповного завантаження обладнання, низький рівень його використання, коефіцієнт змінності, коефіцієнт інтенсивного використання за фактичний час роботи, коефіцієнт завантаження агрегатів тощо.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить