Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Інвестиційна привабливість аграрного сектору та її оцінка на прикладі районів Херсонщини

Інвестиційна привабливість аграрного сектору та її оцінка на прикладі районів Херсонщини
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Інвестиційна привабливість аграрного сектору та її оцінка на прикладі районів Херсонщини

Сільське господарство – важливий сектор української економіки, від розвитку саме цього сектора залежить розвиток інших галузей народного господарства України. В умовах становлення ринкових відносин та структурної перебудови стійкий розвиток галузей АПК потребує інвестиційної активності. На жаль, за останні роки відбувається значне скорочення інвестицій в основний капітал аграрного сектора України і Херсонської області.
Зниження обсягів інвестицій зумовлено низькою ефективністю виробництва в регіоні та погіршенням фінансового стану підприємств АПК. За даними Херсонського обласного управління статистики в 2000 році лише 54 підприємства АПК з 358 були прибуткові, сума збитку склала 235,4 млн. грн., рентабельність реалізованої продукції – -26,2% [1].
Зменшення обсягів виробництва в аграрному секторі регіону та зниження його ефективності спостерігається протягом останніх десяти років. Вирішити проблему можливо, насамперед, завдяки створенню сприятливого інвестиційного клімату. Саме через нагромадження капіталу і активізацію капітальних вкладень виникне можливість виробництва необхідних ресурсів для забезпечення переважно інтенсивного типу розвитку підприємств АПК.
В умовах відсутності достатнього обсягу державних інвестицій першочерговим завданням є пошук додаткових джерел інвестицій на регіональному рівні та розробки основних напрямів інвестиційної політики регіону, які б були в концентрованому вигляді узагальнені в регіональній достроковій інвестиційній програмі.
При розрахунку потрібного для регіону обсягу інвестицій слід виходити з необхідності вирішення двох завдань.
Мінімально необхідне завдання – забезпечення простого відтворення виробничого потенціалу регіону. В цьому разі обсяг валових інвестицій повинен дорівнювати сумі амортизації об’єктів виробничої сфери.
Обчислення потрібного для регіону обсягу інвестицій доцільно здійснювати, виходячи з даних бізнес-планів інвестиційних проектів конкретних підприємств або об’єктів.
На початок 90-х років капітальні вкладення в основний капітал аграрного сектора регіону складали щорічно близько 500 млн. грн. В 2000 році вони зменшилися в 14 разів і складали лише 35,8 млн. грн.
Таке зменшення капітальних вкладень призвело до різкого сповільнення придбання сільськогосподарських машин і обладнання, гідротехнічного і меліоративного будівництва, призупинення закладки багаторічних насаджень, будівництва виробничих приміщень, закупівлі племінної та породної худоби.
Більш складне завдання – розрахунок обсягу інвестиційних ресурсів, необхідних для забезпечення розширеного відтворення. У цьому разі слід передусім визначитися з пріоритетними напрямами розвитку аграрного сектору регіону, конкретними галузями АПК та підприємствами, де розширення виробництва найефективніше і відповідає інтересам регіону (забезпечення зайнятості населення, збільшення його доходів, прибутковості, діяльності підприємства, тощо).
При аналізі фінансового забезпечення інвестиційного процесу важливо дослідити вплив основних показників на обсяг інвестицій по районах. Для цього проведемо кореляційно-регресійний аналіз, який дозволить виявити щільність взаємозв’язку між величиною факторних показників (аргументів) і значенням результативного показника (функції).
Всі фактори, від яких залежить величина результативного показника, діють комплексно і у взаємозв’язку. В залежності від того, як оптимально поєднуються різні фактори, буде неоднакова ступінь впливу кожного з них на величину результативного показника.
Для багатофакторної кореляційно-регресійної моделі обсягу інвестицій у по районах Херсонської області в аграрний сектор у 2000 році були   підібрані сім факторів х:
х1 – питома вага інвестицій в основні засоби сільськогосподарського призначення, %;
х2 – валова продукція (в порівняльних цінах 1996 року) в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн;
х3 – вартість 1 га сільськогосподарських угідь, грн;
х4 – чистий прибуток в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь, тис.грн;
х5 – виручка від реалізації сільськогосподарської продукції в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн;
х6 – витрати на виробництво сільськогосподарської продукції в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн;
х7 – коефіцієнт відношення амортизаційних відрахувань до вартості основних засобів сільськогосподарського призначення.
На основі даних з використанням програмного модуля і персонального комп’ютера була збудована багатофакторна лінійна регресійна модель:
У = В0 + В1 Х1 + В2 Х2 + В3 Х3 + В4 Х4 + В5 Х5 + В6 Х6 + В7 Х7 , (1)
котра характеризує лінійну залежність між результативною ознакою (у) і факторними ознаками (Х1; Х2; Х3; Х4; Х5; Х6; Х7) і має такий вигляд:
У = 629,217 + 11,334 Х1 + 115,294 Х2 + 0,146 Х3 + 37418 Х4 + 123,230- Х5 – 31926 Х6 + 112757,499 Х7
В рівнянні параметр В0 = 629,217 носить лише розрахунковий характер.
Параметр В1 = 11,334 показує, що зростання питомої ваги інвестицій в основні засоби сільськогосподарського призначення на 1% в середньому по всіх районах, при фіксованих значеннях інших факторів (Х2; Х3; Х4; Х5; Х6; Х7), які виходять до рівняння регресії, приводить до зростання інвестицій в сільськогосподарське виробництво в середньому на 11,334 тис. грн. Параметр В2=115,294 засвідчує зростання інвестицій в сільськогосподарське виробництво на 115,294 тис. грн. при збільшені виходу валової продукції на 100 га сільськогосподарських угідь в середньому на 1 тис. грн. (значення факторів Х1; Х3; Х4; Х5; Х6; Х7 – фіксовані). Параметр В3 = 0,146 показує збільшення інвестицій в сільськогосподарське виробництво на 146 грн. при підвищенні вартості 1 га сільськогосподарських угідь в середньому по районах на 1 грн. (значення факторів Х1; Х2; Х4; Х5; Х6; Х7 – фіксовані). Параметр В4 = 37,418 показує зростання інвестицій в сільськогосподарське виробництво на 37,418 тис. грн. при зростанні чистого прибутку на 100 га сільськогосподарських угідь на 1 тис. грн. при фіксованих значеннях факторів Х1; Х2; Х3; Х4; Х6; Х7.
Параметр В5 = +123,230 тис. грн. говорить, що при зростанні виручки від реалізації сільськогосподарської продукції в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь на 1 тис. грн. (значення факторів Х1; Х2; Х3; Х4; Х6; Х7), інвестиції зростуть в середньому на 123,230 тис. грн.
Параметр В6 = - 31,296 показує зниження інвестицій в сільськогосподарське виробництво в середньому на 31,296 тис. грн. при збільшені затрат на виробництво сільськогосподарської продукції в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь в середньому на 1 тис грн. (значення Х1; Х2; Х3; Х4; Х5; Х7 – фіксовані). Параметр В7 = 112757,499 свідчить про зростання інвестицій в сільськогосподарське виробництво в середньому по районах на 112757,499 грн. при збільшенні коефіцієнта відношення амортизаційних відрахувань до вартості основних засобів сільськогосподарського призначення на 0,001 при фіксованих значеннях параметрів Х1; Х2; Х3; Х4; Х5; Х6 , включених до регресійної моделі.
Проведений аналіз матриці парних коефіцієнтів кореляції засвідчив середній взаємозв’язок між обсягом інвестицій в сільськогосподарське виробництво по районах Херсонської області (у) і такими показниками, як питома вага інвестицій в основні засоби с.-г. призначення, % (Х1), чистий прибуток (збиток) в розрахунку на 100 га с.-г. угідь, тис. грн. (Х4) та коефіцієнт відношення амортизаційних відрахувань до вартості основних засобів сільськогосподарського призначення (Х7). Розрахункові коефіцієнти кореляції між цими показниками склали, відповідно: rух7 = 0,312. Слабкий зв’язок існує між інвестиціями в сільськогосподарське виробництво та іншими факторами, які були включені в регресійну модель (Х2; Х3; Х5; Х6) оскільки rух2= 0,144; rух3 = 0,206; rух5=0,05; rух6 = 0,002.
Розрахувавши статистичні характеристики, необхідно виявити тенденцію розвитку факторних ознак (Х1; Х4; Х7) та результативної ознаки (У).
На початковому етапі прогнозування для виявлення тенденцій використовують методи екстраполяції. Основу екстраполяційних методів прогнозування складає вивчення динамічних рядів.
Метод експоненційного згладжування дозволяє побудувати динамічний ряд, при якому більш пізнім спостереженням надається більша “вага”, до того ж вага спостережень убуває по експоненті. В результаті створюється можливість отримати оцінку параметрів тренду, характеризуючи не середній рівень ряду, а тенденцію, яка склалася до моменту останнього спостереження. Помилка поточного прогнозу установлена на рівні від 20% до 30%.
Розрахунок був проведений на ЕОМ за допомогою спеціально розроблених програм, які є складовою частиною пакета для економічних розрахунків.
В результаті проведеного аналізу необхідно підкреслити синхронність в зміні інвестицій в сільськогосподарське виробництво (у) і питомої ваги інвестицій в основні засоби сільськогосподарського призначення (Х1) та коефіцієнта відношення амортизаційних відрахувань до вартості основних засобів сільськогосподарського призначення (Х7). Коливання чистого прибутку (збитку) на 100 га с.-г. угідь (х4) по відношенню до (у) проходить в протифазі. На основі багатофакторного регресійного аналізу були отримані такі результати; множинний коефіцієнт кореляції R=0,593, який вказує на середню щільність зв’язку між обсягом інвестицій в сільськогосподарське виробництво та факторами, які ввійшли до регресійної моделі; коефіцієнт множинної детермінації R=0,351 вказує на те, що 35% варіації результативного фактора (у) обумовлені варіацією факторій, які вийшли до регресійної моделі .
На основі проведеного аналізу факторів Х1, Х4. Х7, які найбільш впливають на диференціацію обсягу інвестицій в с.-г. виробництво, нами був проведений багатомірний порівняльний аналіз привабливості інвестиційного клімату по районах, Херсонської області. Методика багатомірного порівняльного аналізу дозволяє дати комплексну оцінку такого складного явища, як інвестиційна діяльність, розрахувати рейтинг привабливості районів для інвестицій в с.-г. виробництво.
,                    
де     Ri – рейтингова оцінка;
Xij – стандартизовані коефіцієнти;
K – вагові коефіцієнти.
Найбільш інвестиційно привабливими районами в аграрному секторі Херсонської області (за розрахунковими даними табл. 1) є Нижньосірогозький, Геничеський, Новотроїцький і Скадовський райони. Причому прогнозні значення обсягу інвестицій в сільськогосподарське виробництво незначно різняться з фактичними значеннями, а по Скадовському району в перспективі повинні збільшитися до 3094,9 тис. грн. Найменш привабливими для інвестицій в сільськогосподарське виробництво є Каланчацький, Голопристанський, Великолепетиський райони. В цих районах на протязі останніх трьох років постійно знижується обсяг інвестицій в сільськогосподарське виробництво (табл. 1).

Таблиця 1
Рейтингова оцінка інвестиційної привабливості аграрного сектора районів Херсонської області
№    Райони    Х12    “-“Х42    Х 72    Ri    Місце
1    Бериславський    0,354    -0,629    0,885    1,068    5
2    Білозерський    0,575    -0,151    0,419    0,918    9
3    Великолепетиський    0,102    -0,129    0,176    0,386    16
4    Великоолександрівський    0,684    -0,040    0,311    0,977    8
5    Верхньорогачицький    0,504    -0,272    1    0,697    12
6    Високопільський    0,354    -0,182    0,832    1,002    7
7    Геничеський    1    -0,154    0,457    1,141    2
8    Голопристанський    0,114    -0,367    0,125    -0,128    17
9    Горностаївський    0,101    -0,206    0,457    0,593    14
10    Іванівський    0,324    -0,131    0,540    0,856    10
11    Каланчацький    0,022    -0,393    0,104    -0,267    18
12    Каховський    0,537    -1    1    0,733    11
13    Нижньосірогозький    0,731    -0,077    0,778    1,432    1
14    Нововоронцовський    0,110    -0,030    0,457    0,537    15
15    Новотроїцький    0,723    -0,168    0,522    1,078    3
16    Скадовський    0,783    -0,166    0,457    1,074    4
17    Цюрупинський    0,411    -0,377    0,630    0,664    13
18    Чаплинський    0,916    -0,277    0,498    1,067    6

Так, у Великолепетиському районі він зменшився на 361 тис. грн., причому знизилася і цого питома вага на 0,6% в загальному обсягу інвестицій у Херсонський області, в Голопристанському районі він відповідно знизився на 593 тис. грн. (1%) і в Каланчацькому - на 1040 тис. грн. (2,3%).
Безумовно, при теперішньому інвестиційному кліматі у сільському господарстві Херсонської області у цей сектор не прийдуть ні внутрішні, ні зовнішні інвестори. Поліпшення інвестиційного клімату означатиме надходження додаткових фінансових ресурсів до товаровиробника, а також підвищення конкурентоспроможності сільського господарства області. На наш погляд, для цього потрібно:
•    сприяти розвитку приватного бізнесу на ринках постачання засобів виробництва, купівлі та переробки сільськогосподарської продукції;
•    перетворити землю в товар, щоб вона могла виступати заставою для отримання кредитів та інвестицій;
•    встановити чіткі, стабільні умови, однакові для всіх учасників ринку.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить