Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Розвиток аудиту та становлення його теоретичних концепцій

Розвиток аудиту та становлення його теоретичних концепцій
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Розвиток аудиту та становлення його теоретичних концепцій

Аудит тісно пов'язаний зі складанням звітності. Різні історичні джерела твердять, що звіти почали складати приблизно 4000 р. до н.е., коли на Близькому Сході почали створюватись держави. Наявність держави передбачає складання бюджету, тобто доходів і витрат. Керівники вказаних держав займалися збором податків. Така діяльність передбачала встановлення контролю за поступленням доходів і витрачанням коштів.
В Китаї при правлінні династії ЧЖОУ (1122 - 256 pp. до н.е.) був детально розроблений бюджет і аудит всіх керівних департаментів. В Афінах у V ст. до н.е. народні Збори контролювали доходи і витрати держави, а її фінансова система включала державних аудиторів, які перевіряли документи всіх посадових осіб по закінчені терміну їх повноважень. У Римі державні фінанси знаходились під контролем Сенату, а державний бюджет перевірявся штатом аудиторів під наглядом казначея.
Найдавнішим відомим документом, в якому згадується аудит - це архів Казначейства Англії і Шотландії, який датується ИЗО р. У 1285 р. англійський король Едвард І видав перший у світі законодавчий акт, який регулював діяльність аудиторів. В цьому документі визначались права та обов'язки аудиторів.
В подальшому необхідність проведення аудиту і становлення його як професійної діяльності визначалось розвитком товарно-грошових відносин, організаційних форм підприємництва та вдосконалення законодавчої бази з регулювання такої діяльності. В період з XV до XIX ст. в країнах Європи та США відбулось багато гучних справ, пов'язаних з банкрутством підприємств, що призвело до значного попиту на послуги професійного бухгалтера-експерта, який зміг би захистити права кредиторів та дати правильний висновок стосовно ліквідаційної вартості збанкрутілого підприємства. Хвиля фінансових криз зумовила необхідність прийняття цілого ряду законодавчих актів з регулювання підприємницької діяльності в напрямку запобігання банкрутства підприємств, що також посилило роль аудиторів, які повинні були слідкувати за дотриманням такого законодавства. Зокрема, це стосувалось ситуацій, пов'язаних з допуском котирування акцій на біржах. Одним з перших документальних свідчень проведення аудиту була справа, стосовно банкрутства "Південноморської Компанії"" у Великобританії у 1720 р. Тоді державними органами були найняті бухгалтери експерти для перевірки діяльності компанії. Саме у Великобританії, починаючи з 1844 p., вийшов цілий ряд законодавчих актів, згідно з якими керівництво акціонерних товариств зобов'язувалось один раз на рік подавати акціонерам звіти, підтверджені незалежними аудиторами. Швидкий ріст числа залізниць у XIX ст. і пов'язаний з цим розвиток інфраструктури, що їх обслуговувала (банки, страхові компанії), також сприяли посиленню впливу аудиторського руху на економічно-правові взаємовідносини держави і приватного капіталу.
Офіційною датою виникнення зовнішнього аудиту вважається 23 жовтня 1854 p., коли Спілці Бухгалтерів Единбургу був наданий статус Королівської, а її членам присвоєно звання "привілейованих бухгалтерів". В тому ж році у Шотландії була створена перша професійна організація аудиторів - Інститут присяжних бухгалтерів, а згодом такі організації були створені по всій Європі і США.
З розвитком законодавства, пов'язаного з регулюванням аудиторської діяльності, вдосконалювалась і документація самих аудиторів. Аудиторський висновок від простої фіксації думки аудитора стосовно об'єкта перевірки пройшов шлях до документа, в якому відображаються не тільки висновки про господарську діяльність, але і містяться рекомендації по вдосконаленню системи контролю для попередження помилок. Саме у XX ст. відбулось становлення внутрішнього аудиту як виду діяльності. Це було зумовлено ускладненням організаційних структур великих корпорацій. На відміну від зовнішнього аудиту, який проводиться епізодично лише у випадках необхідності та за ініціативою керівництва, внутрішній аудит передбачає безперервний процес стосовно перевірки різних аспектів діяльності підприємства. У зв'язку з цим бухгалтери-експерти різних корпорацій США об'єднались у 1941 р. у професійну організацію - Американський інститут внутрішнього аудиту. Дана організація розробила Стандарти професійної практики внутрішнього аудиту. У цих стандартах загальноприйняті вимоги до аудиторської діяльності скориговані з урахуванням специфіки внутрішнього аудиту.
Однією із важливих віх у історії розвитку аудиту було створення в 1977 р. Міжнародної Федерації бухгалтерів, головною метою якої є уніфікація стандартів аудиту, що діють у різних країнах. Проте слід зазначити , що розробка правового поля діяльності аудиту вказаною організацією носить рекомендаційний характер для різних країн і слугує скоріше певним орієнтиром при розробці національних нормативів.
У світі внаслідок історичного розвитку сформувались різні теоретичні концепції, які можна умовно розділити на три категорії:
1.   Концепції, які визначають головну мету і роль аудиту в економіці та суспільстві.
2.   Концепції, які визначають еволюційні (історичні) ознаки формування аудиту.
3.   Концепції, які визначають засади для формування правил (стандартів) практичного аудиту.
Формування теоретичних концепцій аудиту відбувається також еволюційним шляхом, під впливом історичного досвіду. Ці концепції виділяються рядом зарубіжних авторів, які аналізують процес становлення аудиту на різних етапах розвитку ринкової економіки. Зокрема, відомий британський спеціаліст з аудиту Рой Додж писав: "За останні роки аудиторські процедури пройшли три стадії еволюції: перша - підтверджувальний аудит; друга - системно орієнтований аудит; і, нарешті, остання стадія - аудит, що базується на ризику... У підтверджувальному аудиті ми бачили трохи далі регістрів та документів. Системно-орієнтований підхід до аудиту дав можливість спостерігати системи, які контролюють операції. При аудиті, що базується на ризику, ми дивимося на людей, які контролюють систему". Дану тезу необхідно дещо розширити і прокоментувати. Щодо першого етапу розвитку аудиту, то тут все є зрозумілим. Здійснюючи перевірку, аудитори спочатку виконували лише функцію висококваліфікованого збирача і оцінювача аудиторських свідчень для підтвердження повноти, правильності і арифметичної точності інформації, представленої у фінансовому звіті.
У центрі теорії аудиту, який базується на системно-орієнтованому підході, знаходиться принцип, згідно якого аудитор проводить тестування самої системи контролю на підприємстві і вже на основі такого тестування здійснює оцінку надійності інформації, відображеної у фінансовій звітності. Даний підхід базується також на розробці рекомендацій щодо вдосконалення такої системи для уникнення появи помилок в майбутньому.
Третій етап розвитку аудиту характеризується проведенням розрахунків, пов'язаних з інформаційним ризиком при проведенні перевірок чи консультацій. Вказана концепція широко використовує методи біхевіористичної теорії менеджменту, яка досліджує поведінку адміністраторів. Це, зокрема, виявляється у проведенні тестування самих керівників структурних підрозділів підприємства.
Еволюційний розвиток аудиту у різних країнах відбувається нерівномірно. Економічно розвинені країни, в яких аудит існує протягом 100 - 150 pp. (Великобританія, США, Франція, Німеччина), дотримуються концепції ризико-орієнтованого аудиту. Ця концепція вважається найраціональнішою, оскільки дозволяє мінімізувати витрати клієнтів аудиторських фірм при дотриманні високих стандартів якості робіт. В Україні, де аудит почав формуватися нещодавно, домінує підтверджувальний аудит. Ця обставина обумовлюється стійкими традиціями проведення ревізій і перевірок, замовниками яких виступала держава, тому можна стверджувати, що системно-оріентований аудит тільки починає зароджуватись.
На базі зазначених концепцій у країнах різного історичного розвитку створились різні теорії аудиту стосовно груп зацікавлених користувачів:
-    "поліційна теорія", яка наголошує на тому, що роль аудитора полягає у перевірці фактичного існування і точності відтворення подій;
-    теорія підтвердження кредитоспроможності клієнта;
-    теорія "модератора", відповідно до якої аудитор виступає в ролі посередника між сторонами, які висувають певні вимоги;
-    квазікритична теорія, яка полягає в тому, що після збирання аудиторських доказів і формування думки стосовно об'єкта перевірки, аудитор представляє висновок із урахуванням всіх обставин;
-    теорія агентів, яка розглядає акціонерів як агентів, що призначають директора. В свою чергу директори наймають аудитора для складання звіту перед акціонерами;
-    теорія про роль аудитора як інструмента соціального контролю за веденням бухгалтерського обліку.
Вказані теорії аудиту в тій чи іншій мірі відображені в національних нормативах аудиту. Ця міра визначається ступенем впливу різних груп користувачів на формування концептуальних основ національного аудиту. Зазначена обставина є причиною існування відмінностей, притаманних аудиту в різних країнах.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить