Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Еволюція форм обліку господарської діяльності

Еволюція форм обліку господарської діяльності
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Еволюція форм обліку господарської діяльності

Форма обліку господарської діяльності - це сукупність облікових регістрів, які використовують в певній послідовності та взаємодії для ведення обліку і застосування принципу подвійного запису.
Перші облікові регістри з'явилися на початку розвитку торгового капіталу (XIV - XV ст.). Купці для запису здійснених операцій використовували Пам'ятну книгу, дані з якої переносили у Головну книгу. У XVIII ст. з'явилася велика кількість рахунків, які не вміщувались у Головній книзі, тому почали застосовувати регістри синтетичного та аналітичного обліку (допоміжні книги).
У XVIII ст. у зв'язку зі зростанням і укрупненням капіталістичних підприємств збільшився обсяг облікової інформації. У цей час відбувся поділ єдиного регістру хронологічного запису - Журналу - на два: Касовий журнал і Меморіал. У свою чергу Меморіал поділився на декілька регістрів: Журнал покупок, Журнал продажу, Журнал розрахунків, Журнал виробництва.
У XIX ст. бухгалтери намагались досягнути максимальної точності в облікових записах.
На початку XX ст. на великих капіталістичних підприємствах для кожного головного рахунку почали вести окремий журнал. На підставі виведення підсумків за всіма журналами можна було скласти баланс. У 20-х pp. XX ст. широкого розповсюдження набуває карткова система обліку. Активно починають використовувати копіювальний метод, який дозволяв робити запис в картки аналітичного обліку з одночасним копіюванням до журналу, що поєднувало хронологічні та систематичні записи.
Поряд з розповсюдженням карткових форм бухгалтерського обліку все більшого поширення набуває застосування обчислювальних машин для виконання робіт, пов'язаних з обліковою реєстрацією. У 1960 р. виникає автоматизована форма обліку.
Розвиток автоматизованої форми бухгалтерського обліку протягом всього історичного етапу здійснювався у двох напрямках: вдосконалення суті та змісту обліку і вдосконалення самої форми обліку.
В умовах широкого застосування електронно обчислю-пальної техніки найбільшого розповсюдження отримали таблично-перфокарткова, таблично-автоматизована та діалогово-автоматизована форми обліку.
На початковому етапі (1960 - 70-ті pp.) комплексної автоматизації набули широкого використання перфораційні обчислювальні машини. В основу комплексної механізації бухгалтерського обліку за таблично-перфокартковою формою був покладений принцип безперервності обробки облікової інформації при повній механізації всіх облікових ропі г. Особливість даної форми обліку полягала у тому, що в 111 й поєднувалась два види нанесеної на перфокарти інформації - змінної (разової) та постійної (нормативно-довідкової).
Документи про господарські операції, оформлені в пачки, перевірені і прийняті для обробки, реєструвались у спеціальному журналі прийому документів, який виконував функцію контролю за зберіганням цих документів та пере-нірки повноти записів в табуляграмах. Підготовлені документи передавались на перфоратор для формування перфокарт. Потім вказані перфокарти направлялись на обчислю-і і 11.ні машини, де здійснювалось їх групування. Регістрами синтетичного та аналітичного обліку були табуляграми, які складались за кожним синтетичним рахунком. За підсумковими показниками табуляграм складався оборотний з розшифруванням субрахунків за кожним рахунком.
Основними прийомами механізації обліку при таблично-перфораційній формі були:
-    використання єдиної номенклатури кодів синтетичних рахунків і об'єктів їх аналітичного обліку;
-    використання табуляграм замість ручних регістрів аналітичного і синтетичного обліку;
-    організація автоматичного взаємозв'язку регістрів аналітичного та синтетичного обліку;
-    створення контрольних табуляграм і журналів контрольних чисел.
У 80-х pp. XX ст. широкого розповсюдження набуває таблично-автоматизована форма бухгалтерського : обліку. До основних рис (характеристик) таблично-автоматизованої   форми   бухгалтерського   обліку відносяться:
-    використання універсальної документації і машиночитних носіїв інформації;
-    застосування системи кодів облікової інформації;
-    автоматизації логічних операцій з ведення обліку;
-    використання принципу подвійного запису при застосуванні одного комплекту носіїв інформації і програмного групування дебетових і кредитових оборотів;
-    тривале зберігання первинної інформації, машиночитних носіїв і машинограм регістрів.
При таблично-автоматизованій формі бухгалтерського обліку обробка і ведення інформаційної бази здійснюється безпосередньо на ЕОМ. При цьому автоматизуються всі процеси, пов'язані зі збором первинної інформації, її реєстрацією і передачею каналами зв'язку на інші ЕОМ. В умовах таблично-автоматизованої форми первинні дані почали зразу ж фіксуватись на машиночитних носіях, що дозволило автоматизувати їх збір. Одним із найважливіших принципів таблично-автоматизованої форми обліку стало використання запитового режиму з метою отримання даних. Для цього бухгалтер заповнював стандартний документ, у якому вказував вид запиту. Після його введення в ЕОМ необхідна інформація або видавалась на друкарському пристрої в табличній формі, або виводилась на термінал.
До переваг таблично-автоматизованої форми можна віднести: застосування периферійної техніки, автоматизацію ведення і видачі відомостей, комплексність автоматизації бухгалтерського обліку.
Основними недоліками даної форми автоматизації бухгалтерського обліку були:
-    відірваність обчислювальної техніки від бухгалтерського апарату;
-    складність оперативної взаємодії всіх економічних служб.
Починаючи з початку 90-х pp. широкого розповсюдження набуває діалогово-автоматизована форма бухгалтерського обліку, яка передбачає повну автоматизацію обробки і систематизації облікової інформації. При цьому будь-які дані можуть відображатися в обліку зразу ж після їх вводу в інформаційну базу даних.
Діалогово-автоматизована форма бухгалтерського обліку дозволяє забезпечити обмежений доступ як до первинної, так і систематизованої інформації шляхом введення паролів секретності та перевірки повноважень на доступ до інформації. Вказана форма передбачає автоматизоване виконання задач обліку як у регламентному, так і запитовому режимі. При діалогово-автоматизованій формі видача інформації передбачається не тільки у вигляді друкованих документів, але й на екран дисплея.
Слід зазначити, що діалогово-автоматизована форма бухгалтерського обліку, в основному, має такі характерні особливості:
-    автоматизована фіксація  всієї облікової інформації на машинних носіях;                                                     
-    автоматизація документообороту;
-    автоматизований контроль вихідної інформації;
-    систематизація узагальнення і відображення даних бухгалтерського обліку;
-    здійснення аналізу даних;
-    недопущення несанкціонованого доступу до інформації.
Схема організації обліку при діалогово-автоматизованій формі подана на рис. 3. У процесі свого розвитку автоматизація облікових процедур пройшла еволюцію як у технічному, так і в організаційному аспектах. Початкові етапи автоматизації характеризувались використанням громіздких обчислювальних машин з низькою швидкодією. При цьому на підприємствах організовувались окремі підрозділи, які спочатку мали назву машино-рахункових бюро (МРЕ), а потім - машино-рахункових станцій (МРС). Головним недоліком у роботі МРБ та МРС була відірваність процесів обробки інформації від процесів її збору та реєстрації. Такий спосіб обробки обліково-аналітичної інформації отримав назву централізованого.
Революційні зміни у сфері високих технологій та поява персональних ЕОМ дозволили здійснювати процеси збору та обробки економічної інформації безпосередньо на кожному робочому місці. Це дозволило впровадити нові більш прогресивні способи організації автоматизованого процесу обробки обліково-аналітичної інформації: децентралізований та децентралізовано розподільчий.
Концепція АРМ-бухгалтера (автоматизованого робочого місця) полягає в децентралізованій автоматизованій обробці інформації безпосередньо на робочому місці облікового працівника з використанням персональних баз даних, баз знань і цілей, а також у формуванні локальних та глобальних сіток АРМ на базі персональних ЕОМ.
Одним з найголовніших елементів, які визначають ефективність функціонування автоматизованої форми бухгалтерського обліку є технологія організації документообігу. Дана технологія є важливим критерієм ефективності обробки економічної інформації. Починаючи з 90-х pp. в практиці бухгалтерського обліку широко почали використовувати пакети прикладних програм. Аналіз даних пакетів дозволяє виділити чотири типи організації документообороту:
-    модель формальної інтерпретації документів;
-    модель інтерпретації документів як засобів формування масиву;
-    модель інтерпретації документів як допоміжних інформаційних об'єктів;
-    повна модель документообороту.
Перша модель передбачає створення бухгалтером вручну або за допомогою програми записів про господарські операції.   Тоді  документи,   які  формуються   в  системі, трактуються нею як вихідні форми. Побудова таких форм здійснюється на запит користувача після вводу даних про операції. В базі даних (БД) ці документи зберігаються   тільки у прив'язці до якогось запису масиву господарської операції і без всякого зв'язку з іншими документами.
В системах, які використовують другу модель, документ є тільки формальною основою для відповідних записів по рахунках. Це означає, що в програмі існує набір відеограм, які визначають структуру вводу інформації. За даними, введеними на основі цього макету, програма формує відповідні документи.
Третя модель передбачає можливість формування масиву господарських операцій не одночасно з автоматизацією обробки документів, які вводяться в БД. В цьому випадку бухгалтер заповнює екранну форму документу, а програма його формує і роздруковує. Після здійснення операцій даний документ відображається в обліку або ручним введенням записів в масив господарських операцій, або автоматично на основі макетів проводок. На відміну від попердніх моделей, тут розділені моменти реєстрації в БД системи і його відображенні в системі рахунків. Однак недоліком є те, що взаємозв'язки документів прямо не відслідковуються.
Повна модель документообороту передбачає в першу чергу організацію системи взаємозв'язків документів різних типів і тільки після цього виконання правил з формування проводок, рознесення інформації по синтетичних та аналітичних рахунках, визначення оборотів тощо.
Слід зазначити, що на початку 1990-х pp. розвиток пакету прикладних програм (ПІНІ) проходив із використанням перших двох моделей, тобто шляхом уніфікації бухгалтерських даних і представлення їх в системі подвійного запису. При такому підході фактично щезає поділ обліку на бухгалтерський, статистичний і оперативно-технічний, так як до всієї економічної інформації, яка надходить в систему, застосовується бухгалтерська технологія. Автори даних розробок доводили ефективність такого підходу, мотивуючи це простотою і зручністю використання синтезованої інформації, поданої в єдиному вигляді. Проте практика застосування ППП показала, що даний підхід є виправданим при застосуванні на малих і середніх підприємствах з відносно нескладною структурою управління і невеликою бухгалтерією. Коли ж мова йде про велике підприємство із складною виробничою структурою, складним технологічним процесом, розгалуженою сіткою постачальників сировини і покупців продукції, ключовим моментом для управління є виділення інформації оперативного обліку.
Сучасний етап розвитку автоматизації облікових процедур характеризується впровадженням елементів штучного інтелекту в пакети прикладних програм. Застосування традиційних комп'ютерних технологій, які базуються на використанні моделей розпізнання ситуацій, що виражені в алгоритмічній формі, є малопридатними для вирішення даних типів проблем. Тому такі проблемні ситуації вимагають використання нових інформаційних технологій (HIT). HIT - це принципово новий вид технології, що об'єднує нову технологію комунікацій на основі локальних і розподільчих сіток ЕОМ, нову технологію вироблення управлінських рішень з використанням систем штучного інтелекту (ШІ), бази знань (БЗ), експертних систем (EC), різних систем моделювання, які передбачають графічні, звукові, текстові форми моделювання ситуацій. Даним питанням присвячені роботи.
Для систем, які володіють ШІ, характерним є:
-    розуміння та використання програмної мови;
-    причинна обумовленість виконуваних дій;
-    можливість синтезувати нові концепції і поняття; s  здатність гнучко реагувати на зміни і знаходити рішення в неоднозначних ситуаціях.
Доказом цього може служити той факт, що цілий ряд сучасних бухгалтерських систем включає в свій склад лінгвістичні засоби (мови) для формалізованого представлення методики процедур бухгалтерського обліку. Наявність таких мов дає можливість відділити методичні знання від бухгалтерських програм. Це дозволяє здійснювати обмін знаннями методичного характеру між користувачем і комп'ютерною системою. Такі програмні мови опису облікових методик розвиваються по шляху підвищення рівня узагальнення базових понять, поступово наближаючись до не-процедурних мов, характерних для систем ШІ.
До переліку завдань бухгалтерського обліку, вирішення яких вимагатиме застосування методики ШІ, можна віднести проблему формулювання облікової політики підприємства. Основною функцією система підтримки прийняття рішень (СППР) є формулювання рекомендацій щодо вирішення цієї проблеми. Дані рекомендації повинні базуватися на основі знань про мету підприємства, наявність технічного і кадрового забезпечення, наявність матеріальних і трудових ресурсів тощо.
Наступним класом завдань в автоматизованих бухгалтерських системах, для вирішення яких може бути застосована методика ШІ, є завдання інтелектуалізації користувацького інтерфейсу.
Одна зі сторін цієї проблеми полягає у забезпеченні найбільш природного мовного інтерфейсу для обміну знаннями між людиною і комп'ютером. При побудові систем інтелектуальної взаємодії з користувачем об'єктом інтелектуалізації стає не стільки процес пошуку рішень, скільки процес спілкування, який полягає у реалізації таких завдань як адаптація до потреб користувача, рівня його знань, професійних навичок. Ця проблема є особливо актуальною саме для побудови комп'ютерних систем, здатних реалізовувати завдання управлінського обліку, оскільки дана концепція враховує біхевіорістичні аспекти поведінки користувачів, які зумовлені логікою облікового процесу в рамках вибраної системи обліку, обліковою політикою, використовуваними засобами обчислювальної техніки. У випадку неспівпадання уяви про виконувані дії між інтелектуальною системою і користувачем, останньому може бути видане застереження у вигляді варіантів наслідків таких дій.
Методика ШІ може бути використана для навчання персоналу прийомам і методам роботи безпосередньо в процесі діяльності, а також для інтелектуальної підтримки процесу розвитку і адаптації системи управлінського обліку на всіх етапах її життєвого циклу.
Одним з найбільш прогресивних напрямків при створені ППП для Інтел-АРМ є використання нейронних мереж, що представляють собою багатошарову мережову структуру, яка складається з однотипних процесорних елементів-нейронів. Нейрони, пов'язані між собою складною технологією міжз'єднань, групуються у шари, серед яких виділяється вхідний і вихідний шар. В нейронних сітках, застосовуваних, наприклад, для завдань прогнозування, нейрони вхідного шару сприймають інформацію про параметри ситуації, а нейрони вихідного шару сигналізують про можливу реакцію на цю ситуацію.
На користь нейронних мереж є такі аргументи:
-    нейронні мережі здатні навчатися на багатьох прикладах у тих випадках, коли невідомі закономірності розвитку ситуації і відсутня залежність між вхідними та вихідними параметрами. В таких випадках нейронні мережі переважають своїми можливостями як традиційні математичні методи, так і деякі експертні системи;
-    нейронні мережі здатні успішно вирішувати задачі, які містять внутрішньо-суперечливу вхідну інформацію;
-    експлуатацію настроєної нейронної мережі може здійснювати користувач-непрофесіонал;
-    нейромережеві пакети дозволяють легко підключатися до БД, електронної пошти і автоматизувати процес вводу та первинної обробки даних;
-    нейронні мережі мають здатність, практично, безмежно нарощувати свою потужність.
Можливості нейронних мереж дозволяють, з нашої гочки зору, ефективно вирішувати завдання, прямо чи опосередковано пов'язані з системою управлінського обліку:
-    на основі обробки часових рядів при експортно-імпортних операціях прогнозувати валютний курс і, відповідно, величину прибутку чи збитку;
-    прогнозувати економічну ефективність фінансування інноваційних проектів в частині очікуваних доходів і витрат;
-    залежно від зміни кон'юктури ринку прогнозувати склад портфелю замовлень на продукцію.
Крім нейронних мереж, достатньо перспективним є використання в ППП апарату нечіткої логіки, реалізованого для Інтел-АРМ. На відміну від традиційної формальної логіки, яка оперує точними поняттями типу "нуль" і "одиниця", нечітка логіка має справу зі значеннями, які лежать в деякому дискретному діапазоні. Функція належності елементів до заданої множини представляє планову залежність, яка проходить всі значення від нуля до одиниці. Апарат нечіткої логіки доцільно застосовувати практично в усіх задачах управлінського обліку, які носять прогнозний характер, зокрема, при виборі оптимальної цінової політики.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить