Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Бухгалтерський облік в незалежній Україні та перспективи його розвитку

Бухгалтерський облік в незалежній Україні та перспективи його розвитку
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Бухгалтерський облік в незалежній Україні та перспективи його розвитку

Проблема адаптації (пристосування) системи обліку до вимог управління виникає в періоди різкої зміни суспільної орієнтації, коли стара парадигма обліку не може забезпечити виконання тієї місії, яка на неї покладається.
В еволюційні періоди розвитку суспільства зміни в економіці відбуваються поступово, тому система обліку вдосконалюється шляхом незначних доповнень та змін протягом тривалого періоду часу. Цей процес є закономірним і призводить до розуміння завершеності теорії та практики обліку, форми та методологія його стають настільки звичними, що, здається, в суттєвій основі вони не вимагають не лише кардинальних змін, але й будь-яких значних доповнень.
Увага науковців і практиків зосереджується на методологічних аспектах досліджень (скільки рахунків синтетичного обліку застосовувати, які субрахунки слід відкривати, яку форму надавати документу та який його формат встановлювати, в якій послідовності закривати рахунки; обговорення дефініцій окремих понять обліку, використання методів калькулювання та розподілу комплексних витрат тощо).
В період докорінного зламу старого суспільного устрою еволюційний процес переходить в революційний, коли суспільство стрибком переходить з одного стану до іншого, коли раптово починають діяти нові економічні закони, а тому система обліку не може вирішувати нові завдання використовуючи стару концепцію. Орієнтація обліку на новий господарський механізм зумовлює запровадження нової парадигми.
Вивчення історичного аспекту розвитку систем економіки та бухгалтерського обліку дозволяє встановити певні закономірності, зокрема, залежність системи обліку від рівня розвитку економіки, хоча завжди є певний лаг між ними. Облікова система реагує на зміни в економіці з деяким запізненням.
Вказані тенденції вимагають історичного та соціологічного підходу до проблеми адаптації обліку з урахуванням вимог сучасного стану економіки.
Протягом XX ст. у суспільному житті України відбулися дві визначні події - формування нової економічної формації, названої соціалізмом (1917- 1991 рр.) та отримання країною незалежності і перехід від соціалізму до капіталізму, або до ринкової економіки (з 1991 р.). Ці події не могли не вплинути на розвиток облікової системи та не зачепити інтереси людей, які займаються теорією та практикою обліку, в переломні моменти історії. Вивчення минулого дає можливість проаналізувати етапи розвитку економіки і формування системи бухгалтерського обліку на кожному з цих етапів, виявити тенденції та закономірності. Такі узагальнення дозволяють вивчити динаміку та основні напрямки розвитку облікової системи України на найближчу (перехідний період до створення ринкової інфраструктури господарства) та віддалену перспективу (функціонування ринкового механізму).
Історія розвитку бухгалтерського обліку в СРСР (це стосується і України, як його складової частини) висвітлені в економічній літературі досить грунтовно у роботах В.А. Маздорова та Я.В. Соколова.
Зокрема, Я.В. Соколов у нарисах історії бухгалтерського обліку пропонує таку періодизацію етапів розвитку системи обліку:
-    1917 - 1918 рр. - адаптація традиційних методів обліку до нової системи господарювання;
-    1918 - 1921 рр. - розвал старої системи і форм бухгалтерського обліку;
-    1921 - 1929 рр. - реставрація традиційної системи обліку;
-    1929 - 1953 рр. - деформація принципів бухгалтерського обліку;
-    1953 - 1984 рр. - удосконалення виробничого обліку, аналіз його організаційних структур і поширення механізованої обробки економічної інформації;
-    1984 - 1991 рр. - перебудова соціально-економічних відносин та спроба відродження класичних принципів бухгалтерського обліку.
У цій періодизації найбільший інтерес для нас являють перші три етапи. Як видно з назви першого етапу, традиційний облік зберігався деякий час в тому вигляді, якого він набув у досоціалістичний період і це є закономірним явищем тому, що зміна суспільного ладу відбувається раптово, набагато швидше, ніж усвідомлюється і знаходить практичне застосування новий механізм господарювання і відпрацьовуються його елементи. Інерційність економічних систем (до них відноситься і економіка країни) вимагає мобілізації певних зусиль та наявності деякого періоду часу для переходу із одного стану до іншого, тому цілком закономірно, що в новій економічній формації деякий час зберігаються ознаки старих систем обліку.
Другий етап передбачає демонтаж старої системи обліку та заміну її новою. Враховуючи недосконалість та непридатність старої системи обліку для соціалізму, починаються теоретичні узагальнення тих принципів, які б відповідали новим умовам господарювання (організація контролю за виконанням планових завдань, єдина методологія обліку в масштабах країни, можливість узагальнення даних на основі типових форм документів, регістрів, звітності, балансу тощо).
Становлення традиційної системи бухгалтерського обліку, яка, в основному, збереглась до 2000 р., припадає на 1921-1929 рр.
Ця система обліку ґрунтується на таких засадах:
1.   Класовий підхід до обліку та контролю. Вказівки про партійність обліку та контролю В.І.Леніна знайшли своє відображення у системі обліку праці і споживання.
2.   Вимоги до обліку - масовість (бере участь дієздатне населення),  гласність (у  пресі,  на зборах  викриваються недоліки), відповідальність (контроль не лише активів та пасивів, але й діяльності виконавців), простота (можливість розібратись будь-якій освіченій людині).
3.   Теорія відображення використовує ленінське положення "свідомість людини відображає не лише об'єктивний світ, але й творчо впливає на нього". На практиці це означало використання в обліку методу моделювання та агрегування як прийомів обробки даних.
4.   Комплексний та системний підхід до вивчення економічних процесів та явищ, який, до речі, так і не був впроваджений у практику, про що свідчить подальший аналіз розвитку системи бухгалтерського обліку.
5.   Врахування конкретних умов господарювання, недопустимість шаблонних дій та підходів до справи, способів здійснення контролю, шляхів досягнення мети. Ці ідеї також не були реалізовані повністю.
Вказаний період цікавить нас тим, що перехід до нової економічної системи базується на усвідомленні принципів обліку, які були характерними для періоду становлення соціалізму. Проте ці принципи були розроблені авторитетами нового суспільного ладу, які були далекі від практики і науки бухгалтерського обліку. Який би авторитет не був за тих часів у класиків марксизму-ленінізму, вони все ж таки залишилися дилетантами в галузі бухгалтерського обліку і їх висловлювання в опублікованих роботах щодо створення нової облікової системи є поверховими, неконкретними і недосконалими, що давало можливість, прикриваючись цитатами вождів, насаджувати примітивні методи і форми обліку примусовими заходами ^зверху різного роду малограмотними чиновниками і практиками-бухгалтерами.
Якщо на початку третього етапу вчені, які працювали ще до революції, забезпечували розвиток облікових ідей і традиційних облікових принципів (зокрема Е.Є. Сіверс, Р.Я. Вейцман, М.Л. Кіпарісов, М.Л. Блатов, І.Р. Ніколаєв, О.П. Рудановський, ОМ. Ґалаґан), то в 1929 - 1930 рр. люди, які очолювали облік, почали звинувачувати вчених у реставрації капіталізму, виданні антимарксистських праць з обліку, дезорієнтації пролетарських мас у питаннях будівництва соціалізму. Я.В. Соколов пише: "такий маразм не міг не позначитись на теорії і практиці обліку. Він починає стрімко деградувати. Все краще, що віками нагромаджувала людська думка, руйнувалось". Серед бухгалтерів з'явилися кар'єристи, донощики, які пробивали собі дорогу шельмуючи інших.
В цілому погоджуючись з підходом Я.В. Соколова до періодизації етапів в розвитку бухгалтерського обліку при соціалістичній системі та відмічаючи її переваги перед періодизацією, запропонованою В.А. Маздоровим, який розглядає розвиток обліку по п'ятирічках, все ж можна заперечити, що визначати певні тенденції за один рік або декілька, як це роблять автори вказаних історичних оглядів, не зовсім коректно.
Історія з трансформацією бухгалтерського обліку повторюється і в наші дні, коли відбувається перехід від соціалізму до капіталізму. Марно було б сподіватись, що одразу після проголошення незалежності України облік круто зміниться в методологічному та організаційному відношеннях.
Перехід від однієї економічної системи до іншої відбувається не раптово, як у 1917 р., а поступово, еволюційно, тому ще тривалий час зберігається стара система бухгалтерського обліку.
Проте бухгалтерів повинно турбувати положення, що викликане повільними зрушеннями як у теорії, так і в практиці обліку. Оскільки економічна система господарювання в Україні інтегрується у світову систему, виникають сприятливі умови для запозичення досвіду розвинутих країн стосовно системи бухгалтерського обліку, а це значить, що період зміни старої системи обліку на нову може значно прискоритись.
Якщо для створення принципово нової системи бухгалтерського обліку соціалістичного типу знадобилося близько 15 років, то для переорієнтації системи обліку соціалістичного типу в систему західного типу необхідно менше часу - орієнтовно 10 років.
Прогнозування економічного розвитку України і оцінка впливу різних передумов для становлення національної системи бухгалтерського обліку на довгострокову перспективу (до 2015 р.) має важливе значення. Теоретичні концепції, які ґрунтуються на минулому досвіді та вивченні особливостей розвитку системи бухгалтерського обліку на сучасному етапі, дають можливість окреслити в загальному контури майбутніх систем.
Основу методики дослідження становить ітеративний процес узгодження різних цілей та завдань з можливими методами їх досягнення, який складається з таких етапів:
-    макроекономічний прогноз тенденцій економіки;
-    експертне виявлення найбільш небезпечних протиріч, які породжені розвитком цих тенденцій;
-    формулювання завдань економічного розвитку та окремих складових економічного механізму;
-    розробка заходів державного регулювання, що направлені на вирішення цих завдань;
-    формулювання етапів розвитку окремих елементів економічного механізму.
На першому етапі досліджується характер макроекономічних тенденцій. Відомо, що економіка України після 1991 р. опинилася в глибокій економічній кризі і відповідно до цього система бухгалтерського обліку також перебувала у стадії занепаду. Зменшення обсягів виробництва, криза неплатежів, високі податкові ставки та їх велика кількість, зниження продуктивності праці, зростання собівартості продукції, призводять до того, що виробники звертають дедалі менше уваги на облік та аналіз господарської діяльності. Ознаки стабілізації з'явилися лише в 2000 - 2001 рр., а тому система бухгалтерського обліку може зберігати риси старої системи.
Основним протиріччям у період переходу до ринкових засад є протиріччя між старою та новою системами обліку. Стара система ще не вийшла із вжитку, а нова знаходиться у стадії становлення.
За цих умов прийняття Закону про бухгалтерський облік і звітність стало відправною точкою у питанні поліпшення системи обліку. Поки що декларується науковцями необхідність інтеграції системи обліку України і Західної Європи, але й до цього часу мало що зроблено. Навпаки, Мінфін останнім часом приймає нормативні акти, що регламентують облік, виходячи із старої методологічної концепції (типові положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції у промисловості, сільському господарстві, торгівлі, положення про організацію бухгалтерського обліку, регламентація форм рахівництва тощо).
Консерватизм старої системи всім відомий, але для його подолання потрібна нова ідеологія кадрів щодо раціональної системи обліку. Для управлінської системи необхідна інформація як про внутрішнє положення фірми, так і про його зовнішнє оточення, а існуюча система обліку здатна забезпечити лише дані для складання фінансової звітності.
Основне протиріччя системи обліку на сучасному етапі полягає в необхідності формування інформації для менеджерського корпусу, задоволення запитів системи управління в релевантній інформації та неможливості її забезпечення при існуючій методології. Це протиріччя посилювалось до того часу, поки в законодавчому порядку, до якого так звичні бухгалтери, не було прийняте рішення про доцільність поділу єдиної системи обліку на окремі складові частини - фінансову, управлінську та контролінг. Законодавчий акт необхідний хоча б як стимул, що спонукав би керівників і бухгалтерів до активних дій по створенню двох підсистем обліку, які обслуговують різні категорії адміністративно-управлінського персоналу.
Аналізуючи розвиток економіки України на перспективу до 2015 р., можна виділити такі основні етапи:
I.   Стабілізація (орієнтовно 1999 - 2000 рр.).
II.  Оживлення (2001 - 2010 рр.).
III. Зростання (2011 - 2015 рр.).
Відповідно до цього, система обліку буде вдосконалюватися теж поетапно. На першому етапі було прийнято новий План рахунків, Закон про бухгалтерський облік, забезпечено поділ обліку на фінансовий та управлінський, посилено роль калькуляції у ціноутворенні.
Другий етап буде пов'язаний з удосконаленням системи обліку в напрямку найбільш повного задоволення системи управління в інформації, що необхідна для прийняття рішень. У цей період зросте роль управлінського обліку як нового напряму обробки і використання інформації в управлінні.
Третій етап пов'язується з посиленням ролі інформаційних ресурсів у забезпеченні економічного зростання підприємств, загостренням конкурентної боротьби, що вимагає розвитку контролінгу як системи планування, обліку, аналізу та управління процесом досягнення стратегічних (довгострокових) цілей підприємства.
Перспектива розвитку системи бухгалтерського обліку пов'язується з переосмисленням ролі бухгалтера в управлінській діяльності. Відходить у минуле уявлення про бухгалтера як про реєстратора облікової інформації, а на заміну цьому стереотипу приходить поняття про нього як про виробника необхідної інформації для забезпечення потреб управлінського апарату. Не історіографія господарської діяльності, а ефективність різних варіантів вирішення господарських завдань є основою роботи бухгалтера, тому центр досліджень зміщується з чисто методологічних проблем обліку до проблем побудови ефективних інформаційних систем підприємства, які функціонують паралельно та обслуговують різні рівні управління.
Людство зараз знаходиться на ранніх стадіях великого технологічного зрушення. Якщо традиційний розвиток технології нараховує близько трьох століть (з 1680 р., коли французький фізик Папен Дені винайшов паровий котел із запобіжним клапаном, до 1946 р., коли була вперше випробувана атомна бомба), то після війни модель технології набула форми біологічного процесу на відміну від механічного, при якому процеси управляються не енергією,
у її фізичному розумінні, а відбуваються на базі аналізу інформації. Такі глобальні зміни не можуть не викликати ціни парадигми обліку на основі досягнень науки, техніки, прогресу економіки.
Високі технології, включаючи всі форми комп'ютерних та телекомунікаційних систем, робототехніки, біогенетики та біоінженерії, мають величезне якісне значення для розвитку суспільства. Україна не повинна стояти осторонь глобальних тенденцій в технології виробництва, в тому числі й технологій обробки інформації.
Технологічні зрушення вимагають нового підходу як до організації виробництва, так і до проектування управлінських структур та інформаційного процесу, що в свою чергу вимагає удосконалення моделі бухгалтерського обліку.
Подальші пошуки раціональних систем бухгалтерського обліку повинні базуватись на наукових прогнозах розвитку суспільства. Один із таких прогнозів базується на моделі передбачення розвитку науки і майбутніх технологій під назвою 8ІМС [від перших літер англійських слів: 8еед (зерно), іппоуапіоп (інновація), пеесі (потреба), іпреіиз (росток), сусіе (ЦИКЛ)] - рис. 3.1.
Відповідно з цією моделлю в історії людства відбулись такі найголовніші інноваційні зрушення, які виводили суспільство на якісно новий етап розвитку:
-    100 000 рр. до нашої ери (первісне суспільство);
-    12 000 рр. до нашої ери (колективне суспільство);
-    700 рр. нашої ери (аграрне суспільство);
-    1302 р. (ремісницьке суспільство);
-    1765  р.  (перша промислова революція – промислове суспільство);
-    1876  р.   (друга  промислова  революція  -  суспільство механізації);
-    1945 р. (революція, пов'язана з автоматикою – суспільство автоматизації").
Етапи розвитку людства до 1945 р. мають для нашого дослідження чисто академічний інтерес, але вони наводяться з метою розуміння логіки виділення етапів розвитку суспільства та обумовлюють подальші етапи, які показано на схемі, що дає уяву про характер розвитку суспільства, технології і науки в ретроспективі з 1974 р. до наших днів, та в перспективі до 2033 р.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить