Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Розвиток бухгалтерського обліку в 30- 50-ті роки XX ст.

Розвиток бухгалтерського обліку в 30- 50-ті роки XX ст.
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Розвиток бухгалтерського обліку в 30- 50-ті роки XX ст.

Початок 30-х рр. XX ст. в СРСР ознаменувався проведенням численних "чисток", пошуку ідеологічних ворогів народу серед представників інтелігенції, до якої належали й бухгалтерські працівники.
Більшості великих вчених-бухгалтерів, які розкрили свій талант в період НЕПу навішувався ярлик "троцкіста-меньшовика". Особливо великої критики з боку новоспе-чених бухгалтерів-кар'єристів, що намагалися вислужитися перед вищим керівництвом, зазнали А.П. Рудановський, О.М.  Ґалаґан, М.Х. Жебрак.  Обґрунтування   подібних
нападів звучало так: "Необхідно відкрити руйнівний вогонь і розгромити всі троцькістські вилазки у сфері теорії обліку і разом з цим вдарити зі всією силою по всякого роду виявах гнилого лібералізму в боротьбі за марксистсько-ленінську теорію бухгалтерського обліку".
Такий маразм не міг не відобразитися негативно на теорії та практиці бухгалтерського обліку. Вони починають стрімко деградувати.
Головним висновком 30-х рр. було виведення основних "відмінностей" між капіталістичний та соціалістичним обліком:
-    при капіталізмі бухгалтерський облік відображає процес відтворення, що ґрунтується на приватній власності, при соціалізмі він відображає процеси відтворення, що ґрунтуються на суспільній власності;
-    при капіталізмі облік обмежений рамками одного підприємства, при соціалізмі ж бухгалтерський облік - це частина єдиної системи народногосподарського обліку;
-    при капіталізмі бухгалтерський облік - приватна справа окремих підприємців, при соціалізмі бухгалтерський облік ведуть за єдиним для даної галузі народного господарства планом рахунків;
-    при капіталізмі завдання бухгалтерського обліку - виявлення прибутку, при соціалізмі - відображення виконання підприємством господарського плану;
-    при капіталізмі дані бухгалтерського обліку є комерційною таємницею, внаслідок чого у звітності є фальсифіковані дані, при соціалізмі бухгалтерський облік повинен реально і правдиво відображати дійсність.
Основні ідеї щодо принципів ведення і організації бухгалтерського обліку в цей період полягали в наступному:
1)   сферою застосування бухгалтерського обліку було визнане все народне господарство (а не окреме підприємство, як до цього вважав О.М. Ґалаґан);
2)   паралельне існування двох дисциплін: рахівництва (теорія бухгалтерського обліку) і рахунковедення (практичне застосування рахівництва) було піддане критиці та висунуто пропозицію  про  створення  єдиної науково-практичної дисципліни - бухгалтерський облік;
Розвиток нормативного методу обліку витрат у 30-ті рр. пов'язаний з іменами Є.Г. Лібермана і М.Х. Жебрака.
У 1934 р. М.Х. Жебрак запропонував розділити облік виробництва на три рахунки:
1)  планових витрат на виробництво;
2)  відхилень від планових норм;
3)  змін затверджених норм.
М.Х. Жебрак дотримувався думки, що в основу норм необхідно покласти типові (середні) витрати.
Нормативи вводили для того, щоб обліковувати і документувати не всі поточні фактичні витрати, а тільки відхилення від них. Згодом все ж утвердилася думка, що в документах доцільно фіксувати всі фактичні виробничі витрати.
Вперше нормативний метод обліку витрат був впроваджений в 1930 р. на Харківському заводі "Серп і молот". Наприкінці 1932 р. було вже 12 підприємств, що працювали на основі нормативного обліку. У 1948 р. М.Х. Жебрак виступив із пропозицією про доцільність відмови від обліку витрат у розрізі продуктів і використання обліку витрат у розрізі цехів. М.М. Іванов (1956 р.) говорив навіть про доцільність обліку витрат у розрізі підприємства в цілому.
У 1964 р. Міністерство Фінансів СРСР прийняло спеціальний лист, яким зобов'язало на протязі 1964 - 1965 років запровадити нормативний метод обліку витрат на всіх машинобудівних і металообробних підприємствах країни, значно розширити кількість підприємств інших галузей, які б застосовували нормативний метод або його елементи. Проте ці вимоги не були виконані.
Серед причин низького рівня поширення нормативного методу можна зазначити:
-    мала питома вага одиничних і дрібносерійних виробництв;
-    відсутність техніко-економічного обґрунтування норм витрат на виробництво;
-    нестача засобів обчислювальної техніки та бухгалтерів необхідного рівня кваліфікації;
-    небажання багатьох адміністраторів виявляти внутрівиробничі резерви.
У 1940-х рр. поширення набуває меморіально-ордерна форма рахівництва та застосування накопичувальних відомостей. У кінці місяця у відомостях підводили підсумки, за якими складали меморіальні ордери, що містили хронологічні записи.
На кінець 50-х рр. меморіальні ордери були ліквідовані, а поширення набуває журнально-ордерна форма рахівництва. Журнали-ордери почали вести за кредитовим принципом.
У 60-ті рр. достатнього поширення набувають рахунково-перфораційні машини і, як наслідок, активно розвивається таблично-перфокарткова форма рахівництва.
У 70 — 80-ті рр. широкого розповсюдження набуває таблично-автоматизована форма бухгалтерського обліку.
У 90-ті рр. використовується діалогово-автоматизована форма бухгалтерського обліку.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить