Бухгалтерський облік в США: психологічний аспект. Прибуток - центральна категорія обліку

До почату XX ст. бухгалтери англомовних країн вважали вивчення теорії бухгалтерського обліку зайвим і непотрібним. Проте в 1908 р. виходить фундаментальна книга "Філософія рахунків", автором якої був високоосвічений бухгалтер Чарльз Шпруг. У ній він показав своїм колегам корисність абстрактного викладення бухгалтерських ідей. Саме Ч. Шпруг вивів відоме балансове рівняння:
А=П + К.
Його ідеї знайшли подальшу підтримку в бухгалтерів, стали основою розвитку двох шкіл (табл. 3.1):
-    персоналістичної;
-    інституалістичної.
Першим, хто по-справжньому зрозумів необхідність теорії обліку, був Вільям Патон, який наголошував ще в 1922 р. на необхідності вироблення загальних положень бухгалтерського обліку. Бухгалтери поділилися на два крила:
-    консерватори - вважали, що практика ведення бухгалтерського обліку, яка склалася до цього часу, не потребує кардинальних змін;
-    радикали - були переконані в необхідності розробки основних постулатів і загальних принципів ведення обліку.
Радикали, у свою чергу, сформували кілька конкуруючих підходів:
1)   соціологічний - мета обліку - забезпечення справедливості щодо всіх учасників господарського процесу. Бухгалтер повинен визначити соціально-економічні наслідки діяльності адміністрації фірми, встановити соціальні затрати (використання людського фактору, очищення повітря, води, компенсація безробітним і т.ін.) і соціальні доходи;
2)  економічний - мета бухгалтерського обліку - контроль та оцінка економічних показників;
3)   біхевіористичний - мета обліку - вироблення способів впливу на поведінку бухгалтерів, а через них - на інших осіб, зайнятих господарською діяльністю. Методи бухгалтерського обліку залежать від мети і поведінки людей. Бухгалтер   самостійно   аналізує   необхідність   кожного показника, що надходить до нього, визначає сприйняття його різними людьми, адекватність реальним процесам, вплив   альтернативних   бухгалтерських   процедур    на вироблення управлінських рішень, і формує якісно новий вихідний інформаційний потік;
4)   психологічний - його прихильники виходили з того, що у підприємства не може бути мети, мета є тільки в людей. Звідси, дані бухгалтерського обліку, показники звітності є виразниками інтересів окремих осіб, служать тій чи іншій господарській політиці. Правильно організована система обліку повинна передбачати чітке виділення інтересів осіб, зайнятих в діяльності підприємства. Кожний показник повинен мати спонукальну дію. Бухгалтерський облік є інформаційною складовою процесу прийняття рішень.   Система обліку  має  забезпечити  можливості контролю   та   коректування   небажаних   відхилень   на різних рівнях  управління  на основі  розподілу  відповідальності.
5)  інформаційний - предметом обліку є інформаційна подія - елементарна інформаційна одиниця про факт господарського життя. Основним завданням обліку є подання максимального обсягу інформації про всі істотні події, яку можна використати у множині моделей прийняття рішень  щодо   прогнозування  майбутніх  подій.   Проте вартість інформації не повинна перевищувати витрат на її отримання. Основною перевагою бухгалтерських даних повинна бути їх корисність.
Особливістю англо-американської школи бухгалтерського обліку є те, що в центрі уваги знаходиться прибуток, методика розрахунку фінансового результату підприємства. Американські бухгалтери розмежовували поняття економічного і бухгалтерського прибутку. Економічний прибуток - результат обороту капіталу, бухгалтерський прибуток - результат реалізації товарів, послуг.    .
Найвагомішою подією в розвитку організації бухгалтерського обліку в США був поділ обліку на фінансовий та управлінський. Управлінський облік був заснований інженерами та технологами ще в XIX ст., проте обґрунтував його на науковій основі Роберт Антоні. Він виділяв три функції управлінського обліку:
-    планування і координація майбутнього розвитку підприємства;
-    оперативне управління;
-    оперативний контроль та оцінка результатів роботи підприємства.
Трьом функціям управлінського обліку відповідає три його розділи:
-    облік витрат;
-    оперативний аналітичний облік;
-    центри відповідальності.
Суть управлінського обліку - продукування інформації для управління.
Американські бухгалтери особливо великої уваги надавали обліку витрат і калькулюванню собівартості продукції. У 1911 р. Чартер Гаррісон висунув ряд ідей щодо обліку витрат, які стали основою системи стандарт-кост. Основна його ідея полягала в тому, щоб фіксувати витрати ще до їх виникнення, виходячи з наперед визначених мінімальних норм, а потім відображати лише відхилення від норм. Збільшення або зменшення фактичних витрат порівняно зі стандартними необхідно розкласти за причинами. Відхилення фактичних витрат від норм (стандартів) зразу показують негативні явища, що виникають в господарському процесі.
Нормативна система обліку розкриває статику господарських процесів, відхилення від неї - динаміку. На думку Ч. Гар-рісона, першочергове значення для обліку мають натуральні, а не грошові вимірники. Саме натуральні вимірники необхідно використовувати при нормуванні витрат. Собівартість же необхідно визначати не за фактичними витратами, а за поточними цінами. Поточними цінами необхідно також відображати всі цінності в балансі. Ідеї стандарт-косту Ч. Гаррісон пов'язував із психологією людей. Він розглядав стандарт як стимул, який повинен викликати автоматичну реакцію в підприємця. У 1936 р. Дж. Харріс обґрунтував вчення "директ-костинг", згідно з яким у складі собівартості необхідно враховувати лише прямі (змінні) витрати. Непрямі витрати виключають із собівартості, оскільки вони викликані не виробничим процесом, а плином часу. Тільки змінні витрати пов'язані з обсягом реалізованої продукції. Система "директ-костинг" може бути використана як для фактичних, так і для нормативних витрат. Систему "директ-костинг " розглядають з двох боків: з одного - як метод калькулювання, з іншого -як систему управління.