Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Бухгалтерський обліку Франції: економічний і юридичний напрямок

Бухгалтерський обліку Франції: економічний і юридичний напрямок
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Бухгалтерський обліку Франції: економічний і юридичний напрямок

У XX ст. бухгалтерський облік у Франції розвивався послідовно в трьох напрямках:
1) юридичному (початок XX ст.);
2) економічному (ЗО - 50-ті рр. XX ст.);
3) методологічному (чистому).
Із середини XX ст. традиційні ідеї французької школи починають руйнуватися під впливом американської школи обліку.
Його прихильники були переконані, що бухгалтерський облік має справу не з майном, а з правами на майно. Більшість з них розглядали бухгалтерський облік як галузь, функцію, частковий випадок юридичного права. Були навіть такі, хто висував ідею формування бухгалтерського права як окремої галузі права, що покликана регламентувати діяльність бухгалтерів та облікові принципи. У 1983 р. основні принципи бухгалтерського обліку все ж таки були введені в комерційний кодекс.
Відомому французькому юристу XX ст. Рене Саватьє належить таке визначення бухгалтерського обліку: "Бухгалтерський облік - це відображення динаміки вимог і зобов'язань". При цьому вимоги відображають в активі балансу, а зобов'язання - в пасиві. Співвідношення прав і вимог визначає фінансову стійкість підприємства. Зобов 'язнання і права — це два полюси обліку.
Р. Саватьє, як і інший представник юридичного напрямку П'єр Гарньє, методологію обліку зводив до опису фактів зразу після їх виникнення та зобов'язань, пов'язаних з цими фактами. Кожен факт відповідає юридичній дії, в результаті якої зникає або виникає вимога чи борг. Отже, бухгалтерський облік - це цифрове вираження динаміки певних правових ситуацій. При цьому облік перетворює майно в права на майно, що призводить до того, що зі всіх характеристик предмета зберігається одна - його вартість, яка й підлягає обліку.
Саме французьким юристам належать погляди на факти господарського життя як на об'єкти бухгалтерського обліку. Вони розглядали бухгалтерський облік як науку про методи реєстрацій фактів господарського життя, які здійснюють   суб'єкти   господарювання.   Класифікація   фактів
господарського життя є основою класифікації рахунків бухгалтерського обліку.
П. Гарньє поділив всі факти господарського життя на три групи:
1)   юридичні - факти, які залежать від волі суб'єктів (наприклад, надходження матеріалів від постачальників на основі договору поставки, укладеного суб'єктом. Юридичні факти складають близько 90% всіх фактів);
2)   економічні - залежать від зовнішніх обставин (інфляція);
3)  матеріальні - втрати від стихійного лиха, крадіжок, зносу основних засобів.
Всі рахунки П. Гарньє поділяв на дві групи:
1)   рахунки балансу (майна);
2)   рахунки управління (результатні - витрат і доходів підприємства).
Він вимагав, щоби кожен господарський факт відображали не лише на постійних балансових рахунках, а й на результатних. Таким чином виникає два паралельних види обліку: облік майна та облік оборотів. П. Гарньє був переконаний, що саме це й пояснює подвійну бухгалтерію.
Економічний напрямок представлений п'ятьма школами, які відрізнялися визначенням предмета бухгалтерського обліку:
1.   Виведення обліку з поняття капіталу.
Економісти, які наполягали на тому, що предметом вивчення бухгалтерського обліку як розділу політичної економії є капітал, намагалися також ввести в облік поняття людського капіталу, передбачити окремі рахунки для його відображення.
2.   Предметом обліку є оцінка і вартість.
Ж.Б. Дюмарше вважав, що оцінка допомагає об'єднати предмети, які потрапляють в коло уваги бухгалтерського обліку. При цьому оцінка - це не вартість, а ціна - диференціальна похідна вартості та часу. За допомогою ряду регуІсторія обліку та контролю господарської діяльності
люючих рахунків (контрарних і додаткових) в обліку необхідно передбачати дві оцінки кожного предмета:
1)  за собівартістю;
2)  за продажними цінами поточного дня.
Ж. Б. Дюмарше був переконаний, що всі рахунки бухгалтерського обліку можна вивести з рахунку капіталу. Бухгалтер відкриває і описує нові рахунки, а не конструює їх.
3.   Предметом обліку є господарські операції.
Представники цієї школи вважали, що бухгалтерія - це наука рахунків, які застосовують для реєстрації, групування і класифікації господарських операцій з метою отримання інформації для будь-якої науки, що використовує облікові дані. При цьому рахунок виконує дві функції.
-    класифікація операцій за видами вартостей;
-    статистичний розрахунок вартості.
4.   Підприємство - центральне поняття обліку.
Ж. Фламмінк, вивчивши історію розвитку бухгалтерського обліку, дійшов висновку, що еволюція обліку неминуче приведе до злиття бухгалтерського обліку з економікою підприємства. Ж Фламмінк та його послідовники розглядали облік як засіб, інформаційний інструмент управління підприємством. Він підкреслював, що в роботі бухгалтера не менш важливими, поряд з грошовим, є натуральні вимірники. Особливо це стосується інвентарного обліку. Представники цієї школи були переконані, що бухгалтерський облік є засобом економічного спостереження за допомогою рахунків.
5.   Позитивізм в обліку.
Позитивісти розглядали бухгалтерський облік з точки зору вдосконалення:
-    методів процедури;
-    засобів реєстрації;
-     логіки подвійного запису.
Бухгалтерський облік вони вважали частковим випадком статистики.
Автори, які дотримувалися позитивістської орієнтації, велику увагу надавали процедурі організації бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік вони розглядали як окремий організм, відділи бухгалтерії- як органи цього організму.
П'єр Гарньє у поняття організації обліку включив три елементи: метод - вибір методологічних прийомів;
-    система - структура апарату, документооборот, форма рахівництва;
-    процедура - порядок вибору тих фактів, які підлягають реєстрації.
ТІ. Гарньє підкреслював значення аналізу. Він наголошував, що проблема ефективності бухгалтерського обліку полягає не в економії часу на вирішення облікових завдань, а в поданні адміністрації максимально можливої інформації з необхідною точністю і в мінімально можливі терміни. Звідси, закон П. Гарньє: "Цінність бухгалтерської інформації зменшується пропорційно до квадрата часу, витраченого на її отримання".


Более старые статьи:

 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить