Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Становлення німецької школи бухгалтерського обліку. Започаткування теорій балансоведення і калькулювання

Становлення німецької школи бухгалтерського обліку. Започаткування теорій балансоведення і калькулювання
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Становлення німецької школи бухгалтерського обліку. Започаткування теорій балансоведення і калькулювання

До німецької бухгалтерської школи належали бухгалтери Німеччини, Австро-Угорщини, німецькомовної Швейцарії. У цих країнах теорія обліку починає розвиватися лише з початком середньовіччя.
Новим в економічній думці став погляд німецьких авторів на облік як частину статистики, під якою вони розуміли аналіз господарської діяльності, який проводили за даними бухгалтерського обліку.
Німецька школа чітко розмежовувала торгову і виробничу бухгалтерію. Основними завданнями торгової бухгалтерії був облік зовнішніх відносин підприємства, виявлення складу його майна, результатів господарської діяльності; виробнича ж контролювала внутрігосподарські процеси. Обидві бухгалтерії взаємно доповнювали і розвивали одна одну. Торгова бухгалтерія стала основою балансоведення, а виробнича - теоретичним підґрунтям калькуляції.
Представники німецької школи основою бухгалтерії вважали баланс. Розрізняли баланс-брутто (із зазначенням нерозподіленого прибутку) та баланс-нетто (з розподіленим прибутком).
Баланс вони розглядали як засіб для розкриття стадій кругообігу капіталу. В основі балансу лежить рівняння капіталу: величина капіталу підприємства дорівнює різниці між обсягом майна та кредиторською заборгованістю підприємства (постулат Шера).                                       ,
Рахунки німецькі бухгалтери виводили з балансу, поділяли їх на активні та пасивні. Рівняння балансу диктує правила подвійного запису, є основою прямо протилежного характеру дебету і кредиту в активних і пасивних ра^ хунках. Основою управління господарством є план рахунків, який випливає з балансу.
Рахунковедення, на думку И. Шера, повинно встановлювати будь-коли, а не тільки періодично, отриманий на даний момент прибуток чи збиток.
Великий вплив на розвиток бухгалтерського обліку мала книга швейцарського вченого       Й. Шера "Бухгалтерія і баланс". Уданій праці він зазначав, що бухгалтерія є історіографією господарського життя, яка здійснюється за специфічними законами систематизації. Й. Шер (1846 -1924 рр.) використав формулу для визначення капіталу підприємства:
А – П = К;
А – П = К  +  Прибутки - Збитки;
А – П – К  =  Прибутки - Збитки;
А = К  +  П;
А + Збитки = К + П + Прибутки.
Й. Шер використовував виробничі і збутові витрати при   калькулюванні  собівартості  продукції,  калькуляції її ділив на попередні, фактичні та наступні.
Принциповим питанням в обліку був метод оцінки. Для німецької облікової школи характерними є два протилежних погляди на проблему оцінки: перший - трактування оцінки як варіанту продажної ціни; другий - оцінка за собівартістю (К. Фішер). Поширення набув також суб'єктивний підхід: фактичну вартість майна оцінює підприємець залежно від ролі майна на підприємстві. Проте згодом він зазнав критики. Серед бухгалтерів утверджується думка, що основне завдання бухгалтерії - це розрахунок собівартості. Калькуляція та облік витрат стають нерозривними процесами. Німецькі бухгалтери намагалися збільшити точність розрахунку собівартості, пропонували розраховувати собівартість продукції за якомога коротші періоди, навіть щоденно, при цьому продукцію поділяли на основну, побічну і відходи.
Значний внесок у розвиток калькуляції належить Й. Шеру, який сформулював наступні правила:
-    розмежування виробничих витрат, які включають у собівартість напівфабрикатів та готових виробів, та збутових витрат — відносять на собівартість реалізованої продукції;
-    калькуляції поділяють на попередні (планові), фактичні, послідуючі;
-    чим вища частка прямих витрат, тим точнішою є калькуляція;
-    непрямі витрати необхідно розподіляти до наперед вибраної бази.
Й. Шеру належить також заслуга у поділі витрат на постійні та змінні, застосуванні прийому знаходження "критичної точки".
Великим досягненням німецької школи був перехід від ідей, пов'язаних з побудовою балансу, до його аналізу.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить