Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Основні поняття і переваги програм депозитарних розписок

Основні поняття і переваги програм депозитарних розписок
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Основні поняття і переваги програм депозитарних розписок

Іноземний емітент, що має намір продати свої цінні папери у Сполучених Штатах Америки, повинен обрати спосіб здійснення нікого проекту. Право США дозволяє:
-  випустити свої цінні папери у Сполучених Штатах Америки у формі аме-риканських акцій (American shares);
- брати участь у проекті випуску американських депозитарних розписок. Цінні папери іноземного емітента, випущені в іншій формі, не допускаються в обіг на фондовому рийку США.
Випуск американських акцій - найбільш складний і дорогий для інозем-них компаній спосіб виходу на ринок США. Такий емітент повинен повністю відповідати вимогам американського права до реєстрації емісії, розкриття інформації про компанію, в також статутному капіталу і фінансовій звітності. Бум інтересу учасників американського фондового ринку до ADR прийшовся на початок 90-х років, коли падіння процентних ставок в Америці змусило американських інвесторів почати пошуки більш ефективних способів вкла-дання своїх коштів, зокрема, у компанії країн, що розвиваються. Загальна кі-лькість ADR, зареєстрованих американською Комісією з цінних паперів і фо-ндових бірж, за період з 1990 по 1994 рік зросла приблизно на 30%, що до-зволяє зробити висновок про значні перспективи розвитку цього виду цінних паперів і про високий інтерес, що виявляють інвестори до акцій іноземних компаній.
Але не дивлячись на це, практика застосування цих цінних паперів з ко-жним роком поширюється. Вони активно використовуються закордонними емітентами при злиттях, придбаннях одними компаніями інших, при зміні структури капіталів компаній і навіть для реструктуризації боргових зобов'я-зань держав.
Під депозитарною розпискою право США розуміє випущений аме рикан-ським депозитарієм сертифікат, що підтверджує право власності на визначе-ну кількість депозитарних акцій (американських депозитарних чи глобальних депозитарних розписок), які у свою чергу падають право власності на визна-чену кількість цінних, паперів іноземного приватного емітента.
Так, одна американська депозитарна розписка може підтверджувати пра-во на п'ятдесят американських; депозитарних акцій, що у свою чергу надає право власності на п'ятсот акцій іноземного приватного емітента. Терміном «депозитарна розписка» позначають як «американські депозитарні розписки» (american depositary receipt»), так і «глобальні депозитарні розписки» («global depositary receipt»). Різниця між ними полягає у тому, що американські депо-
зитарні розписки продаються тільки на біржовому і позабіржовому ринках США, а глобальні депозитарні розписки можуть продаватися поза ринком США. Прикладом глобальних депозитарних розписок с британські «American Master Global Depositing Receipts» і «European Master Global Depositary Re-ceipts».
Депозитарні розписки випускаються американським комерційним бан-ком-депозитарісм («Depositary») під цінні папери іноземного (для США) емі-тента. Останні відповідно депонуються у банку-кореспонденті депозитарію (як правило, це «банк-утримувач»). Кожен проект депозитарних розписок вимагас участі у ньому одного чи більше банків, що зберігають цінні папери емітента, на які американський депозитарій випускає депозитарні розписки.
Окремі депозитарії використовують як утримувачів свої підрозділи за межа-ми США, інші реалізують проекти депозитарних розписок із залученням ква-ліфікованих банків-утримувачів, які знаходяться у країні емітента. Так, в Україні це - голландський банк ING Barings і йоі о основний партнер Bank of New York. Функціями банка-утримувача є: отримання цінних паперів емітен-та на збереження; збереження цінних паперів; доставка цінних паперів бан-ком, що визначаються депозитарієм. Банк-утримувач діє на підставі угоди з
депозитарієм (Custodian Operating Letter for American Depositary Receipt) і не-се відповідальність перед ним. На ринку України, як і Росії, депозитарієм є Bank of New York, що займає поки ще монопольне положення у наданні цих послуг чи «custodian», що знаходиться в країні емітента. Банк-депозитарій діє відповідно до депозитарного договору, сторонами якого, як правило, є депо-зитарій, емітент і всі особи, що в той чи інший час є власниками депозитар-
них розписок. Утримувач здійснює свої функції на підставі договорів і депо-зитарієм («Custodian Operating Letter for American Depositary Receipts»). Вла-сник депозитарних розписок може в будь-який час обміняти їх на депоновані цінні папери іноземного емітента.
Якщо тип проекту не обмежує обіг депозитарних розписок, перехід права власності на них за згодою здійснюється у книгах депозитарія («books of de-pository») у порядку, аналогічному для угод з американськими цінними папе-рами. Депозитарні розписки зручні для інвесторів не тільки за рахунок легко-сті укладання угод по них, а і тому що вони також забезпечують отримання у визначений термін дивідендів і інших платежів у доларах США. Власники депозитарних, розписок добре проінформовані про емітента і його фінан-
совий стан, вони можуть голосувати цінними паперами іноземної компанії, Не залишаючи меж США. Крім того, володіння депозитарними розписками забезпечує для інвестора зниження рівня податків.
Для українських емітентів програми депозитарних розписок дозволяють:
1)  залучити іноземний капітал для вирішення стратегічних завдань, що став-ляться перед компаніями;
2)  у залежності від конструкції проекту одержати можливість продати свої цінні папери не тільки у США, але і на фондових ринках інших країн («global offering»), включаючи (якщо тип проекту це дозволяє) допуск до лістингу на фондових біржах інших країн;
3)  у залежності від типу проекту мати можливість:
а) лістингу своїх цінних паперів на Нью-Йоркській фондовій біржі (New-York Stock Exchange (N YSE)), Американській фондовій біржі (American Stock Exchange (AMEX)) і на інших фондових біржах США, в Автоматичній системі котирування національної асоціації ділерів цінних паперів (NASDAQ);
б) включати свої цінні папери в Дисплейну службу NASDAQ або у «рожеві сторінки» («pink sheets») Національного бюро котирування Комерційного клірингового будинку;
4) якщо емітент планує продавати свою продукцію на ринку США чи на ін-шому ринку, де здійснюється продаж його депозитарних розписок, збільшити інтерес до товарів компанії за кордоном;
5) підняти ціну своїх цінних паперів на українському фондовому ринку;
6) диверсифікувати ризики інвестування.
«Порядком продажу пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, створе-них у процесі приватизації, що належать державі, у виді депозитарних розпи-сок на міжнародних фондових ринках», затвердженим Постановою Кабінета Міністрів України від 21.07.99 р. №1320, визначений перелік відкритих акці-онерних товариств і розмір державних пакетів акцій, що піддягають продажу у виді депозитарних розписок на міжнародних фондових ринках, який узго-
джусться з Кабінетом Міністрів України. Пакет акцій не повинен перевищу-вати 10 відсотків статутного фонду відкритого акціонерного товариства.

Фонд державного майна України в десятиденний термін із дня узгодження зазначеного переліку направляє в Антимонопольний комітет інформацію про розмір пакетів акцій, що пропонуються на продаж, а також про іноземного депозитарій установі, що здійснює випуск депозитарних розписок на акції товариства.
На той час цілий ряд вітчизняних підприємств провели емісію депозитар-них розписок.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить