Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Особливості міжнародного інвестування на ринку фінансових активів

Особливості міжнародного інвестування на ринку фінансових активів
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Особливості міжнародного інвестування на ринку фінансових активів

У даний час у зв'язку із широким розвитком міжнародних економічних зв'яз-ків інвестор, який мас вільні кошти і бажає вигідно їх розмістити, може діяти різними методами.
По-перше, він може сформувати портфель інвестипій з інструментів націо-нальних емітентів, що номіновані у національній валюті. До них відносяться шнні папери держави, регіональних і місцевих органів влади, акціонерних товариств, а також депозити у національній валюті.
Перевагами такого підходу до формування портфеля інвестицій е:
- можливість одержання достатньо повної інформації про емітентів;
-можлнвісіь мато власну статистику фондового і грощового ринків;
-використання тільки національної валюти, шо виключає ризик валютного обміну;
-відсутність додаткових витрат, пов'язаних із інвестуванням за кордоном;
- можливі податкові та інші переваги для інвесторів-резидентів
у порівнянні з інвесторами-нерезидентами.
У той же час такий підхід не дозволяє диверсифікувати інвестиції для зменшення ризику при падінні прибутковості національних активів фондово-го і грошового ринків, а також одержати більш високу прибутковість у порі-внянні з прибутковістю національного ринку. Крім того, у даний час практи-чно кожний національний ринок унаслідок присутності на ньому іноземних Інвесторів неминуче стає частиною світового ринку інвестицій із усіма
позитивними і негативними наслідками.
По-друге, у портфель інвестицій можна включити цінні папери іноземних емітентів, номіновані в національній валюті які торгуються (купуються і продаються) на національному ринку. Наприклад, японські або американські компанії, яким для фінансування своєї діяльності необхідні швейцарські франки, випускають, на швейцарський ринок свої облігації, номіновані у швейцарських франках. Іншим прикладом є американські депозитарні розпи-ски (American Depository Receipts (ADR) (див. розділ 11).
Перевагою включення таких інструментів у портфель інвестора є можли-вість отримання більш високої якості інвестицій у випадку більш високої прибутковості або більш низького ризику таких цінних паперів. Недоліки їх-нього придбання пов'язані п обмеженою можливістю отримання інформації про емітента, а також із ризиком падіння курсу валюти емітента по відно-шенню до валюти інвестора, оскільки ціна таких Інструментів на національ-ному ринку визначається з урахуванням курсу обміну валют.
По-третє, у портфель інвестицій можна включити інструменти, що торгу-ються на національних фондовому і грошовому ринках, але номінуються в іноземній валюті.
Перевагами включення в портфель інвестицій таких активів є: можливість отримання додаїкового прибутку при зростанні куpcy Іноземної валюти; зме-ншення загального ризику портфеля при падінні ринку цінних паперів націо-нальних емітентів або падінні курсу національної валюти.
Подібні інвестиції пов'язані, проте, із додатковим ризиком унаслідок мож-ливого введення адміністративних обмежень щодо операцій з іноземною ва-лютою або падіння курсу валюти інвестицій по відношенню як до національ-ної валют, так до інших іноземних валют.
По-четверте, Інвестор може сформувати портфель міжнародних інвестицій, що включають як цінні папери національного ринку, так і цінні папери , що торгуються на міжнародному ринку, який охоплює інші національні ринки і євроринок.
При здійсненні міжнародних інвестицій необхідно враховувати їх особли-вості.
Психологічні бар'єри. Психологічні бар'єри, пов'язані з міжнародними ін-вестиціями, обумовлені незнанням економіки, політики і культури інших країн, іноземних мов, методів торгівлі иа фінансових ринках, порядку звітно-сті та ін. Інституціональні інвестори часто здійснюють свої міжнародні Інве-стиції через брокерів відповідних національних ринків. Багато приватних ін-весторів поки ще з упередженням ставляться до міжнародних інвестицій.
Інформаційні труднощі. Отримання Інформації про іноземні ринки й емі-тентів з таким же ступенем вірогідності, шо інвестор може одержати про уча-сників національного ринку, може бути пов'язане з окремими труднощами. У даний час, проте, багато іноземних брокерів забезпечують постійно дані фі-нансового аналізу по більшій частині іноземних акцій, що торгуються на міжнародних ринках. Американські, японські і деякі європейські брокери на-дають також інформацію про очікувані прибутки компаній і дають рекомен-дації інвесторам щодо комп'ютерних, систем, які працюють
у реальному масштабі часу. Можна виділити такі міжнародні інформаційні системи, шо містять дані для міжнародних інвестицій, як Reuters, Telerate, Tenfore, Fоrex, що не тільки повідомляють новини, але і приводять ціни по окремих ринках і цінних паперах.
Юридичні складності. У різних країнах можуть існувати юридичні скла-дності для іноземних інвесторів при розміщенні їхнього капіталу і повернен-ні у свою країну капіталу й оіриманою прибутку, включаючи особливості оподатковування. Звичайно при інвестиціях необхідно прогнозувати такі по-датки: на операції, на приріст капіталу, на прибуток (дивіденди і відсотки)      Податок на операції може бути пропорційним обсягу угоди. Наприклад, у Ро-сії податок на операції з цінними паперами нараховується в розмірі 0,3% об-сягу угоди з корпоративними цінними паперами і 0,1% обсягу угоди з держа-вними цінним паперами. У Швейцарії існує федеральний збір на операції з цінними паперами в розмірі 0,09% їх обсягу. У країнах, де брокери беруть комісійні, такий податок  може бути пропорційним розміру комісійних. У де-яких країнах фіксований податок па угоди. Звичайно розмір податку на опе-рації в порівнянні з іншими податками невеликий.
Приріст капіталу (різниця між цінами продажу і купівлі цінного паперу) опо-датковується, як правило, у країні інвестора незалежно від того, де були здій-снені інвестиції.
Прибуток на іноземні інвестиції виплачується юридичною особою однієї кра-їни резиденту іншої країни. Це часто створює конфлікт національних юрис-дикцій, оскільки обидві країни можуть оподаткувати цей прибуток, що при-зведе до подвійного оподатковування. Для усунення подвійного оподатку-вання укладають міжнародні договори, відповідно до яких інвестор одержує в країні інвестиційний прибуток за вирахуванням утриманого податку, а та-кож податковий кредит. У країні інвестора оподатковується загальний
розмір іноземних прибутків, але розмір цього податку зменьшується на роз-мір податкового кредиту, тобто на розмір податку, утриманого у країні інвес-тицій. Відзначимо, що утриманий податок у більшості країн враховується на ринку акцій, для прибутків від облігацій він не враховується.
Додаткові витрати. Міжнародні Інвестиції звичайно пов'язані з
додатковими трансакційними витратами, що включають:
- більш високі комісійні посередникам на іноземних ринках;
-більш високу плату за оформлення угод;
-  більш високу плату керуючим портфелями міжнародних інвестицій.
Комісійні ділери фондових бірж можуть стягувати у різноманітній формі — у договірному розмірі, у фіксованому розмірі по встановленій шкалі або у виді різниці цін (spread — спреда) купівлі й продажу (bid/ask). У США комі-сійні при угодах з акціями низькі звичайно 0,18% для значних угод, в Інших країнах вони віще і можуть складати від 0,3 до 1%. Для угод з облігаціями середній розмір комісійних визначити важко, оскільки він визначаться, як правило, у виді різниці цін купівлі і продажу, що залежить від обсяі угод
по конкретних облігаціях. У цілому розмір комісійних Іпри угодах із обліга-ціями на всіх ринках невеликий.
Плата за оформлення угод при міжнародних інвестиціях вища, ніж при угодах на національних ринках, що пов'язано з багатовалютною системою обліку і звітності і можливою складністю структурІи розрахункової системи. У деяких країнах існують недорогі й ефективні централізовані розрахункові системи з єдиною кліринговою платою. У цілому витрати, пов'язані з оформ-ленням угод при міжнародних Інвестиціях, можуть складати більше 0,1% ва-ртості активів.
Плата за керування портфелем міжнародних Інвестицій звичайно вища, ніж за керування національним портфелем, що обумовлено такими причина-ми:
-підпискою на міжнародні бази даних;
-дослідженнями міжнародного ринку;
-  розбіжностями облікових систем у різних країнах;
- вартістю комунікацій (міжнародний телефон, комп'ютерні мережі, поїздки за кордон).
Звичайно такі витрати більші аналогічних витрат при керуванні портфе-лем національних інвестицій на 0,1 - 0,3% вартості активів.
Переваги міжнародних фінансових інвестицій. Незважаючи на зазначе-ні складності і ризик, обсяг міжнародних інвестицій досить високий і постій-но зростає. Так, акції всіх основних світових корпорацій котуються на біржах різних країн. Значні корпорації, а також уряди і місцеві органи влади пози-чають кошти шляхом випуску своїх цінних паперів в Інших країнах або на європейському ринку. Існують міжнародні фінансові групи, що володіють значними коштами й інвестують їх па тих сегментах міжнародного ринку, де
можна одержати вищі прибутки.
Значний розвиток міжнародних інвестицій пов'язаний із тим, що вони да-ють можливість одержувати більш високу якість - велику прибутковість і менший ризик у порівнянні з чисто національними інвестиціями.
Цінні папери кожного національного ринку мають тенденцію одночасної о росту чи падіння їхніх курсів, оскільки на них однаково виливають націона-льні економічні І політичні умови - обсяг і динаміка грошової маси, зміна процентних ставок, дефіцит бюджету, грошова і податкова політика держави й ін.
Додаткова прибутковість міжнародних інвестицій пов'язана з можливим зростанням курсів іноземних валют по відношенню до валюти Інвестора. Зростання курсу валюти деяких країн дозволяє також одержати більш високу прибутковість вкладень у облігації її емітентів, навіть якщо їхня прибутко-вість буде дещо менше прибутковості облігацій у країні інвестора. 
Міжнародні інвестиції можуть забезпечити і манший ризик їхнього порт-феля. Це пов'язано з тим, що економіки різних країн розвивається нерівномі-рно, і якщо деякі національні ринки акцій будуть падати, інші будуть зроста-ти. Інвестор, що вважає себе достатньо досвідченим, може купувати на рин-ках активи, які, на його думку, будуть рости, і зневажати тими, що можуть упасти. Звичайний інвестор може зменшити ризик міжнародних інвестицій
шляхом диверсифікації портфеля, тобто придбання цінних паперів різномані-тних національних ринків.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить