Інтеграція України в сучасну міжнародну економічну систему
Україна як і інші суверенні держави утворилася після розпаду СРСР, виявилася недостатньо включеною в міжнародний побіл раці, що не відповідає її національним інтересам, бо тим самим її відштовхують на узбіччя світового економічного прогресу. Так частина експорту в загальному обсязі виробництва України, ще до проголошення суверенітету складав 4-5 %, тоді як середньо світовий дорівнює 17%. Включення України в систему світогосподарських зв’язків вимагає середньої адаптації її структури всього господарського механізму до тих вимог які диктуються світовим господарством і його економічними інститутами до встановлення в країні відкритої економіки.
Кроки які пропонує міжнародний валютний фонд до встановлення відкритої економіки:
- стабілізація
- лібералізація
- приватизація
- зміна інститутів структури економіки, тобто системи соціального забезпечення, правових нори, фінансової інфраструктури і державного управління.
Стратегічні напрями інтеграції економіки України:
1) система інтеграції у світове господарство із забезпеченням реальної міжнародної конкурентоспроможності
2) ефективна міжнародна спеціалізація скорегована з внутрішньою структурною модернізацією та орієнтована на доступні прогресуючі сегменти світового ринку
3) міжнародна диверсифікація спрямована на ліквідацію монопольної залежності від окремих зарубіжних ринків
4) встановлення транснаціональних економічних структур з глобальним менеджментом
5) інтеграційна макровзаємодія із СНД, ЄЕС.
Успішна реалізація усіх цих інтеграційних процесів має слідуючи позитивні наслідки для економіки України:
- залучення передових технологій і know-how
- залучення іноземних інвестицій для прискореного соціально-економічного розвитку окремих регіонів
- створення нових робочих місць
- розвиток взаємовигідного товарообміну
- створення науково впроваджених центрів
- вдосконалення системи підготовки кадрів
- взаємний обмін фахівцями з різних галузей знань
- вирішення екологічних проблем
|
