Економічна основа міжнародної торгівлі
У території міжнародної торгівлі центральними є проблеми:
• Чому існує торгівля і якими є її економічні основи?
• На скільки вигідна торгівля для кожної із країн учасниць?
• Що обрати для економічного зростання: свободу чи протекціонізм?
Економічна основа МТ ґрунтується на законі порівняльних переваг. Суть закону полягає в тому, що кожна країна має порівняльні переваги у виробництві будь-якого товару.
В теорії МТ розглядаються різні аспекти порівняльних переваг та їх роль у МПП та спеціалізації виробництва.
А.Смітт, перший, доводячи вигідність для країни вільної торгівлі розробив Теорію абсолютних переваг. Згідно з цією теорією країни, що володіють природними перевагами (кліматичні умови, природні ресурси) та придбаними перевагами (високі технології, кваліфікована робоча сила) у виробництві тих чи інших товарів, можуть їх виготовляти ефективніше за інших. Якщо торгівля не буде обмежена, то кожна країна буде спеціалізуватися на виробництві тих товарів і послуг, в яких вона має абсолютну перевагу. Обмін між країнами надлишками спеціалізованої продукції є вигідним для кожної країни, тому що дає змогу:
- реалізовувати надлишки конкурентоспроможного виробництва;
- придбати на отриманий дохід більшу кількість імпортного товару, ніж вона могла б виготовляти.
Д.Рікардо розвинув доводи А.Смітта на користь вільної торгівлі і розширив зону порівняльних переваг для вигідної МТ ввівши принцип Відносної переваги. Цей принцип стверджує, що МТ вигідна для будь-якої країни і навіть для тієї, котра ні в чому не має переваг у виготовлені абсолютно всіх товарів. У кожній країні без урахування абсолютних переваг завжди знайдеться товар, виробництво якого більш ефективне (щодо співвідношення витрат), ніж виробництво решти товарів і країна отримає більший виграш, якщо сконцентрує свої ресурси на більш ефективних виробництвах.
Отже товар, для якого відносна перевага є найбільшою повинен експортуватися.
Теорії Рікардо і Смітта у першій половині ХХ ст. почали розвивати шведські економісти Еллі Хекшер і Бертін Олін. Їх теорія носить назву теорії відносної забезпеченості чинниками виробництва.
Хекшер і Олін помітили, що держави наділені виробничими ресурсами (капіталом, працею, землею) не однаково. Вважається, що країна має надлишок або дефіцит чинника, якщо співвідношення між його місткістю і рештою чинників у неї є нижчим або вищим ніж у решти країн світу.
Теорія Хекшера-Оліна стверджує, що кожна країна прагнутиме до спеціалізації і експорту тієї продукції, при виготовлені якої інтенсивно використовуються надлишкові ресурси, а відтак дешеві чинники виробництва, а отже до імпорту тих продуктів, чинники виробництва яких через відносну рідкість їх у цій країні, дорогі.
Приклад: у Гонг-Конзі і на Тайвані більше трудових ресурсів ніж земельних, тому цим країнам вигідно спеціалізуватися на виробництві товарів і послуг, що інтенсивніше використовують працю, а не землю.
Умови торгівлі:
На Світовому, як і на внутрішньому ринку, попит і пропозиція спільно визначають як обмін, так і структуру експортованих та імпортованих товарів та ціни на них (переваги споживачів).
Рівень світових цін є важливим чинником, що визначає які саме товари і куди експортуватимуться, і які і звідки – імпортуватися, бо від співвідношення світових цін прямо залежить розподіл виграшу від світової торгівлі між партнерами.
Для розрахунку умов торгівлі на реальних статистичних даних спочатку будується індекс експортних та імпортних цін в одиницях національної або іншої валюти:
Для експортних цін:
Рх = ∑ хі * Рі
Для імпортних цін:
Рm = ∑ mі * Рі
де Рх , Рm – відповідно індекс експортних та імпортних цін;
хі , mі – частка кожного і-го товару в сумарній вартості експорту та імпорту;
Рі – відношення поточної ціни на цей товар до його ціни в базисному році.
Умови торгівлі:
Т = Рх / Рm
де Т – умови торгівлі.
Зростання умов торгівлі призводить до поліпшення умов торгівлі. Цей показник регулярно розраховується урядовими органами і публікується в документах Міжнародного валютного фонду (МВФ).
|
