Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Рахунки в банках в іноземній валюті: види, порядок відкриття, відображення операцій в бухгалтерському обліку

Рахунки в банках в іноземній валюті: види, порядок відкриття, відображення операцій в бухгалтерському обліку
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Рахунки в банках в іноземній валюті: види, порядок відкриття, відображення операцій в бухгалтерському обліку

Підприємства, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, поряд з рахунками в національній валюті мають право на відкриття рахунків в іноземній валюті, де повинні зберігатись тимчасово вільні грошові кошти підприємства в іноземній валюті (власні та позикові).
Обов'язковими рахунками для підприємств, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, .є транзитний та поточний валютні рахунки.
Транзитний валютний рахунок - це рахунок, призначений для зарахування валютної виручки підприємства.
Використання цього рахунку є обов'язковим у зв'язку з необхідністю розподілу валютної виручки, що надходить від нерезидента в валюті першої групи Класифікатора іноземних валют.
Поточний валютний рахунок призначений для проведення безготівкових і готівкових розрахунків в іноземній валюті при здійсненні поточних операцій, визначених законодавством України.
Підприємства за власним бажанням можуть відкривати в українських банках позиковий та депозитний валютні рахунки.
Позиковий валютний рахунок - рахунок, що відкривається для отримання банківських позик в іноземній валюті незалежно від наявності поточного рахунку в банку кредитора.
Депозитний валютний рахунок відкривається фізичним та юридичним особам (резидентам та нерезидентам) для зарахування на нього валютних депозитів з поточного рахунку з наступним поверненням суми основного депозиту та нарахованих відсотків по закінченню строку депозитного договору.
Для філій або відокремлених підрозділів підприємств-резидентів, що здійснюють свою діяльність в Україні, відкривають окремий субрахунок валютного рахунку.
Окремий субрахунок валютного рахунку відкривається філіям або відокремленим підрозділам підприємства за їх проханням із зазначенням обсягу та характеру операцій, що будуть по ньому проводитись.
На цей рахунок зараховується виручка філії або відокремленого підрозділу з наступним її перерахуванням на поточний валютний рахунок підприємства. Платежі з цього рахунку здійснювати неможливо.
Відкриття валютних рахунків дозволяється всім господарюючим суб'єктам України незалежно від форми власності.
Підприємства, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, можуть відкривати валютні рахунки в різних уповноважених банках на території України, що мають ліцензію НБУ на проведенні валютних операцій. Відкриття підприємством рахунку в іноземному банку за кордоном і здійснення по ньому операцій потребує попереднього дозволу НБУ. При цьому підприємство повинно надавати звітність по залишках коштів на таких рахунках та інші відомості за формою і в терміни, визначені НБУ. Валюта рахунку визначається за вибором самого підприємства-Відкриття поточного рахунку автоматично тягне за собою відкриття транзитного валютного рахунку організації, оскільки на нього буде проводитись зарахування сум іноземної валюти, що надійшла від іноземних партнерів.
Для відкриття поточного рахунку в іноземній валюті підприємство-резидент подає до банку заяву на відкриття рахунка.
До заяви додаються:
1) завірена нотаріально копія Свідоцтва про державну реєстрацію;
2) завірена нотаріально копія статуту;
3)    копія документа, що підтверджує постановку підприємства на податковий облік,
завірена податковим органом, нотаріально або уповноваженим представником банку;
4) картка із зразками підписів, завірена нотаріально (див. зразок 3.2);
5) довідка про реєстрацію підприємства в органах Пенсійного фонду України.
Якщо поточний рахунок в іноземній валюті відкривається в тому ж банку, де відкрито поточний рахунок у національній валюті, до банку подаються  два документи:
заява про відкриття рахунку;
картка зі зразками підписів і відбитком печатки.
Після подання зазначених документів між установою банку і власником рахунка укладається договір на здійснення розрахунково-касового обслуговування.
Установа банку у разі відкриття поточного рахунку в іноземній валюті зобов'язана повідомити про це податкову інспекцію за місцем реєстрації власника рахунку та Національний банк України для включення до зведеного електронного реєстру власників рахунків.
Юридичним особам-нерезидентам поточні рахунки в іноземній валюті не відкриваються.
Тимчасовий поточний рахунок в іноземній валюті - рахунок, призначений для зарахування коштів, що вносяться для формування статутного капіталу господарського товариства (якщо це передбачено засновницькими документами).
За відкриття валютних рахунків і здійснення по них операцій підприємство сплачує банку комісійну винагороду в іноземній валюті за ставками, що кожний уповноважений банк встановлює самостійно. Крім
цього, банк стягує з підприємств суми в іноземній валюті на оплату поштово-телеграфних витрат, комісійних винагород іноземних банків та інших витрат, фактично понесених у зв'язку із здійсненням валютних операцій.
Як правило, раз на квартал банк нараховує і виплачує відсотки по залишках коштів на валютних рахунках за ставками, які визначаються на основі ставок по короткострокових депозитах на міжнародному валютному ринку.
Відсотки по залишках валютних коштів на поточних рахунках нараховуються в валюті рахунку, а сплата їх здійснюється або в валюті рахунку, або, за бажанням власників рахунків, в національній валюті.
Безперечне списання (стягнення) коштів з рахунків в іноземній валюті відкритих суб'єктами підприємницької діяльності в уповноважених банка;
Особливістю документального оформлення операцій по валютних рахунках для переказу коштів за кордон є оформлення платіжних документів на англійській мові. Платіжні документи виписуються в 2-х примірниках: один - банку, другий - власнику рахунку.
Про всі здійснені операції банк повідомляє власників валютних рахунків шляхом видачі йому виписок банку. Виписки банку даються окремо по кожному валютному рахунку. Облік на валютних рахунках ведеться на підставі виписок банку і доданих до них розрахунково-платіжних документів, які отримані від інших підприємств і організацій, виписані самим власником рахунку, або банком.
Записи у виписці відображаються в тій грошовій одиниці, у якій фактично здійснювалася операція, а також у гривневому еквіваленті, перерахунок якого проводиться за курсом Національного банку України на дату здійснення операції.
Підприємство отримує виписки банку періодично, в міру здійснення валютних операцій, або в інші встановлені банком строки. Обробка виписки банку з поточного валютного рахунку проводиться у порядку, аналогічному для виписок з поточного рахунку в національній валюті.
Для систематизації і узагальнення інформації про господарські операції в різних валютах в бухгалтерському обліку проводиться перерахунок іноземних валют в національну валюту України по курсу, встановленому НБУ на дату оформлення розрахунково-платіжних документів. Такою датою вважається дата виписки платіжного доручення на перерахування іноземної валюти зарубіжному партнеру, дата виписки прибуткових і видаткових касових ордерів, дата митного оформлення матеріальних цінностей (робіт, послуг) по експортно-імпортних операціях тощо.
Для обліку валютних коштів на рахунках в банку Планом рахунків передбачено рахунок 31 "Рахунки в банках": субрахунки 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті" та 314 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті".
Рахунок 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті" використовується для обліку валютних коштів на поточному валютному рахунку, тобто для обліку надходжень та   витрачання валютних коштів в результаті здійснення поточних торговельних та неторговельних операцій.
На рахунку 314 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті" обліковуються кошти на транзитному, депозитному та інших (крім поточного) рахунках в банку в іноземній валюті.
При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності у Підприємств виникає необхідність купівлі або продажу іноземної валюти.
Ці операції можуть здійснюватись як резидентами, так і нерезидентами через уповноважені банки та інші кредитно-фінансові установи. Для придбання валюти на біржі або її перерахування за кордон для здійснення інших операцій потрібно одержати індивідуальну ліцензію НБУ. Проводяться такі операції виключно на Міжбанківському валютному ринку України, на аукціонах НБУ через уповноважені банки, які купують іноземну валюту за дорученням клієнтів з метою її перерахування за межі України у випадках, що не суперечать чинному законодавству України.
Купувати та продавати іноземну валюту, минаючи уповноважені банки, не дозволяється. Для здійснення цих операцій організація укладає договір з банком та сплачує йому за надання цієї послуги комісійну винагороду.
Суб'єкти підприємницької діяльності можуть купувати на Міжбанківському валютному ринку України валюту з метою:
• забезпечення виконання їх зобов'язань перед нерезидентами по імпорту товарів (робіт, послуг);
покриття витрат на службові відрядження за кордон;
попередньої оплати послуг зв'язку і транспорту;
розрахунків по картках міжнародних платіжних систем;
передоплати періодичної та поліграфічної продукції;
оплати за переробку давальницької сировини, за капітальне будівництво, за
надання туристичних і страхових послуг, за участь в семінарах, проживання в
готелях;
сплати мита і послуг патентних повірених на підставі відповідних документів і
довідки Державної податкової адміністрації;
»    погашення кредитів нерезидентів відповідно до укладених угод;
перерахування за кордон пенсій, стипендій, аліментів в порядку,
передбаченому угодами по неторговельних платежах з відповідними державами;
репатріації  капіталу,   який  належить   іноземному  інвестору,   інвестованого  в
економіку України, або дивідендів;   
з іншою метою, передбаченою чинним законодавством. Підставою для купівлі
іноземної валюти на Міжбанківському
•*    валютному ринку України при розрахунках з нерезидентами по торговельних
операціях є: »    договір із нерезидентом, оформлений згідно з вимогами чинного законодавства
України, або інший документ, який відповідно до чинного законодавства України
має силу договору;
вантажна митна декларація у разі, якщо товар ввезено на територію України
(вантажні митні декларації, за якими здійснено митне оформлення тимчасово
ввезених вантажів під зобов'язання про їх зворотне вивезення, не є підставою для
купівлі  іноземної  валюти).  Копія  вантажної  митної декларації засвідчується
круглою гербовою печаткою і підписом керівника митниці;
акт  приймання виконаних робіт (наданих послуг) або інший документ,  що
засвідчує надання послуг, виконання робіт;
документи,   передбачені   при   документарній   формі   розрахунків   (акредитив,
інкасо);
довідка Державної податкової адміністрації, у якій резидент зареєстрований як
платник податків, із зазначенням інформації про основний поточний рахунок
резидента в національній та іноземній валюті (у випадку купівлі іноземної валюти
першої групи Класифікатора).
Підставою для купівлі іноземної валюти на Міжбанківському валютному ринку України резидентами при здійсненні розрахунків по неторговельних операціях є:
заявки з розрахунком витрат на відрядження за кордон, на експлуатаційні витрати
транспортних засобів, що виконують рейси за кордон (див. лекцію 8);
документи,  які   мають  силу  договору  і   можуть  використовуватись  згідно  з
міжнародною практикою дня оплати участі в міжнародних виставках, конгресах;
для оплати за навчання, лікування, патентування; для сплати митних платежів;
для відшкодування витрат судових, арбітражних, нотаріальних, правоохоронних
органів іноземних держав;
рішення судів про сплату за межі України пенсій, аліментів, штрафів;
угоди між пенсійними фондами про перекази за межі України пенсій в іноземній
валюті.
Для придбання іноземної валюти на Міжбанківському валютному ринку України підприємство подає заяву в уповноважений банк.
До заяви додається копія контракту.
Після передачі заяви підприємство перераховує еквівалент в національній валюті в банк за аукціонним курсом попередніх торгів з комісійною винагородою уповноваженому банку та біржі.
На оригіналах документів, на підставі яких придбано іноземну валюту, проставляється відмітка банку про суму придбаної валюти. Копії цих документів із зазначеною відміткою завіряються печаткою і підписом керівника підприємства або нотаріусом і зберігаються в банку.
З операцій купівлі валюти стягується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. Він сплачується юридичними та фізичними особами в розмірі 1 % від суми в гривнях, витрачених на купівлю валюти, без урахування комісійної винагороди по цих операціях.
Юридичні особи одночасно з перерахуванням коштів на купівлю іноземної валюти повинні надавати банку платіжне доручення на суму збору, яку необхідно сплатити до Пенсійного фонду України з операції купівлі іноземної валюти.
При придбанні та використанні іноземної валюти НБУ виставляє певні вимоги:
1)    придбана та зарахована на спеціальний рахунок підприємства іноземна валюта
повинна  бути   використана   відповідно  до  контракту  або  інших  документів  протягом   5
банківських днів;
2)    якщо після оплати залишились кошти, сума яких перевищує 1 біржовий лот, останні
можуть бути зараховані на поточний рахунок клієнта. Залишок коштів повинен бути проданий
на найближчих біржових торгах на Міжбанківському валютному ринку.
При цьому позитивна різниця, яка може мати місце, направляється до державного бюджету, а негативна курсова різниця списується на витрати підприємства і відноситься на рахунок 949 "Інші витрати операційної діяльності".
У випадку, якщо курс НБУ на дату зарахування валюти перевищує комерційний курс продажу, встановлений банком, то така різниця відображається у складі доходів підприємства на рахунку 719 "Доходи від іншої операційної діяльності".
При відображенні господарських операцій з купівлі валюти можна використовувати одночасно рахунки класу 8 (84 "Інші операційні втрати") і класу 9 (92 "Адміністративні витрати" та 949 "Інші витрати операційної діяльності"). Які саме з них застосовувати, кожне підприємство вирішує самостійно.
Іноземна валюта може продаватися з двох причин:
1) обов'язковий продаж 50% валютної виручки першої групи Класифікатора валют від
експорту товарів (робіт, послуг);
2) за ініціативою організації для отримання коштів в національній валюті з метою
розрахунків з іншими організаціями-резидеитами.
Умови обов'язкового продажу та обмеження щодо строку продажу іноземної валюти не поширюються на іноземні валюти, які не належать до першої групи Класифікатора.
Експортна виручка зараховується на транзитний валютний рахунок. Після обов'язкового продажу частини виручки частина, що залишилася, перераховується з транзитного на поточний рахунок. Організації можуть сплачувати з транзитних валютних рахунків витрати по транспортуванню, страхуванню та експедитируванню вантажів, митні платежі, комісійні винагороди та інші витрати у випадках, дозволених законодавством. На суму цих витрат зменшується сума експортної виручки до моменту визначення частини, що підлягає обов'язковому продажу. Якщо вище перераховані витрати організація оплатила з поточного валютного рахунку, то ця сума іноземної валюти перераховується з транзитного на поточний валютний рахунок.
В залежності від умов угоди, укладеної з банком, останній може самостійно здійснювати розподіл валютної виручки відповідно до чинного законодавства або вимагати подання зведеного доручення по розподілу валютної виручки
Частина надходжень, яка залишилась в іноземній валюті, залишається в розпорядженні резидентів і використовується ними згідно з правилами валютного регулювання. Для продажу іноземної валюти з поточного валютного рахунку підприємство подає заяву в уповноважений банк
В бухгалтерському обліку дохід від реалізації іноземної валюти на Міжбанківському валютному ринку відображається по кредиту рахунку 711 "Дохід від реалізації іноземної валюти", а еквівалент цієї валюти за курсом НБУ та комісійні, сплачені банку і біржі - по дебету рахунку 942 "Собівартість реалізованої іноземної валюти" (84 "Інші операційні витрати") з подальшим відображення у складі фінансових результатів.
При продажу безготівкової іноземної валюти уповноважені банки самостійно утримують збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з виручених від продажу коштів та направляють їх до Пенсійного фонду, де їх клієнти знаходяться на облік}' як платники цього збору.
У випадку, якщо дата перерахування валюти для продажу та дата одержання на рахунок виручки від реалізації не збігаються, слід пам'ятати про необхідність визначення курсової різниці по рахунку 334 "Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті".
Аналітичний облік на валютному рахунку організовується таким чином, щоб забезпечити формування достовірної інформації про рух грошових коштів по кожному з відкритих в банку рахунків в іноземній валюті за їх призначенням (поточні, депозитні, гарантовані).
Аналітичний облік по рахунках 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті" та 314 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті" ведеться в розрізі кожної іноземної валюти в аналітичній відомості обліку іноземних валют (змавііЗ«б) та картці аналітичного обліку
Облікові регістри по коштах на валютних рахунках складаються по кожному валютному рахунку на підставі одержаних виписок банку. По закінченні місяця на підставі підсумкових даних цих регістрів складається зведений Журнал № 1 та відомість 1.2 по рахунках 312 і 314. Паралельно з записами в грошовій одиниці України потрібно відображати також аналогічні записи у валюті відкритого рахунку за її номіналом. Для цього або відкривають інші комплекти облікових регістрів, або роблять запис даних при лінійно-позиційній будові регістрів.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить