Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Кодекс професійної етики внутрішніх аудиторів

Кодекс професійної етики внутрішніх аудиторів
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Кодекс професійної етики внутрішніх аудиторів

Кодекс професійної етики внутрішніх аудиторів банківських установ (далі — Кодекс) встановлює правила поведінки та принципи етики, яких має дотримуватися внутрішній аудитор банківської установи (далі — внутрішній аудитор).
Головним завданням цього Кодексу є встановлення моральних принципів етики та поведінки внутрішнього аудитора для забезпечення гарантії високої якості його роботи, ефективної роботи банківської установи (далі — банк), а також підвищення організаційного статусу служби внутрішнього аудиту (внутрішнього аудитора) банку.

Моральні принципи етики внутрішнього аудитора
Внутрішній аудитор під час виконання своїх службових обов'язків дотримується таких моральних принципів:
1.    чесності:
на чесності, що є головним принципом моральної етики внутрішнього аудитора, ґрунтується довіра до думки аудитора. Внутрішній аудитор має виконувати свої службові обов'язки чесно та неупереджено;
2.    об'єктивності:
а) внутрішній аудитор має продемонструвати найвищий рівень професійної об'єктивності під час виконання своїх службових обов'язків у процесі збирання, оцінювання і надання інформації про діяльність банку, яку перевіряє. Внутрішній аудитор повинен зважено оцінювати всі обставини, ставитися до справи неупереджено та не допускати того, щоб особиста упередженість або тиск з боку могли позначитися на об'єктивності його оцінок та висновків;
б)  об'єктивною основою для висновків, рекомендацій внутрішнього аудитора Може бути тільки достатній обсяг інформації, а не упередженість або конфлікт інтересів;
3.    конфіденційність:
а)  внутрішній аудитор під час виконання своїх службових обов'язків має доступ до інформації щодо діяльності банку і зобов'язаний дотримуватися її конфіденційності;
б) внутрішній аудитор несе відповідальність за несанкціоноване розголошення конфіденційної інформації та комерційної таємниці й не має права використовувати її у власних інтересах та розкривати її без відповідного на це дозволу керівництва банку, крім випадків, коли цього вимагає законодавство України;
4.    компетентності:
а) професійна компетентність внутрішнього аудитора вимагає наявності в нього повної вищої фінансово-економічної освіти, отриманої в навчальному закладі України, що має державну акредитацію, або в навчальному закладі іноземної держави, дипломи якого мають юридичну силу в Україні. Внутрішній аудитор використовує необхідні знання, навички і досвід роботи під час здійснення внутрішнього аудиту;
б) внутрішній аудитор бере на себе лише ті зобов'язання, для виконання яких він володіє достатніми професійними знаннями, навичками і практичним досвідом;
в) внутрішній аудитор проводить внутрішній аудит відповідно до професійних стандартів, зазначених у Методичних вказівках щодо застосування стандартів внутрішнього аудиту в банках України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 20.07.99 № 358, та вимог Положення про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 20.03.98 № 114.

Загальні обов'язки та правила поведінки внутрішніх аудиторів
Внутрішній аудитор під час виконання службових обов'язків має діяти згідно з Конституцією України та законами України, нормативно-правовими актами Національного банку України, Положенням про службу внутрішнього аудиту банку.
Він повинен визнавати свою відповідальність перед суспільством, вкладниками та кредиторами банку, сприяти створенню умов для виконання завдань та мети банку, а також докладати зусиль для їх досягнення.
На високому професійному рівні має виконувати свої службові обов'язки, планувати свою роботу, своєчасно та якісно виконувати поставлені перед ним завдання, проявляти ініціативу.
Постійно створювати та підтримувати належну репутацію своєї професії, утримуючись від будь-яких дій, що можуть дискредитувати його.
Підвищувати свій рівень знань і навичок відповідно до функцій та завдань займаної посади, підвищувати свій професійний, інтелектуальний та культурний рівень шляхом вивчення відповідних національних і міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, аудиту, відвідування семінарів, курсів підвищення кваліфікації, участі в наукових конференціях, симпозіумах та шляхом самоосвіти.

Діяльність, несумісна з виконанням завдань внутрішнього аудитора
Внутрішній аудитор не бере участі в будь-якій іншій діяльності, що є несумісною з виконанням завдань професійного характеру та яка могла б завдати шкоди їх оцінці, чесності, об'єктивності, незалежності чи репутації внутрішнього аудитора або яка може суперечити меті та інтересам банку.
Він дотримується письмового зобов'язання банку про збереження та нерозголошення банківської таємниці, яка стала відома йому під час виконання своїх службових обов'язків.

Внутрішній аудитор не має права:
•    відмовляти службовим особам у наданні інформації, що передбачено посадовою інструкцією та нормативно-правовими актами Національного банку України, умисно затримувати її, надавати недостовірну чи неповну інформацію;
•    сприяти, використовуючи своє службове становище, фізичним та юридичним особам в одержанні ними кредитів або позичок, прийманні вкладів (депозитів) та здійсненні інших банківських операцій з наданням пільг або переваг під час їх проведення;
•    вимагати чи брати від фізичних та юридичних осіб подарунки, отримувати послуги, що є винагородою за рішення або дії, що належать до його службових обов'язків, чи можуть трактуватися як такі;
•    сприяти, використовуючи своє службове становище, окремим фізичним або юридичним особам у проведенні ними кредитно-фінансової діяльності з метою одержання за це для себе, своїх родичів або інших зацікавлених осіб матеріальних благ, послуг, пільг або інших привілеїв .

Основні поняття

Аналіз — це метод дослідження, що полягає в розгляді окремих сторін, властивостей, складових предмета аналізу. В аудиті метою аналізу бухгалтерської звітності економічного суб'єкта є надання можливості аудиторові на основі аудиторських процедур констатувати, чи є така бухгалтерська звітність достовірною.
Атестація в аудиті — це перевірка кваліфікації фізичних осіб, що виявили бажання займатися аудиторською діяльністю, із видачею кандидатам, які успішно склали необхідні кваліфікаційні іспити (пройшли кваліфікаційні випробування), документа — кваліфікаційного атестата аудитора встановленого зразка.
Аудит — це підприємницька діяльність аудиторів (аудиторських організацій) щодо здійснення незалежних перевірок бухгалтерської звітності, платіжно-розрахункової документації, податкових декларацій, інших фінансових зобов'язань і вимог економічних суб'єктів з метою встановлення достовірності бухгалтерської звітності й відповідності здійснених ними фінансових і господарських операцій чинним нормативним актам.
Аудит внутрішній — це організована на економічному суб'єкті в інтересах його власників і регламентована його внутрішніми документами система моніторингу щодо дотримання встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку і надійності функціонування системи внутрішнього контролю.
Аудит зовнішній — термін, який використовується для того, щоб розмежувати діяльність зовнішнього (по тексту — "АУДИТОРА") і внутрішнього аудитора і відокремити зовнішній аудит (по тексту — "АУДИТ") від внутрішнього.
Аудитор внутрішній — співробітник підрозділу внутрішнього аудиту, організованого банком.
Відповідальність аудитора — санкції, пов'язані з невиконанням або неналежним виконанням аудитором своїх обов'язків. Форми і види відповідальності визначаються чинним законодавством і угодою між сторонами.
Висновок внутрішнього аудитора — документ встановленого зразка, який засвідчує думку аудитора про об'єкт, що перевіряється, і відповідність порядку ведення бухгалтерського обліку вимогам, встановленим чинними нормативними актами України, та направляється правлінню або спостережній раді банку. Форма і зміст висновку аудитора мають відповідати внутрішнім стандартам аудиторської звітності.
Дата підписання висновку аудитора — дата, проставлена на аудиторському висновку при його підписанні, після якої припиняється будь-яке вивчення інформаційних матеріалів, пов'язаних з аудитом, і по закінченню якої в аудиторський висновок не може бути внесено жодних змін, не обговорених з об'єктом, що перевіряється.
Думка аудитора — викладений за встановленою формою висновок аудитора про систему внутрішнього контролю банку в цілому або деякі її частини, який аудитор зобов'язаний навести у своєму висновку, а також думка аудитора про достатність зібраних аудиторських доказів для підготовки висновку аудитора як такого. Аудитор у порядку, передбаченому внутрішнім регламентом, несе відповідальність за обґрунтованість і правильність своєї думки.
Експерт в аудиті — це фахівець, що не перебуває у штаті аудиторської служби, має достатні знання і досвід з певної галузі або з певного питання, відмінного від бухгалтерського обліку й аудиту, і, за погодженням з аудиторською службою, робить висновок з цього питання. Як експерта аудиторська організація може залучити для надання послуг спеціалізовану установу, що є юридичною особою.
Інформація аудитора письмова за результатами проведення аудиту — документ, адресований керівникам і (або) власникам банку, що містить докладні відомості про хід аудиторської перевірки, зазначені відхилення від установленого порядку ведення бухгалтерського обліку, суттєві порушення підготовки бухгалтерської звітності, а також інші дані, отримані під час проведення перевірки і передбачені договором на проведення аудиту.
Контроль якості аудиту — методики і процедури, застосовувані аудиторською службою для того, щоб її керівництво одержало достатню впевненість у тому, що під час всіх аудиторських перевірок, проведених цією службою, виконуються вимоги правил (стандартів) аудиторської діяльності й інших нормативних документів, що регулюють аудиторську діяльність в Україні.
Конфіденційність інформації в аудиті — один із принципів аудиту, що зобов'язує забезпечувати цілісність документів, одержуваних або тих, що складаються аудитором під час аудиторської діяльності, і які він не має права передавати (як повністю, так і частково) будь-яким третім особам або розголошувати відомості, які вони містять без згоди керівника.
Незалежність аудитора — один з принципів аудиту, що полягає у відсутності в аудитора при формуванні його думки фінансової, майнової, родинної або будь-якої іншої зацікавленості в об'єкті, що перевіряється, а також будь-якої залежності від третьої сторони керівників аудиторської служби або начальника відділу, що перевіряється. Вимоги до аудитора щодо забезпечення незалежності та критерію визначення того, що аудитор не є залежним, регламентуються нормативами внутрішньобанківської аудиторської діяльності.
Обмеження обсягу аудиту — явні або неявні дії з боку представників об'єкта, що перевіряється, керівників аудиторської служби, від імені якої працює аудитор, направлені на перешкоджання проведенню вже розпочатої аудиторської перевірки в тому обсязі, який аудитор вважає за необхідний для підготовки повноцінного аудиторського висновку або звіту.
Обсяг аудиторської перевірки становить собою оцінку аудитором кількості й глибини проведення аудиторських процедур, витрат часу, чисельності і складу фахівців для проведення повноцінної аудиторської перевірки і підготовки обґрунтованого висновку аудитора. Обсяг аудиторської перевірки визначається аудитором (аудиторською організацією) самостійно з урахуванням одержаної інформації про діяльність банку, прогнозування масштабу подальших робіт і супутніх аудиту послуг, передбачених договором з банком.
Перевірка аудиторська — захід, що полягає в збиранні, оцінюванні та аналізі аудиторських доказів щодо становища об'єкта, який підлягає аудиту, результатом якого є думка аудитора про правильність ведення бухгалтерського обліку і достовірність бухгалтерської звітності цього об'єкта.
Період звітний — проміжок часу, протягом якого відбувалися факти, які відображаються банком у бухгалтерському обліку і бухгалтерській звітності, і який визначається нормативними документами з бухгалтерського обліку.
Планування аудиту — один з обов'язкових етапів аудиту, що полягає у визначенні стратегії і тактики аудиту, обсягу аудиторської перевірки, складанні загального плану аудиту, розробці програми і конкретних аудиторських процедур.
Правила (стандарти) аудиторської діяльності — нормативні документи, що регламентують єдині вимоги до здійснення та оформлення аудиту і супутніх йому послуг, а також до оцінювання якості аудиту, порядку підготовки аудиторів та оцінювання їх кваліфікації.
Програма аудиту — це сукупність методів і прийомів аудиту, оформлена документально за встановленою формою. Програма аудиту містить перелік аудиторських процедур, що застосовуються під час аудиторської перевірки, а також інформацію про їхній характер, терміни, обсяг і конкретних виконавців.
Ризик аудиторський — суб'єктивно визначена аудитором імовірність того, що за підсумками аудиторської перевірки бухгалтерська звітність може містити невиявлені істотні викривлення після підтвердження її достовірності, або визначення, що вона містить істотні викривлення, коли насправді таких викривлень в бухгалтерській звітності немає. Аудиторський ризик складається з трьох компонентів:
а) внутрішньогосподарського ризику;
б)  ризику системи внутрішнього контролю;
в) ризику невиявлення помилок і викривлень бухгалтерської звітності.
Шахрайство — злочин, направлений проти власності, що полягає у розкраданні майна або набутті права на чуже майно шляхом обману або зловживання довірою. Шахрайство в бухгалтерському обліку — навмисна дія або бездіяльність, направлена на викривлення бухгалтерської звітності.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить