Характеристика операцій з цінними паперами та вимоги щодо відображення їх у звітності

Комерційні банки здійснюють операції на ринку цінних паперів з метою:
•    залучення додаткових ресурсів для традиційної кредитної та розрахункової діяльності на основі емісії цінних паперів;
•    отримання прибутку від власних інвестицій в цінні папери за рахунок отриманих банком процентів, дивідендів і зростання курсової вартості цінних паперів;
•    отримання прибутку від надання клієнтам послуг за операціями з цінними паперами;
•    розширення сфери впливу банку та залучення нових клієнтів за рахунок участі в капіталах підприємств та організацій.


Цінні папери, що обертаються на ринку цінних паперів, можна класифікувати:
•    за видами;
•    за видами сплати доходу;
•    за формою випуску.

На ринку цінних паперів банки можуть виступати як інвестори, емітенти, а також здійснювати посередницькі операції.
Інвестиційними операціями називають вкладання коштів у цінні папери, і така діяльність банку є альтернативною стосовно кредитування. Інтенсивність вкладення банками інвестицій в цінні папери залежить від потреби клієнтів банку в кредитних ресурсах і прогнозу динаміки процентних ставок на ринку кредитів.
Цінні папери є однією із форм ліквідних резервів банку, тому при виборі цінних паперів для інвестицій особливу увагу приділяють їх надійності. Вкладення банку в цінні папери класифікують як:
•    портфель цінних паперів на продаж;
•    портфель цінних паперів на інвестиції;
•    портфель пайової участі (вкладень в асоційовані компанії);
•    портфель вкладень у дочірні компанії.

Різниця між ними полягає:
•    в характеристиці цінного папера (чи обертається він на активному ринку);
•    намірі інвестора (на продаж чи інвестиції);
•    фактичному періоді зберігання (якщо більше одного року, належать до портфеля цінних паперів на інвестиції).

У кінці кожного місяця банк здійснює перегляд класифікації цінних паперів на продаж. За результатом цього перегляду або після закінчення річного строку з дати придбання цінні папери переводяться у портфель цінних паперів на інвестиції.
Вимоги до відображення у фінансовій звітності операцій з цінними паперами регламентують міжнародні стандарти бухгалтерського обліку № 25, 30, 32, відповідно до яких слід подавати інформацію:
а) про облікову політику;
•    визначення балансової вартості інвестицій;
•    підхід до змін ринкової вартості поточних інвестицій;
•    відображення прибутку від продажу переоцінених інвестицій;
б)  значні суми, що становлять дохід:
•    проценти та дивіденди за довгостроковими і поточними інвестиціями;
•    прибутки та збитки від продажу поточних інвестицій та змін вартості таких інвестицій;
в)  довгострокові інвестиції:
•    політику частоти переоцінок;
•    дату останньої переоцінки.
г) рух прибутку від переоцінки інвестицій за звітний період та характер такого руху.