Характеристика операцій з цінними паперами та вимоги щодо відображення їх у звітності
Комерційні банки здійснюють операції на ринку цінних паперів з метою:
• залучення додаткових ресурсів для традиційної кредитної та розрахункової діяльності на основі емісії цінних паперів;
• отримання прибутку від власних інвестицій в цінні папери за рахунок отриманих банком процентів, дивідендів і зростання курсової вартості цінних паперів;
• отримання прибутку від надання клієнтам послуг за операціями з цінними паперами;
• розширення сфери впливу банку та залучення нових клієнтів за рахунок участі в капіталах підприємств та організацій.
Цінні папери, що обертаються на ринку цінних паперів, можна класифікувати:
• за видами;
• за видами сплати доходу;
• за формою випуску.
На ринку цінних паперів банки можуть виступати як інвестори, емітенти, а також здійснювати посередницькі операції.
Інвестиційними операціями називають вкладання коштів у цінні папери, і така діяльність банку є альтернативною стосовно кредитування. Інтенсивність вкладення банками інвестицій в цінні папери залежить від потреби клієнтів банку в кредитних ресурсах і прогнозу динаміки процентних ставок на ринку кредитів.
Цінні папери є однією із форм ліквідних резервів банку, тому при виборі цінних паперів для інвестицій особливу увагу приділяють їх надійності. Вкладення банку в цінні папери класифікують як:
• портфель цінних паперів на продаж;
• портфель цінних паперів на інвестиції;
• портфель пайової участі (вкладень в асоційовані компанії);
• портфель вкладень у дочірні компанії.
Різниця між ними полягає:
• в характеристиці цінного папера (чи обертається він на активному ринку);
• намірі інвестора (на продаж чи інвестиції);
• фактичному періоді зберігання (якщо більше одного року, належать до портфеля цінних паперів на інвестиції).
У кінці кожного місяця банк здійснює перегляд класифікації цінних паперів на продаж. За результатом цього перегляду або після закінчення річного строку з дати придбання цінні папери переводяться у портфель цінних паперів на інвестиції.
Вимоги до відображення у фінансовій звітності операцій з цінними паперами регламентують міжнародні стандарти бухгалтерського обліку № 25, 30, 32, відповідно до яких слід подавати інформацію:
а) про облікову політику;
• визначення балансової вартості інвестицій;
• підхід до змін ринкової вартості поточних інвестицій;
• відображення прибутку від продажу переоцінених інвестицій;
б) значні суми, що становлять дохід:
• проценти та дивіденди за довгостроковими і поточними інвестиціями;
• прибутки та збитки від продажу поточних інвестицій та змін вартості таких інвестицій;
в) довгострокові інвестиції:
• політику частоти переоцінок;
• дату останньої переоцінки.
г) рух прибутку від переоцінки інвестицій за звітний період та характер такого руху.
|
