Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Критерії та ознаки оцінки аудитором фінансової звітності

Критерії та ознаки оцінки аудитором фінансової звітності
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Критерії та ознаки оцінки аудитором фінансової звітності

Загальновідомо, що аудит являє собою незалежну перевірку фі-нансової звітності та висловлення думки щодо неї. Основною проблемою у досягненні цієї мети аудиту — оцінки фінансової звітності - є вирішення питання, як і на що саме (головне, суттєве) спрямувати роботу аудитора. Це центральне питання методології проведення аудиту. Проте, на жаль, стосовно тлумачення поняття аудиту та його складових у зарубіжній спеціальній літературі та аудиторській практиці єдиної думки і єдиного підходу немає.
Розмаїття думок зарубіжних аудиторів щодо спрямованості перевірки та оцінки фінансової звітності можна згрупувати за:
—    критеріями (М. Бак, Е. Д. Де-Бруін, С. Терлі, Великобританія);
—    завданнями (Шотландський Інститут чартерних бухгал
терів);
—    напрямами (аудиторська фірма «Мазар», Франція);
—    вимогами (аудиторська фірма КРМG, Німеччина);
—    передумовами і напрямами (Дж. Робертсон, США);
—    підходами (Рой Додж, Великобританія).
Який же з перелічених підходів розкриває сутність поставленої проблеми? Виходячи з тлумачення понять, що розглядаються, за словниками І. Даля, С. Ожегова, стосовно аудиту вони означають:
критерії — мірило оцінки, за допомогою якого можна визначити відповідність звітності заздалегідь установленим нормам, правилам, показникам;
завдання — деталізують головну мету аудиту, відображаючи його складові;
напрями — характеризують направленість аудиторської перевірки, тобто вказують, на перевірку яких об'єктів аудитор спрямовує свої дії (система бухгалтерського обліку, внутрішнього контролю тощо);
вимоги — можна розуміти двояко: як умови, що їх мають обов'язково дотримуватися під час проведення аудиту, правила і вимоги до самого аудитора; як правила складання фінансової звітності клієнта;
підходи — це сукупність способів та прийомів, за допомогою ких аудитоР здійснює перевірку фінансової звітності, вирішує певні завдання;
передумови — являють собою події, факти, Інформацію, які викають д0 проведення аудиту, й існують незалежно від нього. Як бачимо, жодне з цих понять не розкриває повністю сутності проблеми. Найчастіше в спеціальній літературі, а особливо на практиці, вживається поняття «критерії», і воно найповніше відповідає внутрішньому змісту проблеми, що розглядається. Проте це поняття більшою мірою стосується оцінки звітності як у ході перевірки її, так і, особливо на кінцевому етапі - при висловленні думки щодо неї. Але перш ніж це зробити, слід чітко визначити, за якими ознаками здійснювати оцінку.
У зв'язку з цим доцільно, на нашу думку, використовувати ще одне поняття — «ознаки». Це прикмети, показники, за якими аудитор перевіряє фінансову звітність і робить висновок, чи відповідає вона встановленим вимогам. За кожною певною ознакою перевірки оцінка здійснюється згідно з критеріями, що відповідають їй. Тому аудиторська перевірка фінансової звітності має здійснюватись через оцінку її за певними ознаками і критеріями, що відповідають їй. їх склад у різних авторів неоднаковий Щодо критеріїв оцінки звітності в найзагальніших рисах слід звернути увагу на такі моменти. За результатами аудиторської перевірки фінансової звітності аудитор мусить дати аудиторський висновок. Залежно від результатів аудиторської перевірки він може бути безумовним, умовним (з багатьма різновидами) або відмовою від думки.
Завданням і обов'язком аудитора не є підтвердження абсолютної точності всіх бухгалтерських записів і регістрів. Виявлені недоліки, неточності, помилки аудитор розрізняє як суттєві (що значною мірою впливають на показники фінансової звітності або змінюють фінансовий результат на протилежний — прибуток на збиток, і навпаки) і несуттєві (які, виходячи з зарубіжного досвіду, становлять 4—5% від загального результату фінансової звітності).
Ураховуючи особливості розвитку ринкової економіки в Україні, Закон України «Про аудиторську діяльність», Закон України «Про бухгалтерський облік і звітність в Україні», а також зарубіжний досвід, на нашу думку, до ознак і критеріїв оцінки фінансової звітності слід віднести такі:
повноту — перевірку відображення всіх активів і пасивів підприємства в повному обсязі. Аудитор має впевнитись, що в балансі клієнта показані всі активи і зобов'язання;
оцінку — вивчення оцінки активів і пасивів протягом року згідно з прийнятою обліковою політикою (зокрема за методами оцінки), обраною підприємством на початку звітного періоду. Наприклад, аудитор перевіряє застосування методів оцінки товарно-матеріальних запасів, зокрема методу середньозваженої вартості, FIFО, LIFО тощо;
фактичну наявність — контроль реального існування відображених у балансі активів і пасивів. Так, у вартість основних засобів може бути включена вартість списаних чи ліквідованих об'єктів; на балансі підприємства не повинна обліковуватися готова продукція, реалізована покупцям;
належність — перевірка того, чи всі активи і пасиви, показані в балансі, належать підприємству, яке перевіряється. Іноді в складі власних основних засобів можуть бути відображені орендовані основні засоби, а в складі власних матеріальних запасів -матеріали на відповідальному зберіганні;
правильність відображення — визначення правдивості, точності, об'єктивності відображення становища підприємства на дату складання фінансової звітності за затвердженими типовими формами звітності.
Інформація, не передбачена звітними формами, наприклад події, що відбулися після дати складання звітності (стихійне лихо, втрата постійного клієнта або неплатоспроможність його), які можуть суттєво вплинути на подальше становище під-приємства (поставити під загрозу його діяльність тощо), повинна міститись у пояснювальній записці до фінансове (бухгалтерської) звітності. Перевірка точності та об'єктивності відображення може полягати у: дослідженні правильності обліку результатів переоцінки основних засобів та інших матеріальних цінностей; правильності розподілу запасів на категорії; правильності класифікації дебіторів (чи виділені окремі дебітори, які не погасили заборгованості протягом періоду, що перевищує один рік) тощо;
законність — контроль дотримання підприємством при веденні бухгалтерського обліку і складанні фінансової звітності норм чинного законодавства і нормативних документів; визначення складу собівартості продукції; розрахунок податку на додану вартість та інші операції, що стосуються господарсько-фінансової діяльності підприємства;
обережність — перевірка обов'язковості обліку дійсних витрат, реальних надходжень і витрат, що передбачаються. Перевіряючи фінансову звітність за критерієм обережності, аудитор повинен, наприклад, установити, чи створено резерв з безнадійних боргів, що передбачаються на майбутній період, а також на незавершену безнадійну судову справу тощо;
постійність — перевірка дотримання обраної підприємством облікової політики, а також безперервності функціонування його. Для підприємств і аудиторів України це дещо новий критерій. Але його слід брати до уваги, оскільки він дуже важливий і відповідає вимогам міжнародних стандартів обліку. Так, перевіряючи безперервність функціонування підприємства, аудитор має впевнитись, що підприємство буде функціонувати у найближчому майбутньому, наприклад за законодавством Великобританії один рік після дати складання балансу або протягом шести місяців після видачі аудиторського висновку;
відповідність (у зарубіжній літературі «періодизація») — вивчення облікових записів та даних фінансової звітності з погляду належності до звітного періоду, що перевіряється. Так, деякі підприємства з метою поліпшення показників фінансових результатів відносять до звітного періоду реалізацію продукції, яка відбулася на початку наступного звітного періоду, або навпаки, незареєстровані заборгованості поточного року пере носять на наступний рік. Подібні дії не тільки викривляють реальне фінансове становище, а й впливають на суму податків бюджету.
Такі ознаки і критерії, як точність, об єктивність, правдивість, достовірність охоплені ознакою і критерієм «правильність відображення», межі облікового періоду — «відповідність», права й обов'язки — «належність», класифікація і пояснення статей звіту охоплюються переліченими вище критеріями.
МСА 500 „Аудиторські докази”. Твердження які використовує аудитор щодо класів операцій, залишків на рахунках та подання і розкриття інформації для формування основи для оцінки ризиків суттєвого викривлення,планування та виконання подальших аудиторських продседур.
1 група. Твердження щодо класів операцій та подій за період що перевіряється. Ознаки:
- наявність;
- повнота;
- точність;
- відсічення;
- операції та події відображення на відповідних рахунках.
2 група. Твердження щодо залишків на рахунках. Включає ознаки:
- існування;
- права і зобов`язання;
- повнота;
- оцінка вартості та розподіл
3 группа. Твердження про подання та розкриття інформації:
- наявність та права і зобов`язання;
- повнота;
- класифікація та зрозумілість;
- точність та оцінка вартості;


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить