Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Оподаткування суб'єктів приватної підприємницької діяльності без утворення юридичної особи

Оподаткування суб'єктів приватної підприємницької діяльності без утворення юридичної особи
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Оподаткування суб'єктів приватної підприємницької діяльності без утворення юридичної особи

Підприємництво - це самостійна ініціатива, систематична, на власний ризик діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг і торговельна діяльність з метою одержання прибутку.
Державна реєстрація підприємців здійснюється у державній адміністрації за місцем проживання. Після реєстрації підприємцям видається Свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкту підприємницької діяльності - фізичної особи.
Свідоцтво про державну реєстрацію є підставою для відкриття розрахункового та іншого рахунків в установах банків, постановці на облік у податковій адміністрації і Пенсійному фонді за місцем проживання.
Основними обов'язками громадян - суб'єктів підприємницької діяльності без створення юридичної особи (платників податків) - є наступні:
-    ведення обліку доходів і витрат, пов'язаних зі здійсненням підприємницької діяльності, складання звітів (декларацій), забезпечення їх збереження протягом термінів, установлених чинним законодавством;
-    подання до державної податкової інспекції та інших контролюючих державних організацій декларацій, інших документів і звітів, що стосуються обліку доходів, витрат, сплати податків та інших обов'язкових платежів у встановлені законодавством терміни;
-    допуск посадових осіб державних податкових інспекцій до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів, а також для перевірок з питань нарахування податків та інших обов'язкових платежів.
-    Належне виконання своїх обов'язків суб'єктами оподаткування нерозривно пов'язано з реалізацією наданих їм законодавством прав:
-    надавати державним податковим органам документи, що підтверджують право на пільги з оподаткування в порядку, установленому законодавством України;
-    знайомитися і одержувати акти перевірок, здійснених державними податковими інспекціями;
-    оскаржити у встановленому законом порядку рішення державних податкових інспекцій і їх посадових осіб.
-    У випадку незгоди платника податків з рішенням податкової інспекції він вправі оскаржити його не тільки у вищестоящому податковому органі, але також звертатися в суд.
-    Громадяни, що зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності, є платниками наступних основних видів податків і обов'язкових платежів:
-    податку з доходу фізичних осіб;
-    податку на додану вартість;
-    акцизного збору;
-    плати за землю;
-    обов'язкових внесків до державного Пенсійного фонду України.
Громадяни, що зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності без утворення юридичної особи, зобов'язані протягом усього календарного року обліковувати отримані доходи і понесені витрати у Книзі обліку доходів і витрат. Книга обліку доходів і витрат громадян від заняття підприємницькою діяльністю повинна бути пронумерована, прошнурована і скріплена печаткою ДПІ, у якій громадянин є на обліку.
Запису в Книзі здійснюються в хронологічному порядку в міру виконання господарської операції, пов'язаної з надходженням виручки, економічними санкціями тощо, а також з матеріальними та іншими поточними витратами. У зв'язку з тим, що ряд витрат нараховується і відображається в обліку лише наприкінці місяця, доход підприємця визначається за місяць у цілому. Доцільно підраховувати в Книзі наростаючим підсумком з початку року суми податкового доходу, витрат і чистого доходу підприємця, щоб виключити різні вибірки при поданні декларації в податкові органи про доходи і спростити перевірку таких декларацій.

Оподаткуванню підлягають доходи громадян, отримані протягом календарного року від заняття підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян.
Оподаткованим доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій і натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Державною податковою адміністрацією України.
До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, входять витрати, що включаються в собівартість продукції (робіт, послуг) за переліком, визначеним Державною податковою адміністрацією України і Міністерством економіки України.
Для суб'єктів підприємницької діяльності без утворення юридичної особи не пред'являється особливих вимог до окремих документів, що підтверджують витрати, пов'язані з одержанням доходів.
Такими документами можуть бути:
-    накладні на придбання сировини, матеріалів, товарів;
-    платіжні документи, що свідчать про сплату:
-    чеки на придбання в роздрібній мережі;
-    митні декларації;
-    акти закупівлі, акти виконання робіт, рахунки-фактури за виконані роботи (послуги).
Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони визначаються податковими органами при проведенні кінцевих розрахунків за нормами у відсотках до валового доходу, визначеними ДПІ України за узгодженням з Міністерством економіки і європейської інтеграції України.
До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності без створення юридичної особи, що входять до собівартості продукції (робіт, послуг) включаються наступні:
-    вартість матеріальних витрат і послуг виробничого характеру, пов'язаних з виробництвом реалізованої продукції (послуг) за оподатковуваний період (за винятком зворотних відходів): сировина і матеріали, покупні комплектуючі вироби і напівфабрикати, паливо і електроенергія, тара і пакувальні матеріали, послуги водопостачання та інші витрати, що відповідно до діючого законодавства пов'язані зі здійсненням технологічного процесу виробництва продукції (наданням послуг);
-    витрати на усі види ремонту основних засобів, що використовувалися в процесі здійснення підприємницької діяльності;
-    витрати, пов'язані з придбанням матеріальних ресурсів і реалізацією готової продукції (пакуванням, збереженням, навантажувальними роботами і транспортуванням (якщо це обумовлено договорами), оплатою комісійних винагород за посередницькі послуги стороннім організаціям і особам;
-    відшкодування в межах нормативу витрат сільськогосподарського виробництва при вилученні угідь під розширення видобутку мінеральної сировини;
-    плата за оренду окремих об'єктів основних виробничих засобів у межах норм амортизаційних відрахувань на їх повне відновлення. При цьому за оренду нежилих приміщень для забезпечення основної виробничої діяльності до складу витрат включається плата за ставками оренди,.затвердженими органами місцевої державної законодавчої влади;
-    плата за відсотки короткострокових кредитів банків, одержання яких зв'язане з придбанням товарів, сировини, матеріалів та іншим забезпеченням поточної виробничої діяльності;
-    плата за надання підприємцям банківських послуг (відкриття і ведення рахунків, внесків, здійснення операцій за рахунками), а також поштово-телеграфні та інші витрати, пов'язані з виконанням банками доручень підприємців, за фактичною вартістю;
-    витрати на оплату праці громадян, що уклали договір на використання к праці;
-    сума витрат на відрядження в розмірах відповідно до норм, установлених законодавством;
-    витрати на рекультивацію земель;
-    суми витрат на оплату послуг зв'язку, обчислювальних центрів, за користування комп'ютерними мережами;
-    витрати на придбання технічних засобів обліку доходів (лічильників, касових апаратів);
-    суми витрат на оплату робіт із сертифікації продукції, консультативні, інформаційні та аудиторські послуги;
-    оплата вартості послуг державних органів статистики;
-    знос нематеріальних активів (вартість придбання патентів, авторських прав, ліцензій, ноу-хау, програмного забезпечення, права на використання торговельної марки). Норми зносу нематеріальних активів визначаються підприємцем, виходячи з їх первинної вартості і терміну корисного використання. При цьому термін амортизації не повинен перевищувати десять років;
-    відрахування на державне соціальне страхування;
- платежі з обов'язкового страхування майна, що відносяться до забезпечення підприємницької діяльності.
З доходів, отриманих громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, податок обчислюється:
- підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами -суб'єктами підприємницької діяльності - при виплаті ними протягом року доходів громадянам, про що не пізніше ЗО днів після виплати повідомляється податковим органам за місцем проживання громадян. Утримані з джерела виплати суми податку враховуються податковим органом при проведенні податкових розрахунків за доходами, отриманими за оподатковуваний період;
- податковими органами на підставі декларацій, поданих громадянами, про очікуваний у поточному році доход або про фактично отримані в звітному календарному році доходи та інші звіти про доходи громадян.
Перераховані утримання сум податку до бюджету підприємства, установи, організації і фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. здійснюють у встановленому порядку.
Розрахунок податку з фактичного річного доходу здійснюється податковими органами за місцем постійного проживання платника, а якщо його діяльність здійснюється в іншому місці - за місцем здійснення цієї діяльності, з обов'язковим повідомленням податкового органа за місцем постійного проживання громадянина про розміри отриманого їм доходу сплаченого податку за минулий рік.
Громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, мають право самостійно вибирати спосіб оподатковуванні доходів, отриманих від цієї діяльності (за фіксованими розмірами податку, шляхом придбання патенту тощо). При цьому повинні бути виконані наступні умови:
-    кількість осіб, що перебувають у трудових відносинах із громадянином -платником податку, включаючи членів його родини, що беруть участь у підприємницькій діяльності, не перевищує 5;
-    валовий дохід громадянина - платника податку за інші 12 календарних місяців, що передують місяцеві придбання патенту, не перевищує 7 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
-    громадянин здійснює підприємницьку діяльність із продажу товарів і наданню супутніх такому продажеві послуг на ринках і є платником ринкового збору.
Документ, що свідчить про сплату фіксованого податку, є підставою для видачі податковим органом за місцем перебування громадянина патенту.
Розміри фіксованого податку встановлюються місцевою владою ■ залежності від територіального розміщення місця торгівлі і не можуть бути менше ніж 20 гривень і більше ніж 100 гривень за календарний місяць для громадян, що здійснюють підприємницьку діяльність самостійно.
Для одержання патенту на здійснення підприємницької діяльності на всій території України фіксований податок встановлюється в розмірі 100 гривень.
У випадку, коли платник податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або при участі в підприємницькій діяльності членів його родини, розмір фіксованого податку збільшується на 50% на кожну особу. У цьому випадку платник фіксованого податку має право самостійне доплатити 50% від сум установленого фіксованого податку з розрахунку на кожну додаткову особу і повідомити про це податковий орган, який зобов'язаний внести відповідні зміни до патенту у терміни, передбачені для його видачі.
Платник фіксованого податку звільняється від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат.
Платник фіксованого податку, особи, що перебувають з ним у трудових відносинах, а також члени його родини, що беруть участь у підприємницькій діяльності звільняються від:
-    нарахувань у фонд оплати праці;
-    відрахувань і зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України;
-    податку на промисел;
-    збору на обов'язкове соціальне страхування;
-    придбання торгового патенту.
Торговий патент - це державне свідоцтво, що підтверджує право суб'єкта підприємницької діяльності або його структурного (окремого) підрозділу займатися визначеними видами підприємницької діяльності.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1998 р. -\° 576 встановлено наступний перелік побутових послуг, що підлягають патентуванню:
-    пошиття тентів, чохлів, штор, драпірувань;
-    ремонт радіотелевізійної, аудіо-, відеоапаратури (крім здійснюваних структурними підрозділами, що знаходяться в сільській місцевості);
-    заміна елементів живлення;
-    ремонт і виготовлення ювелірних виробів;
-    ремонт і виготовлення металовиробів;
-    ремонт і технічне обслуговування транспортних засобів, що належать громадянам;
-    ремонт і будівництво індивідуального житла (квартир), садових будиночків, гаражів;
-    перукарські послуги (тільки на території міст Києва і Севастополя, обласних центрів);
-    прокат аудіо- і відеокасет, СD- дисків;
-    прокат транспортних засобів;
-    прокат весільного одягу і одягу для урочистих подій;
-    послуги ломбардів;
-    фотопослуги і послуги фотолабораторій;
-    послуги аудіо- та відеозапису;
-    операції з торгівлі готівкою валютними цінностями, що здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (окремими) підрозділами в пунктах обміну іноземної валюти:
-    операції з надання послуг ігрового бізнесу, що здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (окремими) підрозділами (казино, інші ігрові місця (будинки), ігрові автомати з грошовим або майновим виграшем, проведення лотерей (крім державних) і розиграшів з видачею грошових призів у наявній або майновій формі).
Торговий патент видається за плату суб'єктам підприємницької діяльності державними податковими органами за місцезнаходженням цих суб'єктів або місцезнаходженням їх структурних (окремих) підрозділів, суб'єктам підприємницької діяльності, що займаються торговельною діяльністю або надають побутові послуги (крім пересувної торговельної мережі), - за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання побутових послуг, а суб'єктам підприємницької діяльності, що здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу, - за місцем реєстрації цих суб'єктів.
Патент видається на термін від одного до дванадцяти календарних місяців на вибір платника фіксованого податку. У випадку, якщо протягом терміну дії патенту відповідною місцевою радою міняється розмір фіксованого податку, перерахунок його не здійснюється.
Нарахований до сплати податок на прибуток суб'єкта підприємницької діяльності або структурного (окремого) підрозділу, отриманий від здійснення операцій, що підлягають патентуванню, зменшується на суму внесеної вартості торговельного патенту за відповідний звітний період.
Оподаткування доходів громадян податковими органами здійснюється на підставі:
-    декларації громадян про очікуваний у поточному році або про фактичне отриманий ними протягом року дохід;
- матеріалів перевірок діяльності громадян, проведених податковими органами;
-    отриманих від підприємств, установ, організацій і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності - звітів про виплачені платниками доходи і утримані податки.
Розрахований податковими органами податок з доходу фізичних осіб сплачується в такому порядку:
-    протягом року платники щокварталу сплачують у бюджет 25% річно" суми податку, розрахованої за доходами за попередній рік, а платники, що вперше залучаються до сплати податку - 25% сум, розрахованих їм податковими органами за очікуваними доходами на поточний рік. Терміни авансових платежів податку встановлені наступні: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня, до 15 листопаду;
- суми сплати за патент і суми податку, сплаченого протягом року за місцем сплати доходу та у вигляді авансових платежів, пред'явлених податковими органами, враховуються при залишковому розрахунку сум податку на підставі документального підтвердження факту сплати податку.
Громадяни, що займаються підприємницькою діяльністю, представляють податковому органові декларацію щокварталу в 15-денний термін після закінчення кварталу.
У декларації відбивають загальні суми отриманого доходу, витрат і сплаченого податку за звітний рік або інший період, за який здійснюється оподаткування.
Громадяни, що одержують інші доходи, подають декларацію в 5-денний термін після закінчення місяця з дня виникнення джерела доходу. У ній вказується розмір фактичного доходу за перший місяць і розмір очікуваного доходу до кінця поточного року. У випадку припинення існування джерела доходу протягом року декларація про отримані доходи подаються в 5-денний термін із дня припинення його існування; у ній вказується розмір фактичного доходу за період існування джерела доходу в межах календарного року.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить