Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету

Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету

Справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету здійснюється на основі законів України «Про систему оподаткування», «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Кодексу України про надра та постанов Кабінету Міністрів України: від 12 грудня 1994 року № 827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення», від 27 січня 1995 року № 58 «Про затвердження Положення про порядок списання запасів корисних копалин з обліку гірничовидобувного підприємства», від 27 січня 1995 року № 59 «Про затвердження Положення про порядок надання гірничих відводів», від 14 лютого 1995 року № 114 «Про Порядок передачі розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння», від 2 серпня 1996 року № 899 «Про платежі за користування надрами», від 5 травня 1997 року № 432 «Про затвердження Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр», від 29 січня 1999 року № 115 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння», від 4 червня 1999 року №972 «Про внесення змін і доповнень до постанови Кабінету Міністрів України від 29 січня 1999 року № 115».
Єдиний порядок обчислення і сплати збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету (далі — збір за геологорозвідувальні роботи), складання розрахунків та їх подання до органів державної податкової служби визначає Інструкція про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затверджена наказом Комітету України з питань геології та використання надр і Державної податкової адміністрації України від 23 червня 1999 р. № 105/309
Платниками збору за геологорозвідувальні роботи є всі надрокористувачі, незалежно від форми власності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, які видобувають корисні копалини на розташованих у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони родовищах:
•    раніше розвіданих та переданих в установленому порядку для промислового освоєння;
•    з попередньо оціненими запасами, що за згодою заінтересованих надрокористувачів передані їм для дослідно-промислової розробки та промислового освоєння.
Якщо до складу підприємства — надрокористувача входять структурні підрозділи, які не мають статусу юридичної особи та здійснюють видобуток корисних копалин (шахти, рудники, кар'єри, цехи тощо), то платником збору є підприємство — надрокористувач, до складу якого входять такі структурні підрозділи.
Об'єктом обчислення збору за геологорозвідувальні роботи є обсяг видобутих корисних копалин — для нафти, конденсату, газу природного, утому числі і метану вугільних родовищ, торфу, сапропелю, сировини для виготовлення оптичної та п'єзооптичної продукції, сировини ювелірної і ювелірно-виробної, підземних вод (прісних, мінеральних, термальних, промислових), ропи, мінеральних грязей і мулу та обсяг погашених у надрах запасів корисних копалин — для інших корисних копалин.
Обсяг погашених запасів корисних копалин визначається як сума обсягів видобутих корисних копалин та фактичних їх втрат у надрах під час видобування, за винятком передбачених протоколом Державної комісії по запасах корисних копалин або технічними проектами на розробку родовища втрат корисних копалин в охоронних, бар'єрних ціликах та поблизу неякісно затампонованих свердловин, за умови погодження їх обсягів з органами державного гірничого нагляду.
Обсяги погашених балансових та позабалансових запасів корисних копалин і обсяги видобутих корисних копалин визначаються за даними державної статистичної звітності, підтвердженої обліковими матеріалами геологомаркшейдерської документації.
Обсяги видобутих (погашених запасів) корисних копалин за квартал приймаються за даними оперативних обмірів чи підрахунків (з уточненням за підсумками року), які здійснює геологомаркшейдерська служба надрокористувача або інші служби, на які покладено обов'язки ведення обліку обсягів видобутих (погашених запасів) корисних копалин.
Відповідними формами державної статистичної звітності, згідно з наказом Державного комітету статистики України від 31 грудня 1998 року № 435 «Про затвердження загальнодержавного табеля (переліку) форм державної статистичної звітності», є: «Звітний баланс запасів корисних копалин» (форми: 5-гр — металеві, неметалеві корисні копалини, вугілля; 6-гр —нафта, газ, конденсат; 7-гр — підземні води; 8-гр — техногенні корисні копалини), «Звіт про втрати корисних копалин при видобутку» (форма 70-тп), «Звіт про втрати вугілля в надрах (підземні та відкриті роботи)» (форма 11 — шрп), «Звіт про комплексне використання корисних копалин при збагаченні та металургійному переділі, розкривних порід та відходів виробництва» (форма 71 — тп), «Звіт про використання води» (форма № 2-ТП (водгосп)).
Збір за виконані геологорозвідувальні роботи не справляється за видобуток:
•    раніше погашених запасі в корисних копалин, зарахованих у процесі розробки родовищ у встановленому порядку до категорії втрачених у надрах, підтверджених відповідними актами на списання запасів корисних копалин з обліку гірничовидобувного підприємства та обліковими матеріалами геолого-маркшейдерської документації;
•    вуглеводневої сировини із свердловин, визначених у встановленому порядку як нерентабельні, з метою недопущення вибухонебезпечних газопроявів у населених пунктах та нафтогазопромислових районах;
•    додаткових, понад базові (проектні) обсяги нафти і газу, при дорозробці нафтових і газових родовищ, визначених Кабінетом Міністрів України як родовища з важковидобувними та виснаженими запасами — протягом десяти років з дати одержання ліцензії на експлуатацію таких родовищ;
•    підземних вод, які не використовуються в народному господарстві:
•    видобуток яких є технологічно вимушеним у зв'язку з видобутком інших корисних копалин в обсягах, погоджених з відповідними органами державного гірничого нагляду, державного геологічного контролю і охорони навколишнього природного середовища;
•    які видобуваються із надр для усунення їх шкідливої дії (підтоплення, засолення, заболочування, забруднення, виникнення зсувів тощо).
Нормативи збору за геологорозвідувальні роботи встановлені окремо для кожного виду корисних копалин чи групи близьких за призначенням корисних копалин у гривнях до одиниці видобутку чи погашення у надрах запасів корисних копалин і наведені у додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 29 січня 1999 року № 115 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння».
Нормативи збору підлягають індексації з урахуванням офіційно встановленого та опублікованого індексу інфляції. Індексація нормативів здійснюється при розрахунку збору за звітний квартал з урахуванням індексу інфляції за останній місяць звітного кварталу.
Надрокористувачі самостійно обчислюють збір за кожний звітний квартал виходячи з обсягів видобутих (погашених запасів) корисних копалин, нормативів збору з урахуванням індексу інфляції та коефіцієнтів.
За четвертий звітний квартал збір обчислюється виходячи з обсягів видобутих (погашених запасів) корисних копалин з урахуванням уточнених їх обсягів після закінчення року, нормативів збору з урахуванням індексу інфляції та коефіцієнтів.
При видобуванні більше як одного виду корисних копалин збір за геологорозвідувальні роботи обчислюється за кожен їх вид окремо.
Надрокористувачі, які здійснюють видобуток корисних копалин на родовищах, розвідка яких виконувалася частково за рахунок власних коштів, збір обчислюють із застосуванням до нього відповідних коефіцієнтів для тих родовищ, де виконано:
•    загальні і детальні пошукові роботи та попередню розвідку за рахунок державного бюджету, а детальну розвідку за рахунок власних коштів — 0,6;
•    дорозвідку запасів корисних копалин за рахунок власних коштів — 0,6;
•    загальні і детальні пошукові роботи за рахунок державного бюджету, а попередню і детальну розвідку за рахунок власних коштів — 0,4;
•    загальні пошукові роботи частково за рахунок державного бюджету на стадії регіональних робіт, а детальні пошукові роботи, попередню і детальну розвідку за рахунок власних коштів — 0,2.
Підставою для застосування коефіцієнтів при обчисленні збору є довідка Комітету України з питань геології та використання надр (далі — Геолком), копія якої подається надрокористувачем до органів державної податкової служби і враховується при обчисленні збору починаючи з того кварталу, в якому вона була подана.
Для одержання довідки Геолкому надрокористувач подає Державному інформаційному геологічному фонду («Геоінформ») лист-заяву на одержання довідки і завірену копію документа (документів) або витяг з нього (з них), який підтверджує небюджетне фінансування окремих стадій виконаних геологорозвідувальних робіт (витяг з фінансового плану підприємства, кошторису витрат власних коштів, звіти про виконані геологорозвідувальні роботи за формою 01-гр і 2-гр тощо).
Якщо Надрокористувачі видобувають більше одного виду корисних копалин, що супутньо залягають на одному родовищі, збір за виконані геологорозвідувальні роботи обчислюється за основний вид корисної копалини у повному обсязі, а за супутньо-залягаючі корисні копалини — із застосуванням до нього коефіцієнта 0,2. У такому разі для обчислення загальної суми збору до нормативу збору за основний вид корисної копалини застосовується загальний коефіцієнт 1,2.
При розробці балансових і позабалансових запасів корисних копалин збір за виконані геологорозвідувальні роботи обчислюється за кожний вид запасів окремо.
Збір за позабалансові запаси корисних копалин розраховується виходячи з обсягів погашених позабалансових запасів корисних копалин, нормативів збору з урахуванням індексу інфляції, відповідних коефіцієнтів із застосуванням до нього коефіцієнта 0,5.
При розробці техногенних родовищ корисних копалин збір за виконані геологорозвідувальні роботи обчислюється, як для аналогічних природних родовищ, виходячи з обсягів видобутих (погашених балансових та позабалансових запасів) корисних копалин нормативів збору з урахуванням індексу інфляції, відповідних коефіцієнтів із застосуванням до нього коефіцієнта 0,5.
При видобуванні нафти, конденсату, природного газу та метану вугільних родовищ з коефіцієнтом вилучення, що перевищує затверджений Державною комісією по запасах корисних копалин (зазначений у протоколі затвердження), збір за відповідні додаткові обсяги видобутку обчислюється виходячи з обсягів видобутих зазначених корисних копалин, нормативів збору з урахуванням індексу інфляції, відповідних коефіцієнтів із застосуванням до нього коефіцієнта 0,5.
Підприємство— надрокористувач, до складу якого входять структурні підрозділи, які не мають статусу юридичної особи та здійснюють видобуток корисних копалин (шахти, рудники, кар'єри, цехи тощо), обчислює збір у розрізі цих підрозділів.
Обчислення збору за геологорозвідувальні роботи при видобуванні титанової руди розсипних родовищ іршанської групи і розсипних родовищ титаноцирконієвих руд здійснюється, виходячи з обсягів погашених у надрах балансових та позабалансових запасів цих руд у тоннах, нормативів збору з урахуванням індексу інфляції та коефіцієнтів. Для обчислення суми збору обсяги погашених запасів руд у кубічних метрах перераховуються в тонни згідно з об'ємною масою руди.
Розрахунки збору за геологорозвідувальні роботи складають усі надрокористувачі — платники збору щоквартально за кожний вид корисних копалин. Кожний вид корисної копалини відображається у графах «Назви корисних копалин». Потрібні дані для обчислення величини збору проставляються у відповідних рядках проти відображених корисних копалин.
У спеціальному полі для службових відміток про вид розрахунку, яке розміщене у верхній частині першої сторінки розрахунку праворуч від відмітки про одержання, у рядку «Загальний розрахунок» вказується позначка (х), якщо подається загальний розрахунок збору. У разі подання нового (уточненого) розрахунку, що містить виправлені показники, позначок у рядку не робиться.
У рядку «Новий (уточнений розрахунок)» вказується позначка (х), якщо подається новий (уточнений) розрахунок збору, що містить виправлені показники. У разі подання загального розрахунку позначок у рядку не робиться.
Базовий податковий (звітний) період для збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, дорівнює календарному кварталу.
Розрахунки збору подаються надрокористувачами протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, органам державної податкової служби за місцезнаходженням родовища корисних копалин.
Якщо останній день строку подання розрахунку збору припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим робочий день.
У разі, коли у майбутніх податкових періодах платник збору самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданому ним розрахунку збору, такий платник зобов'язаний подати новий (уточнений) розрахунок збору, що містить виправлені показники.
Надрокористувач, який перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби іншого району (міста), ніж місцезнаходження родовища корисних копалин, що ним експлуатується, протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, додатково подає (надсилає) до органу державної податкової служби, в якому він зареєстрований, копію розрахунку збору за геологорозвідувальні роботи з відміткою органу державної податкової служби, яка прийняла оригінал розрахунку.
За рішенням нафтогазовидобувного підприємства розрахунок збору можуть подавати до органів державної податкової служби безпосередньо його філії, які мають поточні рахунки, за місцем податкової реєстрації таких філій.
Надрокористувачі сплачують авансові квартальні внески збору до 20 числа третього місяця звітного кварталу і до 20-го числа місяця, наступного за звітним кварталом, у розмірі однієї третини суми збору, визначеної у попередньому розрахунку.
Авансові внески розраховуються платником збору самостійно у розмірі одної третини величини збору, нарахованої за попередній звітний квартал.
Сума збору в повному обсязі, обчислена відповідно до розрахунку за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів за цей квартал), сплачується протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання розрахунку збору (тобто протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу), за місцем податкової реєстрації платника (місцем перебування на податковому обліку в органах державної податкової служби).
За рішенням нафтогазовидобувного підприємства збір можуть вносити безпосередньо його філії, які мають поточні рахунки, за місцем податкової реєстрації таких філій.
Збір за виконані геологорозвідувальні роботи справляється з дати видобутку корисної копалини.
Сума збору за геологорозвідувальні роботи відноситься на валові витрати виробництва.
Від сплати збору за геологорозвідувальні роботи звільняються землевласники і землекористувачі, які здійснюють у встановленому порядку видобуток корисних копалин місцевого значення для власних потреб (тобто без реалізації видобутої мінеральної сировини чи продукції її переробки) або користуються надрами для господарських і побутових потреб на наданих їм у власність чи користування земельних ділянках.
Контроль за своєчасністю і повнотою сплати збору за геологорозвідувальні роботи до державного бюджету здійснюють органи державної податкової служби, а контроль за правильністю обчислення збору здійснюють органи державного геологічного контролю та державної податкової служби шляхом проведення перевірок відповідних документів.
Платники збору за геологорозвідувальні роботи несуть відповідальність за правильність обчислення, повноту і своєчасність сплати збору до бюджету, а також правильність складання та своєчасність подання розрахунків органам державної податкової служби відповідно до чинного законодавства України.
У додатку Н представлена форма Розрахунку Збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить