Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Податок з доходів фізичних осіб

Податок з доходів фізичних осіб
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Податок з доходів фізичних осіб

Згідно Закону України від 22.05.2003 № 889-1У «Про податок з доходів фізичних осіб» з 2004 року передбачено справляння податку ^ доходів фізичних осіб, під якими розуміється сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом як хабар, викрадені чи знайдені як скарб, не зданий державі, згідно із законом, у сумах, підтверджених обвинувальним вироком суду, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
Під звітним податковим періодом розуміється проміжок часу, який починається з першого календарного дня першого місяця такого періоду та закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду. В загальному випадку податковим періодом визначається календарний рік та календарний місяць.
Платниками податку є:
•    резидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи;
•    нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.

Об'єктом оподаткування резидента є:
•    загальний місячний оподатковуваний дохід;
•    чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року;
•    доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті;
•    іноземні доходи.

Об'єктом оподаткування нерезидента є:
•    загальний місячний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України;
•    загальний річний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України;
•    доходи з джерелом їх походження з України які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті.
Загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.
Податок з доходів фізичних осіб— плата фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу або розташовано особу, що утримує цей податок згідно з Законом.
Фізичні особи, платники податку, згідно з Законом мають право на податковий кредит в разі документального підтвердження витрат, які включаються до складу податкового кредиту. Податковий кредит — сума (вартість) витрат, понесених платником податку — резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів — фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених Законом. Перелік витрат, дозволених до включення до податкового кредиту зазначений ст. 5 Закону.
Окремо будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги якщо розмір доходу, одержаного як заробітна плата не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.
Ставка податку в загальному випадку становить 15 % від об'єкта оподаткування. З 1 січня 2004 року до 31 грудня 2006 року ставка податку застосовувалась на рівні 13 %. З 1 січня 2007 року застосовуватиметься ставка податку на рівні 15 %.
Відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету особами згідно Закону визнано:
•    працедавця (самозайняту особу), який виплачує доходи на користь платника податку у вигляді заробітної плати;
•    податкового агента в разі оподаткування інших доходів, крім заробітної плати, з джерелом їх походження в Україні;
•    платника податку, отримувач доходів, в разі оподаткування іноземних доходів та тих, чиє джерело виплати знаходиться в осіб, звільнених від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету;
•    платника податку для доходів, що виплачуються на користь платника податку фізичними особами.
Внаслідок цих норм Закону податковою звітністю з податку на доходи фізичних осіб є річна Декларація про майновий стан і доходи. Крім того, юридичні та фізичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють нарахування та виплату доходів фізичним особам—платникам податку з доходів фізичних осіб, подають до податкових органів Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ).
Порядок подання річної Декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) визначено ст. 18 Закону, згідно якої:
Річна декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) (далі — декларація) подається платником податку, який зобов'язаний подавати таку декларацію згідно з нормами цього Закону або інших законів або має право подати таку декларацію для отримання податкового кредиту. Якщо він отримував доходи виключно від податкових агентів, зобов'язаних подавати звітність з цього податку у встановленому порядку (відомості за формою 8ДР),то подання декларації не передбачається.
Платники податку — резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов'язані подати податковому органу декларацію не пізніше закінчення 60 календарного дня, що передує такому виїзду. Податковий орган зобов'язаний протягом 30 календарних днів від дня отримання такої декларації визначити податкове зобов'язання та надіслати податкове повідомлення платнику податку, який зобов'язаний сплатити належну суму податку та отримати довідку про таку сплату або про відсутність податкових зобов'язань з цього податку, яка здається органам митного контролю під час перетину митного кордону та є підставою для проведення митних процедур.
Платники податку звільняються від обов'язку подання декларації у таких випадках:
а) незалежно від видів та сум отриманих доходів платниками податку, які:
•    є неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб та/або держави станом на кінець звітного податкового року;
•    перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув'язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації; перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;
•    перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року та в інших випадках, визначених Законом.
Декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою таким платником податку здійснювати таке заповнення. У разі коли уповноважена платником податку особа заповнює декларацію за винагороду або зобов'язана здійснювати таке заповнення згідно з нормами Закону, то:
а) така уповноважена особа несе відповідальність за порушення порядку заповнення та/або подання такої декларації на рівні відповідальності, визначеної законом для платника податку, а такий платник податку звільняється від зазначеної відповідальності;
б) зобов'язання щодо заповнення та подання декларації від імені платника податку покладаються на таких інших, ніж платник податку, осіб:
•    на опікуна або піклувальника — щодо доходів, отриманих неповнолітньою або недієздатною особою;
•    на спадкоємців (розпорядників майна, державних виконавців) — щодо доходів, отриманих протягом звітного податкового року платником податку, який помер;
•    на державного виконавця, уповноваженого здійснювати заходи щодо забезпечення майнових претензій кредиторів платника податку, об'явленого в установленому порядку банкрутом.
У разі заповнення декларації іншою особою така декларація має містити інформацію про таку іншу особу на рівні інформації про платника податку.
Перевірка достовірності даних, визначених у деклараціях, здійснюється у порядку, встановленому законодавством. Сума податкових зобов'язань, донарахована податковим органом, підлягає сплаті до відповідного бюджету у строки, встановлені законом. Сума коштів, яка підлягає поверненню платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, визначену у декларації, протягом 60 календарних днів від дня отримання такої декларації.
Форма декларації визначається центральним податковим органом та узгоджується з комітетом Верховної Ради України, відповідальним за проведення податкової політики, виходячи з таких умов:
•    загальна частина декларації повинна мати спрощений вигляд та не містити відомостей про доходи або витрати, які отримує (несе) незначна кількість платників податку;
•    декларація є єдиною для всіх законодавчо встановлених випадків її подання;
•    розрахунки окремих видів доходів (витрат),які отримує (несе) незначна кількість платників податку, повинні міститися у додатках до декларації, які заповнюються виключно такими платниками податку за наявності таких доходів (витрат);
•    декларація та додатки до неї повинні складатися з використанням загальновживаної термінології державною мовою, а також містити детальні інструкції щодо їх заповнення;
•    декларація та додатки до неї повинні містити інформацію, достатню для ідентифікації платника податку, а також для визначення суми його податкових зобов'язань або суми бюджетного відшкодування надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податковий кредит.
Бланки декларацій мають безоплатно надаватися податковими органами платникам податку на їх запит, а також бути загальнодоступними для населення.
Платник податку до 1 березня року, наступного за звітним, має право звернутися із запитом до відповідного податкового органу з проханням заповнити річну податкову декларацію, а податковий орган зобов'язаний надати безоплатні послуги із такого заповнення. Відмова посадової (службової) особи податкового органу надати зазначені послуги звільняє платника податку від будь-якої відповідальності за неповне або невірне заповнення декларації.
Подання податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою № 1ДФ передбачено Порядком заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 вересня 2003 року № 451.
Порядок заповнення податкового розрахунку про нараховані та виплачені фізичним особам суми доходів і суми утриманих з них податків (далі — Порядок) регулює подання органам державної податкової служби України податковими агентами звітності щодо нарахованих та виплачених фізичним особам сум доходів і сум утриманих з них податків, які передбачені статтею 9 Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів» та постановою Кабінету Міністрів України від 6 листопада 1997 року № 1232 «Про заходи щодо впровадження ідентифікаційних номерів фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів». Дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи, організації усіх форм власності, включаючи Національний банк України та його установи, комерційні банки, інші фінансово-кредитні установи (далі — юридична особа), і фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, які виплачують доходи фізичним особам.
Дія цього Порядку поширюється на юридичних осіб (їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи), фізичних осіб, нерезидентів або їх представництв, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок платника податку, та є податковими агентами відповідно до норм Закону.
Подання податковими агентами податкового розрахунку за ф. № 1ДФ за період, у який здійснювалась ліквідація (припинення діяльності) податкового агента, проводиться до оформлення його ліквідації (припинення діяльності).
Податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається. Якщо останній день терміну подання податкового розрахунку припадає на вихідній чи святковий день, то останнім днем терміну вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день. Якщо до закінчення терміну подання податкового розрахунку податковий агент виявляє помилки в раніше поданому за поточний звітний період податковому розрахунку, він зобов'язаний подати новий податковий розрахунок. При цьому штрафні санкції та адміністративні штрафи не застосовуються, а раніше поданий податковий розрахунок скасовується.
У разі коли податковий агент протягом звітного кварталу не виплачує доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, податковий розрахунок не подається або подається по тих платниках податку,, яким нараховані (сплачені) доходи.
Податковий розрахунок подається до органу державної податкової служби за місцезнаходженням податкового агента — юридичної особи або її відокремлених підрозділів чи до органу державної податкової служби за місцем проживання фізичної особи — податкового агента (далі — органи державної податкової служби).
На непошкодженому паперовому носії формату А4 (кількість аркушів не обмежується) розрахунок заповнюється машинописним текстом чи друкованими літерами без замазок, закреслень, виправлень і уточнень. Указуються порядкові номери сторінок. Якщо в інформаційному рядку є не заповнені поля, вони заповнюються прочерками. Подання ксерокопії розрахунку не дозволяється.
За наявності комп'ютерної техніки податкові агенти формують і подають інформацію про доходи й утримані з них податки у вигляді файла даних, який передається в електронному вигляді (можна на дискеті), та його роздрукованої копії (за формою розрахунку).
Податковий розрахунок готується у двох примірниках. Один примірник подається до органу державної податкової служби. Другий з підписом особи, відповідальної за приймання розрахунку, штампом та проставленим номером порції, отриманим при обов'язковій реєстрації розрахунку в органі державної податкової служби, — повертається податковому агенту.
Складання розрахунку починається з заповнення обов'язкових реквізитів:
1.    Навпроти напису «Стор.» податковим агентом проставляється номер сторінки податкового розрахунку.
2.    Відмічається відповідна клітинка «Звітний», «Новий звітний» чи «Уточнюючий» залежно від того, який податковий розрахунок подається.
3.    Навпроти напису «Порція» працівником органу державної податкової служби, відповідальним за приймання розрахунку, проставляється номер порції при обов'язковій реєстрації розрахунку в органі державної податкової служби.
4.    Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ (Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України), реєстраційний (обліковий) номер платника податків (юридичної особи:) або десяти-розрядний ідентифікаційний номер (3 Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів) фізичної особи — податкового агента, який подає розрахунок. Заповнення клітинок проводиться зліва направо (доповнюється зліва нулями до восьма цифр, якщо значущих цифр менше 8).
5.    Відмічається відповідна клітинка «Юридична особа» або «Фізична особа — суб'єкт підприємницької діяльності.».
6.     «Працювало у штаті» — проставляється найбільша з місячних за звітний період (на перше число місяця) облікових чисельностей штатних працівників облікового складу юридичної особи чи фізичної особи — суб'єкта підприємницької діяльності (Згідно з Інструкцією зі статистики кількості працівників, затвердженою наказом Міністерства статистики України від 28 вересня 2005 року № 286 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 року за № 1442/11722)
7.     «Працювало за сумісництвом» — кількість працівників за сумісництвом (крім внутрішніх сумісників) та за договорами цивільно-правового характеру в звітному періоді. Реквізити, передбачені підпунктами 6 та 7, заповнюються тільки в разі наявності в юридичної особи чи у фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності найманих працівників. Реквізити, передбачені підпунктами 6 та 7, заповнюються тільки для першої порції розрахунку.
8.    Назва юридичної особи чи прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, що подає розрахунок.
9.    Ідентифікаційний код, органу державної податкової служби куди подається розрахунок, за ЄДРПОУ.
10.    Назва органу державної податкової служби, куди подається розрахунок.                                                          
11.     «Звітний період» — відображається арабськими цифрами порядковий номер звітного кварталу і рік.
Порядок заповнення граф Податкового розрахунку за формою № 1ДФ представлено в табл. 39.
Коригування поданого і прийнятого податкового розрахунку проводяться на підставі самостійно виявлених податковим агентом помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені органом державної податкової служби.
У разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку до закінчення терміну приймання (протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу) подається новий звітний податковий розрахунок.
Уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань після закінчення терміну приймання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди відповідно до підпункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Порядок заповнення нового звітного і уточнюючого податкових розрахунків є однаковим і відрізняється лише заповненням відповідних клітинок «Новий звітний» або «Уточнюючий».
Новий звітний та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з копії попередньо поданого податкового розрахунку. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються органами державної податкової служби до податкового агента.
Для вилучення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати «1» — рядок на вилучення.
Для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати «0» — рядок на введення.
Для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно вилучити помилкову інформацію за правилами підпункту 4.5.1 та ввести вірну інформацію за правилами підпункту 4.5.2, тобто, повністю заповнити два рядки, один з яких вилучає попередньо внесену інформацію, а другий— вносить вірну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується «1» — рядок на вилучення, а в другому — вказується «0» — рядок на введення.
Податковий розрахунок подається податковими агентами із штатною чисельністю працівників до 1000 осіб єдиним документом на всіх, що працюють з обов'язковим заповненням їхніх десятирозрядних ідентифікаційних номерів — однією порцією. Якщо штатна чисельність працівників є більшою ніж 1000 осіб, можливе подання податкового розрахунку кількома порціями, кожна з яких являє собою окремий податковий розрахунок із своїм номером порції. Термін подання останньої порції не повинен перевищувати встановленого терміну подання податкового розрахунку. Аркуші окремого податкового розрахунку зшиваються.
Релігійні організації, а також створені ними добродійні заклади повинні подавати податковий розрахунок на всіх платників податку.
Якщо юридична особа має філію або інший відокремлений підрозділ (далі філія), які мають окремий ідентифікаційний код за ЄДРПОУ та інше місцезнаходження, не такі як у головного підприємства, то податковий розрахунок на працівників філії потрібно подавати до органу державної податкової служби, де знаходиться філія. У разі відсутності у філії коду за ЄДРПОУ податковий розрахунок у вигляді окремої порції за філію подає головне підприємство до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням.
Податковий розрахунок або друкована копія даних файла на своєму останньому аркуші завіряється:
•    для юридичної особи — підписами керівника юридичної особи і головного бухгалтера та засвідчується печаткою;
•    для фізичної особи — податкового агента підписом особи, яка подає податковий розрахунок, а за наявності печатки — нею засвідчується.
Обов'язково мають бути вказані службові телефони керівника юридичної особи і головного бухгалтера або фізичної особи: — податкового агента.
Податковий розрахунок, отриманий податковим органом від податкового агента, заповнений усупереч правилам, зазначеним у Порядку, а саме: якщо в ньому не зазначено обов'язкових реквізитів, його не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено (у разі наявності) печаткою податкового агента,— може бути не визнаний податковим органом як податковий розрахунок. При зверненні органу державної податкової служби до податкового агента з письмовою пропозицією надати новий податковий розрахунок, податковий агент може подати уточнюючий податковий розрахунок або оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
У додатку Л представлена форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить