Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Подання Податкової декларації з податку на додану вартість сільськогосподарськими підприємствами

Подання Податкової декларації з податку на додану вартість сільськогосподарськими підприємствами
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Подання Податкової декларації з податку на додану вартість сільськогосподарськими підприємствами


Подання податкової декларації з ПДВ в сільськогосподарських підприємствах як звітного документа щодо податку на додану вартість передбачено підпунктом 7.7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР, зі змінами та доповненнями, і пунктом 4.1 статті 4 Закону України від  21.12.2000  р.   №2181-111   «Про  порядок  погашення  зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Зареєстрований платник ПДВ подає до органу державної податкової служби за місцем свого знаходження у терміни, передбачені законом для відповідного податкового періоду, податкову декларацію незалежно від того, чи виникло в цьому періоді податкове зобов'язання чи ні У сільському господарстві разом із загальноприйнятими правилами ведення податкового обліку та звітності щодо податку на додану вартість діють і специфічні правила відображення податкових зобов'язань щодо ПДВ, із застосуванням спеціальних видів (форм) податкової декларації та відкриттям спеціальних рахунків.
Подання декларації з ПДВ є прямим обов'язком суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі й сільськогосподарських товаровиробників (як юридичних, так і фізичних осіб), зареєстрованих як платники ПДВ.
Звітний (податковий) період, за який подається декларація з податку на додану вартість, для сільськогосподарських підприємств установлюється в порядку, визначеному п. 7.9 ст. 7 Закону про ПДВ.
Залежно від обсягу оподатковуваних операцій з поставки товарів (послуг) за попередній календарний рік (тобто з 1 січня по 31 грудня включно) звітний (податковий) період може дорівнювати:
•    одному календарному місяцю;
•    одному календарному кварталу.
Сільськогосподарські підприємства, зареєстровані платниками ПДВ, у відповідні терміни незалежно від того, чи виникло у них у звітному періоді податкове зобов'язання зі сплати ПДВ, подають до податкових органів податкові декларації з податку на додану вартість.
Установлено дві форми декларації: повна (загальна) та скорочена.
Вимоги до того, за якою із форм декларації з ПДВ (повною (загальною) або скороченою) необхідно звітувати платникам податків, викладено в Порядку № 166.
Для виробників сільськогосподарської продукції встановлено низку пільг зі сплати податків. Зокрема, Закон про ПДВ для сільськогосподарських товаровиробників передбачає ряд спеціальних та пільгових режимів оподаткування. У зв'язку із цим слід насамперед мати на увазі норми окремих пунктів статей 6 і 11 Закону про ПДВ.

Із Закону про ПДВ «Стаття 6. Ставки податку»

6.2. Податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з:
6.2.6. поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання».
Цей пільговий режим оподаткування діє, починаючи з 1 січня 1998 року та регламентує нарахування ПДВ за ставкою 0 % сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності та господарювання, які поставляють переробним підприємствам молоко та м'ясо живою вагою.
Із Закону про ПДВ «Стаття 11. Заключні положення» п. 11.21. До 1 січня 2008 року сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.
Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, ви роблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.
Порядок нарахування і використання зазначених коштів установлюється Кабінетом Міністрів України».
Згідно з першим абзацом пункту 11.21 статті 11 Закону про ПДВ, починаючи з 1 січня 1998 року суми ПДВ, одержувані переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко і молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти (які у звичайному порядку мали б сплачуватися до бюджету), в повному обсязі підлягають виплаті саме тим сільськогосподарським товаровиробникам всіх форм власності та господарювання, в яких ці підприємства купують молоко та м'ясо в живій вазі, тобто саме тим, про які йдеться в підпункті 6.2.6 статті 6 Закону про ПДВ та які застосовують при продажу молока та м'яса живою вагою ставку ПДВ 0 %.
Відповідно до другого абзацу п. 11.21 ст. 11 Закону про ПДВ (діє з 1 січня 1999 року) сільськогосподарські товаровиробники мають право до 1 січня 2008 року акумулювати на своїх спеціальних рахунках суму ПДВ від реалізації ними молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах, та використовувати за цільовим призначенням на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.

Із Закону про ПДВ

«11.29. До 1 січня 2008 року зупинити дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.
Для новостворених сільськогосподарських товаровиробників різних форм власності питома вага сільськогосподарської продукції в загальній сумі валового доходу підприємства в поточному році визначається за даними звітного періоду.
Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих засобів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку.
Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України».
З метою встановлення механізму застосування норм пункту 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо підтримки сільськогосподарських виробників тваринницької продукції та своєчасного перерахування їм дотацій за продані переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі Кабінет Міністрів України постановою від 12.05.99 р. № 805 (зі змінами та доповненнями, внесеними постановою КМУ від 01.06.2002 р. №715) затвердив Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі (далі — Порядок № 805).
Порядок № 805 не поширюється на операції з реалізації молока, молочної продукції, м'яса та м'ясопродуктів, виготовлених переробними підприємствами з імпортованої сировини та із сировини, закупленої не в живій вазі, з продажу імпортованої сировини, з продажу молока та м'яса в живій вазі посередниками і перероблення сировини на давальницьких умовах.
Порядок акумуляції та використання коштів, що нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками — платниками податку на додану вартість за операціями з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини (далі — Порядок № 271), затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.99 р. №271 (в редакції постанови КМУ від 23.04.2001 р. № 374, зі змінами та доповненнями, внесеними постановою КМУ від 11.04.2002 р. №488).
Порядок №271 установлює механізм реалізації пільгового оподаткування сільськогосподарських товаровиробників за нормами пункту 11.29 статті 11 Закону про ПДВ.
Дія Порядку № 271 поширюється на сільськогосподарських товаровиробників незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, які зареєстровані як платники податку на додану вартість і отримали від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її перероблення за попередній звітний (податковий) рік суму, що становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.
Для новостворених сільськогосподарських товаровиробників різних форм власності питома вага сільськогосподарської продукції в загальній сумі їх валового доходу визначається в поточному році за даними звітного періоду.
На підставі другого абзацу пункту 4 Порядку № 271 сільськогосподарські товаровиробники не перераховують до бюджету податкові зобов'язання щодо ПДВ, що виникли при здійсненні операцій з реалізації продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, а акумулюють для власних потреб. Різниця між сумою податку на додану вартість, отриманою сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, повинна перераховуватися сільськогосподарськими товаровиробниками зі свого поточного рахунка на відкритий окремий (спеціальний) рахунок.
Терміни, встановлені для перерахування таких сум на окремі спеціальні рахунки, аналогічні встановленим термінам, передбаченим для перерахування суми податку на додану вартість до бюджету.
Застосування норм п. 11.29 ст. 11 Закону про ПДВ можливе тільки тими сільськогосподарськими товаровиробниками, в яких сума, отримана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її перероблення за попередній звітний (податковий) рік (для новостворених, зареєстрованих платниками ПДВ, — визначається за даними звітного періоду в поточному році), становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.
Для сільськогосподарських товаровиробників, які застосовують норми п. 11.29 ст. 11 Закону про ПДВ, установлено додаткове правило щодо відкриття спеціальних рахунків саме протягом граничного терміну — згідно з абзацом третім пункту 4 Порядку №271 сільськогосподарський товаровиробник повинен відкрити окремий рахунок в установі банку протягом одного звітного періоду після отримання права на застосування спеціального режиму оподаткування.
Звітним періодом для визначення можливості (за критерієм 50-відсоткової «сільгоспчастки») новоствореного сільгосппідприємства перейти на спеціальний режим оподаткування, встановлений п. 11.29 ст. 11 Закону про ПДВ, вважається період з моменту державної реєстрації сільськогосподарського товаровиробника як платника ПДВ до кінця першого звітного (податкового) місяця, після якого подається декларація з ПДВ.
Величина податкового кредиту, відображувана по рядку 21 у спеціальній декларації за скороченою формою, тобто від'ємна різниця між сумою податку на додану вартість, отриманою сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, зараховується сільськогосподарським товаровиробникам на зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів та відображається в рядку 24 скороченої форми декларації з ПДВ.
Кошти в розмірі перевищення податкових зобов'язань над податковим кредитом щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг), включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, сільськогосподарськими товаровиробниками перераховуються на окремий спеціальний рахунок та використовуються ними для придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. Розмір податкових зобов'язань щодо операцій, що пільгуються згідно з нормами пункту 11.29 статті 11 Закону про ПДВ, відображається в рядку 23 декларації за спеціальною (скороченою) формою.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 р. №488 внесено зміни до п. 4 Порядку №271 та посилено контроль за виконанням зазначеного порядку обов'язкового перерахування сум на спеціальні рахунки: «...Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету у безспірному порядку».
У другому абзаці п. 11.21 ст. 11 Закону про ПДВ йдеться про суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах. Зазначена сума податкових зобов'язань повністю залишається в розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і також виключно цілеспрямовано має бути використана на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.
Механізм реалізації встановленого порядку передбачає акумулювання сільськогосподарськими товаровиробниками коштів у розмірі податкових зобов'язань щодо ПДВ на спеціальному окремому рахунку.
При здійсненні діяльності з реалізації молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах, сільгосппідприємства зобов'язані обчислені за спеціальною податковою декларацією та відображені по рядку 23 суми перераховувати з поточного рахунка на спеціальний окремий рахунок.
Не менш важливим для сільськогосподарських товаровиробників є питання отримання на свої відкриті спеціальні рахунки сум, що перераховуються переробними підприємствами у вигляді дотацій. Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо і м'ясопродукти, в повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі.
Взаємозв'язок між п. п. 6.2.6 ст. 6 і абзацом першим п. 11.21 ст. 11 Закону про ПДВ полягає в тому, що нульова ставка ПДВ (за нормою п. п. 6.2.6 ст. 6) застосовується сільськогосподарськими товаровиробниками до операцій з поставки молока та м'яса в живій вазі переробним підприємствам.
Обмежень щодо терміну застосування нульової ставки ПДВ при здійсненні вищеназваних операцій Закон про ПДВ не встановлює.
Відображення операцій з поставки молока та м'яса в живій вазі переробним підприємствам у повній (загальній) декларації з ПДВ зберігає право (за п. п. 6.2.6 ст. 6 Закону про ПДВ) сільськогосподарських товаровиробників на отримання бюджетного відшкодування щодо податкового кредиту.
Через специфіку технологічного циклу сільськогосподарського виробництва відшкодування податкового кредиту за рахунок зменшення податкових зобов'язань щодо ПДВ на практиці можливе після закінчення сільськогосподарського року— після проведення збирання врожаю та реалізації вирощеної та виробленої продукції. До здійснення операцій з реалізації виготовленої продукції сільського господарства, особливо продукції рослинництва, у підприємств, як правило, податковий кредит перевищує податкові зобов'язання.

З Указу Президента України № 857

«4. У разі коли сума податку на додану вартість, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має від'ємне значення, така сума зараховується у погашення заборгованості платника податку із сплати податку на додану вартість, що виникла у минулих звітних періодах, а за відсутності заборгованості —у зменшення податкових зобов'язань платника податку протягом трьох наступних звітних періодів. Це правило не поширюється на порядок бюджетного відшкодування при оподаткуванні операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою.
Якщо сума від'ємного значення податку не погашається сумами податкових зобов'язань, що виникли протягом трьох наступних звітних періодів, така сума підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України на умовах, визначених законодавством, протягом місяця, що настає після подання декларації за третій звітний період після виникнення від'ємного значення податку.
Розрахунок суми бюджетного відшкодування при оподаткуванні операцій з поставки товарів (послуг), що оподатковуються за нульовою ставкою, проводиться у порядку, передбаченому законодавством для платників податку, які застосовують квартальний податковий період. Таке бюджетне відшкодування здійснюється протягом місяця, що настає після подання декларації за звітний період, у якому були здійснені такі операції».
Порядок проведення розрахунків щодо відшкодування сум податку на додану вартість у частині, що належить зарахуванню на поточний рахунок платника податку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1270 (зі змінами та доповненнями, внесеними постановою КМУ від 13.12.2001 р. № 1659, далі— Порядок № 1270), установлює механізм відшкодування сум податку на додану вартість у частині, що підлягає зарахуванню на поточний рахунок платників, у яких настали терміни відшкодування податку на додану вартість згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 11.21 статті 11 Закону про ПДВ акумульовані на окремому спеціальному рахунку кошти сільськогосподарських товаровиробників мають цільовий напрямок використання. На підставі п. 15 Порядку № 805 кошти, перераховані самостійно сільськогосподарськими підприємствами на окремий спеціальний рахунок, а також зараховані їм на рахунок суми дотацій від переробних підприємств використовуються такими сільськогосподарськими товаровиробниками на підтримку власного виробництва продукції тваринництва та птахівництва.
Таким чином, сільськогосподарські товаровиробники — платники податку на додану вартість зобов'язані вести три окремі податкові обліки за видами реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг):
1) щодо операцій з поставки молока, худоби (в тому числі молока та м'яса в живій вазі, що реалізуються переробним підприємствам), птиці, вовни, молочної продукції та м'ясопродуктів, тобто за операціями, що пільгуються згідно із Законом про ПДВ (пункт 11.21 статті 11 і підпункт 6.2.6 статті 6).
Слід мати на увазі, що на підставі п. 12 Указу № 857 у разі проведення бартерних (товарообмінних) розрахунків за молоко та м'ясо в живій вазі, поставлені переробним підприємствам, так само як і при здійсненні інших операцій із застосуванням зазначеної форми розрахунків, нульова ставка податку не застосовується, податок на додану вартість нараховується за ставкою 20 %;
2) щодо операцій з поставки продукції, товарів (послуг) власного виробництва (крім підакцизної продукції), щодо операцій, які пільгуються згідно із Законом про ПДВ (пункт 11.29 статті 11);
3) щодо операцій з поставки підакцизної продукції та продукції невласного виробництва (придбаної), тобто за операціями, що не пільгуються.
Звичайно, ведення трьох окремих видів податкового обліку визначає необхідність подання двох різних за формою податкових декларацій з ПДВ:
•    стосовно діяльності, що не пільгується;
•    стосовно діяльності, що пільгується;
Причому одна з них (стосовно діяльності, що не пільгується) є саме тією загальноприйнятою (загальновстановленою) податковою декларацією з ПДВ. Інша за формою податкова декларація з ПДВ подається стосовно діяльності, що пільгується. Оскільки в Порядку №271 визначено, що для перерахування на спеціальні рахунки використовується тільки сума ПДВ, що належить бюджету, тобто додатна різниця між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту щодо такої діяльності, а від'ємна різниця (як зазначено в Порядку №271: «залишок податкового кредиту», що також аналогічно вислову в Порядку № 805) покривається сумами податкових зобов'язань наступних податкових періодів, у цьому випадку складання податкової звітності щодо ПДВ з використанням декларації загальновстановленої (повної) форми   викликало   труднощі.   ДПАУ   листом   від   11.05.99   р. № 2728/6/16-1114 (далі — лист № 2728) з метою надання роз'яснення з окремих питань застосування норм Порядку № 271 приписує використовувати для складання податкової звітності щодо податку на додану вартість декларацію за скороченою формою (але й там теж немає місця для відображення суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету»).
Застосування скороченої декларації з ПДВ не передбачає бюджетного відшкодування.
У пункті 2 листа № 2728 зазначається, що до загальної декларації з ПДВ включаються:
•    операції з поставки підакцизних товарів;
•    операції з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою (незалежно від форми розрахунку);
•    операції з придбання товарів (робіт, послуг), які використовуються для господарської діяльності.
За результатами діяльності платника податку, що відображається в цій декларації, здійснюються розрахунки з бюджетом. Декларація подається за повною формою, встановленою в редакції наказу ДПАУ від 23.10.98 р. № 499.
Відповідно при здійсненні всіх вище перелічених видів діяльності сільськогосподарськими підприємствами до податкових органів подаються три податкові декларації з ПДВ. Дві декларації заповнюються за скороченою формою, третя податкова декларація з ПДВ подається за повною (загальновстановленою) формою з обов'язком своєчасної сплати до державного бюджету отриманої за цією декларацією додатної різниці та правом на відшкодування від'ємної різниці — податкового кредиту.
Якщо сільськогосподарський товаровиробник не має права скористатися пільгами як такий, що не підпадає під певну норму Закону про ПДВ (чи то за пунктом 11.21, чи то за пунктом 11.29), він подає лише дві податкові декларації з ПДВ:
1)  скорочену стосовно операцій, що пільгуються, на підставі застосованої норми пункту 11.21 або 11.29 статті 11 Закону про ПДВ;
2) повну (загальновстановлену) стосовно операцій, що не пільгуються, а також стосовно тих, що пільгуються, на підставі норм п.п. 6.2.6 ст. 6 Закону про ПДВ).
Подання двох декларацій з ПДВ можливе і у випадках недосягнення сільськогосподарськими товаровиробниками 50-відсотко-вого рівня питомої ваги «сільгоспчастки», що не дозволяє застосування норм п. 11.29 ст. 11 Закону про ПДВ.
Сільськогосподарські товаровиробники, в яких сума, отримана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її перероблення за попередній звітний (податковий) рік (для новостворених сільськогосподарських товаровиробників — за даними звітного періоду), становить менше 50 відсотків загальної суми валового доходу, подають дві податкові декларації:
1)  щодо операцій з поставки молока, худоби (в тому числі й молока та м'яса в живій вазі, що реалізуються переробним підприємствам), птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах;
2) щодо інших видів продукції та послуг. Інакше кажучи, суб'єкти підприємницької діяльності, в яких питома вага «сільгоспчастки» менше 50 відсотків, не мають права на застосування норм п. 11.29 ст. 11 Закону про ПДВ, тобто права на акумуляцію сум ПДВ від поставки продукції, товарів (послуг) власного виробництва, включаючи продукцію, виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини (за винятком операцій з поставки молока, худоби (у тому числі молока та м'яса в живій вазі, що реалізуються переробним підприємствам), птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах).
Як було передбачено Порядком № 271, затвердженим у первісній редакції постановою КМУ № 271, так і затвердженням постановою КМУ від 23.04.2001 р. № 374 у новій редакції, правило щодо подання сільськогосподарськими товаровиробниками — платниками ПДВ окремої податкової звітності в частині операцій, до яких застосовується спеціальний режим оподаткування, залишилося незмінним.
Зміни стосуються лише періодичності подання податкової звітності сільськогосподарськими товаровиробниками. Пунктом 4 Порядку № 271 передбачено, що сільськогосподарські товаровиробники, які мають право на застосування спеціального режиму оподаткування, подають податкову декларацію з ПДВ в терміни, передбачені законодавством. Отже, для спеціального режиму оподаткування встановлюються такі ж терміни та періодичність подання податкової декларації, як і для розрахунків з бюджетом за місяць і квартал.
При цьому для визначення періодичності подання звітності (щомісяця або щокварталу) обсяг оподатковуваних операцій визначається за підсумками двох податкових декларацій — спеціальної та декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.
У той же час Порядком № 805 (затвердженим постановою КМУ від 12.05.99 р. № 805) для платників, які використовують у своїй діяльності спеціальний режим оподаткування, визначений абзацом другим пункту 11.21 Закону про ПДВ, не передбачено іншого звітного періоду, ніж місяць. У зв'язку із цим для платників, які у своїй діяльності керуються одночасно нормами Порядку № 271 та Порядку № 805, встановлюється тільки щомісячна періодичність подання податкової звітності.
Таким чином, на сільськогосподарських товаровиробників не поширюються норми пункту 2.1 Порядку № 166 в частині порядку визначення термінів подання податкової звітності— незалежно від обсягу оподатковуваних операцій сільськогосподарські товаровиробники подають податкову звітність щодо податку на додану вартість щомісяця.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить