Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Визначення власного капіталу, його функції та мета складання Звіту про власний капітал

Визначення власного капіталу, його функції та мета складання Звіту про власний капітал
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Визначення власного капіталу, його функції та мета складання Звіту про власний капітал


Власний капітал — це один з найважливіших і найістотніших показників для підприємства, оскільки втілює в собі такі характеристики:
•    забезпеченість коштами для функціонування підприємства;
•    платоспроможність підприємства;
•    кредитоспроможність підприємства.
При створенні підприємства його початковий (стартовий) капітал (К) дорівнює активам (А), які інвестори (засновники) передали в його розпорядження як внески у вигляді майна (активи). В момент реєстрації підприємства взаємозв'язок між активами і капіталом буде мати вигляд:

А = К                                        (2)

Але в процесі функціонування у підприємства виникають зобов'язання (3) і формула зв'язку буде такою:

А = К + З                                  (3)

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» дано таке визначення власного капіталу.
Власний капітал — це частина в активах підприємства, ще залишається після вирахування його зобов'язань.
Таким чином, формула розрахунку капіталу матиме такий вигляд:

К = А - 3                                   (4)
Враховуючи визначення доходів (Д) і витрат (В) та їх вплив на власний капітал основне бухгалтерське рівняння буде такими;

А = К + 3 + Д-В                            (5)

У цьому вигляді бухгалтерська рівність дає наочне уявлення про економічний взаємозв'язок основних форм звітності: різниця між доходами і витратами, являє собою чистий прибуток (чистий збиток), який розраховується у Звіті про фінансові результати, який збільшує (зменшує) власний капітал підприємства.
Крім доходів і витрат, існують ще дві операції, що впливають на величину власного капіталу, це: інвестиції (І) та вилучення капіталів (Вл) власниками. Вони також можуть бути введені до основної бухгалтерської рівності:

А = К + 3+Д-В + І - Вл                    (6)

У такій формі балансова рівність використовується досить рідко, але вона найбільш наочно демонструє не тільки процес збільшення капіталу в результаті власної діяльності підприємства, а й можливості його змін, які привносяться із зовні, тобто інвесторами.
Зміст, структура, форма і методика складання Звіту про власний капітал визначені П(С)БО 5 «Звіт про власний капітал». Цей звіт є складовим елементом річної фінансової звітності підприємств. Він складається за формою №4 (код ДКУД 1801005) за звітний період (календарний рік) за даними з початку року до кінця звітного періоду усіма підприємствами крім СМП.
Звіт про власний капітал — це звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.
Метою складання Звіту про власний капітал є розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.
Власний капітал утворюється за рахунок двох джерел:
•    внесення власниками (засновниками) грошей чи інших активів;
•    накопичення суми прибутку, що залишається на підприємстві.
Іншими словами власний капітал — це власні джерела фінансування діяльності підприємства, які без визначення строку повернення внесені його власниками (засновниками), або залишені ними на підприємстві із чистого прибутку.
За рівнем відповідальності власний капітал поділяється на дві частини:
•    статутний (реєстрований) капітал, розмір якого визначається установчими документами і обов'язково підлягає реєстрації;
•    додатковий капітал, який ще називають нереєстрований, — це додаткові внески засновників (учасників), резервний капітал та нерозподілений прибуток
Статутний капітал — це зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства.
Згідно діючого законодавства внесення реєстрованого вкладу до статутного капіталу є обов'язковим для засновників.
Додатковий капітал — це частка засновника (учасника) в інших формах власного капіталу підприємства.
Додаткові внески здійснюються до резервного (страхового) капіталу, і він лише виконує функцію інвестування.
Тобто, додаткові внески можна спрямовувати на покриття збитків, на розвиток підприємства тощо.
Додаткові внески є добровільними, рішення про їх сплату приймаються простою більшістю голосів засновників (учасників). У разі банкрутства підприємства учасники товариства відповідають в межах своїх часток. При цьому додаткові внески вкладів учасників до інших видів власності до уваги не беруться.
За формами власний капітал поділяється на:
•    інвестований капітал;
•    нерозподілений прибуток.
Інвестований капітал — це сума простих чи привілейованих акцій за їх номінальною (об'явленою) вартістю, а також додатково вкладений капітал, який може бути поділений за джерелами утворення.
Нерозподілений прибуток — це частина прибутку, яка не була розподілена між акціонерами та реінвестована у підприємство.
Роль власного капіталу підприємства розкривається через його функції (рис. 23).
•    інвестування діяльності підприємства, адже кошти знаходяться у розпорядженні підприємства довгостроково;
•    управління підприємством, адже кількість голосів кожного учасника дорівнює його частці (вкладу) або пропорційна до нього;
•    регулювання відносин власності, адже частка окремих власників у капіталі є основою розподілу прибутку та майна при ліквідації підприємства;
•    компенсації понесених збитків, збитки повинні погашатися за рахунок власного капіталу;
•    платоспроможності перед кредиторами та захисту їх прав, адже саме розмір власного капіталу, зазначений в Балансі є для зовнішніх користувачів гарантом відносин відповідальності і захистом кредиторів від втрати капіталу;
•    кредитоспроможності, адже при отриманні кредитів перевага надається, за інших рівних умов, підприємствам з більшим власним капіталом та меншою кредиторською заборгованістю;
•    фінансування ризику, адже власний капітал може використовуватися і для ризикових інвестицій, на що можуть не погодитися кредитори.

Таким чином, підприємство створюється з метою отримання прибутку за умови збереження свого власного капіталу. Тобто, збереження капіталу і його збільшення можливо за рахунок прибутку та при умові, що сума чистих активів на кінець періоду перевищує суму чистих активів на початок періоду після вилучення будь-яких виплат власником або внесків власників протягом цього періоду.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить