Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Структура Балансу та вимоги до нього

Структура Балансу та вимоги до нього
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Структура Балансу та вимоги до нього

Баланс підприємства — це таблиця встановленої форми, в якій ліворуч розміщуються активи підприємства, а праворуч — пасиви, які включають капітал і зобов'язання. З метою отримання узагальненої інформації за видами активів і пасивів, вони в Балансі об'єднуються в розділи за їх економічним змістом. Загальну схему Балансу наведена на рис. 7.
У першому розділі активу Балансу «Необоротні активи» відображається вартість необоротних активів, а саме: нематеріальних активів, основних засобів, незавершеного будівництва, довгострокових фінансових інвестицій, довгострокових біологічних активів, довгострокової дебіторської заборгованості, відстрочених податкових активів та інших необоротних активів.
У другому розділі активу Балансу «Оборотні активи» відображається вартість оборотних активів до яких відносяться: запаси, поточні біологічні активи, включаючи незавершене виробництво; векселі одержані; дебіторська заборгованість як за товари, роботи і послуги так і інша; поточні фінансові інвестиції, грошові кошти та їх еквіваленти, інші оборотні активи.
У третьому розділі активу Балансу «Витрати майбутніх періодів» відображається сума витрат майбутніх періодів, які були понесені протягом поточних або попередніх звітних періодів, але відносяться до наступних звітних періодів.
У першому розділі пасиву Балансу «Власний капітал» наводиться інформація про власний капітал підприємства — статутний та пайовий капітал, усі види додаткового і резервного капіталу, нерозподілений прибуток (непокритий збиток), неоплачений та вилучений капітал.
У другому розділі пасиву Балансу «Забезпечення наступних витрат і платежів» відображається сума створених відповідно до чинного законодавства резервів на забезпечення наступних витрат і платежів, а також отримані цільові фінансування та надходження; страхові організації відображають в цьому розділі страхові резерви і частку перестраховиків у страхових резервах.
У третьому розділі пасиву Балансу «Довгострокові зобов'язання» наводиться інформація про довгострокові кредити банків, позикові кошти, заборгованість за виданими довгостроковими векселями та випущеними акціями, відстрочені податкові зобов'язання, тобто про зобов'язання, які не будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або протягом 12-ти місяців з дати Балансу.
У четвертому розділі пасиву Балансу «Поточні зобов'язання» відображаються поточні зобов'язання до яких відносяться: короткострокові кредити банків та позички, короткострокові векселі видані, кредиторська заборгованість перед постачальниками, різними кредиторами, працівниками, бюджету тощо. Тобто в цьому розділі відображаємо зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або протягом 12-ти місяців з дати Балансу.
У п'ятому розділі пасиву Балансу «Доходи майбутніх періодів» відображаються доходи, які отримані протягом поточного або попередніх звітних періодів, але будуть визнані в майбутніх періодах.
Основним елементом Балансу є балансова стаття, яка є неподільним показником в Балансі і характеризує окремий вид або групу активів (активна стаття) або вид зобов'язань чи капіталу (пасивна стаття).
Стаття — це елемент фінансового звіту, який відповідає критеріям, встановленим П(С)Б0 1, тобто визначенню активів, зобов’язань і власного капіталу. Стаття наводиться у Балансі, якщо відповідає двом критеріям:
•    існує ймовірність надходження або вибуття майбутніх економічних вигод, пов'язаних з цією статтею;
•    оцінка статті може бути достовірно визначена.
Балансова стаття може бути одноелементною, наприклад, «Нематеріальні активи», «Векселі одержані», «Статутний капітал», яка заповнюється за даними одного балансового рахунку, або багатоелементною, наприклад, «Інші необоротні активи», «Інша поточна дебіторська заборгованість», «Інші довгострокові фінансові зобов'язання»— для заповнення яких використовуються дані двох або більше балансових рахунків, субрахунків.
До таких балансових статей, як «Нематеріальні активи», «Основні засоби», «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги», що розташовуються в активі Балансу та «Власний капітал», «Страхові резерви», що розташовують в пасиві балансу наводяться дані за регулюючими рахунками в дужках і при підрахунку підсумків віднімаються.
Кожній балансовій статті привласнюється код рядка, в межах трьох знаків, і який є незмінним.
Інформація по кожній балансовій статті наводиться на початок і на кінець звітного періоду (в квартальних Балансах) та на кінець року (в річних Балансах).
Балансові статті об'єднуються в розділи, що дає можливість загального огляду Балансу і дуже зручно при проведенні аналізу інформації. В основі об'єднання балансових статей в розділи покладено принцип їх ліквідності та їх економічна класифікація.
У Балансах підприємств України статті активу розташовують зверху вниз, починаючи з найменш ліквідних і закінчуються найбільш ліквідними. Під ліквідністю активів слід розуміти їх спроможність перетворюватися у грошові кошти (готівку) за якийсь певний час.
Найменш ліквідними є такі балансові статті як «Нематеріальні активи», «Основні засоби», «Довгострокові фінансові інвестиції» та інші, які згруповані в І розділі активу Балансу. Найбільш ліквідними є статті «Грошові кошти та їх еквіваленти», «Дебіторська заборгованість», «Інша поточна дебіторська заборгованість», «Виробничі запаси».
Статті пасиву Балансу групуються і розміщуються зверху вниз за ознакою зменшення часу, необхідного для повернення боргів. Тобто спочатку розташовуються статті, які потребують найбільшого часу для їх погашення, наприклад «Статутний капітал», «Пайовий капітал», «Довгострокові кредити банків», а в IV розділі пасиву Балансу «Поточні зобов'язання».
Інформація, яка міститься в Балансі повинна бути суттєвою, повністю розкритою.
Суттєва інформація — це інформація, відсутність якої може вплинути на рішення, яке приймають користувачі фінансової звітності. Суттєвість інформації визначається П(С)БО та керівниками підприємства.
Розкриття — це надання інформації, яка є суттєвою для користувачів фінансової звітності.
Баланс, як і інші форми фінансової звітності, повинен задовольняти потреби тих користувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з урахуванням їх конкретних інформаційних потреб.
Для того, щоб інформація, яка міститься в Балансі, була зрозумілою користувачам, вона повинна відповідати певним якісним характеристикам, а саме:
•    бути дохідливою і розрахованою на однозначне тлумачення її за умови, що вони мають достатні знання та зацікавлені у сприйнятті цієї інформації;
•    бути доречною, тобто такою, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їхні оцінки, зроблені у минулому;
•    бути достовірною, тобто не містити помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності;
•    бути порівняльною, тобто надавати можливість користувачам порівнювати інформацію з Балансу за різні періоди та різних підприємств.
В активі Балансу ресурси згруповані у три розділи, а пасиви — у п'ять розділів, що відповідає їх визначенню і економічному змісту. Але для того, щоб оборотні активи та поточні зобов'язання віднести відповідно до II розділу активу та IV розділу пасиву необхідно врахувати операційний цикл і дату Балансу.
Операційний цикл — це проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отримання грошових коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг. Тобто, операційний цикл — це середній проміжок часу, необхідний для перетворення грошових коштів в продукт підприємства і навпаки. Він включає:
•    середній термін зберігання запасів на складах;
•    виробничий період (цикл);
•    середній термін зберігання готової продукції на складах;
•    період продажу продукції та період отримання грошових коштів від покупців і замовників.
Розглянемо основні категорії, властиві Балансу.
Активи підприємства поділяються на необоротні, оборотні та витрати майбутніх періодів.
Отже критерієм поділу активів підприємства для відображення в Балансі є поділ їх за часом використання або споживання — календарний рік або операційний цикл.
Необоротні активи — це усі активи, що не є оборотними тобто сюди включаються грошові кошти та їх еквіваленти, що обмежені у використанні, інші активи, які призначені не для реалізації чи споживання протягом операційного циклу або протягом дванадцяти місяців з дати Балансу (І розділ).
Оборотні активи — це грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також; інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати Балансу (II розділ).
Витрати майбутніх періодів — це витрати здійснені у поточному або у попередньому звітних періодах, але які відносяться до наступних звітних періодів (III розділ).
В активі Балансу відображаються і фінансові інвестиції, що є новим поняттям, яке визначено П(С)БО 2 «Баланс».
Фінансові інвестиції — це активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.
Фінансові інвестиції поділяють на довгострокові та поточні. Довгострокові відображаються в І розділі активу (рядки 040, 045), а поточні — в II розділі активу Балансу (рядок 220).
Пасиви підприємства поділяються на власний капітал, забезпечення наступних витрат і платежів, довгострокові зобов'язання, поточні зобов'язання та доходи майбутніх періодів.
Зобов'язання— це обов'язки підприємства чи відповідальність діяти певним чином. Воно призводить в майбутньому до вилучення коштів підприємства і втрати економічної вигоди в наслідок прийнятих у минулих періодах обов'язків. Погашення зобов'язань може здійснюватись як грошовими коштами (монетарні зобов'язання), так і товарами або послугами, визначеної кількості і якості (немонетарні зобов'язання).
Довгострокові зобов'язання — це усі зобов'язання, які не є поточними зобов'язаннями.
Поточні зобов'язання — це зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців з дати Балансу.
Власний капітал — це частина в активах, яка залишається після вирахування зобов'язань.
Забезпечення наступних витрат і платежів — це зобов'язання з невизначеними сумою або часом погашення на дату Балансу
Доходи майбутніх періодів — це суми доходів, нарахованих протягом поточного періоду або попередніх звітних періодів, які будуть визнані в наступних звітних періодах.
Властивістю Балансу є рівність підсумків активу та пасиву, тобто підсумок активів Балансу повинен дорівнювати сумі зобов'язань та власного капіталу, що ґрунтується на подвійному запису господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить