Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Джерело та носії інформації у процесі аудиту

Джерело та носії інформації у процесі аудиту
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Джерело та носії інформації у процесі аудиту

Наступною важливою складовою поняття інформаційного забезпечення аудиту є джерела та носії інформації. Необхідно визначити можливі види джерел інформації при проведенні аудиторської перевірки.
У наведеній у розд. 4.1 класифікації інформаційного забезпечення аудиту за суб'єктами утворення інформацію поділено на створену самим підприємством, надану третіми особами, зібрану самим аудитором, надану іншими аудиторами. Власне, у цьому разі вже зазначено походження інформації, тобто вказано, хто її створює і надає аудитору. Розглядаючи джерела інформації як окрему специфічну складову інформаційного забезпечення аудиту, їх треба розуміти як усю сукупність даних, придатних для використання в процесі аудиту, згрупованих за ознаками місця їх виникнення та дій аудитора. Усі джерела інформації для аудиторської перевірки можна поділити на три групи: 1) зовнішні; 2) внутрішні; 3) аудиторські процедури.
Зовнішні джерела — ті, які перебувають за межами підприємства, на якому здійснюється аудиторська перевірка. Внутрішні джерела — ті, які є всередині підприємства-клієнта. Крім того, специфічне джерело інформації становлять аудиторські процедури, адже у результаті їх виконання може створюватись нова інформація, яка буде використана на наступних етапах аудиту або наступних аудиторських перевірках. Результати аудиторських процедур, як правило, мають бути оформлені у вигляді робочих документів, які стосуються поточної або попередньої аудиторської перевірки.
Носіями інформації для аудиторської перевірки є конкретні документальні записи, які містяться у первинних документах, облікових регістрах, звітах, розрахункових таблицях, довідках, наказах, робочих документах аудитора, анкетах та інших документах, які створені усередині підприємства і за його межами і які стосуються аудиторської перевірки. Це можуть бути як типові, уніфіковані форми документів, так і складені у довільному вигляді. Матеріальні носії (паперові чи електронні) залежать від ступеня автоматизації як облікового процесу, так і системи управління підприємством у цілому.
Наступним важливим елементом інформаційного забезпечення аудиту, як це зображено на рис. 4.1, є аудиторські номенклатури. Номенклатура та її позиції — це певна система економічних показників, які є об'єктами аудиту, або, іншими словами, під аудиторською номенклатурою слід розуміти склад (перелік) інформації, яка є в законах, нормативних актах, кошторисах, квотах, планах та фактично зафіксованих характеристиках господарських фактів і процесів, що використовуються під час аудиту для підготовки управлінських рішень, висловлення незалежної, об'єктивної думки про об'єкт перевірки.
У кожній аудиторській фірмі або у кожного аудитора персонально мають бути розроблені типові номенклатури незалежного аудиту (у найбільш загальному вигляді), які використовуються при кожній аудиторській перевірці. Ці номенклатури уточнюються і доповнюються виходячи з конкретних умов окремої аудиторської перевірки. Розроблення аудиторських номенклатур являє собою великий обсяг організаційних робіт аудитора. Розв'язання цього завдання полегшується за умови багаторічного співробітництва з підприємством-клієнтом і є досить складним на підприємстві, на якому аудит проводиться вперше.
Для логічної побудови та систематизації аудиторських номенклатур важливо вирішити проблему визначення напрямів формування та класифікації аудиторських номенклатур.
Основоположним є визначення напрямів розроблення аудиторських номенклатур, до яких слід віднести такі: етапи аудиту; ознаки і критерії оцінювання фінансової звітності; топологічні ознаки та об'єкти аудиту; завдання аудиторської перевірки; виконавці аудиту. За кожним із зазначених напрямів аудиторські фірми здійснюють відповідну їх деталізацію.
Наприклад, формування номенклатур за етапами аудиту передбачає ґрунтування інформації за етапами перевірки: підготовчий, проміжний, фізичної перевірки; аудит рахунків, завершальний. Для кожного етапу існують свої характерні номенклатури, проте їх види та зміст мають визначатися планом та програмою аудиту. Зокрема, для підготовчого етапу це будуть переліки інформації, яка забезпечує загальне ознайомлення з підприємством, оцінювання аудиторського ризику, вивчення законодавчих основ функціонування. Для документального відображення аудиторських номенклатур потрібно розробити спеціальні форми, приклади яких наведено у табл. 4.1 та 4.2.
Приклад аудиторських номенклатур, розроблених за топологічними ознаками, наведено у табл. 4.3.
Усі аудиторські номенклатури, створені за переліченими вище основними напрямами їх формування, класифікують за низкою ознак: ступенем стандартизації, характером оформлення, формою зображення, видами процедур, змістом, характером інформації, надходженням інформації, послідовністю формування. У свою чергу, за кожною із зазначених ознак проводять деталізацію аудиторських номенклатур.
Номенклатур незалежного аудиту є велика кількість, тому аудитору треба обирати найважливіші й найнеобхідніші, та в міру можливості укрупнювати їх, групувати, але так, щоб не знизити якості аудиту і досягти поставленої мети.
У будь-якому разі аудиторські номенклатури мають відповідати таким вимогам: економічність отримання даних, занесених до переліку аудиторських номенклатур; обмеженість номенклатур найнеобхіднішими даними для перевірки фінансової звітності (не перевантажувати їх зайвою інформацією); максимальне забезпечення багатофункціональності інформації; ефективність використання аудиторських номенклатур.
Останньою складовою інформаційного забезпечення аудиту, як це показано на рис. 4.1, є аудиторські докази.
Але аудиторські докази є необхідними даними, на підставі вивчення яких аудитор мусить висловити свою об'єктивну думку про фінансову звітність.
Згідно з МСА 500 до аудиторських доказів відносять первинні документи та бухгалтерські записи, які покладені в основу фінансової звітності, а також підтверджувальна інформація, отримана з інших джерел.
Процес отримання свідоцтв (доказів) передбачає здійснення аудитором певних дій, процедур, застосування методів і прийомів аудиту.
Аудиторські докази, які використовуються аудитором, мають бути надійною інформаційною базою для формування думки про фінансову звітність. Якщо конкретний факт підтверджується На основі двох абсолютно різних, не залежних один від одного джерел, то це дає аудитору більше впевненості у його правильності (достовірності), ніж якби він користувався одним із цих джерел, без порівняння з іншим.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить