Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Право, обов'язки то відповідальність аудиторів

Право, обов'язки то відповідальність аудиторів
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 

Право, обов'язки то відповідальність аудиторів

Права та обов'язки аудиторів і аудиторських фірм визначені у ст. 18 та 19 Закону України «Про аудиторську діяльність». Аудитори та аудиторські фірми України мають право:
1.    самостійно визначати форми і методи аудиту на підставі чинного законодавства, існуючих норм та стандартів, умов договору із замовником, професійних знань та досвіду;
2.    отримувати необхідні документи, які стосуються предмета перевірки та перебувають як у замовника, так і в третіх осіб. Треті особи, котрі мають у своєму розпорядженні документи, що стосуються предмета перевірки, повинні надати їх на вимогу аудитора (аудиторської фірми). Зазначена вимога має бути офіційно підтверджена замовником;
3.    отримувати необхідні пояснення у письмовій або усній формі від керівництва та співробітників замовника;
4.    перевірити наявність майна, грошей, цінностей, вимагати від керівництва суб'єкта господарювання проведення контрольних оглядів, замірів виконаних робіт, визначення якості продукції, щодо яких здійснюється перевірка документів;
5.    залучати на договірних засадах до участі в перевірці спеціалістів різного профілю (інших аудиторів, експертів тощо).

До обов'язків аудиторів (аудиторських фірм) відносять:
1.    в аудиторській діяльності дотримуватися вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів, стандартів аудиту, принципів незалежності аудитора та відповідних рішень Аудиторської палати України;
2.    належно проводити аудит та надавати інші аудиторські послуги;
3.    повідомляти власників, уповноважених ними осіб, замовників про виявлені під час проведення аудиту недоліки ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;
4.    зберігати в таємниці інформацію, отриману під час проведення аудиту та виконання інших аудиторських послуг, не розголошувати відомостей, що становлять предмет комерційної таємниці, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб;
5.    відповідати перед замовником за порушення умов договору відповідно до договору та закону;
6.    обмежувати свою діяльність наданням аудиторських послуг та іншими видами робіт, які безпосередньо стосуються надання аудиторських послуг, у формі консультацій, перевірок або експертиз;
7.    своєчасно подавати до Аудиторської палати України звіт про свою аудиторську діяльність.

Відповідальність аудиторів передбачена ст. 21, 22 Закону України «Про аудиторську діяльність». Зокрема, цивільно-правова відповідальність настає за неналежне виконання своїх зобов'язань аудитором (аудиторською фірмою), які несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства.
Розмір майнової відповідальності аудиторів (аудиторських фірм) не може перевищувати фактично завданих замовникові збитків з їх вини.
Усі спори майнового характеру між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником вирішуються в установленому порядку з дотриманням чинного законодавства.
Крім того, за неналежне виконання своїх професійних обов'язків до аудитора Аудиторською палатою України можуть бути застосовані стягнення у вигляді попередження, зупинення дії сертифіката на строк до одного року або анулювання сертифіката, виключення із Реєстру.
До аудиторів можуть бути застосовані інші види відповідальності згідно з законом.
Припинення чинності сертифіката на аудиторську діяльність здійснюється на підставі рішення Аудиторської палати України у випадках:
1.    установлення неодноразових фактів низької якості аудиторських перевірок;
2.    систематичного чи грубого порушення чинного законодавства України, установлених норм та стандартів аудиту.

На практиці виникають ситуації щодо врегулювання відповідальності аудиторів, для яких недостатньо існуючих законодавчих положень. Тому більш конкретного законодавчо-нормативного врегулювання потребують питання різних видів відповідальності аудиторів.
Важливе питання — визначення видів відповідальності аудиторів. Міжнародний досвід показує, що існує чотири основні види відповідальності аудиторів: 1) дисциплінарна відповідальність; 2) відповідальність перед клієнтами; 3) цивільна відповідальність перед третіми особами; 4) кримінальна відповідальність.
За неякісне виконання робіт, порушення правил професійної етики настає дисциплінарна відповідальність аудиторів у вигляді призупинення дії або анулювання сертифіката, виключення із Реєстру (на певний період або взагалі).
Відповідальність аудитора перед клієнтом має передбачати:
1.    відповідальність за некваліфіковане виконання перевірки, недотримання аудиторських стандартів;
2.    відповідальність за неправильний аудиторський висновок або за його навмисну фальсифікацію;
3.    відповідальність за порушення умов договору (недотримання строків перевірки, неповний обсяг робіт, ненадання результатів контролю);
4.    відповідальність за збитки, спричинені клієнту несанкціонованим розголошенням конфіденційної інформації, отриманої у процесі аудиту. Відповідальність аудитора перед клієнтом, як правило, зводиться до фінансової відповідальності, тобто відшкодування завданих збитків.

У міжнародній аудиторській практиці вирізняють ще один вид відповідальності аудиторів — відповідальність перед третіми особами. Так, американським законодавством передбачено, що аудитор несе відповідальність перед особою, яка виправдано довірилась неправдивій інформації, що вийшла з рук аудитора, якщо: 1) мають місце втрати, яких зазнала особа, і аудитор знав, що його прямий отримувач інформації мав намір надати її цій особі, оскільки інформація становила для неї безпосередній інтерес і слугувала керівництвом до дії; 2) мають місце втрати через недостатню довіру до інформації за певною угодою, і аудитор знав, що прямий її отримувач мав намір справити саме такий інформаційний ефект при укладанні даної угоди.
Оскільки в Україні немає законодавчих норм, які визначають і регулюють цей вид відповідальності аудиторів, то при вирішенні цих питань цілком логічно скористатися зарубіжним досвідом.
Кримінальна відповідальність настає у випадку протиправних дій, які караються згідно з Кримінальним кодексом України; при ухиленні від подання декларації про доходи, приховуванні прибутків, несплати податків; наявності змови з керівництвом підприємства-клієнта у вчиненні (або сприянні) незаконних дій; веденні діяльності, забороненої чинним законодавством.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить