Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Аудиторські фірми як суб’єкти аудиторської діяльності

Аудиторські фірми як суб’єкти аудиторської діяльності
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Аудиторські фірми як суб’єкти аудиторської діяльності

У глосарії термінів до Міжнародних стандартів аудиту визначено, що аудиторська фірма — це фірма або суб'єкт, який надає аудиторські послуги (включаючи, де це доречно, її/його партнерів), або окремий аудитор-практик. У ст. 6 Закону України «Про аудиторську діяльність» зафіксовано таке визначення поняття «аудиторська фірма» — це юридична особа, яка здійснює виключно аудиторську діяльність.
Аудиторські фірми можуть створюватися на основі будь-яких форм власності. Загальна частка засновників (учасників, акціонерів) аудиторської фірми, які не є аудиторами, у статутному фонді не може перевищувати ЗО %.
Аудиторській фірмі дозволяється здійснювати аудиторську діяльність лише за умови, якщо в ній працює хоча б один аудитор. У зарубіжній практиці аудиторські фірми часто називають фірмами присяжних бухгалтерів (це характерно для Великої Британії) або фірмами дипломованих громадських бухгалтерів (СРА) у США.
За чинним законодавством України аудиторські фірми можуть створюватися на основі будь-яких форм власності. Найпоширенішими організаційно-правовими формами господарювання аудиторських фірм в Україні є такі: товариство з обмеженою відповідальністю, мале підприємство, акціонерне товариство закритого типу, корпорації, приватне (індивідуальне) підприємство. У зарубіжній практиці країн Західної Європи та США найбільш поширеним є партнерство в аудиторських фірмах.
Сьогодні в Україні функціонує близько 1,5 тис. аудиторських фірм, з яких майже 98 % належать до середніх та малих.
За останні роки бухгалтерська та аудиторська галузь у світі значно змінилася. Це відбулося внаслідок посилення тенденції інтернаціоналізації капіталу, створення транснаціональних корпорацій (у тому числі аудиторських), консолідації фірм (підприємств), зростання ролі та престижу професії аудитора. Після Другої світової війни виникли та фінансово зміцніли перші монополісти в галузі аудиту. Тоді це була «велика вісімка». У результаті процесів об'єднання через деякий час вона перетворилась у «велику шістку», а з 1998 р. -— у «велику п'ятірку». Ці фірми мають свої офіси, дочірні підприємства у 100—140 країнах світу, їхні доходи становлять десятки мільярдів доларів, з яких 70—90 % (за статистичними даними) припадають на США.
Після краху аудиторської фірми «Артур Андерсен» («Arthur Andersen») унаслідок гучних справ 2001—2002 рр. «п'ятірка» перетворилася на «четвірку» («Делойт енд Туш», «Ернст енд Янг», КПМГ, «Прайс Уотерхауз Куперс»). Вони стали світовими глобальними консультантами.
Ці чотири найбільші аудиторські фірми, яких називають міжнародними транснаціональними аудиторськими компаніями, отримують близько 80 % усіх доходів у галузі аудиту. Вони перевіряють 75—95 % найбільших корпорацій у світі та здійснюють аудит майже всіх компаній, акції яких продаються на фондових ринках Сполучених Штатів Америки. Проте варто зазначити, що основні бухгалтерські фірми отримують більше доходів від надання клієнтам консультаційних послуг (близько 60 % від загальної виручки), ніж від традиційних послуг з аудиту фінансової звітності.
Філії всіх аудиторських фірм «великої четвірки» є і в Україні.
У нашій державі активність діяльності аудиторських фірм та отримувані ними доходи значно різняться за регіонами, що підтверджують статистичні дані інформаційних бюлетенів Аудиторської палати України.
Ситуація, що має місце на ринку аудиторських послуг України, свідчить, що однією з найважливіших проблем є ціноутворення в аудиті. Необхідно розробити конкретний механізм, який би регулював визначення аудиторськими фірмами ціни своїх послуг, установлення її нижньої межі. Це дає змогу зробити конкуренцію аудиторських фірм більш цивілізованою, забезпечить можливість залучення і збереження клієнтів не за рахунок зменшення ціни обслуговування, а за рахунок підвищення якості аудиторських послуг.
Станом на 1 квітня 2006 р. в Україні було зареєстровано 1542 аудиторські фірми та 735 приватних аудиторів, тобто всього 2273 суб'єкти підприємницької діяльності, які внесено до Реєстру Аудиторської палати України.
Неухильно зростає частка ринку, що контролюється іноземними аудиторськими фірмами, «великою четвіркою», які створюють дуже значну конкуренцію вітчизняним аудиторам. Офіційних даних щодо цього питання по Україні немає, а в Росії, за оцінкою журналу «Експерт», зарубіжним компаніям належить 70—75 % ринку аудиторських послуг. Крім того, зниження платоспроможності замовників аудиту, зменшення їх загальної кількості (через ряд суб'єктивних і об'єктивних причин — небажання або фінансова неспроможність замовляти аудит, скасування законодавчої вимоги обов'язковості проведення аудиторських перевірок для багатьох видів підприємств) призводять до поступового зменшення замовлень на послуги аудиторських фірм та до коливань ціни на них, зменшення кількості філій великих аудиторських фірм у регіонах, «міграції» аудиторів.
Аудиторські фірми в Україні створюються на загальних законодавчих умовах. Як і будь-які інші суб'єкти господарювання, вони повинні пройти державну реєстрацію, відкрити рахунок, зареєструватись у місцевій податковій інспекції, органах соціального страхування та інших установах, передбачених чинним законодавством. Для того щоб набути права займатись аудиторською діяльністю, необхідно отримати спеціальний дозвіл у АПУ. Підставою для здійснення аудиторської діяльності стає занесення аудиторської фірми (аудитора) до Реєстру Аудиторською палатою України та отримання реєстраційного свідоцтва відповідно до вимог «Порядку ведення Реєстру аудиторських фірм та аудиторів», затвердженого рішенням АПУ від 26 квітня 2007 р. (протокол № 176/7), який набуває чинності із 20 травня 2007 р.
Новостворені суб'єкти аудиторської діяльності для реєстрації подають до АПУ такі документи:
а) Аудиторські фірми:
•    заяву про включення до Реєстру;
•    реєстраційну картку;
•    копію свідоцтва про державну реєстрацію, засвідчену в установленому порядку;
•    нотаріально посвідчені копії установчих документів;
•    копії сертифікатів аудиторів-засновників (учасників, акціонерів) фірми і керівника фірми;
•    копію довідки органів статистики;
•    витяг з наказу про призначення керівником фірми сертифікованого аудитора, завірений печаткою аудиторської фірми;
•    відгук РВ АПУ (РВ САУ) на подані документи;
•    документ про внесення плати за включення до Реєстру та оприлюднення інформації;
б) Аудитори — суб'єкти підприємницької діяльності:
•    заяву про включення до Реєстру;
•    реєстраційну картку;
•    копію Свідоцтва про державну реєстрацію та виписку з трудової книжки, засвідчену в установленому законодавством порядку;
•    копію сертифіката аудитора;
•    відгук РВ АПУ (РВ САУ) на подані документи;
•    документ про внесення плати за включення до Реєстру та оприлюднення інформації.

Обов'язковими вимогами до аудиторів (аудиторських фірм) є такі:
•    керівник аудиторської фірми обов'язково повинен мати сертифікат аудитора;
•    загальний розмір частки засновників (учасників, акціонерів) аудиторської фірми, які не є сертифікованими аудиторами, у статутному капіталі не повинен перевищувати 30 % (у Росії — 49 %);
•    установчими документами має бути передбачено виключно аудиторську діяльність (аудиторським фірмам (аудиторам) згідно з чинним законодавством забороняється займатися комерційною діяльністю).

Приватні аудитори та керівники аудиторських фірм несуть відповідальність за достовірність наданої інформації для занесення до Реєстру. Зразки необхідних документів, які подають до АПУ для внесення до Реєстру, наведено в додатку А.
Свідоцтво про включення до Реєстру суб'єктів аудиторської діяльності в Україні видається терміном на п'ять років.
Реєстр веде АПУ, а його дані можуть бути використані для:
•    здійснення соціального спостереження на підставі обмеженої кількості показників і в разі необхідності організації вибіркових і одноразових обстежень з питань аудиту як на загальнодержавному, так і на регіональному рівні;
•    установлення взаємовідносин з державними органами, в компетенцію яких входять питання ревізії і контролю;
•    отримання нормативно-довідкової інформації, що використовується у разі проведення аудиту та надання аудиторських послуг;
•    забезпечення єдиних принципів ідентифікації усіх суб'єктів аудиторської діяльності при їх взаємодії у межах України;
•    використання наявної інформації у наукових дослідженнях;
•    забезпечення доступності, гласності та відкритості інформації про діяльність суб'єктів аудиторської діяльності у межах чинного законодавства.

Аудиторська палата України щорічно, станом на 1 січня поточного року, оприлюднює у засобах масової інформації Реєстр суб'єктів аудиторської діяльності, які завчасно подали звіт та підтвердили свою аудиторську діяльність за рік. Зміни, внесені до Реєстру, оприлюднюються щомісячно.
В Україні поняття аудиторської діяльності та основні напрями роботи аудиторських фірм визначені Законом України «Про аудиторську діяльність», у якому сказано, що аудиторська діяльність включає організаційне та методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) і надання інших аудиторських послуг. Аудиторські послуги можуть надаватись у формі аудиторських перевірок (аудиту) та пов'язаних з ними експертиз, консультацій з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних і юридичних осіб. Основні напрями діяльності та функції аудиторських фірм можна розділити на кілька груп: аудит та огляд історичної фінансової інформації, завдання з надання впевненості, інші, ніж аудит чи огляд історичної фінансової інформації, супутні послуги.
Аудит фінансової звітності підприємств-клієнтів здійснюється з метою підтвердження достовірності, реальності та законності звітності. Аудиторська перевірка фінансових звітів має на меті надання аудиторові можливості висловити думку про те, чи складені ці фінансові звіти (у всіх суттєвих аспектах) відповідно до визначеної концептуальної основи фінансової звітності. Аудитор використовує такі формулювання для висловлення аудиторської думки: «справедливо й достовірно відображає» або «подає достовірно в усіх суттєвих аспектах», які є еквівалентними поняттями. Це стосується аудиторської перевірки фінансової або іншої інформації, підготовленої згідно з відповідними критеріями.
Завдання з огляду. Мета завдання з огляду — на основі процедур, які не дають усіх свідчень, що їх вимагала б аудиторська перевірка, надати аудиторові можливість констатувати, чи привернув увагу аудитора будь-який факт, який дає йому підстави вважати, що фінансові звіти не складені в усіх суттєвих аспектах згідно з визначеною концептуальною основою фінансової звітності.
Завдання з підготовки інформації. У завданні з підготовки інформації бухгалтер має використовувати бухгалтерський, а не аудиторський досвід для збирання, класифікації та узагальнення фінансової інформації.
Завдання з погоджених процедур. У завданні з погоджених процедур аудитор зобов'язується виконати ті аудиторські процедури, які були погоджені аудитором, суб'єктом господарювання та будь-якими відповідними третіми сторонами, а також навести виявлені фактичні дані у висновку. Одержувачі цього висновку повинні сформулювати свої власні висновки на підставі висновку аудитора. Передбачається, що висновок надаватиметься лише тим сторонам, з якими ці процедури погоджено, оскільки інші сторони, не обізнані з обґрунтуванням таких процедур, можуть неправильно розтлумачити їхні результати.
До супутніх аудиту робіт (послуг) звичайно відносять такі:
•    ведення бухгалтерського обліку на підприємстві-клієнті;
•    складання податкових декларацій та звітності;
•    консультування з питань оподаткування;
•    відновлення бухгалтерського обліку;
•    комп'ютеризація системи бухгалтерського обліку;
•    аналітичні послуги;
•    консультування з юридичних питань;
•    захист інтересів клієнта у суді та арбітражі;
•    оцінювання активів і пасивів клієнта;
•    проведення навчання з бухгалтерського обліку та аудиту;
•    розроблення рекомендацій щодо поліпшення ефективності діяльності економічного суб'єкта або його структурного підрозділу;
•    складання прогнозів і бюджетів, оцінювання перспектив розвитку підприємства;
•    організація та налагодження управлінського обліку;
•    надання допомоги в організації системи внутрішнього контролю підприємства та діяльності відділу внутрішнього аудиту;
•    різноманітні консультаційні послуги для адміністрації клієнта та інша діяльність, не заборонена чинним законодавством.

Аудиторські фірми України починаючи з 2000 р. повинні подавати до Аудиторської палати України спеціальну форму звітності, узгоджену з Держкомстатом України, — «Звіт аудиторської фірми (аудитора) про виконані роботи (надані послуги)» форма № 1-аудит (далі — Звіт), яку затверджено рішенням АПУ від 2 лютого 2006 р. № 159/9.
Звіт передбачено подавати до регіональних відділень АПУ, а де їх немає — безпосередньо до АПУ не пізніше 15 березня. Зразок звітної форми наведено у додатку Б.
Звітні дані, що передбачені формою Звіту, не є комерційною таємницею, можуть використовуватись АПУ для оцінювання загального стану аудиторської професії в Україні, в узагальненому вигляді подаватись в інформаційно-статистичних звітах, довідниках, бюлетенях; аналізуватись науковцями, використовуватись для контролю за роботою аудиторських фірм та слугувати базою для розроблення прогнозів на майбутнє.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить