Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Особливості обліку податку на додану вартість для малих підприємств

Особливості обліку податку на додану вартість для малих підприємств
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Особливості обліку податку на додану вартість для малих підприємств

Законом України «Про податок на додану вартість» передбачено, що платники цього податку повинні вести окремий облік операцій з продажу і придбання, що обкладаються цим податком і звільнених від оподаткування, та операцій, вартість яких не включається у валові витрати чи не підлягає амортизації, імпортних та експортних операцій у спеціальних книгах обліку продажу і придбання товарів (робіт, послуг), які затвердила Державна податкова адміністрація України.
У книгах обліку продажу і придбання товарів (робіт, послуг) записи операцій проводять лише платники податку на додану вартість. Ці книги повинні бути зареєстровані у районній чи міській податковій інспекції, де на них зазначають номер. Якщо на малому підприємстві є структурні підрозділи (філії), номери книг мають вигляд дробу, чисельником якого є їхній номер, а знаменником — шифр підрозділу. У книзі вказується кількість аркушів, вони мають бути пронумеровані, а книги прошнуровані; на них вказують індивідуальний податковий номер та номер і дату видачі свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість. На кожній книзі зазначають за підписами керівника та головного бухгалтера дату початку та закінчення у ній записів. Ці дати повинні збігатись із першою і останньою зареєстрованими тут податковими накладними.
Після закінчення календарного місяця і записів даних останньої податкової накладної чи додатка № 2 за цей період в книгах підраховують підсумки за графами 6-23 та 6-25, 30-31, які засвідчують особи, що є відповідальними за ведення книг, та головний бухгалтер. Якщо ж мале підприємство є квартальним платником податку на додану вартість, то, крім підсумків за місяць, також підраховують за вказаними графами квартальні обіги.
За кожною податковою накладною, незалежно від того, виникають чи не виникають за нею податкові зобов'язання, у хронологічному порядку відображають дані у графах 1-6 та 1-5 відповідно. Далі, виходячи з того, які операції здійснені на митній території України: за якими не виникають податкові зобов'язання, продані на експорт; за якими виникають податкові зобов'язання, звільнені від оподаткування тощо, — проводять записи у призначених графах загального обсягу продажу, бази оподаткування, суми податку на додану вартість — у книзі обліку продажу товарів (робіт та послуг). Відповідно у книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг), виходячи зі змісту операцій: імпорт з оформлення податкового векселя; роботи, отримані від нерезидента; придбані на митній території України та імпортні з правом включення до податкового кредиту чи без такого права тощо записують купівельну вартість товарів (робіт, послуг) без податку на додану вартість, суми ПДВ, у призначених для цього графах. У кожній книзі передбачена можливість відображення, за потреби, коригування даних згідно з додатком № 2 до податкової накладної — графи 20-23 та 16, і відміток про форму оплати, дату проведення розрахунку за придбані чи продані товари (роботи, послуги) — графи 24-25 та 26-31 відповідно.
З одного боку, це полегшує наступну роботу щодо складання декларації з податку на додану вартість, оскільки показники групуються в момент запису даних із податкових накладних. З іншого ж треба дуже уважно проводити перенесення даних у книги, оскільки запис не у призначених графах призводить до суттєвих помилок при складанні декларацій з податку на додану вартість.
Водночас, при зазначеному обсязі операцій, коли є велика кількість податкових накладних, які необхідно зареєструвати в цих книгах, ймовірність помилок значно зростає. Тому доцільно для групування операцій з обліку податку на додану вартість використовувати комп'ютер. Програмне забезпечення повинно бути таким, щоби в автоматичному режимі здійснювалось відображення даних податкових накладних за формою відповідних книг. При цьому книги обліку продажу чи придбання товарів (робіт, послуг) все одно застосовуються, але записи в них проводяться не за кожною накладною окремо, а загальними підсумками за всіма податковими накладними за день. До книг в такому випадку додається роздрукований за допомогою принтера журнал за підписом особи, що відповідає за його ведення. У журналі повинні в автоматичному режимі підраховуватись щомісячні підсумки за графами 6-23 та 6-25, які в кінці дня переносять у відповідні книги. При цьому у книгах обліку продажу чи придбання дані підсумків за день записують з визначенням лише порядкового номера і дати у графах 1-3 та 1-2. Решта граф по 5 включно не заповнюються, а загальні обсяги продажу чи придбання, суми ПДВ записують у відповідних наступних графах. Якщо ж декларація з податку на додану вартість на підприємстві складається за квартал, програмне забезпечення повинно давати можливість підрахунку необхідних підсумків у згаданому журналі за цей період. При цьому їх також переносять у відповідні книги.
Облік розрахунків з бюджетом за податком на додану вартість ведуть на рахунку 64 «Розрахунки за податками й платежами». Зокрема, за аналітичним рахунком 6411 «Розрахунки з податку на додану вартість», який треба відкрити до субрахунка 641 «Розрахунки за податками», відображають як податковий кредит — за дебетом, так і податкові зобов'язання — за кредитом. При цьому, незважаючи на назви субрахунків 643 «Податкові зобов'язання» та 644 «Податковий кредит», відображені суми у «Податковій декларації з податку на додану вартість» не вказують. На субрахунках записують суми податку на додану вартість у випадку надходження від покупців попередньої оплати (авансу) за продукцію (товари, послуги), або якщо таку оплату авансом здійснено постачальникам (підрядникам) під майбутні поставки товарно-матеріальних цінностей, виконання робіт (послуг), оскільки при попередній оплаті активи ще не реалізовані. Таким чином, на рахунки класу 7 «Доходи і результати діяльності» податкові зобов'язання віднести не можна, тому що вони виникають завжди за першою подією. Якщо першою подією було б відвантаження товарів, продукції (виконання робіт, послуг), то податкове зобов'язання можна відразу записати за дебетом субрахунків 701, 702, 703 та кредитом субрахунка 641. У випадку попередньої оплати за товар (продукцію, роботи, послуги) відображають податкове зобов'язання за дебетом спеціально введеного субрахунка 643 «Податкові зобов'язання» у кореспонденції з субрахунком 641 «Розрахунки за податками», а у випадку наступної реалізації товарів (продукції, робіт, послуг) переносять суму на дебет субрахунків 701, 702 чи 703 та списують за кредитом субрахунка 643 «Податкові зобов'язання». Цей субрахунок є транзитним, тому що на ньому тимчасово, за дебетом (хоча як відомо, податкові зобов'язання — це суми ПДВ, віднесені на кредит рахунка з обліку розрахунків із бюджетом) обліковується сума податку на додану вартість (від дати надходження коштів, перерахованих підприємству покупцями як попередня оплата, до дати відвантаження їм товарів (продукції, робіт, послуг)). У разі проведення розрахунків з покупцями та замовниками субрахунок 643 «Податкові зобов'язання» закривається. Аналітичний рахунок 6411 «Розрахунки з податку на додану вартість» має сальдо: дебетове — сума належного до відшкодування податкового кредиту, або кредитове — сума податкових зобов'язань, яка має бути внесеною до бюджету. Теоретично він може закритися у випадку повних взаєморозрахунків із бюджетом, що буває надзвичайно рідко.
У разі попередньої оплати постачальникам за активи, що надійдуть на підприємство пізніше, доводиться використовувати субрахунок 644 «Податковий кредит» і одночасно з відображенням власне податкового кредиту у кореспонденції дебет 6411 та кредит 311 слід скласти проводку дебет 63, кредит 644. При наступному отриманні від постачальників оплачених раніше активів субрахунок 644 «Податковий кредит» закривають у кореспонденції з кредитом рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». Таким чином, субрахунок 644 «Податковий кредит» також є транзитним. Сума податку на додану вартість відображається тимчасово, за кредитом (хоча, як відомо, податковий кредит насправді — це суми ПДВ, віднесені на дебет рахунка з обліку розрахунків із бюджетом) до того часу, поки не будуть проведені взаєморозрахунки з постачальниками чи підрядниками.
Сальдо за субрахунком 643 відображають у активі балансу, а за субрахунком 644 — у пасиві балансу. Однак ці суми вказують не як дебіторську та кредиторську заборгованість за розрахунками з бюджетом, а за статтею «Інші оборотні активи» — сальдо за субрахунком 643, або ж статтею «Інші поточні зобов'язання» — сальдо за субрахунком 644.
Податкові зобов'язання — це суми податку на додану вартість, які належить сплатити малому підприємству у зв'язку з продажем товару (робіт, послуг) (проведення 1-11 табл. 10.1).
Податковий кредит — це сума податку на додану вартість, що відшкодовується малому підприємству із бюджету у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) (проведення 12-16 табл. 10.1). У результаті кореспонденції рахунків визначається сума податкових зобов'язань чи податкового кредиту з податку на додану вартість, яка підлягає перерахуванню до бюджету чи відшкодуванню підприємству із бюджету. При цьому перерахування податкових зобов'язань здійснюється підприємством у встановлені строки (до 20 числа наступного за звітним періодом місяця). Якщо ж за звітний період сума податкового кредиту перевищує суму податкового зобов'язання, сума перевищення відшкодовується платнику з Державного бюджету, або, за його бажанням, повністю чи частково зараховується у рахунок майбутніх платежів за цим податком. На основі кореспонденції рахунків систематизуються дані для складання звітності з податку на додану вартість.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить