Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Особливості організації обліку витрат на малих підприємствах

Особливості організації обліку витрат на малих підприємствах
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 

Особливості організації обліку витрат на малих підприємствах

Малі підприємства, діяльність яких пов'язана з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг), що оподатковуються податком на прибуток, повинні вести облік валових витрат. У разі, якщо малі підприємства вибирають варіант сплати єдиного податку замість податку на прибуток, відрахувань на соціальні заходи та інші, згідно з Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» суми єдиного податку включаються до елементів таких витрат: «Відрахування на соціальні заходи» — 45 %, «Інші витрати» — 55 %.
Відмінність валових витрат від витрат виробництва полягає у тому, що до валових витрат, поряд з традиційними, зараховуються будь-які витрати платника податку з прибутку, які пов'язані з придбанням сировини, матеріалів, товарів, робіт, послуг. На витрати виробництва не відносять вартість придбаних матеріалів, сировини, товарів, а лише результат фактичного використання.
Роботи і послуги відображаються у виробничих витратах незалежно від того, виконані вони власними допоміжними підрозділами чи придбані. На валові витрати власні роботи і послуги не відносять.
Валові витрати підприємств збільшуються навіть при перерахуванні попередньої оплати постачальникам за товарно-матеріальні цінності, які ще не надійшли. До виробничих витрат попередня оплата не включається.
Інша відмінність у тому, що, наприклад амортизація основних засобів у валові витрати підприємств не включається (але є винятки, зокрема, при досягненні залишкової вартості окремими об'єктами І групи 100 неоподаткованих мінімумів, при вибутті основних засобів II групи та III груп) у разі, коли вона входить у витрати виробництва за статтею «Витрати на утримання основних засобів». Валові витрати обліковують лише з метою визначення оподатковуваного прибутку, а витрати виробництва для визначення собівартості виробленої продукції, робіт, послуг та обчислення на цій основі прибутку від реалізації.
Спільним же в обліку валових витрат і витрат виробництва є те, що вони відображаються на основі традиційних первинних документів, операції відображаються способом подвійного запису у кореспонденції з іншими рахунками, передбаченими планом рахунків бухгалтерського обліку. Деякі традиційні витрати виробництва (оплата праці, відрахування на соціальні заходи, деякі обов'язкові збори і платежі) є одночасно і валовими витратами.
Згідно зі стандартом бухгалтерського обліку витрати — це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів чи збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (крім зменшення капіталу за рахунок вилучення або розподілу між власниками).
Згідно з п. 9.2 П(С)БО 16 «Витрати» не визначаються витратами суми попередньої (авансованої) оплати запасів, робіт, послуг. Отже, відображення витрат у бухгалтерському обліку не залежить від дати оплати запасів, робіт, послуг.
Основою організації обліку виробничої діяльності є економічно обгрунтована класифікація виробничих витрат за такими ознаками.
1.    за складом: фактичні, планові або прогнозні;
2.    стосовно обсягу виробництва: змінні, постійні;
3.    у міру усереднення: загальні, середні (витрати на одиницю;
4.    за функцією управління: виробничі, адміністративні, комерційні;
5.    за способом віднесення на собівартість: прямі, непрямі;
6.    за порядком віднесення витрат на період генерування прибутку; на період, на продукт.
До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) або виробничих витрат включають.
•    прямі матеріальні витрати;
•    прямі витрати на оплату праці;
•    інші прямі витрати;
•    загальновиробничі витрати (накладні).
Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюється підприємством згідно з ЩС)БО 16. Організація обліку витрат виробництва на малих підприємствах залежить від ряду факторів, які є взаємопов'язаними. Найбільший вплив має специфіка виробництва, яка проявляється через первинний облік. Це зумовлено відмінностями у переліку елементів витрат, які включаються у собівартість продукції, робіт чи послуг малого підприємництва.
Витрати виробництва за своїм складом відрізняються не тільки на малих підприємствах, але і на всіх інших, в залежності від того, до якої галузі належить виробництво. Перелік витрат регламентується Методичними рекомендаціями по формуванню собівартості продукції, затвердженими Державним комітетом промислової політики від 02.02.2001 року.
В багатьох малих підприємствах, як правило нехтують вимогами щодо групування витрат виробництва і не дотримуються встановлених статей їх обліку. В той же час у 2000 році змінено «Звіт про фінансові результати» ф. № 2-М, який малі підприємства подають разом з балансом в органи статистики, де необхідно наводити такі елементи витрат:
•    матеріальні затрати;
•    витрати на оплату праці;
•    відрахування на соціальні заходи;
•    амортизація; 
•    інші операційні витрати.
Окремі витрати малих підприємств стосуються виробництва в цілому. Тому на малих підприємствах, де є багатогалузеве виробництво (промисловість, будівництво, сільське господарство, а в ньому — рослинництво і тваринництво) необхідно обліковувати такі витрати на окремому субрахунку «Адміністративні витрати».
Для обліку загальновиробничих витрат у «Відомості 5-М обліку витрат...» треба відкрити окремий субрахунок «Загальновиробничі витрати» та аналітичні рахунки до нього для кожного структурного підрозділу, що виробляє декілька видів продукції (робіт, послуг).
Загальногосподарські (адміністративні) витрати за П(С)БО 16 «Витрати» не розподіляються на об'єкти обліку, а списуються на фінансові результати.
Рахунків з обліку витрат виробництва на малих підприємствах є декілька: 23 «Виробництво», 15 «Капітальні інвестиції», класу 8 «Витрати за елементами» для нагромадження витрат з урахуванням їх специфіки. Аналітичний облік витрат виробництва ведуть за елементами і статтями витрат. Облік валових витрат ведуть на одному рахунку, незалежно від специфіки підприємств. Статей для їхнього групування не встановлено. Закриття рахунків з обліку витрат виробництва проводиться в кінці місяця, кварталу чи року. Тут може бути дебетове сальдо, яке відображає вартість незавершеного виробництва. Рахунок «Валові витрати» закривається після кожної операції і сальдо не має.
Для забезпечення обліку, валових доходів і валових витрат малі підприємства можуть відкривати субрахунки до синтетичних рахунків. Облік валових витрат здійснюється на субрахунку 841 синтетичного рахунка 84 «Інші операційні витрати», а облік валових доходів — за субрахунком 747 синтетичного рахунку 74 «Інші доходи» (70 «Доходи»).
Рахунок 841 «Валові витрати» відкривають у Книзі обліку господарських операцій ф. № К-1 та «Відомості (шаховій)» ф. № В-9. На основі первинних документів — платіжних доручень про попередню оплату постачальникам чи товарно-транспортних накладних (при попередній оплаті), авансованих звітів та інших первинних документів — здійснюються записи одночасно за дебетом і кредитом рахунка. Отже, рахунок постійно закривається, і сальдо немає. Це дозволяє за кожний квартал узагальнювати суму валових витрат, яка є необхідною для визначення оподатковуваного прибутку.
За цим рахунком не передбачено регістрів обліку, тому можна пристосувати для обліку багатографну книгу, вписуючи перелік валових витрат у послідовності, наведеній в додатках до декларації про прибуток підприємства.
Ведення рахунка не є обов'язковим, але у разі його невикористання можливі помилки, якщо обсяг господарських операцій є значним. Якщо на малому підприємстві використовують рахунок 84, то операції відображають у взаємозв'язку з іншими рахунками бухгалтерського обліку. При відображенні валових витрат відносять операції, які передбачені відповідною статтею Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Суттєва відмінність є в обліку валових витрат і валових доходів. Валові витрати відображають без податку на додану вартість. Валові доходи — з податком на додану вартість та акцизним збором за кредитом рахунка 70 «Доходи від реалізації». Також малі підприємства ведуть рахунок 85 «Інші затрати», призначений для обліку витрат інвестиційної та фінансової діяльності підприємства, а також витрат від надзвичайних подій. Узагальнюється інформація про суму податків на прибуток. Рахунок 85 ведеться тільки тими підприємствами, які не застосовують рахунки класу 9 «Витрати діяльності», та сальдо на цьому рахунку закривається в кінці року або щомісяця в кореспонденції з Дебетом 79 рахунка.
Для обліку всіх витрат на виробництво продукції (робіт, послуг), обліку витрат основного виробництва та допоміжних виробництв призначено синтетичний рахунок 23 «Виробництво».
На рахунку обліковують прямі витрати виробництва таких підприємств, як промислові, ремонтно-технічні, транспортні, підрядно-будівельні, сільськогосподарські, громадського харчування та інші на відповідних субрахунках за галузями виробництва. За даними про нагромаджені витрати за дебетом аналітичних рахунків, які відкривають до таких субрахунків, визначають собівартість виробленої (випущеної) продукції (робіт, послуг). У формування виробничої собівартості не включаються управлінські витрати. Для цього на дебет цих аналітичних рахунків попередньо відносять належну частину витрат на обслуговування виробництва і управління, втрат від браку, витрат майбутніх періодів, які розподіляють з інших рахунків за встановленою методикою.
Витрати по дебету рахунка 23 «Виробництво» відображаються в кореспонденції з кредитом рахунків класу 8, з погляду економічних елементів (матеріальні витрати, витрати на оплату праці, амортизація, інші витрати), на підставі даних, що містяться в відомості 5-М і безпосередньо з первинних документів.
За кредитом рахунка 23 «Виробництво», субрахунок «Основне виробництво», обліковують кількість і вартість виробленої (випущеної) продукції, виконаних робіт чи наданих послуг.
Аналітичні рахунки з обліку витрат і виходу продукції (робіт, послуг) відкривають окремо на кожний вид продукції, або на структурні підрозділи (центри витрат і відповідальності), що їх виробляють (виконують), відповідно до чинних вимог методичних рекомендацій по формуванню собівартості продукції та вимог звітності у регістрах обліку (відомостях, виробничих звітах). Витрати основного виробництва відображають за встановленими видами.
Схема обліку за рахунком така. На основі первинних документів з обліку оплати праці (облікових листів праці і виконаних робіт, подорожніх листів автомобілів, нарядів на відрядну роботу), витрат матеріальних цінностей (актів на списання сировини, будівельних матеріалів, лімітно-забірних карт, накладних, актів, на списання виробничого і господарського інвентаря, малоцінних і швидкозношуваних предметів), інших витрат (розрахунку амортизації, картки-розрахунку страхових платежів, рахунків-фактур чи актів про виконані роботи підприємств сервісу та ін.) відображають витрати за дебетом відповідних аналітичних рахунків у «Журналі обліку господарських операцій» та «Відомості 5-М обліку витрат». За кредитом відповідних аналітичних рахунків у цих же регістрах на підставі накладних, відомостей здавання продукції, приймально-здавальних накладних, відомостей випуску готової продукції відображають надходження продукції від виробництва.
Записи у «Журналі обліку господарських операцій» проводять з використанням кореспонденції рахунків. Для обліку витрат використовують відомість 5-М «Відомість обліку... витрат на виробництво», яка складається на підставі первинних документів про витрати матеріалів, нарахування заробітної плати, розрахунків амортизації основних засобів, накладних на здавання готової продукції на склад, актів на брак продукції, актів виконаних робіт чи послуг та інших документів і відображає обсяги по дебету і кредиту рахунків: у Розділі І рахунок 84 «Витрати операційної діяльності», рахунок 85 «Інші витрати»; Розділ II — рахунок 23 «Виробництво».


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить