Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Синтетичний та аналітичний облік нарахувань заробітної плати та утримань із неї

Синтетичний та аналітичний облік нарахувань заробітної плати та утримань із неї
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Синтетичний та аналітичний облік нарахувань заробітної плати та утримань із неї

Наказом Міністерства фінансів України від 28 жовтня 2003 року № 601 затверджено положення (стандарт) бухгалтерського обліку 26 «Виплати працівникам», яке набуло чинності з 1 січня 2004 року. П(С)БО 26 розроблено для застосування роботодавцями (малими підприємствами), які здійснюють виплати (у грошовій та негрошовій формах) працівнику за виконання обов'язків на підставі договору з підприємством. П(С)БО 26 визначає 5 категорій таких виплат:
•    поточні виплати;
•    виплати при звільнені;
•    виплати після припинення трудової діяльності;
•    виплати інструментами власного капіталу підприємства;
•    інші довгострокові виплати.
Наприклад, виплати після припинення трудової діяльності безпосередньо пов'язані з програмою з певним внеском, відповідно до якої працівнику протягом його трудової діяльності провадилося нарахування внесків за такою програмою.
Для узагальнення інформації про розрахунки з персоналом (як облікового, так і необлікового складу підприємства) з оплати праці, а також розрахунки за не отриману персоналом у встановлений термін суму по оплаті праці (розрахунки з депонентами) використовується балансовий рахунок 66 «Розрахунки з оплати праці», що має два субрахунки:
661  «Рахунок із заробітної плати»;
662 «Розрахунок з депонентами».
По кредиту рахунка 66 відображається нарахована працівникам підприємства основна і додаткова заробітна плата, премії, допомога з тимчасової непрацездатності, матеріальна допомога, суми індексації заробітної плати у зв'язку з інфляцією, суми компенсації втрати працівником частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати та інші нарахування, які є доходом працівника (дивіденди, доход від розподілу прибутку, вартість оплаченого підприємством проїзду тощо), по дебету — виплата заробітної плати, премій, матеріальної допомоги, а також суми утриманих податків, платежів за виконавчими листами, вартість отриманих у рахунок оплати праці матеріалів, продукції, товарів та інші утримання з нарахованих сум оплати праці персоналу.
Аналітичний облік рахунків з персоналом ведеться по кожному працівникові з виданих виплат і утримань. Сума нарахованих заробітних плат по всіх працівниках дорівнює обороту по кредиту синтетичного рахунка 66 «Розрахунки з оплати праці» за певний період. Сума всіх утримань із заробітної плати працівників і сума виплаченої заробітної плати дорівнюватиме обороту по дебету рахунка 66 «Розрахунки з оплати праці». Кредитове сальдо цього рахунка дорівнюватиме сумі в графі розрахунково-платіжної відомості «Сума, що належить до виплати».
Відображення затрат підприємства, у тому числі і затрат на оплату праці, здійснюється за допомогою рахунків класу 8.
Якщо малі підприємства використовують просту форму для ведення бухгалтерського обліку (згідно з методичними рекомендаціями № 422 від 25.06.2003 р.), то на основі первинних та зведених облікових документів (за звітний місяць за кожним рахунком бухгалтерського обліку), відомостей нарахування заробітної плати заповнюють «Журнал обліку господарських операцій». Для аналітичного обліку розрахунків з оплати праці застосовують Відомість 3-М, підсумкові дані якої (без повторення записів, що здійснюються у Журналі безпосередньо з первинних документів) заносяться до Журналу обліку господарських операцій з позначенням у графі 3 «Відомість 3-М».
У разі застосування спрощеної форми (наказ № 422) дані господарських операцій по розрахунках з оплати праці, за відрахуванням на пенсійне забезпечення, соціальне страхування, страхування на випадок безробіття, відображаються у Відомості 3-М, розділ II «Облік розрахунків з оплати праці» за дебетом і кредитом рахунка 66. Невиплачені працівникам суми з оплати праці відображаються у графі 20, які переносяться за кожним працівником (позиційним способом) v графу 4 Відомості 3-М наступного місяця. Неотримана у встановлений для виплати термін сума з оплати праці відображається у Відомості 3-М у наступних місяцях як заборгованість з поміткою «Депон.» у графі 3 із зазначенням дати її депонування.
З сум нарахованої заробітної плати працівників МП, осіб, що працюють на підприємстві за трудовими угодами, за сумісництвом, виконують разові роботи, здійснюють різноманітні утримання. Вони поділяються на обов'язкові утримання і добровільні.
Обов'язкові утримання із заробітної плати робітника включають:
1.    Податок з доходів фізичних осіб — утримуються щомісячно із сукупного оподаткованого доходу за місцем основної роботи за ставкою 13 %.
2.    Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 % (при заробітній платі до 150 грн. на місяць) і 2 % (при заробітній платі понад 150 грн.).
3.    Збір на обов'язкове соціальне страхування в разі втрати працездатності в розмірі 0,5 % для працівників, заробітна плата яких нижча прожиткового мінімуму, і 1 % — для працівників, заробітна плата яких вища прожиткового мінімуму.
4.    Збір на обов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в розмірі 0,5 % від суми фактично нарахованої заробітної плати. Цей збір не відраховується від заробітку пенсіонерів та осіб, які досягли пенсійного віку.
5.    За виконавчими листами суду, приписами нотаріальних органів і виплачених у надлишку сум авансів тощо.
До добровільних відрахувань із заробітної плати відносять:
•    товари, продані в кредит;
•    погашення наданих позик;
•    безготівкові перерахування на особові рахунки в банках тощо.
22.05.2003 року прийнято Закон України «Про податок на доходи фізичних осіб», який суттєво змінює систему оподаткування доходів громадян:
•    зниження ставок оподаткування і запровадження єдиної ставки замість діючої прогресивної шкали, розширення бази оподаткування;
•    запровадження податкового кредиту, особливі порядки обкладання податком доходів, отриманих від проведення окремих видів операцій.
Принципово новою є система надання соціальних пільг, на які платник податку має право зменшити суму загального місячного оподатковуваного доходу. Розмір таких пільг встановлюється у відсотках (100, 150, 200 %) до мінімальної заробітної плати в розрахунку на місяць, законодавчо встановленої за станом на 1 січня звітного податкового року
Пільга надається платнику податку за його заявою та при наданні документів, що підтверджують право на її одержання. На перехідний період з 01.01.2004 по 01.01.2006 p., згідно з п. 22.4. ст. 22 Закону соціальні пільги застосовуватимуться не в повному обсязі, а частково — від 30 до 80 %. Особливістю Закону є прийняття податкового кредиту на зменшення об'єкта оподаткування. Сума податкового кредиту не може перевищувати суму загального оподатковуваного доходу, отриманого протягом звітного року у вигляді заробітної плати.
У разі, якщо платник податку має право на соціальну пільгу з двох чи більше підстав, то застосовують лише одну з них — найбільшого розміру.
Право на пільги мають працівники, якщо заробітна плата не перевищує 510,00 грн.
510,00 грн. = 365,00 X 1,4, де 365,00 грн. — прожитковий мінімум на працездатну особу станом на 01.01.2004 р.
Оплата праці робітників веде до додаткових зобов'язань підприємств перед державними фондами обов'язкового страхування. Підприємство зобов'язане здійснювати відрахування до таких фондів, за умови, якщо воно не перебуває на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності:
•    до Пенсійного фонду за ставкою 32 % від фактичних витрат на оплату праці, що включають видатки на оплату основної та додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних витрат;
•    до соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і втратами, зумовленими народженням і похованням, в розмірі 2,9 % від сум фактичної нарахованої заробітної плати;
•    соціального страхування на випадок безробіття в розмірі 1,9 % від сум фактичної нарахованої заробітної плати;
•    соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності в розмірі від 0,84 до 13,8 % від фактичних витрат на оплату праці (з врахуванням класу ризику виробництва).


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить