Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Капітал та його складові

Капітал та його складові
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Капітал та його складові

Законодавство України дозволяє створювати як малі, так і середні підприємства будь-якої форми власності; основним фактором, який визначає спосіб заснування власної справи, є наявність коштів. При цьому формування підприємницького капіталу може здійснюватись такими способами:
1.    Залучення особистих заощаджень у грошовій та товарній формах.
2.    Використання фінансових ресурсів, отриманих в результаті власної або успадкованої попередньої підприємницької діяльності.
3.    Залучення позикових коштів, тобто отримання в борг певними зобов'язаннями.
4.    Використання коштів міжнародних фондів, які здійснюють фінансову підтримку підприємницьких структур.
Власний капітал — це власні джерела підприємства, які без визначення строку повернення внесені засновниками або залишені ними (засновниками) на підприємстві з уже оподаткованого прибутку.
Власний капітал складається з таких складових:
•    статутного (пайового) капіталу;
•    додатково сплаченого;
•    резервного;
•    нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) минулих років;
•    неоплаченого;
•    вилученого.
Складові власного капіталу відбивають суму, яку власники (засновники) передали в розпорядження підприємства як внески чи залишили у формі нерозподіленого прибутку, або суму, що підприємство одержало у своє розпорядження ззовні (від інших підприємств) без повернення.
Власний капітал — один з найістотніших і найважливіших для підприємства показників, оскільки відображає такі характеристики:
•    забезпеченість коштами для функціонування підприємства;
•    кредитоспроможність підприємства;
•    його платоспроможність.
При формуванні власності (капіталу) засновників підприємства розрізняють два поняття:
•    вклади;
•    додаткові внески засновників.
Вклади та додаткові внески виконують різні функції, і для того, щоб зрозуміти ці функції, слід з'ясувати складові елементи власного капіталу.
Власний капітал засновників (учасників) поділяється на дві частини:
1.    реєстрований;
2.    нереєстрований.
Перший — це статутний, або пайовий, капітал. Другий — додатковий, резервний капітал та нерозподілений прибуток (непокритий збиток).
Всі ці складові є власністю засновників. Але вклади виконують незрівнянно більше функцій і мають значно глибший зміст, аніж просте внесення додаткових коштів (майна), зокрема й таких, що залишилися в складі власного капіталу як нерозподілений прибуток.
Вклад — це частка засновника (учасника) у статутному (пайовому) капіталі підприємства, яка виконує такі функції:
•    інвестування діяльності підприємства (це першочергове джерело формування майна підприємства);
•    регулювання відносин власності (розподіл майна, виробленої продукції, одержаного прибутку тощо). Це особливо важливо у разі виходу учасника (засновника) з підприємства чи коли йдеться про правонаступництво тощо;
•    управління підприємством (адже кількість голосів кожного учасника дорівнює його частці (вкладу) або пропорційна їй).
Додатковий внесок — це частка засновника (учасника) в інших формах власного капіталу підприємства — резервному чи іншому виді — та нерозподіленому прибутку (непокритому збитку) минулих років. Це означає, що додаткові внески робляться або до резервного капіталу, або до нерозподіленого прибутку (лишається неспожитою частка прибутку поточного року), тобто внесок виконує лише першу функцію — інвестування.
Додаткові грошові внески або майно засновників (учасників) можуть бути спрямовані на розвиток підприємства, закупівлю товарно-матеріальних цінностей тощо.
До обов'язкових умов діяльності МП належить створення резервного фонду в розмірі, встановленому установчими документами, але не менше 25 % статутного фонду. Розмір щорічних відрахувань до цього фонду передбачається установчими документами, але не може бути меншим 5 % суми чистого прибутку.
Резервний капітал формують за рахунок прибутку для усунення тимчасових фінансових труднощів з метою забезпечення нормальної роботи малого підприємства. Кошти цього фонду можуть спрямовуватись як додаткові витрати на виробничий і соціальний розвиток, на впровадження нових технологій, приріст власних оборотних засобів, на виплату боргів при ліквідації малого підприємства.
Використовуючи нагромадження резервного фонду, підприємство може легко покрити непередбачені збитки і витрати, тобто кошти, накопичені у резервному фонді, можуть бути використані для покриття балансових збитків підприємства за звітний період, на виплату дивідендів.
Облік резервного фонду малі підприємства ведуть на рахунку 40 (43 «Резервний капітал»).

Облік нерозподіленого прибутку (непокритого збитку)

Нерозподілений прибуток, або непокритий збиток, є складовою власного капіталу і формується за рахунок прибутку, який не був розподілений.
Для обліку нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) планом рахунків призначений рахунок 44 (загального плану); 40 (спрощеного плану).
Нерозподілений прибуток може перебувати у двох формах:
•    власне нерозподіленого прибутку;
•    створених спеціальних фондів (преміювання, надання допомоги, розвитку соціальної сфери тощо).

Облік неоплаченого капіталу

Неоплачений капітал — це сума зобов'язань засновників за внесками до статутного капіталу. У момент реєстрації статутного капіталу зареєстрована сума відображається записом:
Дебет рахунка «Неоплачений капітал» 40 (46);
Кредит рахунка «Статутний капітал» 40.
Усі наступні внески засновників до статутного капіталу відображаються записом за кредитом рахунка «Неоплачений капітал» та дебетом різних рахунків, у залежності від форми та змісту внесків в акціонерні товариства (чи викупу акцій у цих товариств).


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить