Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Сутність процесу соціалізації особистості

Сутність процесу соціалізації особистості
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Сутність процесу соціалізації особистості

У соціології особистість розглядається як підсумок розвитку індивіда,найбільш повне втілення всіх людських якостей. Індивід - цеодиничний представник людського роду, конкретний носій усіхсоціальних і психологічних рис людства: розуму, волі, потреб,інтересів і т.д.     Механізм і процес формування особистості розкривається в соціології наоснові поняття «соціалізація». Соціалізація - це процес, за допомогоюякого індивідом засвоюються основні елементи культури: символи, смисли,цінності, норми.      На основі цього засвоєння в ході соціалізації відбувається формуваннясоціальних якостей, властивостей, діянь і умінь, завдяки яким людинастає дієздатним учасником соціальної взаємодії. Соціалізація   - це процес становлення соціального "Я".    Особистість і суспільство взаємодіють у процесі соціалізації: суспільствопередає соціально-історичний досвід, норми, символи, а особистість засвоюєїх залежно від своїх якостей.   
Сенсом процесу соціалізації на її ранніх стація є пошук свогосоціального місця.    У соціології виділяються два рівні соціалізації: первинний і вторинний.       На кожному з цих рівнів діють різні агенти та інститутисоціалізації. Агенти соціалізації - це конкретні люди, відповідальні запередачу культурного досвіду. Інститути соціалізації - це установи,які впливають на процес соціалізації і направляють його. [1]     Первинна соціалізація відбувається в сфері міжособистісних відносин в малихгрупах. В якості первинних агентів соціалізації виступає найближчимоточення індивіда: батьки, близькі й далекі родичі, друзі сім'ї,однолітки, лікарі, тренери і т.д. Ці люди, спілкуючись з індивідом, надаютьвплив на формування його особистості.  Вторинна соціалізація відбувається на рівні великих соціальних груп іінститутів. Вторинні агенти - це формальні організації, офіційніустанови: представники адміністрації школи, армії, держави і т.д.   Кожен агент соціалізації дає для особистості те, чому в її становленніможе навчити і вихователь. Агенти первинної соціалізації взаємозамінній універсальні. Агенти вторинної соціалізації діють вузькоспеціалізовано бо кожен інститут націлений на вирішення своїх завдань увідповідно до своїх функцій. [2]      Соціалізація проходить етапи, що збігаються з так званими життєвимициклами, кожен етап яких супроводжується двома взаємодоповнюючими другдруга процесами: десоціалізацію та ресоціалізації.   десоціалізацію - це процес відучення від старих цінностей, норм, ролей таправил поведінки. [3]     Ресоціалізація - це процес навчання новим цінностям, нормам, ролям іправилами поведінки на заміну старих.      Фреід виділяв ряд психологічних механізмів соціалізації: імітацію,ідентифікацію, почуття сорому і провини.     Імітацією називається усвідомлена спроба дитини копіювати визначенумодель поведінки. Ідентифікація - це спосіб усвідомлення приналежності до тієїчи іншої общнотсті. Основний вплив тут робить найближче оточеннядитини.        Імітація й ідентифікація є позитивними механізмами, оскількинацілені на засвоєння визначеного типу поведінки. Сором і провина являютьсобою негативні механізми тому що вони придушують чи забороняють деякізразки поведінки.
Почуття сорому і провини тісно пов'язані один з одним і майже неможливо розрізнити,проте між ними є певні відмінності. Сором звичайно асоціюєтьсяз відчуттям, що вас викрили і зганьбили. Це почуття орієнтовано насприйняття вчинків індивіда іншими людьми. Відчуття провини пов'язане звнутрішніми переживаннями, із самооцінкою людиною своїх вчинків.
Покарання тут відбувається самим собою, що контролює формою виступаєсовість.
Теорія «дзеркального Я» американця Ч. Кулі, зафіксувавши вплив наформування особистості навколишнього середовища, відзначає виборчий характерповедінки особистостей. Залежно від ситуації особистість адаптується доситуації, обираючи для себе певну роль (переможець, жертва,нейтралітет). Відповідно до вибраної ролі особистістю обираються цінності,якими вона керується в процесі соціалізації.      
Соціальна система є сукупністю соціальних стосунків, утворюваних внаслідок спільної діяльності людей, соціальних груп. Саме вона спільно з економічною системою визначає цілі матеріального і духовного виробництв, суспільної політики, формує принципи і методи їх організації.
Всі перераховані системи взаємопов'язані, складають у своїй єдності цілісний організм. Водночас технічна, технологічна і організаційна системи в сукупності забезпечують і характеризують організаційно-технічну сторону управління, а економічна й соціальна — соціально-економічну.
Таким чином, кожна ланка, яка характеризує рівень управління соціальними системами, складається з керованої і керуючої підсистем, що перебувають у взаємному зв'язку і залежності. Так, підприємства є первинними ланками в ієрархії управління галузями, регіонами. Вони являють собою частину структури економіки і в той же час — основні ланки всього промислово-економічного комплексу, що визначають економічну структуру сучасного суспільства.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить