Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Розвиток і виховання особистості

Розвиток і виховання особистості
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Розвиток і виховання особистості

Проблема розвитку та виховання особистості належить до най-   актуальніших соціальних аспектів суспільного життя і завжди по-  требує глибокого наукового обгрунтування психологічної сутності       чинників цього процесу.
Кожний віковий етап розвитку особистості (дошкільний, молодший,   середній та старший шкільний) має характерні анатомо-фізіологічні      й психологічні особливості та можливості. Відповідно до цих особливостей планується і здійснюється навчально-виховна робота в яслах,   дитячих садках і школі.
У формуванні особистості дуже важливу роль відіграє наступність   у навчанні та вихованні. Базуючись на досягнутому дитиною у своєму     розвитку на попередньому етапі, дитячі ясла, садки та школа готують дитину до засвоєння нею суспільного досвіду та знань на наступному етапі навчання і виховання. Дитячий садок готує дитину до на-
вчання у школі, а середня школа — до навчання у вищій школі, до роботи.       Вікові особливості розвитку не є чимось постійним, статичним у межах віку, що механічно змінюється на особливості, властиві наступно-
му етапові розвитку.    Розвиток особистості — це складний процес, в якому рівні розвитку постійно змінюються. Розвиток пізнавальних психічних процесів,      емоцій і почуттів, волі, потреб, інтересів, ідеалів і переконань, свідомості      та самосвідомості, здібностей, темпераменту та характеру, вмінь, навичок і звичок перебуває у складній міжетапній взаємодії. Вищі рівні зароджуються на попередніх етапах, але й особливості попередніх вікових етапів виявляються на наступних етапах. Щоб сприяти своєчасному    зародженню та успішному розвитку прогресивного, нового у дитини
на всіх етапах формування її як особистості, треба знати вікові особливості фізичного та духовного розвитку дитини.
Керуючи розвитком особистості, слід зважати й на те, що характерні для певного віку особливості розвитку не завжди збігаються з   паспортним віком дитини. Деякі діти у своєму розвитку випереджають    свій вік, дехто відстає від нього. Іноді це зумовлюється природженими анатомо-фізіологічними особливостями організму, але здебільшого причиною цього є суспільні умови життя та виховання дитини, які    сприяють її розвитку або гальмують його. Завдання школи та вчите-
ля — виявляти ці причини або зміцнювати те, що сприяє успішному розвитку дитини, й усувати те, що негативно позначається на вихованні   її особистості.
У формуванні особистості важливу роль відіграє наслідування     дитиною дорослих. Діти наслідують як позитивне, так і негативне,    оскільки у них ще не вистачає досвіду й немає критичного ставлення   до дій, вчинків дорослих. Наслідування особливо яскраво виявляється     у дітей дошкільного віку. Діти цього віку не виявляють самостійності    у ставленні до вчинків, поведінки, думок, висловлювань дорослих і     механічно повторюють їх. Із розвитком особистості у підлітковому   та юнацькому віці, зі зростанням її інтелекту і самостійності діти критично оцінюють вчинки та поведінку дорослих, запозичують краще,     а гірше заперечують і відкидають. Проте і в старшому віці вони можуть    переймати від дорослих негативне, якщо позитивний досвід навколишньої дійсності не стане домінуючим в їхньому житті та не сформується морально-етичне ставлення до вчинків інших і самовладання.
Дошкільний вік — це період підготовки дитини до навчання у   школі та елементарного самообслуговування. У цей період життя настають значні зміни в анатомо-фізіологічному та духовному розвитку дитини, завдяки яким вона стає здатною навчатися у школі, засвоювати знання, норми моральної поведінки й виконувати посильні  суспільно корисні трудові доручення. Цьому сприяє те, що вже у       дошкільному віці діти досягають значного розвитку мови й мовлення,  а на його грунті — здатності міркувати і під керівництвом дорослих    робити логічні висновки. Важливим аспектом розвитку дітей-дошкільників є їхнє прагнення до знань, оволодіння першими нормами  поведінки в колективі, здатність самостійно виконувати нескладні доручення дорослих, обслуговувати себе, допомагати іншим, спрямовувати свої дії не тільки на безпосередньо сприймані, а й на уявлювані   предмети та ситуації. Хоча емоції в дошкільному віці ще неусталені, во-
ля слабка, переважає навіюваність, за належно організованих умов   дошкільники виявляють наполегливість і уважність під час виконання інтересної роботи, здатні виконувати найпростіші трудові доручення.

Життя та діяльність дітей молодшого шкільного віку зумовлені   їхньою навчальною діяльністю. У процесі навчання у них успішно розвиваються психічні процеси — сприймання та спостережливість,  пам’ять та увага, уява, набуваючи цілеспрямованого, довільного характеру.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить