Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Ефективність научіння

Ефективність научіння
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Ефективність научіння

Мірою ефективності научіння може бути тільки діяльність. Ефективність научіння залежить від дуже багатьох факторів, що відносяться до перцептивної, мотиваційної, афективної сфери, а також від станів свідомості. Таким чином, на ефективність даного процесу впливають:
•    розвиненість пізнавальних процесів;
•    уміння взаємодіяти з іншими;
•    оптимальний рівень труднощів і приступності матеріалу;
•    сама ситуація, в якій відбувається научіння: її продуманість і підготовка;
•    стимулювання успіхів і попередження невдач;
•    стреси, незвичайні стани (наприклад, алкогольне сп'яніння);
•    досвід і знання, що можуть і ускладнювати, і полегшувати научіння;
•    пам'ять, емоційна й мотиваційна активність для обробки зовнішньої інформації.
Научіння й дозрівання
Ніяке научіння не буде ефективним, якщо організм досяг визначеного рівня розвитку. Розвиток відбувається у процесі дозрівання опорно-рухових структур, нервових структур і сенсомоторних зв'язків. Стадія зрілості різна для кожного органа, властивості та функції. Така гетерохронність визначає наявність так званих критичних періодів. Критичні або сензитивні, періоди - це періоди, під час яких організм найбільш чуттєвий до визначених впливів навколишнього середовища (а точніше, до визначених стимулів середовища). Научіння протягом цих періодів більш ефективне, ніж до та після них. Наприклад, для засвоєння людської мови сензитивним періодом є перший рік життя дитини. Якщо в цей період дитина не чує людську мову, то мовна здатність у неї може не сформуватись.
Таким чином, можна сказати, що звикання, сенсибілізація й навіть класичне обумовлювання можливі вже у плоду. У немовляти перші хвилини життя є критичними для виникнення прихильності до батька й подальшого нормального розвитку особистості. Оперантні форми научіння з'являються в перші дні життя. Вікарне научіння розвивається до двох-трьох років, коли є усвідомлення себе. Згідно з Ж. Піаже, когнітивні форми научіння формуються дуже повільно, коли дозріває нервова система та з'являється можливість установлювати зв'язки між окремими елементами світу. Це відбувається приблизно до п'яти років. Здатність до міркування формується тільки до 12-ти років.
Далеко не все, що пов'язано з розвитком, може бути названо научінням. Наприклад, біологічне дозрівання протікає за біологічними, генетичними законами. Але научіння спирається на рівень біологічної зрілості. Научіння в більшому ступені залежить від дозрівання, ніж дозрівання від научіння, тому що можливість зовнішнього впливу на генотипічну обумовленість процесів і структур організму досить обмежена.
Зв'язок основних понять, які характеризують придбання людиною досвіду
Научіння можна розглядати не тільки як процес, а й як результат навчання, під яким розуміють діяльність, що направляється пізнавальними мотивами та цілями. Класично в педагогічній психології навчання розглядають як процес навчальних дій, що починаються учнем, спрямованих на розвиток здібностей, придбання нових знань, умінь і навичок.
У свою чергу, процес навчання припускає спільну навчальну діяльність учнів і вчителя й характеризує процес передачі знань, умінь і навичок. Тут акцент робиться на те, що робить учитель. Навчальною діяльністю називають процес, у результаті якого людина свідомо й цілеспрямовано здобуває нові або вдосконалює наявні в неї знання. Усі три поняття відносяться до змісту навчального процесу.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить