Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Глосарій

Глосарій
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

ГЛОСАРІЙ

Авторське посвідчення — документ, що засвідчує авторське право на винахід. Якщо автор винаходу зберігає за собою виключне право на його використання, то йому видається патент на винахід.
Автоматизація -- застосування технічних засобів, економіко-математичних методів і систем управління в процесах виробництва продукції, наданні послуг, передачі і використанні енергії, матеріалів, інформації з частковим чи повним звільненням людини від участі в цих процесах.
Автоматизована система управління (АСУ) — сукупність еко-иоміко-математичних методів, технічних засобів і організаційних комплексів, що забезпечують раціональне управління складним об'єктом (процесом) відповідно до заданої мети.
Автоматичне устаткування — устаткування, забезпечене пристроями (сукупність пристроїв), що виконує всі операції з заданої програми без особистої участі людини.
Адаптація — пристосування системи і її окремих елементів до умов зовнішнього середовища, що змінюється.
Адміністративні методи менеджменту — методи, якими керуюча підсистема (менеджер, фахівець) впливає на керовану підсистему (колектив, фахівець). Адміністративні методи менеджменту спираються на:
1) систему законодавчих актів країни і регіону;
2)систему нормативно-директивних і методичних (обов'язкових до застосування) документів фірми і вищестоящої організації;
3)систему планів, програм, завдань; 4) систему оперативного керівництва (влади).
Аналіз — розкладання цілого на елементи і наступне встановлення взаємозв'язків між ними з метою підвищення якості прогнозування, оптимізацїї, обґрунтування, планування й оперативного управління реалізацією управлінського рішення з розвитку об'єкта.
Аналіз конкурентних переваг — комплексний аналіз, що має своєю метою виявлення слабких і сильних сторін фірми (країни), її можливостей і погроз її становищу на ринку. На основі отриманих у ході аналізу прогнозних оцінок встановлюється мета і розробляються стратегії.
Аналіз ресурсоємності об'єкта — аналіз структурних, абсолютних, відносних і питомих показників, що характеризують ви ірату ресурсів за стадіями життєвого циклу об'єкта з метою виявлення факторів економії ресурсів.
Аналіз ретроспективний — - метод вивчення сформованих у минулому тенденцій технічного, соціального, економічного розвитку об'єкта для формування стратегії його розвитку.
Аналіз ризику — розкладання структури об'єкта на елементи, встановлення взаємозв'язків між ними з метою виявлення джерел, факторів і причин різного виду ризику, зіставлення можливих втрат і вигод.
Аналіз системний — дослідження об'єктів як систем, сукупності взаємозалежних елементів із застосуванням системних принципів.
Аналіз системи менеджменту —- процес дослідження організаційної структури і системи управління на предмет їхньої життєздатності, забезпечення конкурентоспроможності фірми, з метою подальшого удосконалювання і підвищення ефективності іх впливу на результативність діяльності фірми.
Аналіз ситуації — вивчення параметрів керованого об'єкта, зовнішніх умов, що склалися, і конкретних ситуацій його функціонування при розробці чи реалізації управлінського рішення.
Аналіз порівняльний — зіставлення чисельних значень показників аналізованого об'єкта зі значеннями базового періоду (з іншими періодами), з показниками інших аналогічних об'єктів, з нормативним (еталонним) рівнем.
Аналіз факторний — процедура встановлення сили впливу факторів на функцію чи результативну ознаку з метою ранжиру-вання факторів для розробки плану організаційно-технічних заходів щодо поліпшення функції, а також для її прогнозування.
Антимонопольне законодавство —- законодавство, що регламентує загальні вимоги до товарів, їхнього упакування, еко-логічності, безпеки застосування, організації торгівлі, контролю частки ринку, зайнятої даним виготовлювачем, порядок здійснення санкцій у випадку порушення антимонопольного законодавства.
Безупинне виробництво виробництво товарів чи послуг високого ступеня однорідності й автоматизації.
Вартість збереження витрати, пов'язані з утриманням товару на складі (у запасі) протягом визначеного часу.
Виріб - предмет чи набір предметів, що підлягають виготовленню на підприємстві.
Виробництво продукції — процес створення продукції, матеріалізації конструкторських ідей у конкретному об'єкті.
Виробнича стратегія — частина загальної стратегії, спрямованої на виробничу діяльність організації.
Виробнича структура підприємства сукупність основних, допоміжних, обслуговуючих підрозділів підприємства і їхніх зв'язків, що забезпечують переробку «входу» системи в її «вихід» — готовий продукт із параметрами, заданими в бізнес-плані.
Виробничий процес •— відтворення матеріальних благ і виробничих відносин.
Виробничий цикл — календарний період часу, протягом якого предмет праці проходить усі стадії виробничого процесу від першої виробничої операції до здачі (приймання) готового продукту.
Вироби куплені — вироби, одержувані підприємством у готовому вигляді (їх також називають комплектуючими).
Відповідальність — зобов'язання виконувати намічені завдашгя і зобов'язання, необхідна міра моральної, матеріальної, адміністративної, карної чи іншої відповідальності за їхнє невиконання.
Гнучка автоматизація — автоматизація процесів виготовлення виробів швидко змінної номенклатури невеликими чи середніми партіями, для яких характерне об'єднання модулів на основі ЕОМ (устаткування з числовим програмним управлінням чи ЧПУ, оснащене гнучкими роботами для маніпулювання предметами праці й інструментом); використання устаткування для автоматичного транспортування і складського збереження, контроль якості з використанням ЕОМ, ефективне управління виробництвом.
Дерево рішень — представлення у вигляді схеми доступних альтернатив і їхніх можливих наслідків.
Детальне планування послуги — метод, що використовують у формуванні процесу планування послуги для опису й аналізу пропонованої послуги.
Загальне управліання якістю — філософія, що втягує кожного члена організації в роботу з досягнення якості; рушійною силою такої роботи є задоволення запитів споживача.
Завдання прогнозування: аналіз і виявлення основних тенденцій розвитку в даній галузі, вибір показників, що роблять істотний вплив на досліджувану величину; вибір методу прогнозування і періоду попередження прогнозу; прогнозування показників якості об'єкта; прогноз параметрів організаційно-технічно-го рівня виробництва й інших елементів зовнішнього середовища, що впливають на прогнозовані показники.
Закон конкуренції об'єктивний процес «вимивання» з ринку неякісних товарів. Закон, відповідно до якого у світі відбувається об'єктивний процес підвищення якості продукції і зниження її питомої ціни.
Закон масштабу —- закон, відповідно до якого збільшення масштабів виробництва продукції за рахунок її уніфікації чи реалізації інших факторів веде до зниження собівартості продукції. Існує точка насичення, коли при збільшенні програми випуску собівартість (трудомісткість) продукції не знижується, тому що цей фактор вичерпав себе.
Закон економії часу — закон економії суми минулої, живої і майбутньої праці на одиницю корисного ефекту об'єкта за його життєвий цикл. Якщо застосувати до проблеми економії часу сукупність наукових підходів, то закон економії часу буде відображати економічні процеси в динаміці, за весь життєвий цикл товару, тоді сукупні витрати будуть дорівнвати сумі минулої, живої і майбутньої праці (яку буде потрібно затратити в майбутньому для одержання від товару корисного ефекту).
Запаси — це резерв матеріальних ресурсів підприємства. Зворотний зв'язок -   1) зв'язок, що являє собою різну інформацію, що надходить від споживачів до осіб, що приняли рішення, чи до особи, від якої надійшла інформація з вирішення проблеми; 2) інформація про стан виробництва і його зовнішнього
середовища.
Зобов'язання оформлені договором чи виникаючі з діючого законодавства цивільно-правові відносини між сторонами (особами), в силу яких одна сторона зобов'язана зробити на користь іншої сторони певні дії чи втриматися від здійснення визначених дій.
Ієрархія потреб — у моделі мотивації Маслоу п'ять потреб, що направляють поведінку людини в суспільстві:
1) фізіологічні потреби; 2) безпека; 3) причетність; 4) самоповага; 5) самореалізація (самоствердження).
Імідж організації — її образ, що складається в клієнтів, партнерів, громадськості.
Імідж продукту — розповсюджене і досить стійке уявлення про відмінні або виняткові характеристики продукту, що додають останньому особливу своєрідність і виділяють його з ряду аналогічних продуктів [29].
Імітація — процес розробки моделі реальної ситуації і виконання експериментів з метою зрозуміти, як буде реально застосовуватися ситуація [15].
Інвестиції — вкладення засобів з метою збереження і збільшення капіталу.
Інвестиційний проект — сукупність документів, що регламентують технічні, економічні, організаційні, правові й інші аспекти планування і здійснення комплексу заходів щодо вкладення інвестицій.
Інновація — результат творчої й інвестиційної діяльності, спрямований на розробку, виготовлення і поширення нових видів товарів, послуг, технологій, організаційних форм па рівні
фірми.
Інновації реактивні — інновації, що забезпечують виживання фірми, як реакція на нові перетворення, здійснювані конкурентом, щоб могти вести боротьбу на ринку.
Інновації стратегічні — нововведення, впровадження яких носить характер, що випереджає, з метою одержання вирішальних конкурентних переваг у перспективі.
Інноваційний менеджмент — один з курсів менеджменту, що входять у програму підготовки фахівців вищої кваліфікації за фахом «Менеджмент», у якому повинні бути розкриті наступні основні питання створення й управління нововведеннями.
Інтеграційний підхід до менеджменту — підхід, націлений па дослідження і посилення взаємозв'язків: а) між окремими підсис-ісмами й елементами системи менеджменту; б) між стадіями життєвого циклу об'єкта управління; в) між рівнями управління по вертикалі; г) між суб'єктами управління по горизонталі.
Інфраструктура регіону — сукупність галузей даного реї іону, що роблять вплив на стійкість, ефективність і конкурситосирм
Коефіцієнт закріплення операцій — показник, що характеризує рівень спеціалізації робочих місць.
Коефіцієнт співвідношення часу обслуговування і часу роботи — показник, застосовуваний для оцінки доцільності обслуговування робітником визначеної кількості верстатів.
Канбан — картка чи інший пристрій, за допомогою якого передають запит на роботу чи матеріали з попередньої ділянки.
Кількісний (математичний) підхід до менеджменту — підхід, що полягає в переході від якісних оцінок до кількісних за допомогою математичних, статистичних методів, інженерних розрахунків, експертних оцінок, системи балів й ін. Керують цифрами, а не словами.
Керівництво ----- таке поводження, при якому одна людина реально впливає на діяльність інших, забезпечуючи рух до поставленої мети.
Комплексний підхід до менеджменту — підхід, що враховує технічні, екологічні, економічні, організаційні, соціальні, психологічні й ін. аспекти менеджменту в їхньому взаємозв'язку.
Конкурентна боротьба — способи поводження конкуруючих фірм на ринку з метою реалізації ними конкурентних переваг.
Конкурентний ринок — - парамеїри інфраструктури ринку і товару, що роблять вплив на умови реалізації товару фірми і на його ціну.
Конкурентоспроможність — властивість об'єкта, що характеризується ступенем задоволення ним конкретної потреби в порівнянні з аналогічними об'єктами, представленими на даному ринку. Конкурентоспроможність визначає здатність об'єкта витримувати конкуренцію в порівнянні з аналогічними об'єктами на даному ринку. На одному ринку об'єкт може бути конкурентоспроможним, на іншому — ні. Конкурентоспроможність може розглядатися щодо таких об'єктів, як нормативні акти, науково-методичні документи, технологія, випущена продукція чи послуга, працівник, фірма, регіон, галузь і країна в цілому.
Конкурентоспроможність інформаційної системи — здатність інформаційної системи конкурувати з іншими аналогічними системами в способах збереження, обробки, перетворення, передачі, відновлення інформації, мати системність, комплексність, надійність, адаптивність, доступність.
Конкурентоспроможність менеджера — перевага менеджера стосовно іншого менеджера, що характеризується умінням розро опій систему забезпечення конкурентоспроможності даного об'єк-і а, управляти колективом з досягнення цілей системи. Вимоги, пропоновані до менеджера: знання і застосування сучасних методів досліджень і розробок, методів формування колективу, організації і мотивації праці, зміцнення здоров'я і підвищення рівня культури. Конкурентоспроможність виробництва — здатність виробництва як складної відкритої організаційно-економічної системи випускати конкурентоспроможну продукцію, мати комерційний успіх в умовах конкуренції, необхідний для подальшого розвитку і функціонування. Вимоги до виробництва: використання прогресивних технологій, сучасних методів менеджменту; своєчасне відновлення фондів; забезпечення гнучкості виробництва, пропорційності, паралельності, безперервності, прямоточності, ритмічності процесів.
Конкурентоспроможність країни — здатність країни конкурувати з іншими країнами, рівень її комплексного розвитку. Визначається якістю життя населення, її середньою тривалістю, якістю товарів, що випускаються, і виконуваних послуг, ефективністю використання ресурсів, ступенем інтегрування країни у світове співтовариство, зрілістю політичної й економічної систем й інших факторів макросередовища.
Конкурентоспроможність технології — здатність даної технології конкурувати з іншими аналогічними технологіями, не мати аналогів, мати можливість виготовити за даною технологією якісну й економічну продукцію відповідно до конструкторсько-іехнологічної документації, не знизивши якості «входу» системи. Вимоги до технології: мобільність, оптимальність рівня авгома-іизації процесів, мінімальні втрати ресурсів.
Конкурентоспроможність фірми — здатність фірми випускати конкурентоспроможну продукцію, переваги фірми стосовно інших фірм даної галузі усередині країни і за її межами. Конкурентоспроможність фірми може бути оцінена тільки в рамках трупи фірм, що відносяться до однієї галузі, або фірм, що випускають аналогічні товари (послуги).
Конкурентоспроможність цінного папера — здатність цінного папера забезпечити комерційний успіх її власнику в умовах конкуренції (дивіденди, відсотки, ліквідність).
Конкуренція — змагання, суперництво, напружена боротьба юридичних чи фізичних осіб за покупця, за своє виживання
в умовах чинності твердого закону конкуренції як об'єктивного процесу «вимивання» неякісних товарів у рамках антимонополь-ного законодавства, дотримання Закону «Про захист прав споживачів».
Контроль — функція менеджменту з обліку витрат ресурсів і забезпечення виконання планів, програм, завдань з реалізації управлінських рішень.
Контрольні межі — лінії розмежування між випадковими і не-випадковими відхиленнями від середнього значення розподілу.
Контрольні графіки відхилень — контрольні графіки, що показують дисперсію процесу.
Контрольні графіки середніх значень — контрольний графік, що використовується для контролю основної тенденції процесу.
Контрольний графік — тимчасова діаграма статистичних показників партії, яку використовують для розмежування випадкових і невииадкових відхилень.
Конфлікт — незгода між двома чи більше сторонами ( особами чи групами), коли кожна сторона намагається зробити так, щоб були прийняті саме її погляди чи мета, і перешкодити іншій стороні зробити те ж саме .
Концепція — комплекс основних ідей, принципів, правил, що розкривають суть і взаємозв'язки даного явища чи системи і що дозволяють визначити систему показників, факторів і умов, які сприяють вирішенню проблеми, формуванню стратегії фірми, установленню правил поведінки особистості.
Концепція маркетингу — концепція орієнтації будь-якої діяльності па споживача. Суб'єкт управління повинен забезпечувати високу якість «виходу» даної системи, що одночасно є «входом» іншої системи — споживача. Для реалізації цієї концепції необхідно спочатку аналізувати і вживати заходів із забезпечення високої якості «входу» і тільки потім підвищувати якість «процесу» у самій системі. Якщо «вихід» кожної системи буде високої якості, то і якість глобальної системи буде високою.
Кваліфікація — відмінні трудові можливості ключових людей в організації, що виражаються ступенем знань і умінь фахівця.
Коефіцієнт дисконтування — коефіцієнт, за допомогою якого номінальні одноразові витрати чи інвестиції в рік їхнього вкладення з альтернативних варіантів приводяться до єдиного розрахункового року чи до року введення об'єкта в експлуатацію.
Коефіцієнт множинної кореляції — параметр кореляційпо-ре-і ресійного аналізу, що характеризує тісноту зв'язку одночасно між усіма факторами і функцією. Застосовується для вибору моделі рівняння регресії. Для остаточної моделі його значення повинно бути не менше 0,7.
Коефіцієнт освоєння об'єкта у виробництві — показник ступеня освоєння в умовах серійного або масового виробництва нової конструкції об'єкта, технології його виготовлення, виробничих павичок, операцій і прийомів, нормативів витрат ресурсів й інших елементів виробничого процесу. Коефіцієнт освоєння об'єкта у виробництві визначається відношенням собівартості (трудомісткості) даного порядкового номера до собівартості (грудомісткості) цілком освоєного у виробництві об'єкта.
Критерій Лапласа — вибір альтернативи з найкращим середнім значенням окупності.
Критерій найменшої шкоди — вибір альтернативи з кращими
з гірших можливих наслідків.
Критерії привабливості ринку — а) доступність ринку; б) темп росту; в) тривалість циклу життя товарів; г) потенціал.
Логістика — наука про планування, організацію, управління, контроль і регулювання руху матеріальних й інформаційних потоків у просторі і в часі від їхнього первинного стану до кінцевого споживача.
Максимакс (максимум з максимуму) — вибір альтернативи з найкращим значенням окупності.
Максимін (максимум з мінімуму) — вибір альтернативи з кращим із усіх гірших значень окупності.
Масове виробництво — виробництво великих обсягів стандартизованих виробів і послуг.
Минула праця — частина сукупної праці за життєвий цикл об'єкта, витрачена в минулі періоди на його створення і використання. До елементів минулої праці відносяться витрати в минулі періоди на сировину, матеріали, комплектуючі вироби, енергію, амортизацію, заробітну плату, непрямі витрати, а також отримані на минулих стадіях життєвого циклу об'єкта.
Мережний графік — повна графічна модель комплексу робі і, спрямованих на виконання єдиного завдання, у якій (моделі) піп
качається логічний взаємозв'язок, послідовність робіт і взаємозв'язок між ними. Основними елементами мережого графіка є робота, подія, критичний шлях.
Мережні методи менеджменту - методи, які застосовує керуюча підсистема до організаційних об'єктів управління. В основі цих методів лежить мережне планування й управління (МПУ) —- графоаналітичний метод управління процесами створення (проектування) будь-яких систем.
Метод АВС — класифікація матеріальних запасів відповідно до визначеного показника важливості; відповідно до цього показника розподіляється вся діяльність з контролю й управління запасами.
Нормативний підхід до менеджменту — підхід, що полягає у встановленні нормативів управління за всіма підсистемами системи менеджменту. Нормативи повинні встановлюватися з найважливіших елементів: а) цільової підсистеми (показники якості і ресурсоємності товару, параметри ринку, показники організаційно-технічного рівня виробництва, соціального розвитку колективу, охорони навколишнього середовища); б) функціональної підсистеми (нормативи якості планів, організованості системи менеджменту, якості обліку і контролю, нормативи стимулювання якісної праці); в) підсистеми, що забезпечує, (нормативи забезпеченості працівників і підрозділів усім необхідним для нормальної роботи, виконання мети, що стоїть перед ними і завдань, нормативи ефективності використання різних видів ресурсів у цілому за фірмою). Ці нормативи повинні відповідати вимогам комплексності, ефективності, обгрунтованості, перспективності (за часом і масштабом застосування).
Норма часу час, необхідний для виконання одиниці роботи.
Норма обслуговування кількість одиниць устаткування, виробничих площ, установлена для обслуговування одним робітником чи групою робітників.
«Ноу-хау» технічні, управлінські чи інші знання і практичний досвід технічного, комерційного, фінансового й іншого характеру, що являють собою комерційну таємницю, яка не оформляється патентом.
Операційна система — повна система виробничої діяльності організацій.
Операційна функція — дії, у результаті яких виробляються товари і послуги, що поставляються організацією в зовнішнє середовище.
Організація робочого місця — оснащення робочого місця засобами і предметами праці, розміщеними у визначеному порядку.
Оперативне управління виробництвом — комплекс робіт, що включає організацію: розробки і виконання оперативно-кален-дариих планів виробництва продукції; змінно-добових завдань; забезпечення робочих місць; контроль і регулювання ходу виробництва.
Оптимізація -- процес перебору безлічі факторів, що впливають на результат, з метою визначення значень параметрів об'єкта, при яких досягається його найкращий стан, що дозволяє в свою чергу забезпечити оптимальні параметри «виходу» об'єкта як системи.
Організаційна структура підприємства — сукупність відділів і служб, що займаються побудовою і координацією функціонування системи менеджменту, розробкою і реалізацією управлінських рішень з виконання бізнес-плану.
Організаційно-технологічна підготовка виробництва -— комплекс робіт, що включає аналіз технологічності конструкції виробів, розробку і типізацію технологічних процесів, створення технологічного оснащення, нормування потреби в ресурсах, організацію забезпечення виробництва, оперативне управління підготовкою виробництва.
Організаційно-технічний рівень виробництва (ОТРВ) — компонент цільової підсистеми системи менеджменту. ОТРВ характеризується результатами науково-технічного прогресу й інноваційної політики на рівні фірми, ступенем відповідності рівня технології й організації процесів вимогам «входу» системи.
Організація — 1) функція управління як процесу, суть якої укладена в координації дій окремих елементів системи, досягнення взаємної відповідності функціонування її частин; 2) форма об'єднання людей для їхньої спільної діяльності в рамках визначеної організаційно-правової форми.
Організація і стимулювання збуту товару -— комплекс робіт з: визначення функцій збуту, стратегії і методів охоплення ринку,
оптимального потоку розподілу між учасниками обміну, вертикальної і горизонтальної структури збутового каналу; розробки і реалізації оперативно-календарних планів відвантаження і постачання товарів, що випускаються; стимулювання підвищення якості збутових операцій.
Організація обслуговування виробництва — комплекс робіт з: визначення завдань і принципів діяльності транспортного, складського й інших обслуговуючих господарств підприємства; формування і розвиток організаційних структур господарств; нормування забезпечення господарств необхідними ресурсами; розробки й реалізації оперативно-календарних планів обслуговування основних і допоміжних виробництв підприємства.
Організація робочого місця — комплекс заходів, спрямованих на створення на робочому місці всіх необхідних умов для високопродуктивної праці, на підвищення його змістовності й охорону здоров'я працівника. Вона включає: вибір раціональної спеціалізації робочого місця і його оснащення устаткуванням, оснащенням й інвентарем; створення комфортних умов праці; раціональне планування; безперебійне обслуговування робочого місця за всіма функціями.
Організація праці на підприємстві — сукупність заходів, що забезпечують необхідну пропорційність у розміщенні працюючих і найбільш ефективне використання робочої сили при даному ступені механізації робіт і досконалості технологічного процесу з метою підвищення продуктивності праці, створення умов для всебічного використання можливостей працівника .
Оцінка середовища — вивчення подій і тенденцій, що можуть являти собою загрозу чи, навпаки, сприяти діяльності підприємства.
Параметри якості управлінського рішення — сукупність параметрів, що задовольняють споживача, рішення, до яких відносяться: показник ентропії; ступінь ризику вкладення інвестицій; ймовірність реалізації рішення за показниками якості, витрат і термінів; ступінь адекватності теоретичної моделі фактичним даним.
Партійне виробництво --- виготовлення партій чи одиничних товарів і послуг з різноманітними специфікаціями відповідно до замовлень споживачів.
Патент — документ, що засвідчує право власності особи на який-небудь винахід чи відкриття.
Переробна підсистема — підрозділи організації, що виконують виробничу роботу з перетворення вхідних величин у вихідні результати.
Підсистема забезпечення — підрозділи організації, що виконують функції забезпечення переробної підсистеми, наприклад ремонтний цех.
Підсистема, що забезпечує — підсистема системи менеджменту, у якій визначені склад, рівень якості й організаційні питання забезпечення «входу» системи всім необхідним для нормального її функціонування. До компонентів підсистеми, що забезпечує, відносяться: методичне забезпечення, ресурсне забезпечення, інформаційне забезпечення, правове забезпечення.
Поведінковий підхід до менеджменту — підхід, метою якого є надання допомоги працівнику в усвідомленні своїх власних можливостей, творчих здібностей на основі застосування концепцій поведінкових наук до побудови і управління фірмою. Основною метою цього підходу є підвищення ефективності фірми за рахунок підвищення ефективності її людських ресурсів.
Поділ праці — один з головних принципів організації виробничих процесів, що забезпечив їхню стандартизацію і механізацію, па основі яких, в свою чергу, стали можливими сучасне масове виробництво і задоволення запитів масового споживача.
Позиціювання товару — процес визначення місця нового товару в ряді існуючих товарів на основі сегментації ринку, встановлення межі його застосування поряд з іншими аналогічними товарами.
Показники надійності товару — показники якості товару, що характеризують його безвідмовність, ремонтопридатність, схоронність властивостей і довговічність.
Показники призначення товару — показники якості товару, що характеризують його віддачу, використання за призначенням на конкретному ринку. Наприклад, річна (чи за нормативний термін служби) продуктивність транспортного засобу, розмір екрана, контрастність і яскравість кольорів, автоматичність управління, надійність телевізора і т.д.
Показники стандартизації й уніфікації товару — показники якості, що характеризують питому вагу стандартних складових частин виробу, раціональну їхню повторюваність і запозичення. Наприклад, питома вага стандартних складових частин (без кріпильних
виробів) у товарі, коефіцієнт міжпроектної уніфікації компонентів товару, коефіцієнт повторюваності складових частин й ін. Показники технологічності товару — показники якості, що показують, наскільки близько конструкція враховує вимоги існуючої технології й організації освоєння, виробництва, транспортування, технічного обслуговування і ремонтів товару.
Показники екологічності товару — показники, що характеризують рівень шкідливого впливу товару на навколишнє середовище, здоров'я людини і тваринний світ.
Показники ергономічності товару — показники якості, що використовуються при визначенні відповідності товару ергономічним вимогам, пропонованим до розмірів, форми, кольору об'єкта й елементів його конструкції, до взаємного розташування елементів і т.п. Показники ергономічності поділяються на гігієнічні, антропометричні, фізіологічні, психофізіологічні, психологічні.
Показники естетичності товару — показники якості, що характеризують властивість товару впливати на почуттєве сприйняття людиною усього виробу в цілому з погляду його зовнішнього вигляду (наприклад, форма, гармонія, композиція, стиль, колір й ін.).
Політика фірми — генеральна лінія, система стратегічних заходів, проведена керівництвом фірми в якій-небудь галузі діяльності (технічній, фінансовій, соціальній, зовнішньоекономічній та ін.).
Повноваження — обмежене право використовувати які-нє-будь ресурси організації і направляти зусилля її співробітників на виконання певних завдань.
Правила — точні дії з виконання якого-небудь документа, те, що повинно бути зроблене в конкретній ситуації. Правила обмежують волю вибору.
Передбачуваний прибуток — найвища передбачувана вартість із всіх альтернатив.
Підприємець — людина, що йде на ризик при створенні нової організації чи при впровадженні нової ідеї, продукту чи послуги.
Премія Болдріджа — щорічна нагорода, присуджувана урядом США; відзначає успіхи американських компаній в галузі підвищення якості.
Приз Демінга щорічна нагорода, присуджувана урядом Ялонії за успішну діяльність в галузі якості.
Прибуток — показник фінансових результатів господарської діяльності фірми, перевищення доходів від продажу товарів і послуг над витратами на виробництво і продаж цих товарів і послуг. Прибуток обчислюється як різниця між виторгом від реалізації продукту господарської діяльності і сумою витрат фак-іорів виробництва на цю діяльність у грошовому вираженні. Розрізняють повний, загальний прибуток, названий валовим (балансовим); чистий прибуток, що залишається після сплати з ва-ювого прибутку податків і відрахувань (зборів).
Прийоми аналізу управлінського рішення: прийом зведення іі угруповання; прийом абсолютних і відносних величин; прийом середніх величин; прийом динамічних рядів; прийом суцільних і вибіркових спостережень; прийом деталізації й узагальнення.
Принцип — основне, вихідне становище теорії, правило діяльності організації в якій-небудь сфері чи правило поведінки особистості.
Принцип єдності теорії і практики управління означає, що будь-яке управлінське рішення повинно відповідати логіці, принципам і методам системи менеджменту і вирішувати одне з його практичних завдань.
Принцип координації — одне з фундаментальних положень організації. Хоча організація і починається з об'єднання зусиль двох чи більше людей для досягнення загальної мети, таке співтовариство ще не утворить організаційної структури. Перший принцип організації полягає в тім, що зусилля членів співтовариства повинні бути скоординовані, люди повинні діяти спільно. Це, в свою чергу, допускає наявність єдиної мети.
Принцип безперервності — принцип раціональної організації процесів, зумовлений відношенням робочого часу до загальної тривалості процесу.
Принцип паралельності — принцип раціональної організації процесів, що характеризує ступінь поєднання операцій у часі. Види сполучень операцій: послідовне, рівнобіжне і паралельно-послідовне.
Принцип пропорційності — принцип, виконання якого забез
печує рівну пропускну здатність різних робочих місць одного
процесу, пропорційне забезпечення робочих місць інформацією,
матеріальними ресурсами, кадрами і т.д.
Принцип прямоточності — принцип раціональної організації процесів, що характеризує оптимальність шляху проходження предмета праці, інформації і т.п.
Принцип розвитку системи менеджменту — принцип, який встановлює, що при проектуванні структури системи менеджменту, визначенні методів управління, джерел забезпечення її функціонування повинні прогнозуватися перспективи розвитку ринку з даного об'єкту, організаційно-технічного рівня виробництва і соціального розвитку колективу.
Принцип ритмічності — принцип раціональної організації процесів, що характеризує рівномірність їхнього виконання в часі.
Принцип скалярності — один з чотирьох принципів Муні і Рейлі («Принципи організації»), відповідно до якого координація починається на самому верху організаційної структури і спускається вниз за всією організацією. В результаті управлінська влада і відповідальність розподіляються за всією структурою. Це і є градація влади і відповідальності серед менеджерів різних рівнів, що утворить ієрархію чи вертикальний поділ праці. На думку Ервіка, вища влада в організації повинна з необхідності бути присутньою, але у формі «скалярного процесу»; вона утворить пряму лінію від вершини ієрархії в напрямку до кожного співробітника організації. Влада переміщається по «скалярному ланцюжку», розподіляючи повноваження і координуючи роботу персоналу.
Принцип спеціалізації й універсалізації процесів управління — принцип, що дозволяє підвищити програму виконуваних робіт і використовувати переваги закону ефекту масштабу. Використання принципу універсалізації вимагає високої кваліфікації працівників.
Принцип уніфікації елементів системи менеджменту — принцип використання факторів економії ресурсів і підвищення якості робіт за рахунок збільшення масштабу (програми) виконуваних робіт. Для реалізації закону ефекту масштабу необхідно забезпечити оптимальний рівень міжпроектної і внутрівидової уніфікації структур, об'єктів виробництва, елементів виробничого процесу, технології, інформації, документів, методів менеджменту і т.д.
Принципи прогнозування — системність, комплексність, безперервність, варіантність, адекватність і оптимальність. Принципи системності вимагають взаємопов'язаності і співпідпорядко-ваності прогнозів розвитку об'єктів прогнозування і прогностич ного фону. Принцип безперервності вимагає коректування прогнозу в міру надходження нових даних про об'єкт прогнозування чи про прогнозний фон. Принцип адекватності прогнозу об'єктивним закономірностям характеризує не тільки процес виявлення, але й оцінку стійких тенденцій і взаємозв'язків у розвитку виробництва і створення теоретичного аналога реальних економічних процесів з їх повною і точною імітацією. У результаті оптимізації прогнозних значень корисного ефекту і витрат повинен бути обраний найкращий варіант із безлічі можливих за критерієм досягнення найбільшого ефекту.
Принципи раціональної організації процесів — пропорційність, безперервність, паралельність, прямоточність, ритмічність, спеціалізація й універсалізація й ін.
Принципи оцінки управлінського рішення 1) облік фактора часу; 2) облік витрат і результатів за життєвий цикл об'єкта; 3) за-с тосування до розрахунку економічного ефекту системного, комплексного й ін. наукових підходів менеджменту; 4) забезпечення багатоваріантності управлінських рішень; 5) забезпечення порівнянності альтернативних варіантів за обсягом продажів, якості варіантів, термінами вкладення чи одержання результатів, методів одержання інформації, факторів ризику й ін.
Проблема — поняття, що характеризує різницю між дійсним і бажаним станами об'єкта. Проблема може бути стратегічною і поточною; раптовою чи катастрофічною і плановою; об'єктивною і суб'єктивною (створеною людиною);
Проблемно-цільова організаційна структура підприємства структура, що відрізняється формуванням органів управління відповідно до дерева цілей підприємства і горизонтальною координацією зв'язків. Відділи формуються для вирішення конкретної проблеми у відповідності з 2-м рівнем дерева цілей.
Прогнозування — процес розробки прогнозів. Прогноз -- це (імовірність появи яких-небудь результатів у майбутньому. Під прогнозом розуміється науково обґрунтоване судження про можливі стани об'єкта в майбутньому, про альтернативні шляхи і ісрміни його існування. Прогноз у системі управління є перед-нлаповою розробкою різноманітних моделей розвитку об'єкта
управління.
Проект - виробництво чи послуга, спрямовані на досягнення масштабної одиничної мети в обмежені тимчасові рамки. Пропорційність в організації виробництва — відповідність пропускної здатності всіх підрозділів підприємства з випуску готової продукції.
Процедура — конкретні дії, як частина операції, які варто виконувати чи починати для досягнення даної мети.
Процес моделювання включає наступні етапи: 1) аналіз теоретичних закономірностей, властивих досліджуваному явищу (процесу, об'єкту); 2) визначення методів, за допомогою яких можна вирішити завдання; 3) аналіз отриманих результатів експериментальної моделі.
Процес розробки управлінського рішення містить у собі наступні операції: 1) підготовка до роботи; 2) виявлення проблеми і формулювання цілей; 3) пошук інформації; 4) обробка інформації; 5) виявлення можливості ресурсного забезпечення; 6) ран-жирування цілей; 7) формулювання завдань; 8) оформлення документів; 9) реалізація завдань.
Процесний підхід до менеджменту — підхід, що розглядає функції управління як взаємозалежні, процес управління як загальну суму усіх функцій, серією взаємозалежних безупинних дій.
Процеси природні — процес зміни фізичного стану предмета праці під впливом сил природи.
Процеси технологічні — процес зміни предмета праці під впливом живої праці.
Прямий (командний) зв'язок -- керуючі розпорядження, вироблювані керуючої системою.
Психологічна культура включає три необхідних елементи: пізнання себе, пізнання іншої людини, уміння спілкуватися з людьми і регулювати свою поведінку. Менеджер повинен володіти високою психологічною культурою, що є невід'ємною частиною загальної культури людини.
Ранжирування — визначення важливості, вагомості, рангу факторів (проблем) за їхньою ефективністю, актуальністю, масштабністю чи ступенем ризику.
Рівень обслуговування (сервісний рівень) — імовірність того, що в період виконання замовлення попит не перевищить наявне замовлення.
Рішення інтуїтивне — рішення, засноване на власному відчутті того, хто приймає рішення, що його вибір зроблений правиль по.  Застосовується в основному в процесі оперативного  управління.
Рішення оптимальне — найбільш ефективне зі всіх альтернативних варіантів рішення, обране за яким-небудь критерієм оп-тимізації для даної ситуації.
Рішення раціональне — рішення, засноване на методах системного і комплексного аналізу, обґрунтування й оптимізації. Застосовується в процесі стратегічного і тактичного управління.
Регулювання — функція менеджменту з вивчення змін факторів зовнішнього середовища, що роблять вплив на якість управлінського рішення й ефективність функціонування системи менеджменту фірми, вживання заходів з доведення (удосконалювання) параметрів «входу» чи системи процесів у ній до нових вимог «виходу» (споживачів).
Резерв часу — різниця між самим можливим раннім часом завершення проекту і самим пізнім допустимим часом його завершення. Резерв часу дає волю при плануванні виконання тих подій, що не лежать на критичному шляху.
Ремонт об'єкта — відновлення якісних характеристик об'єкта з метою його нормальної подальшої експлуатації (споживання). Робота — процес чи дія, яку потрібно зробити, щоб перейти від однієї події до іншої. Вона характеризується визначеними витратами праці і часу.
Робочі місця одиничного виробництва — місця, на яких виконується велика кількість різних операцій, що повторюються через невизначені проміжки часу чи зовсім неповторюваних.
Робочі місця масового виробництва — місця, спеціалізовані па виконанні однієї безупинно повторюваної операції.
Робочі місця серійного виробництва — місця, на яких виконується кілька різних операцій, що повторюються через визначені проміжки часу.
Розмаїтість середовища — розходження між елементами в середовищі, включаючи людей, організації і соціальні сили.
Р-графік — контрольний графік розрахункових даних, що використовується для спостереження за рівнем дефектів у процесі. Ремонтопридатність — властивість товару, що полягає в пристосуванні до попередження причин виникнення відмовлень, збоїн, підтримці працездатного стану шляхом проведення техобслугопу вання і ремонтів. Основним показником ремонтопридатної товару є коефіцієнт готовності (технічного використання), що характеризує ступінь використання товару в часі (за мінусом часу відновлення після відмовлень).
Ризик — імовірність виникнення збитків чи зниження доходів у порівнянні з прогнозованим варіантом. Посилення ризику — це зворотний бік волі підприємництва, своєрідна за неї плата.
Ринкові відносини -- система економічних, правових і соціально-психологічних відносин між виготовлювачем (продавцем) і споживачами, що протікають в умовах різиоманітгя форм власності і конкуренції.
Серійне виробництво — допускає середні обсяги (серії) однорідної продукції чи послуг.
Система «точно в термін» — виробнича система, у якій обробка і рух матеріалів та виробів відбуваються точно в той момент, коли в них виникає необхідність; звичайно переміщаються дуже невеликі партії виробів.
Система — безліч елементів, що знаходяться у відносинах і зв'язках один з одним, що утворять визначену цілісність, єдність.
Система якості — сукупність організаційної структури, розподілу відповідальності, процесів, процедур і ресурсів, що забезпечує загальне керівництво якістю.
Система обслуговування робочих місць регламентація обсягу, термінів і методів виконання допоміжних робіт із забезпечення робочих місць усім необхідним.
Склад — будинки, споруди, пристрої, призначені для приймання, збереження різних матеріальних цінностей, підготовки їх до виробничого споживання і безперебійного відпускання споживачам.
Стратегічне партнерство види співробітництва незалежних організацій для досягнення стратегічно істотних цілей і завдань, що є взаємовигідними.
Статистичний контроль —  система правил, що вказують методи добору виробів для перевірки, і умови, при яких партію варто прийняти, забракувати чи продовжити контроль.
Стратегія диференціації - стратегія, пов'язана з визначеною цільовою настановою, спрямована на досягнення прибутку вище середнього з галузі. Стратегія контролю над витратами — стратегія, спрямована на зниження власних витрат у порівнянні з витратами конкурентів.
Стратегія фокусування — концентрація зусиль на тім, що краще виходить.
Собівартість продукції поточні витрати виробництва і звертання товару, обчислені в грошовому вираженні.
Сертифікація продукції — вид контролю відповідності якості продукції установленим вимогам. Сертифікація продукції здійснюється третьою незалежною організацією з метою забезпечення споживачів об'єктивною і достатньою інформацією про якість продукції. Сертифікація продукції може бути обов'язковою і добровільною. За результатами сертифікації продукції, відповідно до Закону видається сертифікат відповідності — документ, що підтверджує відповідність сертифікованої продукції ус-тановленим вимогам, і знак відповідності — зареєстрований у встановленому порядку знак, що підтверджує відповідність маркірованої нимм продукції встановленим вимогам. Ціна на сертифіковану продукцію в два рази вища ціни на несертифікова-ну продукцію аналогічного класу.
Система —- сукупність елементів, що знаходяться у відносинах і зв'язках один з одним, що утворить визначену цілісність, єдність.
Система менеджменту — система наукових підходів і методів, цільових, забезпечуючих, функціональних і керуючих підсистем, що сприяє прийняттю і реалізації конкурентоспроможних рішень.
Система показників якості товару містить у собі: 1) показники призначення товару; 2) надійність; 3) екологічність; 4) показники ергономічності і безпеки використання; 5) технологічність; 6) естетичність; 7) показники стандартизації й уніфікації товару; 8) патентно-правові показники.
Системний підхід до менеджменту - підхід, при якому будь-який елемент системи (об'єкт) розглядається у взаємозв'язку з іншими елементами цієї системи.
Система, що штовхає -- система переміщення виробу, коли продукція в міру виготовлення «проштовхується» на наступну виробничу ділянку: від попередньої до наступної.
Структурування функції якості — інженерне втілення якості у виріб з урахуванням вимог споживачів.
Технологічна підготовка виробництва — сукупність заходів, що забезпечують технологічність виробництва.
Терміни виконання — час, необхідний для виконання виробничого замовлення чи надання послуги.
Точка беззбитковості — обсяг випуску5 при якому загальні витрати і загальний дохід рівні.
Точка поновлення замовлення — поновлення замовлення в той момент, коли наявний запас опускається до визначеного рівня.
Ухвалення рішення — процес аналізу, прогнозування й оцінки ситуації, вибору й узгодження найкращого альтернативного варіанта досягнення поставленої мети.
Управління виробництвом і операціями — управління об'єктами чи процесами, що роблять товари і/чи надають послуги.
Управління операціями — дії з розробки і реалізації загальної стратегії і напрямків операційної діяльності організації; розробки і впровадження операційної системи; планування і контролю поточного функціонування системи.
Якість — здатність виробу чи послуги послідовно відповідати на чекання споживача чи перевершувати їх.
Якість документа — ступінь відповідності параметрів даного документа вимогам, пропонованим до оформлення, змісту, можливості його використання за призначенням, порівнянності вихідної інформації, застосування сучасних методів і підходів, обґрунтованості управлінського рішення.
Якість виготовлення продукції (виконання роботи) — ступінь відповідності виготовленої продукції (виконаної роботи) вимогам технологічної документації, договору.
Якість інформації для розробки управлінського рішення — ступінь відповідності сукупності зведень про внутрішній і зовнішній стан керованої системи вимогам, пропонованим керуючою системою, використовуваних останньої для оцінки ситуації і розробки управлінських рішень. Вимоги, пропоновані до інформації: вірогідність, обґрунтованість, конкретність, системність, своєчасність, порівнянність.
Якість інфраструктури регіону - сукупність параметрів (показників) галузей інфраструктури регіону, що задовольняють
фізіологічні, соціальні і духовні потреби людини, а також виробничі потреби фірм, що знаходяться на території регіону, організацій, установ. Параметри галузей повинні відповідати міжнародним, державним і регіональним стандартам, нормативам і вимогам з екології, безпеки, адаптивності, раціонального використання ресурсів.
Якість об'єкта — сукупність властивостей об'єкта, що зумовлюють його здатність задовольняти конкретні потреби, відповідати своєму призначенню і пропонованим вимогам.
Якість проектио-конструкторської документації — ступінь відповідності в документації показників якості й економічності об'єкта вимогам конкретного ринку до моменту впровадження об'єкта в споживача. Якість проектно-конструкторської документації визначається застосуванням сучасних методів при розробці, відповідністю вимогам споживачів.
Якість управлінського рішення — сукупність параметрів рішення, що задовольняють конкретних споживачів і реалізації, що забезпечують реальність його.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить