Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Визначення потреби в ресурсах і оптимізація графіка

Визначення потреби в ресурсах і оптимізація графіка
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 

Визначення потреби в ресурсах і оптимізація графіка

Мережні графіки проведення робіт дозволяють підраховувати погреби у всіх видах ресурсів, що необхідні підприємству за періодами часу. У даному випадку це легко продемонструвати за допомогою розрахованого МГ (див. рис. 4.12) і наведеної в ньому потрібної кількості виконавців. Для досягнення поставленої мети мережну модель необхідно видозмінити, побудувавши її в масштабі часу.
Перевагою графіків, побудованих у масштабі часу, є та обставина, що, зберігаючи мережну основу, МГ наближають до лінійного, більш зручного для підрахунку заданого виду ресурсів з подальшою оптимізацією. Такі моделі зручні і для оперативного контролю над ходом будівництва.
Мережний графік у масштабі часу варто застосовувати для мереж з кількістю подій 200-300, тобто, коли розрахунок його параметрів, поряд із застосуванням ПЕОМ, може бути здійснений ручним рахунком.
Основою для побудови масштабного мережного графіка є безрозмірний раніше побудований МГ, і розрахований секторним чи табличним способом. Мережний графік у масштабі часу будується з дотриманням визначених правил у наступній послідовності:
1.    У виробленому масштабі часу викреслюють горизонтальну вісь, рівну довжині критичного шляху (24 дні — у нашому прикладі).
2.    Не змінюючи топології вихідного (безрозмірного) розрахованого графіка, відкладають тривалості всіх робіт з ранніх їхніх початків на горизонтальних лініях з дотриманням масштабу часу (вертикальний масштаб довільний).
3.    Побудову починають з нанесення на горизонтальну вісь робіт, що лежать на критичному шляху. Роботи критичного шляху показують подвійною лінією.
Початок і закінчення кожної роботи фіксується номерами подій у кружечках, центри яких повинні строго відповідати масштабній тривалості робіт (рис. 4.13а).
5.    Після побудови критичного шляху до нього «підв'язують» роботи «надкритичного» і «підкритичного» шляхів (у нашому випадку 1-2-5 і 3-6-7, 14 6). Проекція стрілки, що з'єднує дві події, дорівнює сумі тривалості роботи і її часткового резерву. При цьому розрахункову тривалість показують суцільною лінією, а частковий резерв часу — пунктиром.
6.    Прив'язку масштабного МГ до календаря варто робити за допомогою «календарної лінійки» (рис. 4.136) — таблиці, що містить робочі дні і календарні дати за роками, місяцями і числами без вихідних і святкових днів.
7.    Наносять умовні позначки параметрів мережі, змінності і кількості робітників (переносять з рис. 4.12).
8.    Для побудови графіка руху робітників необхідно МГ(див. рис. 4.13а) розбити на ряд ділянок, що характеризують проекції подій і початок часток резервів часу. У даному прикладі — це ділянки 0-2; 2-3; 3 6; 6-9; 9-11; 11-14; 14-20; 20-24.
9.    Потім у тім же масштабі часу будують графік руху робітників (так само, як інших ресурсів), відкладаючи по вертикалі у визначеному (незалежно від горизонталі) масштабі сумарне число робітників (інших ресурсів) за всіма роботами (рис. ЗЗв)
і виділених ділянок. Вертикальний масштаб вибирають з умови наочності і зручності його можливої оптимізацїї. Змінність у даному мережному графіку прийнята рівною одиниці. При двозмінній роботі кількість робітників подвоюється. При трьох-змінній роботі потрібна кількість виконавців у графіку руху робітників відповідно збільшується в три рази. Якщо, приміром, робота 5-7 була б представлена параметрами 10-3-4, а не 10-1-4, як у даному завданні, то на ділянці 20 24 потрібна кількість робітників склала б не 4, а 12 чоловік. На ділянці 14-20 (рис. 4.13в) загальна кількість виконавців склала б 25 чоловік.
10. Визначають наступні показники ефективності МГ:

Величина Рср показує, що 17 чоловік, працюючи щодня, і'. принципі, повинні забезпечити виконання всього комплексу робіт у заданий термін (24 дні).
Побудований графік у масштабі часу, як уже вказувалося, викреслювався за ранніми початками робіт. При цьому в роботах, ідо має часткові резерви часу, ці резерви зображувалися після закінчення самих робіт (наприклад, роботи 2-5, 4-6, 6-7) у вигляді пунктирних ліній.
Графік міг бути побудований і за пізніми закінченнями. У цьому випадку резерви часу були б показані перед самими роботами. І це значить, що графік потреби в робітниках (епюра трудозатрат) були б іншими, тому що змінилася б сумісність робіт.
Активно впливати на графік споживання ресурсів можна й іншими прийомами. Наприклад, робота 2-5 має тривалість, рівну чотирьом дням і резерв часу 8 днів (див. рис. 4.13а). Переміщаючи роботу в межах подій 2 і 5 і прораховуючи потреби в робочих кадрах, у кожнім становищі можна значною мірою поліпшити (погіршити) показники МГ.
Змінити загальну потребу в ресурсах за періодами часу й у цілому за МГ можна також за рахунок подовження тривалос-гей робіт і зменшення наявних резервів часу в межах зображених подій.
Розрахунок мережної моделі і розбір наведеного прикладу здійснювався, виходячи з припущення, що кожна робота забезпечена всіма необхідними ресурсами. У дійсності ж, ресурси завжди обмежені. Відсутність тих чи інших ресурсів приводить до зміни послідовності робіт. Власне кажучи, уся робота керівника — менеджера зводиться до постійного аналізу використання ресурсів і їх розподілу.
Укладач мережного графіка повинен як можна більше тісно пов'язати мету плану з можливостями її реалізації, тобто з наявними (розташовуваними) ресурсами. Для цього розроблювач часто звертається до коректування мережі.
Коректуванням мережі називають роботи з поліпшення тих чи інших параметрів МГ. Інакше кажучи, коректування — розподіл і перерозподіл ресурсів графіка для виконання завдання, поставленої мети. Часто цю роботу називають оптимізацією. Застосування терміну «оптимізація» не завжди виправдане. Якщо в результаті зміни графіка розрахункові параметри приводяться у відповідність із завданням, то це буде коректування. Якщо ж у результаті такої роботи ми досягаємо якого-небудь екстремума (оптимуму) за одним з ресурсів, тобто, досягаємо найкращого з
усіх можливих варіантів за даних умов, то це можна назвати оптимізацією за даним критерієм.
Необхідність коректування мережі виникає, коли після складання і розрахунку мережі виявляється, що тривалість робіт із графіка не відповідає завданню, для виконання робіт у бажаний термін не вистачає робочої сили, матеріалів, інших ресурсів або того й іншого разом.
Часто до коректування мережі звертаються у випадку, коли потреба в яких-небудь важливих (пріоритетних) ресурсах за графіком відбувається вкрай нерівномірно й амплітуда коливань досягає значних величин. У цьому випадку розроблювачі мере-жих графіків змушені застосовувати «згладжування» пікових потреб і «провалів» в епюрі витрат.
На виробництві МГ коректують як за часом, так і за ресурсами. Коректування за одним ресурсом неминуче викликає також коректування за іншими ресурсами. Розгляд мережі одночасно за всіма критеріями і з обліком їхнього взаємного впливу є дуже складним, і вирішення таких завдань знаходиться поки що в стадії наукової розробки.
Коректування (оптимізація) МГ за часом. Коректування за часом мають мету скоротити загальну тривалість робіт, тобто довжину критичного і шляхів, близьких до критичного, до величини, що задовольняє розроблювача чи замовника.
Для скорочення загальних термінів застосовують наступні прийоми:
•    аналіз топології мережі;
•    перерозподіл трудових ресурсів;
•    сполучення технологічних процесів у часі;
•    залучення додаткових ресурсів;
•    збільшення змінності робіт.
Розглянемо коротко ці підходи, що широко застосовуються в теорії і практиці мережного моделювання.
Першим кроком у процесі коректування мережі за критерієм «час» є ретельний аналіз топології мережі. На цьому етапі особлива увага приділяється перевірці позначених залежностей. Зайві і неправильно проставлені фіктивні роботи можуть привести до невиправданого збільшення термінів виконання робіт із графіка. Крім того, зміна мережі за часом обмежена наявними резервами часу на некритичних шляхах. Тому в процесі коректування мережі
за критерієм «час» необхідно перевіряти тривалість інших шляхів, особливо підкритичних (шляхів, що наближаються за своєю величиною до критичного).
Іншим, дуже ефективним прийомом в досягненні поставленої мети є перерозподіл трудових ресурсів. Він полягає в перекладі бригад (ланок, робітників), зайнятих на роботах, які мають резерви часу, на роботи, що не мають таких резервів, тобто критичні і близькі до критичного. Цей прийом ефективний тоді, коли спеціалізація робітників відповідає роботам, на які їх передислокують, а також тоді, коли залишені працівники на даному технологічному процесі в змозі його підтримувати на належному рівні, а нові тривалості цих робіт будуть органічно вписуватися в змінений графік.
До поєднання технологічних процесів у часі звертаються тоді, коли це здійсненно з умов техніки безпеки ведення паралельних робіт. У цьому випадку, найбільш тривалі роботи доцільно розбити на дві з окремим їхнім виконанням за відповідно зменшеними вдвічі захватами. Істотним прийомом скорочення загального терміну робіт є також організація збільшеного складання елементів, що, власне кажучи, являє собою прийом поєднання ряду робіт.
Залучення додаткових ресурсів до виконання критичних робіт дозволяє також скоротити загальну тривалість будівництва об'єкта. Ці ресурси можуть бути вилучені з інших об'єктів, а також з інших робіт МГ, що мають резерви часу. При цьому роботи критичного шляху можуть виконуватися в тій же послідовності або частина з них може виконуватися на зменшених захватах паралельно.
Якщо умови проведення робіт дозволяють збільшити їхню змінність, то можна організовувати додатково другу і третю зміну робіт критичного шляху. При цьому, як правило, у першу і другу зміну виконуються основні, а в третю — підготовчі і допоміжні види робіт, що дозволяють більш ефективно здійснювати основні. Даний підхід вимагає залучення додаткової робочої сили й інших ресурсів.
Одержавши в результаті коректування мережі заданий термін, варто перевірити забезпеченість плану необхідними ресурсами і раціональність їхнього розподілу.
Коректування за ресурсами являє собою більш складне завдання, тому доцільно дану методику розглянути більш докладно і на конкретному числовому прикладі.
Коректування (оптимізація) МГ за ресурсами. Якщо в результаті аналізу мережного графіка виявиться, що прийнята погреба в ресурсах перевищує потреби підприємства чи ресурси споживаються вкрай нерівномірно, то його необхідно привести у відповідність з наявними обмеженнями. При цьому необхідно зберегти прийняту топологію мережі і загальні терміни робіт.
Для прикладу розглянемо коректування мережного графіка (рис. 4.13а) за трудовими ресурсами. Позначимо кількість робітників, зайнятих на кожній роботі цифрами. Умовою обмеження приймемо максимальну наявність робітників — 20 чол. Робимо аналіз мережного графіка за потребою в робочій силі.
З графіка видно, що погреба в робочій силі в окремі дні перевищує можливість на 10-13 чоловік і характеризується великою нерівномірністю (наявність на графіку «піків» — 33 чол. і «провалів» — 8 чол.).
Перебудовуємо лінійний графік з урахуванням заданого обмеження. Для цього використовуються часткові резерви часу робіт 2-5, 4-6, 6-7. Збільшуємо тривалість роботи 2-5 до 10 днів зі зменшенням кількості робітників з 15 до 5 чол. При цьому можна передбачити підвищення продуктивності праці на 10-15%. Тривалість роботи 4—6 так само збільшуємо на 2 дні, за рахунок цього кількість робітників зменшуємо з 10 до 7 чол. аналогічним способом поступимо з роботою 6-7. Коректування графіка показане на рис. 4.14 пунктирними лініями. Після підсумовування кількості робітників за кожним днем будується новий графік потреби в робочій силі (див. рис. 4.13г). Тут максимальна кількість робітників не перевищує 20 чол. і досягнута деяка рівномірність споживання робочої сили.
Не рекомендується при коректуванні графіка цілком використовувати наявні запаси часу, тому що в цьому випадку мережна модель перестане відповідати своєму головному призначенню динамічної системи управління виробництвом.
Після коректування лінійного графіка, вносяться відповідні зміни в мережний графік.
Нова епюра потрібної кількості робітників (див. рис. 4.13г) є більш привабливою, рівномірність споживання ресурсів більш високою, що дозволяє більш ефективно використовувати трудові ресурси.
Варто помітити, що питання коректування графіків і навіть його оптимізації в сьогоднішніх умовах досить легко можна вирішувати за допомогою ЕОМ.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить